Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020

Вернуться к номеру

Прогностичні критерії при бойовій проникаючій черепно-мозковій травмі. Ступінь ураження головного мозку за даними комп’ютерної томографії

Авторы: Бугай О.О., Мкртчян Ю.К.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Особливою медико-соціальною проблемою для усіх поранених є бойова проникаюча черепно-мозкова травма (БЧМТ). Під час Великої Вітчизняної війни поранення голови, шиї та хребта становили від 11,9  до 16  %, у локальних конфліктах — до 19  %, під час антитерористичної операції в Україні (15.04 — 26.08.2014 р.) частота поранення голови становила 26,6  %. За даними медичних карт стаціонарних хворих НВМКЦ «ГВКГ», частка загиблих із БЧМТ серед бойових необоротних втрат становить 42  %. До досліджуваної групи були включені 34 поранені з проникаючим осколковим черепно-мозковим пораненням. Частка поранених, які мали повне відновлення або помірну інвалідизацію, становить 68 %. Поранені з грубою інвалідизацією становили 3 %, померлих було 29 %. БЧМТ характеризується високою летальністю та призводить до грубої інвалідизації.
Мета. Об’єктивізація ступеня ураження головного мозку.
Завдання. Встановити можливість прогнозування летальності за шкалою Rotterdam. Встановити вплив об’єму ураження головного мозку за даними КТ на рівень свідомості за ШКГ. Встановити можливість прогнозування тривалості пригнічення рівня свідомості залежно від кількості балів за шкалою Rotterdam. На сьогодні поширеним способом оцінки ступеня ураження ЦНС залишається шкала коми Глазго. Шкала має багато переваг, але й великий недолік: вона є переважно суб’єктивною. Для оцінки ступеня тяжкості та прогнозування летальності була розроблена шкала Rotterdam на основі даних комп’ютерної томографії. 
Матеріали та методи. На базі НВМКЦ «ГВКГ» було ретроспективно проаналізовано медичні картки 34 поранених із проникаючим осколковим черепно-мозковим пораненням. Хворі були розподілені на групи за рівнем свідомості за ШКГ після травми. Перша група — 14 поранених (41 %), які мали 15 балів за ШКГ після травми. Друга група — 20 поранених (59 %), які мали менше ніж 14 балів за ШКГ після травми. Друга група розподілена на дві підгрупи.
Результати. Поранені рандомізовані за статтю та віком, середній вік поранених становив 32 ± 3 роки. У 41  % досліджуваних поранених не було зниження рівня свідомості за ШКГ менше ніж 15 балів. Середній об’єм ураження головного мозку військовослужбовців становив 38,3 ± 18,7 см3. Середній бал за шкалою Rotterdam становив 3,3 ± 0,4. Середній бал за ШКГ становив 10,5 ± 1,6. Існує помірний негативний зв’язок між об’ємом ураження головного мозку та ШКГ (рα < 0,05; критерій Пірсона — 0,48). Зменшення рівня свідомості за ШКГ супроводжується збільшенням кількості балів за шкалою Rotterdam (кореляційний зв’язок сильний негативний, рα < 0,05; критерій Пірсона — 0,86). При середньому балі за шкалою Rotterdam 3,3 ± 0,4 середній час відновлення свідомості становитиме 12,5 ± 4,1 дня від травми (рα < 0,05; критерій Пірсона — 0,8, зв’язок сильний позитивний). Не встановлено можливості прогнозування летальності за шкалою Rotterdam (рα = 0,22).
Висновки. 1. За допомогою даних комп’ютерної томограми головного мозку можливо встановити ступінь тяжкості пригнічення свідомості та спрогнозувати його тривалість. 2. Не встановлено прогностичного зв’язку між даними шкали Rotterdam та летальністю. Такі результати, можливо, зумовлені маленькою вибіркою та впливом вторинних факторів ураження на летальність.

Список литературы

  1. Бондар М.В. та ін. Анестезіологія та інтенсивна терапія. За ред. І.П. Шлапака. К.: Ніка Прінт, 2013. Т. 2. 550 с.
  2. Maas A.I., Hukkelhoven C.W., Marshall L.F., Steyerberg E.W. Prediction of outcome in traumatic brain injury with computed tomographic characteristics: a comparison between the computed tomographic classification and combinations of computed tomographic predictors. Neurosurgery. 2005 Dec. 57 (6). 1173-82.
  3. Liesemer K., Riva-Cambrin J., Bennett K.S., Bratton S.L., Tran H., Metzger R.R., Bennett T.D. Use of Rotterdam CT scores for mortality risk stratification in children with traumatic brain injury. Pediatric critical care medicine: a journal of the Society of Critical Care Medicine and the World Federation of Pediatric Intensive and Critical Care Societies. 2014 Jul. 15 (6). 554-62.
  4. Jones J., Gaillard F. et al. Rotterdam CT score of traumatic brain injury.

Вернуться к номеру