Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Международный неврологический журнал №8 (110), 2019

Вернуться к номеру

Особливості метаболізму омега-3 жирних кислот та гамма-аміномасляної кислоти в дітей із розладами аутистичного спектра

Авторы: Юзва О.О.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Робота нервових клітин головного мозку здійснюється завдяки діяльності великої кількості мембранних каналів та медіаторних систем. У багатьох випадках порушення даних систем призводить до неврологічних або психіатричних захворювань. До таких хвороб можна віднести розлади аутистичного спектра (РАС), які мають стрімке зростання частоти в популяції. При проведенні електроенцефалографії здебільшого вдається зафіксувати зміни активності, інколи порушення активуючих впливів медіобазальних структур, хоча при здійсненні нейровізуалізації структурні зміни в головному мозку не виявляються. Останнім часом велика увага приділяється вивченню ролі омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) як структурних елементів мембрани нейронів. При порушенні діяльності клітинної мембрани виникає дисфункція нейронних каналів, що призводить до функціональних змін на клітинному рівні. З іншого боку, дисфункція нейронів впливає на обмін нейромедіаторів, зокрема ГАМК, що ще більше може призводити до порушення функціонування нервової системи та розладів поведінки. Мета дослідження: провести вивчення ЕЕГ та оцінити показники рівнів омега-3 ПНЖК та ГАМК сироватки крові в дітей із РАС молодшого дитячого віку (2–6 років). Матеріали та методи. Дослідження проводилося у відділенні психоневрології для дітей раннього віку ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. О.М. Лук’янової НАМН України». Під час дослідження було обстежено 34 дитини віком 2–6 років із РАС, серед яких були 21 хлопчик та 13 дівчаток. Залежно від даних клінічного перебігу захворювання та ЕЕГ діти були розподілені на три групи: 1-ша — діти з епілептичними нападами та проявами РАС (n = 6), 2-га — діти з епілептиформними змінами на ЕЕГ без епілептичних нападів, але з проявами РАС (n = 5), 3-тя — діти без зареєстрованих змін на ЕЕГ та проявами РАС (n = 23). У всіх дітей було проведене визначення рівня омега-3 та омега-6 жирних кислот крові методом газорідинної хроматографії. Для оцінки використовувалось співвідношення омега-3 : омега-6, яке в нормі повинно становити 1 : 4 (максимально допустиме значення — 1 : 9). Дітям усіх груп було проведене визначення ГАМК сироватки крові спектрофотометричним методом. Результати. У всіх дітей, які брали участь у дослідженні, було виявлено дефіцит омега-3 та надлишок омега-6 ПНЖК. Співвідношення омега-3/омега-6 у дітей 1-ї групи становило 23,7, у 2-й та 3-й групах — 15,38 та 12,9 відповідно (р < 0,05, r = 0,99). Середній показник концентрації ГАМК плазми крові в дітей 1-ї групи становив 17,8 ± 2,3 мкг/мл, 2-ї — 18,3 ± 1,9 мкг/мл, 3-ї — 25,14 ± 7,05 мкг/мл. За результатами дослідження виявлено, що в дітей 1-ї групи відмічено найбільш значимий дефіцит омега-3 ПНЖК та найнижчий рівень ГАМК у сироватці крові (різниця між групами статистично вірогідна, р < 0,001). Висновки. Отримані нами дані є підтвердженням того, що в пацієнтів із РАС та епілептичними нападами або епілептиформними змінами на ЕЕГ наявні більш виражений дефіцит омега-3 ПНЖК та нижчий рівень гальмівного медіатора нервової системи ГАМК. Отримані дані можуть бути підтвердженням порушень на клітинному рівні та взяті до уваги для розробки тактики лікування. 



Вернуться к номеру