Газета «Новости медицины и фармации» 5 (574) 2016
Вернуться к номеру
Юридичні консультації
Статья опубликована на с. 29 (Укр.)
Чи можу я, працюючи лікарем у поліклініці, розраховувати на скорочений робочий день?
Дане питання регулюється Кодексом законів про працю від 10.12.1971 р. № 322-VIII (надалі — Кодекс) та спеціальним наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» від 25.05.2006 № 319 (надалі — Наказ).
Слід зазначити, що існує декілька варіантів розв’язання вашого питання.
Перш за все необхідно пам’ятати, що відповідно до Кодексу нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Законодавством також встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). Так, згідно з Наказом, 38,5 години на тиждень встановлюється як норма робочого часу для лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою амбулаторно-поліклінічних закладів (за винятком лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих), а 33 години на тиждень — для лікарів амбулаторно-поліклінічних закладів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих.
Крім цього, Кодексом встановлено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись (як при прийнятті на роботу, так і згодом) неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, у тому числі таку, що перебуває під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Отже, з урахуванням усього вищенаведеного, відповідно до чинного законодавства України для лікарів амбулаторно-поліклінічних закладів передбачена скорочена тривалість робочого часу, а також, укладаючи трудовий договір, ви маєте право передбачити всі істотні умови праці в даному документі, у тому числі й неповний робочий день.
Я працюю лікарем у денному стаціонарі. Інколи мене змушують довго затримуватися на роботі або ставлять у нічні чергування по стаціонару одразу після денної зміни, але я маю зовсім маленьку дитину. Чи правомірно це?
У першу чергу слід відмітити, що держава гарантує та захищає материнство. Відповідно до ст. 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство й батьківство охороняються державою. Аналогічні положення передбачені в ст. 5 Сімейного кодексу України, а саме: «Держава охороняє сім’ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім’ї, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально й морально заохочує і підтримує материнство та батьківство».
Порушене ж вами питання регулюється спеціальними нормативно-правовими актами, а саме: Кодексом законів про працю України (надалі — Кодекс) та спільним наказом Міністерства праці і соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 року № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» (надалі — Наказ).
Слід зазначити, що відповідно до вищевказаного Наказу лікарні належать до постійно діючих підприємств, де запроваджуються чергування медичних працівників, тобто передбачена робота змінами. Чергування в стаціонарах здійснюються за рахунок місячної та понадмісячної норми робочого часу працівника. Проте слід звернути увагу, що тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою від подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи й час перерви на обід), а призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється.
Відповідно до ст. 62 Кодексу надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Законодавством про працю заборонено залучати до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні й направляти у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди.
Тому якщо у вас дитина віком до трьох років, такі чергування взагалі заборонені законодавством, а якщо дитина віком до чотирнадцяти років, необхідна ваша безпосередньо згода на такі чергування.
Доброго дня, я пенсіонерка, мені 60 років, отримую пенсію за віком. Чи можу я отримувати пенсію за вислугу років, оскільки пропрацювала 28 років лікарем-педіатром, і яким чином це оформити?
Дане питання регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Дійсно, право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. Також передбачено, що працівники охорони здоров’я після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи станом з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року не менше 26 років мають право на отримання пенсії за вислугу років.
Так, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. Дане положення передбачене також у ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається в орган Пенсійного фонду за місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви з усіма необхідними документами.
Не пізніше 10 днів після отримання заяви орган, що призначає пенсію, розглядає документи та приймає рішення про переведення на інший вид пенсії.
Нова пенсія виплачується не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про переведення на інший вид пенсії.
Проте слід пам’ятати, що якщо через деякий час така особа виявить бажання повернутися на попередню пенсію, її виплата буде поновлена. При цьому розмір «старої» пенсії може бути перераховано за умови, що така особа набула додаткового стажу, певного статусу тощо.
На запитання читачів відповідають юристи юридичного бюро Олени Бабич