Архив офтальмологии Украины Том 6, №3, 2018
Вернуться к номеру
Клінічна ефективність комплексного лікування хворих на початкову стадію аксіальної діабетичної оптичної нейропатії
Авторы: Карлійчук М.А.
Буковинський державний медичний університет МОЗ України, м. Чернівці, Україна
Рубрики: Офтальмология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Мета. Вивчення клінічної ефективності комплексного лікування із застосуванням тіоктової кислоти, комбінації вітамінів В1, В6, В12, етилметилгідроксипіридину сукцинату та бримонідину тартрату у хворих на початкову стадію аксіальної діабетичної оптичної нейропатії. Матеріали та методи. Аналіз здійснювався на основі даних спостереження 40 хворих (63 ока) з початковою стадією аксіальної діабетичної оптичної нейропатії. Основну групу становили 20 хворих (33 ока), яким на фоні гіпоглікемічної терапії повторними курсами 2 рази на рік призначали: тіоктову кислоту (берлітіон) по 1 табл. (300 мг) 1 раз на добу впродовж 42 днів; комбінацію вітамінів В1, В6, В12 (мільгама) по 2 мл внутрішньом’язово 1 раз на 3 доби впродовж 21 дня з подальшим переходом на пероральний прийом по 1 табл. 3 рази на день впродовж 21 дня; етилметилгідроксипіридину сукцинат (армадин) по 100 мг внутрішньом’язово впродовж 14 днів, а також місцеве використання бримонідину тартрату 0,2% у вигляді очних крапель по 1–2 краплі 2 рази на день постійно. До контрольної групи увійшли 20 хворих (30 очей), яким проводили тільки гіпоглікемічну терапію. Крім стандартних, методи офтальмологічного дослідження включали електрофізіологічні дослідження та оптичну когерентну томографію сітківки й зорового нерва. Обстеження хворих проводили до лікування, через 1,5, 6, 7,5, 12, 13,5, 18, 19,5, 24 та 25,5 місяця після лікування. Результати. Внаслідок проведених досліджень було виявлено покращення структурно-функціональних характеристик зорового нерва у 72,7 % хворих, що проявлялось більшою (на 43,8 %) гостротою зору, меншим (на 118,9 %) порогом чутливості за фосфеном, меншим (на 37,0 %) показником локального витончення комплексу гангліонарних клітин сітківки, меншою (на 34,8 %) товщиною решітчастої пластинки порівняно з контрольною групою в динаміці спостереження через 25,5 місяця. Висновки. З огляду на отримані результати запропонований спосіб комплексного лікування хворих із початковою стадією аксіальної діабетичної оптичної нейропатії покращує структурно-функціональні характеристики зорового нерва, що обґрунтовує його клінічну ефективність.
Цель. Изучение клинической эффективности комплексного лечения с применением тиоктовой кислоты, комбинации витаминов В1, В6, В12, этилметилгидроксипиридина сукцината и бримонидина тартрата у больных с начальной стадией аксиальной диабетической оптической нейропатии (ДОН). Материалы и методы. Анализ проводился на основе данных наблюдения 40 больных (63 глаза) с начальной стадией аксиальной ДОН. Основную группу составили 20 больных (33 глаза), которым на фоне гипогликемической терапии повторными курсами дважды в год назначали: тиоктовую кислоту (берлитион) по 1 табл. (300 мг) 1 раз в день в течение 42 дней; комбинацию витаминов В1, В6, В12 (мильгамма) по 2 мл внутримышечно 1 раз в 3 суток в течение 21 дня с последующим переходом на пероральный прием по 1 табл. 3 раза в день в течение 21 дня; этилметилгидроксипиридина сукцинат (армадин) по 100 мг внутримышечно в течение 14 дней и местное применение бримонидина тартрата 0,2% в виде глазных капель по 1–2 капли 2 раза в день постоянно. В контрольную группу вошли 20 больных (30 глаз), которые получали только гипогликемическую терапию. Кроме стандартных, методы офтальмологического исследования включали электрофизиологические исследования и оптическую когерентную томографию сетчатки и зрительного нерва. Обследование больных проводили до лечения, через 1,5, 6, 7,5, 12, 13,5, 18, 19,5, 24 и 25,5 месяца после лечения. Результаты. В результате проведенных исследований выявлено улучшение структурно-функциональных характеристик зрительного нерва у 72,7 % больных с начальной стадией аксиальной ДОН, что проявлялось большей (на 43,8 %) остротой зрения, меньшим (на 118,9 %) порогом чувствительности по фосфену, низшим (на 37,0 %) показателем локального истончения комплекса ганглионарных клеток сетчатки (FLV), меньшей (на 34,8 %) толщиной решетчатой пластинки в сравнении с контрольной группой в динамике наблюдения через 25,5 месяца. Выводы. Исходя из полученных результатов, предложенный способ комплексного лечения больных с начальной стадией аксиальной диабетической оптической нейропатии улучшает структурно-функциональные характеристики зрительного нерва, что обосновывает его клиническую эффективность.
Background. The standard of therapy for diabetic optic neuropathy (DON), taking into account the stage and type of the disease, does not currently exist. The purpose was to assess the clinical efficacy of thioctic acid, ethylmethylhydroxypyridine succinate, brimonidine tartrate, and combination of vitamins В1, В6, В12 in the comprehensive treatment for initial stage of axial DON. Material and methods. Forty patients (63 eyes) were followed up after being diagnosed with initial stage of axial DON. The main group consisted of 20 patients (33 eyes) who were administered two repeated courses during a year: 1) tioctic acid (berlithion) at a dose of one 300 mg tablet a day for 42 days; 2) combination of vitamins В1, В6, В12 (milgamma) 2 ml intramuscularly once per 3 days for 21 days, followed by switching to oral regimen of 1 tablet 3 times a day for 21 days; 3) ethylmethylhydroxypyridine succinate (mexidol) 100 mg per day intramuscularly for 14 days; 4) topical application of 0.2% brimonidine tartrate 1–2 eyedrops twice a day on a constant basis, as adjunctive to hypoglycemic therapy. The control group (20 patients, 30 eyes) received hypoglycemic therapy only. In addition to routine eye examination, retinal and optic nerve optical coherent tomography, and electrophysiology studies were performed. Patients were examined at baseline, then 1.5, 6, 7.5, 12, 13.5, 18, 19.5, 24, and 25.5 months after treatment. Results. No progression of optic nerve damage was found in 27.3 % (9 eyes) of the main group; transition to subclinical stage was observed in 72.7 % (24 eyes). We found that our treatment attenuated the progression of optic nerve damage at the initial stage of axial DON in 72.7 % (24 eyes) of patients, with 43.8 % better visual acuity, 118.9 % lower electrically evoked phosphene threshold, 37.0 % lower focal loss volume of ganglion cell complex, and 34.8 % lower thickness of lamina cribrosa sclerae compared to controls in 25.5 months. Conclusions. Our comprehensive treatment was found to be clinically effective in attenuating the progression of optic nerve damage at the initial stage of axial DON.
аксіальна діабетична оптична нейропатія; початкова стадія; комплексне лікування; ефективність
аксиальная диабетическая оптическая нейропатия; начальная стадия; комплексное лечение; эффективность
axial diabetic optic neuropathy; initial stage; comprehensive treatment; efficacy
Вступ
Одним із ускладнень, що розвивається у 30–50 % хворих на цукровий діабет (ЦД), є діабетична полінейропатія (ДПН) — ураження периферичної нервової системи, що прогресує [17]. Її патогенез є складним і визначається не тільки метаболічними та судинними факторами [10]. Діабетична оптична нейропатія (ДОН) є одним із частих і прогностично несприятливих проявів ДПН при ЦД [12]. Оскільки ефективність лікування ДОН значно знижується у міру її прогресування, проведення лікувальних заходів доцільно починати з ранніх стадій її розвитку. Основними методами корекції уражень периферичної нервової системи при ЦД є гіпоглікемічна, нейропротекторна, антиоксидантна терапія та запобігання утворенню кінцевих продуктів глікозилювання білків (аdvanced glycation end products — AGE) [14, 15, 18–20, 23, 25].
На основі раніше проведених досліджень було виявлено, що особливості ураження зорового нерва у хворих на ЦД залежать від стану решітчастої пластинки склери [3], а також від типу та стадії ДОН [5], що обумовлює диференційований підхід до її лікування.
Мета роботи: вивчити клінічну ефективність комплексного лікування із застосуванням тіоктової кислоти, комбінації вітамінів В1, В6, В12, етилметилгідроксипіридину сукцинату та бримонідину тартрату у хворих на початкову стадію аксіальної діабетичної оптичної нейропатії.
Матеріали та методи
Під динамічним спостереженням перебувало 40 хворих (63 ока) з початковою стадією аксіальної ДОН, виявлення якої здійснювалось за допомогою оптичної когерентної томографії (ОКТ) сітківки та зорового нерва на основі розроблених критеріїв і відповідно до класифікації ДОН [4]. Бінокулярне ураження було виявлено у 23 осіб (46 очей), у 17 осіб на парному оці діагностували субклінічну стадію аксіальної ДОН. Основну групу становили 20 хворих (33 ока), яким на фоні гіпоглікемічної терапії повторними курсами 2 рази на рік призначали: тіоктову кислоту (берлітіон) по 1 табл. (300 мг) 1 раз на добу впродовж 42 днів; комбінацію вітамінів В1, В6, В12 (мільгама) по 2 мл внутрішньом’язово 1 раз на 3 доби впродовж 21 дня з подальшим переходом на пероральний прийом по 1 табл. 3 рази на день впродовж 21 дня; етилметилгідроксипіридину сукцинат (армадин) по 100 мг внутрішньом’язово впродовж 14 днів, а також місцеве використання бримонідину тартрату 0,2% у вигляді очних крапель по 1–2 краплі 2 рази на день постійно. До контрольної групи увійшли 20 хворих (30 очей), яким застосовували тільки гіпоглікемічну терапію. Обстеження хворих проводили до лікування, через 1,5, 6, 7,5, 12, 13,5, 18, 19,5, 24 та 25,5 місяця після лікування.
Крім стандартних, методи офтальмологічного дослідження включали ОКТ сітківки та зорового нерва й електрофізіологічні дослідження. За допомогою ОКТ RTVue-100 (Optovue, США) аналізували показник локального витончення комплексу (Focal loss volume — FLV, %) гангліонарних клітин сітківки (ГКС) як інтегральний параметр відхилення на ділянці вірогідної втрати комплексу ГКС. Вимірювання товщини решітчастої пластинки склери здійснювали за допомогою ОКТ із застосуванням програми LC_Thickness_programm.m та main_low_noise_filters_programm.m [2]. Електрофізіологічні дослідження включали дослідження порогу електричної чутливості за фосфеном (ПЕЧФ) і критичної частоти злиття мерехтінь за фосфеном за допомогою електростимулятора «Фосфен» КНСО-2 (Одеса, Україна).
Статистична обробка матеріалу здійснювалась методами варіаційної статистики за допомогою програмного комп’ютерного забезпечення Microsoft Excel 2000 із використанням статистичного пакета програм. Розраховували середню арифметичну величину (M), стандартне відхилення (σ), стандартну похибку середнього (m), коефіцієнт варіації (Сν), показник вірогідності відмінності (p), 95% інтервал довіри (ІД). В роботі прийнятий критерій значимої відмінності (p < 0,05).
Результати та обговорення
У 72,7 % очей (24 ока) хворих основної групи з початковою стадією аксіальної ДОН через 25,5 місяця після початку лікування спостерігали позитивну динаміку — перехід захворювання у субклінічну стадію, у 27,3 % очей (9 очей) — стадія захворювання залишалась без змін, тобто було відсутнє прогресування ураження зорового нерва.
У хворих контрольної групи, які отримували тільки гіпоглікемічну терапію, через 25,5 місяця спостереження була відзначена така динаміка: у 40,0 % очей (12 очей) стадія захворювання залишалась без змін, у 60,0 % очей (18 очей) спостерігали прогресування захворювання із переходом у виражену стадію — у 43,3 % очей (13 очей), у дистрофічну стадію — у 16,7 % очей (5 очей).
Середній показник гостроти зору в основній групі хворих на початкову стадію ДОН через 1,5 місяця після початку лікування (0,94 ± 0,10), 6 місяців (0,89 ± 0,09), 7,5 місяця (0,93 ± 0,09), 12 місяців (0,88 ± 0,09), 13,5 місяця (0,93 ± 0,08), 18 місяців (0,88 ± 0,08), 19,5 місяця (0,92 ± 0,09), 24 місяці (0,87 ± 0,08) та 25,5 місяця (0,92 ± 0,08) вірогідно не відрізнявся від такого до лікування (0,87 ± 0,07) (р > 0,05), як це показано на рис. 1.
/16-1.jpg)
Середній показник гостроти зору в основній групі хворих на початкову стадію ДОН через 7,5 місяця після початку лікування перевищував відповідний показник контрольної групи на 14,8 %, через 12 місяців — на 17,3 %, через 13,5 місяця — на 25,7 %, через 18 місяців — на 22,2 %, 19,5 місяця — на 33,3 %, 24 місяці — на 29,9 % та 25,5 місяця — на 43,8 % (р < 0,05). Середні показники гостроти зору через 1,5 місяця та 6 місяців після початку лікування в основній і контрольній групах хворих вірогідно не відрізнялись між собою (р > 0,05).
Середній показник ПЕЧФ в основній групі хворих на початкову стадію ДОН через 1,5 місяця після початку лікування (59,3 ± 6,0 мкА), 6 місяців (66,0 ± 6,2 мкА), 7,5 місяця (58,8 ± 5,8 мкА), 12 місяців (67,1 ± 6,1 мкА), 13,5 місяця (58,5 ± 5,9 мкА), 18 місяців (66,3 ± 6,5 мкА), 19,5 місяця (58,8 ± 6,1 мкА), 24 місяці (65,2 ± 6,6 мкА) та 25,5 місяця (58,6 ± 5,8 мкА) був менше показника до лікування (79,1 ± 6,7 мкА) на 25,0, 16,6, 25,7, 15,2, 26,0, 16,2, 25,7, 17,6 та 25,9 % відповідно (р < 0,05), як це показано на рис. 2.
Середній показник ПЕЧФ в основній групі хворих через 1,5 місяця після початку лікування був менше відповідного показника контрольної групи на 42,2 %, через 6 місяців — на 37,4 %, через 7,5 місяця — на 57,7 %, через 12 місяців — на 48,3 %, через 13,5 місяця — на 76,1 %, через 18 місяців — на 65,3 %, через 19,5 місяця — на 98,0 %, через 24 місяці — на 89,9 % та через 25,5 місяця — на 118,9 % (р < 0,05).
Згідно з рис. 3, середній показник локального витончення комплексу гангліонарних клітин сітківки (FLV) в основній групі хворих через 7,5 місяця після початку лікування був менше відповідного показника контрольної групи на 25,8 %, через 12 місяців — на 20,9 %, через 13,5 місяця — на 33,3 %, через 18 місяців — на 22,1 %, через 19,5 місяця — на 32,5 %, через 24 місяці — на 24,6 %, через 25,5 місяця — на 37,0 % (р < 0,05). Середні показники локального витончення комплексу гангліонарних клітин сітківки (FLV) через 1,5 місяця та 6 місяців після початку лікування в основній і контрольній групах хворих вірогідно не відрізнялись між собою (р > 0,05).
/17-1.jpg)
Середній показник товщини решітчастої пластинки в основній групі хворих на початкову стадію аксіальної ДОН через 7,5 місяця після початку лікування був менше відповідного показника контрольної групи на 18,6 %, через 12 місяців — на 15,0 %, через 13,5 місяця — на 22,7 %, через 18 місяців — на 18,1 %, через 19,5 місяця — на 29,3 %, через 24 місяці — на 22,7 % та через 25,5 місяця — на 34,8 % (р < 0,05). Середні показники товщини решітчастої пластинки через 1,5 місяця та 6 місяців після початку лікування в основній і контрольній групах хворих на початкову стадію аксіальної ДОН вірогідно не відрізнялись між собою (р > 0,05) (рис. 4).
/18-1.jpg)
Отже, запропонований нами спосіб лікування пацієнтів із початковою стадією аксіальної ДОН усуває прогресування ураження зорового нерва у 27,3 % хворих і призводить до позитивної динаміки у 72,7 % хворих, що проявляється більшою гостротою зору, меншим ПЕЧФ, меншим показником локального витончення комплексу гангліонарних клітин сітківки (FLV), меншою товщиною решітчастої пластинки склери порівняно з відповідними показниками контрольної групи в динаміці спостереження через 25,5 місяця.
Отримані позитивні результати застосування тіоктової кислоти (берлітіону) в лікуванні хворих із початковою стадією аксіальної ДОН можна пояснити її доведеним комплексним впливом на нормалізацію аксонального транспорту й ендоневрального кровообігу при ДПН, редукцію оксидативного стресу, покращення васкулярної дисфункції [1, 11, 15, 19, 21, 25].
На думку Р.Л. Скрипник, знання особливостей клінічного перебігу ДОН дає можливість визначати алгоритм лікування в цієї категорії пацієнтів [13]. На основі раніше проведених досліджень було виявлено, що діабетичне ураження зорового нерва у хворих на ЦД залежить від стану решітчастої пластинки склери [3]. Відкладання AGEs у решітчастій пластинці склери при ЦД призводить до кросслінкінга колагену та зміни її біомеханічних властивостей (посиленню жорсткості, ригідності та зменшенню еластичності) [16, 24]. Обидві субстанції зі складу препарату мільгама — піридоксин та бенфотіамін — зменшують утворення кінцевих продуктів глікозилювання білків (AGEs), які відповідають за формування клітинної дисфункції, розвиток запальних процесів і патології судинної стінки та, на думку деяких авторів [14], їх можна вважати нейротропними блокаторами AGEs. Меншу (на 34,8 %) товщину решітчастої пластинки склери у хворих основної групи порівняно з контрольною в динаміці спостереження через 25,5 місяця, на наш погляд, можна пояснити дією складових препарату мільгама на попередження утворення АGEs в колагені.
Етилметилгідроксипіридину сукцинат (армадин) є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, чинить антигіпоксичну, стрес-протекторну, ноотропну дії, тим самим сприяючи збереженню гангліонарних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії із хронічною ішемією й гіпоксією [6, 7]. Доведена його ефективність у нейропротекторному лікуванні хворих на глаукому, неартеріїтну передню ішемічну оптичну нейропатію, дистрофічні захворювання заднього відділу ока [6, 8, 9].
Попередні результати клінічного дослідження EUROCONDOR [http://cordis.europa.eu/result/rcn/189871_en.html] довели ефективність очних крапель бримонідину тартрату 0,2% для зупинки прогресування нейродегенеративних змін ГКС у хворих на ЦД із наявними до лікування змінами [22], що обґрунтовує доцільність їх застосування в комплексі нейропротекторної терапії ДОН.
Отримані результати застосування запропонованого комплексного лікування свідчать про те, що вчасне призначення адекватної терапії при встановленій ДОН попереджає перехід захворювання до наступної стадії та може стати запорукою збереження зору у значної частини хворих.
Висновки
Запропонований спосіб лікування, що включає застосування повторними курсами двічі на рік тіоктової кислоти (берлітіон) по 1 табл. (300 мг) 1 раз на добу впродовж 42 днів, комбінації вітамінів В1, В6, В12 (мільгама) по 2 мл внутрішньом’язово 1 раз на 3 доби впродовж 21 дня з подальшим переходом на пероральний прийом по 1 табл. 3 рази на день впродовж 21 дня, етилметилгідроксипіридину сукцинату (армадин) по 100 мг внутрішньом’язово впродовж 14 днів та бримонідину тартрату 0,2% 2 рази на день у кон’юнктивальну порожнину постійно, у хворих із початковою стадією аксіальної діабетичної оптичної нейропатії усуває прогресування ураження зорового нерва у 27,3 % хворих та призводить до позитивної динаміки у 72,7 % хворих, що проявляється більшою (на 43,8 %) гостротою зору, меншим (на 118,9 %) порогом чутливості за фосфеном, нижчим (на 37,0 %) показником локального витончення комплексу гангліонарних клітин сітківки (FLV), меншою (на 34,8 %) товщиною решітчастої пластинки порівняно з контрольною групою в динаміці спостереження через 25,5 місяця.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
1. Бакулин И.С. Липоевая кислота в патогенетической терапии диабетической полиневропатии: обзор экспериментальных и клинических исследований / И.С. Бакулин, М.Н. Захарова // Нервные болезни. — 2017. — № 2. — С. 3-9.
2. Особливості використання спектральної оптичної когерентної томографії для дослідження товщини решітчастої пластини склери та площі її склерального каналу / П.А. Бездітко, М.А. Карлійчук, О.О. Луханін, О.В. Заволока // Харківська хірургічна школа. — 2017. — № 3–4. — С. 63-69.
3. Бездітко П.А. Клініко-томографічні особливості ураження зорового нерва залежно від товщини решітчастої пластини склери у хворих на цукровий діабет / П.А. Бездітко, М.А. Карлійчук // Харківська хірургічна школа. — 2017. — № 5–6 (86–87). — С. 28-33.
4. Бездітко П.А. Клініко-діагностичні критерії різних типів ураження зорового нерва у хворих на цукровий діабет / П.А. Бездітко, М.А. Карлійчук // Архів офтальмології України. — 2017. — Т. 5, № 3(9). — С. 18-22.
5. Бездітко П.А. Клініко-томографічні особливості діабетичної оптичної нейропатії залежно від типу та стадії захворювання / П.А. Бездітко, М.А. Карлійчук // Офтальмол. журн. — 2018. — № 1. — С. 43-48.
6. Влияние водорастворимого антиоксидантного препарата (мексидола) на чувствительность зрительного нерва и скорость кровотока в артериях глазного яблока и орбиты у больных первичной открытоугольной глаукомой / И.А. Волчегорский, Е.В. Тур, О.В. Солянникова [и др.] // Вест. офтальмологии. — 2012. — № 4. — С. 35-41.
7. Гнездилова А.В. ГАМКергический механизм цереброваскулярного эффекта мексидола // А.В. Гнездилова, Т.С. Ганьшина, Р.С. Мирзоян // Экспер. и клин. фармакол. — 2010. — Т. 73, № 10. — С. 11-13.
8. Егоров Е.А. Применение Мексидола у больных с оптическими нейропатиями / Е.А. Егоров, Б.В. Обруч, Э.М. Касимов // Клин. офтальмология. — 2002. — Т. 3, № 2. — С. 81-84.
9. Применение препарата Мексидол у больных с дистрофическими заболеваниями заднего отрезка глаза / Е.А. Егоров, Б.В. Обруч, Б.В. Олейник [и др.] // Клиническая офтальмология. — 2009. — Т. 10, № 4. — С. 145-148.
10. Эффективность препарата кокарнит при диабетической нейропатии / С.В. Котов, Е.В. Исакова, В.Ю. Лиждвой [и др.] // Журн. неврологии и психиатрии. — 2018. — № 1. — С. 37-42.
11. Моргунов Л.Ю. Препараты альфа-липоевой кислоты в лечении диабетической нейропатии / Л.Ю. Моргунов // Медицинский совет. — 2014. — № 17. — С. 90-94.
12. Скрипник Р.Л. Пошкодження зорового нерва при цукровому діабеті (патогенез, клініка, діагностика, лікування: автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.18 / Скрипник Р.Л. — Одеса, 2005. — 34 с.
13. Скрипник Р.Л. Особенности поражения зрительного нерва при сахарном диабете / Р.Л. Скрипник // Ophthalmic Hub: наук.-практ. конф. з міжнарод. участю, 30–31 бер. 2018 р.: мат-ли. — К., 2018. — С. 86-87.
14. Строков И.А. Новые возможности лечения диабетических осложнений / И.А. Строков, А.С. Фокина // РМЖ. — 2012. — № 20. — С. 88-91.
15. Чуканова Е.И. Альфа-липоевая кислота в лечении диабетической полинейропатии / Е.И. Чуканова, А.С. Чуканова // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2018. — Т. 118, № 1. — С. 103-109.
16. Advanced glycation end products in human optic nerve head / S. Amano, Y. Kaji, T. Oshika [et al.] // Br. J. Ophthalmol. — 2001. — Vol. 85, № 1. — P. 52-55.
17. Enhanced glucose control for preventing and treating diabetic neuropathy / B.C. Callaghan, A.A. Little, E.L. Feldman, R.A. Hughes // Cochrane Database Syst. Rev. — 2012. — № 6. — CD007543.
18. Javed S. Treating Diabetic Neuropathy: Present Strategies and Emegging Solutions / S. Javed, U. Alam, R.A. Malik // Rev. Diabet. Stud. — 2015. — Vol. 12, № 1–2. — P. 63-83.
19. A systematic review and meta-analysis of alpha-lipoic acid in the treatment of diabetic peripheral neuropathy / T. Han, J. Bai, W. Liu [et al.] // Eur. J. Endocrinol. — 2012. — Vol. 167. — P. 465-471.
20. Jayabalan B. Vitamin B supplementation for diabetic peripheral neuropathy / B. Jayabalan, L. Low // Singapore Medical Journal. — 2016. — Vol. 57(2). — P. 55-59.
21. Papanas N. Efficacy of alpha-lipoic acid in diabetic neuropathy / N. Papanas, D. Ziegler // Expert Opinions in Pharmacotherapy. — 2014. — Vol. 15. — P. 2721-2731.
22. Simo R. Neurodegeneration in the diabetic eye: new insights and therapeutic perspectives / R. Simo, C. Hernandez; European Consortium for the Early Treatment of Diabetic Retinopathy (EUROCONDOR) // Trends Endocrinol. Metab. — 2014. — Vol. 25, № 1. — P. 23-33.
23. Stracke H.A benfotiamine-vitamin B combination in treatment of diabetic polyneuropathy / H. Stracke, A. Lindemann, K. Federlin // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes. — 1996. — Vol. 104(4). — P. 311-316.
24. Diabetes mellitus affects biomechanical properties of the optic nerve head in the rat / N. Terai, E. Spoerl, M. Haustein [et al.] // Ophthalmic. Res. — 2012. — Vol. 47(4). — P. 189-194.
25. Efficacy and safety of antioxidant treatment with α-lipoic acid over 4 year in diabetic polyneuropathy: the NATHAN 1 trial / D. Ziegler, P.A. Low, W.J. Litchy [et al.] // Diabetes Care. — 2011. — Vol. 34, № 9. — P. 20154-2060.