Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Международный неврологический журнал №8 (110), 2019

Вернуться к номеру

Внутрішньошлуночкові крововиливи в передчасно народжених дітей: соматичні та неврологічні ризики протягом першого року життя

Авторы: Яблонь О.С., Саврун Т.І., Биковська О.А., Назарчук Н.М.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Нетравматичні внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК), за даними світової літератури, залишаються актуальною проблемою, як медичною, так і соціальною, посідаючи перші місця в структурі неонатальної захворюваності. Перенесені ВШК є предиктором формування стійких віддалених наслідків, зокрема неврологічних порушень із подальшою інвалідизацією, соціальною дезадаптацією та зниженням якості життя загалом. Мета дослідження: встановити вплив ВШК на стан передчасно народжених дітей із масою тіла ≤ 1500 г yпродовж першого року життя. Матеріали та методи. У дослідження були залучені 45 передчасно народжених дітей, які перебували на лікуванні у відділенні для недоношених новонароджених, а в подальшому — на диспансерному спостереженні в кабінеті катамнезу Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні. Під час дослідження були проаналізовані та статистично опрацьовані анамнестичні дані, клініко-лабораторні показники та результати інструментальних досліджень. Результати та обговорення. Оцінка стану дітей при народженні показала, що в дітей із ВШК IІІ–IV ст. при народженні спостерігалися тяжка асфіксія та тяжкі дихальні розлади. Установлено, що тяжкість ВШК корелювала з гестаційним віком та масою тіла при народженні, більш виражені зміни при проведенні ней-росонографії було діагностовано в дітей у 1-й та 2-й групах дослідження. У дітей із ВШК вірогідно частіше спостерігалися прояви перинатальних інфекцій (35 %, р < 0,05) та ретинопатії недоношених (48 %, р < 0,05). Розвиток тяжких ВШК корелював із формуванням перивентрикулярної лейкомаляції (36 %, р < 0,05), із розвитком тяжкої форми бронхолегеневої дисплазії (52 %, р < 0,05) та тяжким перебігом некротизуючого ентероколіту (16 %, р < 0,05). Затримка фізичного розвитку у віці 3 місяців спостерігалася у 20 % випадків (6 дітей) 1-ї групи, 40 % (6 дітей) — 2-ї групи та в 15 % (3 дитини) — групи контролю. Затримку фізичного розвитку у віці 3 місяців мали: кожна 5-та дитина з ВШК I–II ст. та кожна 2-га дитина з тяжкими ВШК. Проте в другому півріччі діти з ВШК продемонстрували швидкі наздоганяючі темпи росту. Показники маси тіла в 1 рік суттєво не відрізняються. У кожної 3-ї дитини (30 %, р < 0,05) ВШК ІІІ–ІV ст. ускладнився постгеморагічною гідроцефалією, яка потребувала нейрохірургічного втручання. Аналіз середніх показників окружності голови показав, що в дітей 2-ї групи з ВШК ІІІ–ІV ст. відслідковувалася чітка тенденція до збільшення розмірів голови. У 2-й групі затримка психомоторного розвитку у віці 3 місяців спостерігалась у всіх дітей та зберігалася у 80 % дітей до 6 місяців. Висновки. Установлено, що розвиток тяжких ВШК корелював із вірогідно більшою частотою перинатальних інфекцій (35 %), ретинопатією недоношених (48 %) та асоціювався з формуванням ПВЛ (36 %), розвитком тяжкої форми БЛД (52 %) та тяжким перебігом НЕК (16 %). Діти з ВШК ІІІ–ІV ст. мали значну затримку психомоторного розвитку та тяжкий синдром рухових порушень без позитивної динаміки впродовж 1-го року життя. Діти з ВШК I–II ст. демонструють кращий неврологічний прогноз, однак потребують подальшого спостереження. Отримані результати свідчать про високий ризик інвалідизуючих наслідків та необхідність вивчення ефективних методик раннього втручання, своєчасної реабілітаційної корекції згідно із сучасними стандартами та подальшого катамнестичного спостереження за дітьми даної категорії.



Вернуться к номеру