Газета «Новости медицины и фармации» 12 (547) 2015
Вернуться к номеру
Комп’ютерні технології в оптимізації лікарського забезпечення хворих на цукровий діабет
Авторы: Бойко А.І., к.фарм.н., доцент
Кафедра організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Стаття опублікована на с. 15 (Укр.)
/15-1.jpg)
За останнє десятиліття чисельність хворих на цукровий діабет в Україні значно зросла. Якщо станом на 01.01.2004 р. їх було зареєстровано 937 103, то 01.01.2014 на обліку перебувало вже 1 380 047 хворих. Одночасно збільшується чисельність хворих з ускладненнями цукрового діабету та супутніми захворюваннями.
Наші базові дослідження, завершені в 2006 р. [1], довели: арсенал протидіабетичних лікарських засобів в Україні практично відповідає вимогам ВООЗ, Американської діабетичної асоціації (American Diabetes Association — ADA), Європейської асоціації з вивчення діабету (European Association for the Study of Diabetes — EASD). Зокрема, він аналогічно включав препарати інсулінів та їх аналогів (лізпро, аспарт, гларгін), бігуаніди (метформін), похідні сульфонілсечовини (глібенкламід, гліпізид, гліквідон, гліклазид, глімепірид), комплексні препарати (глібенкламід + метформін; гліклазид + метформін; гліпізид + метформін), інгібітори α-глюкозидази (акарбоза), прандіальні регулятори глюкози (репаглінід, натеглінід), похідні тіазолідиндіону (розиглітазон, піоглітазон). Останнім часом арсенал суттєво змінився. Крім вище–вказаних, використовують нові препарати — аналоги інсуліну (глюлізин, детемір, деглюдек), комбіновані препарати аналогів інсуліну (лізпро + лізпро протамін; аспарт + аспарт протамін; деглюдек + аспарт). Застосовуються нові фармакотерапевтичні групи протидіабетичних ліків: інгібітори дипептилпептидази-4 (ситагліптин, саксагліптин, вілдагліптин, алогліптин, лінагліптин); аналоги глюкагоноподібного пептиду-1 (ексенатид, ліраглутид, ліксисенатид). З 2014 р. в Україні застосовується [2] принципово нова фармакотерапевтична група лікарських засобів, що стимулюють виведення глюкози з сечею — інгібітори натрій-глюкозного котранспонтера 2-го типу (дапагліфлозин). У 2010 р. відбулися суттєві зміни щодо використання згаданого вище та актуального у 2006 р. розиглітазону, що був заборонений після оприлюднення результатів метааналізу досліджень ефективності та безпечності даного препарату, а також двох досліджень — DREAM и ADOPT, проведених за канонами доказової медицини, які показали, що розиглітазон при порівнянні з плацебо або іншими лікарськими засобами на 43 % збільшує ризик гострого інфаркту міокарда та ризик розвитку серцевої недостатності [3–5]. Фактично вказане явище є важливим для класичного фармацевтичного процесу визначення потреби в протидіабетичних лікарських засобах, оскільки підкреслює необхідність враховувати дані доказової медицини.
Слід зазначити, що нові лікарські засоби випускаються в різноманітних лікарських формах та пристроях для введення. Наприклад, аналоги глюкагоноподібного пептиду-1 — у формі шприц-ручки, що потребує складних для пацієнта процедур: підготовки до першої ін’єкції, прикріплення голки, набору дози препарату та його введення, перевстановлення та зняття голки, утилізації використаної шприц-ручки. Відповідно, спеціалізовані з обслуговування хворих на цукровий діабет аптеки починають індивідуально опрацьовувати з ними правильність використання нових лікарських форм.
Таким чином, спостерігається суттєве зростання чисельності хворих на цукровий діабет, значне кількісне зростання та якісна зміна арсеналу протидіабетичних лікарських засобів і лікарських форм, що визначає необхідність додаткової координації зусиль для медичної та фармацевтичної допомоги.
Теоретичні дослідження системного характеру фармацевтичної складової діабетології за вказаний період були присвячені вивченню споживання лікарських засобів хворими на цукровий діабет як основі обґрунтування потреби в гіпоглікемічних препаратах на перспективу. Таке завдання було реалізовано шляхом створення комп’ютерної бази даних «Споживання лікарських засобів хворими на діабет», інтегрованої з медичною базою даних — Державним електронним реєстром –СИНАДІАБ. Фармацевтична комп’ютерна база даних аналізувала показники споживання за окремими протидіабетичними лікарськими засобами для індивідуальних хворих, а також їх регіональних сукупностей.
На основі класичних методів інформатики нами визначалася потреба в інформації про цукрознижуючі лікарські засоби окремо для медичних спеціалістів (лікарів, медичних сестер, фельдшерів), фармацевтичних спеціалістів (провізорів, фармацевтів), хворих на діабет та членів їхніх родин. Відповідно, опрацьована система післядипломної підготовки провізорів із комплексу питань пошуку, одержання, обробки, розповсюдження інформації, зокрема про лікарські засоби для лікування діабету, для спеціалістів різного профілю. Впроваджені відповідна програма та навчальний план для передатестаційних циклів спеціальностей «організація і управління фармацією» та «загальна фармація», авторська програма циклу тематичного удосконалення «Інформатизація рецептурного обігу в Україні».
Опрацьована схема співпраці лікарів та провізорів спеціалізованих аптек, що обслуговують хворих на цукровий діабет, із питань раціонального використання лікарських засобів. У Тернопільській області за такою програмою проведено інформаційно-навчальні форуми для лікарів-ендокринологів та провізорів аптек.
На наш погляд, подальший розвиток такої підготовки спеціалістів має полягати у вивченні на груповому та індивідуальному рівнях проблемних питань про класичні та нові лікарські засоби, традиційної фармацевтичної проблеми запобігання негативній взаємодії ліків при одночасному застосуванні з урахуванням фактора супутніх захворювань. Ідеєю даного проекту є проведення групових занять за участю викладачів клінічних кафедр (зокрема, ендокринології), фармацевтичної кафедри (де безпосередньо проводяться теоретичні та практичні дослідження з цієї проблеми), а також спеціалістів із клінічної фармації.
Одним із напрямів інтеграції медичної та фармацевтичної допомоги для хворих на цукровий діабет є використання одночасно з класичними електронних рецептів. Теоретична база для цього опрацьована і використовувалася нами при виконанні проекту «Інформатизація рецептурного обігу протидіабетичних лікарських засобів», принципи реалізації якого висвітлювались у 2013 р. на шпальтах видання «Новини медицини та фармації» у № 5(449) [6]. Відповідний експеримент був проведений на базі лікувально-профілактичних та аптечних установ Тернопільської області [7, 8].
Таким чином, об’єктивною основою оптимізації лікарського забезпечення хворих на цукровий діабет є ґрунтовна підготовка спеціалістами медичного, фармацевтичного та клінічно-фармацевтичного напрямів провізорів спеціалізованих аптек. Закономірно, що першим напрямком підготовки повинно бути вивчення класичних та інноваційних протидіабетичних лікарських засобів, елементів фармакотерапії ускладнень цукрового діабету. Другий напрямок повинен включати опрацювання елементів співпраці провізорів аптек (насамперед спеціалізованих) із лікарями-діабетологами, хворими на цукровий діабет, батьками (якщо йдеться про випадки цього захворювання в дітей).
Для реалізації відповідних завдань провізори повинні мати дані про арсенал профільних лікарських засобів, вміти використовувати сучасні довідково-інформаційні фонди (зокрема мережі Інтернет), мати бездоганні знання про механізм дії, порядок прийому та зберігання вказаних препаратів, особливості їх лікарських форм, дозування, індивідуальні реакції організму тощо.
Безумовно, що на сьогодні стан розвитку медичної та фармацевтичної науки вимагає від спеціалістів охорони здоров’я володіння комп’ютерними технологіями під час пошуку, обробки, розповсюдження інформації про лікарські засоби; при фармацевтичній допомозі індивідуальним хворим із низки питань — раціонального прийому призначених лікарських засобів, вивчення показників споживання протидіабетичних лікарських засобів індивідуальними хворими та їх інтеграції на велику сукупність хворих, визначення та прогнозування потреби в профільних лікарських засобах.
Значний практичний досвід зі спеціалізації обслуговування хворих на цукровий діабет має мережа аптек, що працює під брендом «3і», що налічує близько 170 аптек у Львівській, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях, де працюють 450 провізорів та фармацевтів. Тенденції вказаної фірми до оптимізації лікарського забезпечення хворих на цукровий діабет ґрунтуються на наявності окремого напрямку діяльності ТОВ «Аптека «3і» — постачання інсулінів та інших цукрознижуючих препаратів роздрібним операторам та бюджетним лікувально-профілактичним установам. ТОВ «Аптека «3і» є офіційним дистриб’ютором світового виробника NovoNordisk (Данія). У рамках підготовки до запровадження реімбурсації інсулінів усі аптечні заклади мережі забезпечені необхідним обладнанням для дотримання холодового ланцюга та готові до впровадження програми.
Досвід свідчить про актуальність створення спеціалізованих аптек для забезпечення ліками хворих на цукровий діабет, які координують свою роботу з регіональними громадськими організаціями діабетиків, головними ендокринологами областей, практичними лікарями. У таких аптеках організовано програму підтримки хворих ендокринологічного профілю, зокрема організовано «Куточок діабетика», де за програмою «Якісне життя з діабетом — можливе!» можна безкоштовно виміряти рівень цукру у крові, придбати з суттєвою знижкою лікарські засоби, біологічно активні добавки та спеціалізоване харчування, отримати інформаційні матеріали з діабетології, залишити запитання та пропозиції для спеціалістів регіональної ендокринологічної служби. Чисельність таких спеціалізованих аптек планується збільшити.
Для оптимізації вказаного процесу заплановане широке впровадження сучасних комп’ютерних технологій з одночасним оволодінням провізорами спеціалізованих аптек навичками оперативного одержання актуальних інформаційних даних із комплексу питань, пов’язаних із фармако–терапією цукрового діабету. Зокрема, запланована спеціальна підготовка провізорів із питань сучасного арсеналу протидіабетичних ліків, нових лікарських форм, способів введення ліків, комп’ютеризації обліку їх використання, роботи спеціалізованих аптек.
Список литературы
1. Бойко А.І. Маркетингові та фармакоекономічні дослідження лікарських засобів для лікування діабету / А.І. Бойко: Автореф. дис... канд. фарм. наук: 15.00.01 / Львівський національний медичний університет. — Львів, 2006. — 20 с.
2. Державний реєстр лікарських засобів України. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до сайту: http://www.drlz.kiev.ua/
3. Nissen S.E. Effect of rosiglatazone on the risk of myocardial infarction and death from cardiovascular causes / S.E. Nissen, K. Wolsky // N. Engl J. Med. — 2007. — № 356. — Р. 2457-2471.
4. Rosiglitazone evaluated for cardiovascular outcomes an interim analysis / P.D. Home, S.J. Pocock, H. Beck-Nielsen et al. // N. Eng. J. Med. — 2007. — № 357. — Р. 28-38.
5. Thiazolidinediones and cardiovascular outcomes in older patients with diabetes / L.L. be Lipscom, T. Gomes, L.E. Levesque et al. // JAMA. — 2007. — № 298. — Р. 2634-2643.
6. Шляхи інтеграції медичної та фармацевтичної допомоги при реформуванні вітчизняної системи охорони здоров’я на прикладі реалізації проекту «Інформатизація рецептурного обігу протидіабетичних лікарських засобів» на регіональному рівні / А.І. Бойко, Б.Л. Парновський, О.Є. Січкоріз та ін. // Новини медицини та фармації. — 2013. — № 5(449). — С. 12-14.
7. Бойко А.І. Результати експерименту з впровадження електронних рецептів на регіональному рівні / А.І. Бойко, Б.Л. Парновський // Фармацевтичний часопис. — 2014. — № 1(29). — С. 98-102.
8. Дослідження з експериментального впровадження електронних рецептів в Україні / Б.Л. Парновський, О.М. Заліська, А.І. Бойко та ін. // Фармацевтичний часопис. — 2015. — № 1(33). — С. 46-50.