Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Вестник Ассоциации психиатров Украины» (01) 2012

Вернуться к номеру

Порядок надання психіатричної допомоги дітям (проект)

Загальні положення

1.1. Цей порядок визначає основні принципи організації надання психіатричної допомоги дітям, механізм та обсяги надання медичних послуг на первинному, вторинному та третинному рівнях медичної допомоги, визначає порядок та обсяги надання екстреної (невідкладної), планової спеціалізованої, відновлювальної та паліативної допомоги.

1.2. Реформування системи охорони психічного здоров’я дітей передбачає вдосконалення порядку надання психіатричної допомоги дітям як складової загальної медичної реформи і нової філософії державної соціальної політики у сфері охорони здоров’я дітей та підлітків, визначених Указом Президента України № 1163/2011 «Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні» від 16 грудня 2011 року відповідно до Гельсінської декларації, Європейського плану дій в галузі психічного здоров’я (Гельсінкі, Фінляндія, 2005), Меранської декларації, прийнятої на конференції національних координаторів Програми охорони психічного здоров’я ВООЗ (Мерано, Італія, 2008) та Флорентийської декларації XIII конгресу Європейського товариства дитячої та підліткової психіатрії (Флоренція, Італія, 2007).

Для вдосконалення порядку надання психіатричної допомоги дітям застосовується модель надання медичної допомоги дітям із психічними розладами та особливими потребами за місцем проживання, передбачена інтеграція спеціалізованої психіатричної допомоги дітям із загальномедичною допомогою, відокремлення психіатричної допомоги дітям від психіатричної допомоги для дорослих, організація психіатричних відділень у структурі багатопрофільних лікарень, передбачаються заходи щодо недопущення порушення прав дітей при наданні їм психіатричної допомоги, створення умов для медичного супроводу інклюзії дітей з обмеженими можливостями та особливими потребами в існуючі загальні системи освіти та професійної підготовки.

2. Надання дітям психіатричної допомоги на первинному рівні медичної допомоги, організація охорони психічного здоров’я дітей

2.1. Первинна психіатрична медична допомога — різновид первинної медичної допомоги, що надається в амбулаторних умовах за місцем проживання (перебування) пацієнта лікарем загальної практики (сімейним лікарем).

2.2. Первинна психіатрична допомога дітям надається в центрах первинної медичної (медико-санітарної) допомоги.

2.2.1. До складу центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги можуть входити кабінети охорони психічного здоров’я дітей.

2.2.1.1. Кабінети охорони психічного здоров’я дітей забезпечують інтеграцію психіатричної допомоги з послугами соціальних служб, спеціальними освітніми послугами закладів освіти, на­дають дітям із розладами шкільних навичок, мови, розладами уваги, активності та поведінки, зокрема залежністю від психоактивних речовин та алкоголю, логопедичну, психологічну, психотерапевтичну та психіатричну допомогу за місцем проживання.

2.2.1.2. Для надання первинної психіатричної медичної допомоги з урахуванням розмежування функцій між первинною та вторинною медичною допомогою до штатного розпису центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, зокрема кабінетів охорони психічного здоров’я, можуть, включатися посади лікаря-психолога, логопеда.

2.3. Межі компетенції лікаря первинної медичної допомоги (сімейного лікаря), лікаря-психолога, логопеда та обсяги психіатричної допомоги дітям з розладами психіки та поведінки на первинному рівні медичної допомоги ви­значаються кваліфікаційними вимогами МОЗ України та впроваджуються відповідно до регіональних потреб та рівня кваліфікації медичного персоналу.

2.4. Первинна психіатрична медична допомога включає:

2.4.1. Організацію профілактичних заходів з охорони психічного здоров’я дітей спільно з закладами дошкільної та шкільної освіти (районними медико-педагогічними консультаціями, навчально-реабілітаційними центрами Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України).

2.4.2. Організацію профілактичних заходів з охорони психічного здоров’я дітей у соціально дезадаптованих родинах (спільно з органами опіки та піклування).

2.4.3. Організацію профілактичних заходів щодо вживання алкоголю та тютюнопаління.

2.4.4. Проведення скринінгу психічного розвитку дітей відповідно до наказу МОЗ від 20.03.2008 № 149.

2.4.5. Проведення поперед­ньої діагностики психічних розладів, станів залежності від алкоголю та психоактивних речовин і скерування до дитячого лікаря-психіатра для надання консультативної допомоги чи лікування.

2.4.6. Проведення лікування та реабілітації психічних розладів у дітей, зокрема ускладнених зловживанням алкоголем та психоактивними речовинами, відповідно до рекомендацій, наданих на другому та третьому рівнях медичної допомоги.

2.4.7. Діагностику та лікування нетяжких депресивних, тривожних, соматоформних, симптоматичних розладів.

2.5. Рекомендовані МОЗ обсяги психіатричної допомоги дітям з окремими розладами психіки та поведінки на первинному рівні медичної допомоги наведені в табл. 1.

3. Організація надання спеціалізованої психіатричної допомоги дітям

3.1. Спеціалізована психіатрична допомога дітям надається окремо від психіатричної допомоги для дорослих в стаціонарних умовах багатопрофільними лікарнями планового лікування, спеціалізованими дитячими психіат­ричними закладами; в амбулаторних умовах — дільничими дитячими психіатрами консультативно-діагностичних підрозділів багатопрофільних лікарень планового лікування, спеціалізованих дитячих консультативно-діагностичних закладів.

3.1.1. Обсяги спеціалізованої психіатричної допомоги дітям з розладами психіки та поведінки визначаються Міністерством охорони здоров’я та впроваджуються відповідно до регіональних потреб та рівня кваліфікації медичного персоналу.

У табл. 2 наведені рекомендовані МОЗ обсяги спеціалізованої психіатричної допомоги дітям з розладами психіки та поведінки на вторинному рівні медичної допомоги.

3.1.2. Рішення про створення спеціалізованих дитячих психіатричних закладів приймаються на підставі регіональних потреб у наданні спеціалізованої дитячої психіатричної допомоги певним категоріям дитячого населення (дітям з розладами зі спектра аутизму, дітям з розладами харчової поведінки, дітям з розладами поведінки та тяжкими порушеннями шкільної адаптації) відповідно до чинного законодавства.

3.1.3. Кількість посад дільничних дитячих психіатрів встановлюється з розрахунку на 15 000 дитячого населення в зоні обслуговування.

4. Надання третинної (високоспеціалізованої) психіатричної допомоги дітям

4.1. До третинної (високоспеціалізованої) психіатричної допомоги дітям відноситься надання консультацій, проведення діагностики, лікування хвороб із залученням фахівців, що мають спеціальну підготовку та високу кваліфікацію, із застосуванням складних діагностичних процедур та психотерапевтичної допомоги високої складності. Високоспеціалізована психіатрична допомога дітям надається:

4.1.1. При тяжких коморбідних психічних розладах, зокрема у випадках подвійної діагностики психічного розладу та залежності від психоактивних речовин та алкоголю.

4.1.2. При психічних розладах, лікування яких вимагає застосування високоспеціалізованих методів психотерапії, зокрема когнітивно-поведінкової терапії, діалектичної поведінкової терапії, міжперсональної, сімейної терапії, прикладного поведінкового аналізу).

4.1.3. Проведення лікування та реабілітації хворих із підлітковою шизофренією, іншими психотичними розладами.

4.1.4. Проведення лікування та реабілітації хворих з розладами харчової поведінки, дітей з розладами зі спектра аутизму.

4.1.5. Проведення діагностики, лікування хворих з епілепсією з коморбідними психічними та поведінковими розладами.

4.2. Надання третинної (високоспеціалізованої) психіатричної допомоги дітям забезпечується високоспеціалізованими дитячими психіатричними відділеннями, консультативно-діа­гностичними та реабілітаційними центрами науково-дослідних інститутів АМН України, Міністерства охорони здоров’я України, міжрегіональними високоспеціалізованими дитячими психіатричними закладами. Функції Державного центру охорони психічного здоров’я дітей будуть покладені на ДУ «Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології».

4.3. Критерії визначення закладів охорони здоров’я, які можуть задовольняти потреби населення у третинній (високоспеціалізованій) психіатричній допомозі, їх типи та види визначаються Міністерством охорони здоров’я.

4.4. Порядок направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я, що на­дають третинну (високоспеціалізовану) психіатричну допомогу, визначається Міністерством охорони здоров’я.

4.5. Організація медичного обслуговування громадян у закладах охорони здоров’я третинної (високоспеціалізованої) психіатричної допомоги здійснюється у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров’я.

5. Організація екстреної (невідкладної) психіатричної допомоги дітям

5.1. Екстрена та невідкладна психіатрична допомога дітям передбачає здійснення ряду організаційних, діа­гностичних та лікувальних заходів з надання своєчасної психіатричної допомоги дітям, які перебувають у невідкладному стані, яка включає надання:

5.1.1. Консультативної допомоги для вирішення питання про необхідність невідкладної чи недобровільної госпіталізації.

5.1.2. Невідкладної амбулаторної психіатричної допомоги.

5.1.3. Невідкладної психологічної та загальномедичної допомоги жертвам насильства, дітям та підліткам із загрозливими для життя загальномедичними станами після незавершених суїцидів.

5.1.4. Невідкладної інтенсивної терапії та цілодобового спостереження при загрозливих для життя психічних розладах (кататонічних станах при шизофренії, деліріозних розладах неінфекційного походження, тяжких депресіях та інших, тяжких екстрапірамідних побічних ефектах).

5.1.5. Невідкладної психіатричної, неврологічної та інтенсивної загальномедичної допомоги при загрозливих для життя соматичних станах, зумовлених психічними захворюваннями (розладах харчової поведінки з критичною втратою ваги тіла, серійними епілептичними нападами та епілептичними статусами).

5.2. Надання цілодобової невідкладної психіатричної допомоги дітям забезпечується шляхом створення спеціалізованих відділень невідкладної психіатричної допомоги та інтенсивної терапії. До складу відділень входять консультативні кабінети лікарів — дитячих психіатрів, ліжка для короткочасного перебування та спостереження дітей, блок інтенсивного лікування.



Вернуться к номеру