Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Вернуться к номеру

Вивчення стану ураженості комарів мікрофіляріями D.repens у Дергачівському районі Харківської області

Авторы: Скорик Л.І.
Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, м. Харків, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. Останнім часом в Україні все більшу актуальність набуває проблема трансмісивного гельмінтозу — дирофіляріозу. Дирофіляріози — тканинні зоонозні гельмінтози, для яких характерні трансмісивна передача, повільний розвиток, тривалий перебіг, вогнищеве поширення. Вони ендемічні не тільки для територій із теплим і вологим кліматом, але й для багатьох країн із помірним кліматом. Головними чинниками, що впливають на виникнення й поширення дирофіляріозів у зоні помірного клімату, є: зміна соціально–економічних умов; збільшення чисельності бродячих собак і котів; міграція диких м’ясоїдних тварин, що не конт–ролюється; зміна екологічних умов і збільшення чисельності комарів; потепління клімату, що сприяє більш швидкому дозріванню інвазійних личинок у переносниках та обороту інвазії в природі; соціальні фактори, які сприяють передачі інвазії протягом усього року підвальними популяціями комарів роду Culex (С.pipiens molestus та ін.). На території України зустрічається єдиний трансмісивний гельмінтоз, що спричиняє захворювання людей, — дирофіляріоз, збудником якого є Dirofilaria repens (Railiet et Henry, 1911). Останніми роками можна спостерігати тенденцію до збільшення публікацій про дирофіляріози, що може бути пов’язане з покращенням діагностики, збільшенням числа випадків (через відносне потепління клімату й активізацію переносників).

Мета дослідження: проаналізувати сучасну ситуацію з дирофіляріозу в Дергачівському районі Харківської області.

Матеріали та методи. Збір імаго комарів проводився стандартним методом (20–хвилинного обліку на собі) за загальноприйнятою методикою. Усі зібрані комарі доставлялися в паразитологічну лабораторію ДУ «Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України» для дослідження на мікрофілярії. Для території Дергачівського району Харківській області дирофіляріоз — природно–вогнищеве захворювання місцевого характеру. У 2004 році вперше було зареєстровано місцевий випадок дирофіляріозу в мешканки Дергачівського району — 45–річної жінки, яка проживає в селищі міського типу (смт) Руська Лозова й працює реалізатором на ринку м. Харкова. За межі області не виїжджала. Відмічала численні укуси комарів, коли працювала на присадибній ділянці. За медичною допомогою звернулася в лікувальний заклад з приводу утворення пухлини в скроневій ділянці. Хвора була госпіталізована й прооперована. При гістологічному дослідженні видаленого матеріалу була виявлена нестатевозріла самиця D.repens. Хворій було встановлено заключний діагноз — дирофіляріоз. У 2011 році було зареєстровано два випадки дирофіляріозу в мешканців Дергачівського району. Хворий Т., 14 років, що проживає в смт Козача Лопань, звернувся по медичну допомогу в лікувальний заклад самостійно зі скаргами на свербіж, біль, утворення пухлини в ділянці білої лінії живота. За межі області не виїжджав. Відмічав численні укуси комарів при відпочинку на водоймищі смт Козача Лопань. Хворий був направлений на консультацію до хірурга, госпіталізований і прооперований. При макроскопічному й гістологічному дослідженні видаленого матеріалу було виявлено нестатевозрілу самицю D.repens. Заключний діагноз: дирофіляріоз. Хвора М., 41 рік, яка проживає в смт Мала Данилівка, за межі області не виїжджала, відмічала численні укуси комарів, коли працювала на присадибній ділянці. По медичну допомогу звернулася самостійно в офтальмологічну клініку імені професора Гіршмана м. Харкова зі скаргами на свербіж, біль, почервоніння й припухлість у вигляді змійки в скроневій ділянці. Хвора була госпіталізована й прооперована. При макроскопічному й гістологічному дослідженні видаленого матеріалу було виявлено статевозрілу самицю D.repens довжиною до 10 см. У 2014 році було зареєстровано два випадки дирофіляріозу в мешканців м. Дергачі. Хвора Д., жінка 58 років, по медичну допомогу звернулася самостійно в офтальмологічну клініку імені професора Гіршмана м. Харкова зі скаргами на свербіж, біль, відчуття стороннього предмета в лівому оці. Хвора була прооперована, було видалено статевозрілу самицю D.repens довжиною до 7,5 см. Хвора Е., жінка 33 років, по медичну допомогу звернулася самостійно в офтальмологічну клініку імені професора Гіршмана м. Харкова зі скаргами на свербіж, біль, відчуття повзання в правому оці. Хвора прооперована, було видалено статевозрілу самицю D.repens довжиною до 10 см.

Було проведено ентомологічний моніторинг у складі вивчення природного осередку в Дергачівському районі Харківської області.

Результати дослідження та їх обговорення. У природних осередках (у радіусі 3 км) комарі зустрічалися в усіх біотопах. Основними біотопами, де вивчались комарі, були: змішаний, листовий, сосновий (ліси) і заплавний (луг). При проведенні обліку чисельності в різних біотопах загальна активність кровосисних комарів спостерігалася з кінця квітня — початку травня до кінця жовтня, тобто протягом п’яти–шести місяців. Частота нападу кровососів залежить від ступеня їх активності й чисельності. Зростання чисельності залежно від погодних умов було виражене двома піками. Перший пік чисельності припадав на травень, другий — на липень. На інтенсифікацію епідеміологічного процесу з дирофіляріозу в Дергачівському районі впливає наявність 148 водоймищ (1669 га), де й відбувається виплід комарів — основних переносників дирофіляріозу. При вивченні видового складу комарів було встановлено, що в Дергачівському районі найбільш поширеними є три роди: Aedes — 37,4 %, Culex — 33,2 %, Anopheles — 29,4 %. Найбільша ураженість мікрофіляріями виявлена в комарів роду Culex, Aedes, що ще раз доводить специфічність комарів і підтверджується ентомологічним обстеженням методом розтину комарів з метою виявлення мікрофілярій D.repens.

Висновки. Наявність у природі комарів, уражених мікрофіляріями, свідчить про існування природного осередку інфекції в конкретному біотопі населеного пункту району. Ризик ураження на дирофіляріоз для населення Дергачівського району збільшується, тому що існують всі необхідні для цього передумови: наявність значної кількості основного джерела інвазії — собак (свійських і бродячих), що потребує вивчення вірогідної оцінки їх небезпеки щодо поширення дирофіляріозу; збільшення популяції комарів, зумовлене недостатнім об’ємом деларваційних заходів на водоймищах району.



Вернуться к номеру