Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020

Вернуться к номеру

Інфузійна терапія у пацієнтів з опіковим сепсисом

Авторы: Коваленко О.М.(1), Гриша А.С.(2), Коваленко А.О.(2), Белінська Н.Г.(2)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Київська міська клінічна лікарня № 2, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Існує кілька відмінностей між сепсисом у хірургічних хворих в цілому та сепсисом, виявленим після опікової травми [1]. При площі термічного ураження понад 40–50 % поверхні тіла вплив медіаторів і патогенів триває місяцями. Тому у цих хворих спостерігаються постійні симптоми SIRS, інтоксикаційний синдром, що зберігаються тривалий час. Інфузійна терапія, поряд з антибіотикотерапією та хірургічним лікуванням, відіграє найважливішу роль в лікуванні сепсису [2]. Основною метою інфузійної терапії опікових хворих є забезпечення доставки кисню до тканин в умовах його підвищеного споживання [3, 4]. Саме інфузійна терапія є заходом першого вибору для підтримки серцевого викиду та гемодинаміки [5].
Мета: удосконалення схем інфузійної терапії при опіковій септикотоксемії та опіковому сепсисі.
Матеріали та методи. В основу дослідження покладено спостереження за 46 хворими із сепсисом, які перебували на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 2 протягом 2017–2019 рр. Причина розвитку сепсису в усіх пацієнтів — тяжка опікова хвороба. Контроль ефективності лікувального процесу передбачав оцінку впливу інфузійної терапії на стан гемодинаміки, розвиток ендогенної інтоксикації і септичного шоку. Програми інфузійної терапії були порівнянні за загальним складом інфузії. Хворі розподілені на три групи: хворі першої групи отримували Рінгера лактат, натрію хлорид та інші ізоосмолярні розчини, хворі другої групи — Рінгера лактат + реосорбілакт в дозі 10 мл/кг на добу, хворі третьої групи — Рінгера лактат + реосорбілакт в дозі 15 мл/кг на добу, за необхідності хворі отримували вазопресори. Для корекції згортальної системи всі отримували плазму, при зниженні рівня загального білка нижче 50 г/л вводили 10–29% альбумін. 
Результати. У більшості хворих протягом опікової хвороби було виявлено тільки ознаки дисфункції органів з оцінкою за шкалою SOFA в 1 або 2 бали, у 32 % при дисфункції одних органів спостерігались ознаки недостатності інших. У 2/3 хворих поліорганні порушення було виявлено протягом усіх стадій опікової хвороби. Обсяг інфузійної терапії при сепсисі визначається індивідуально: на підставі комплексної оцінки показників гемодинаміки (систолічний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, центральний венозний тиск, насичення змішаної венозної крові киснем, діурез тощо). У всіх хворих у комплексній терапії застосовувались кристалоїди. Добовий водний баланс у хворих досліджуваних груп становив 64, 60 та 52 мл/кг відповідно. Септичний шок розвинувся у 10, 9 та 6 % хворих досліджуваних груп.
Висновки. 1. Застосування реосорбілакту в інфузійній терапії хворих з опіковим сепсисом призводило до зниження загального балансу рідини протягом доби. 2. Частота розвитку септичного шоку зменшилась на 20 %, тривалість вазопресорного лікування в групі з реосорбілактом скоротилась на 3,4 доби. 3. Спостерігався дозозалежний ефект застосування реосорбілакту: при дозі 10 мл/кг стабілізація гемодинаміки тривала протягом 6 год після введення, при дозі 15 мл/кг — 8–10 год після введення.
Дослідження мало деякі обмеження. Таким чином, висновок дослідження потребує подальшого вивчення з більшим обсягом вибірки.
 

Список литературы

  1. Greenhalgh D.G. Sepsis in the burn patient: a different problem than sepsis in the general population. Burns Trauma. 2017. 5. 23. Published 2017 Aug 8. doi: 10.1186/s41038-017-0089-5.
  2. Singer M., Deutschman C.S., Seymour C.W. et al. The Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3). JAMA. 2016. 315(8). 801-810.
  3. Курсов С.В., Никонов В.В. Рекомендации Движения за выживаемость при сепсисе: эволюция ранней целенаправленной терапии. Медицина неотложных состояний. 2018. 4(91). 7-14. doi: 10.22141/2224-0586.4.91.2018.137849.
  4. Matthew W. Semler, Fellow and Todd W. Rice. Sepsis Resuscitation: Fluid Choice and Dose. Clin. Chest Med. 2016 Jun. 37(2). 241-250. doi: 10.1016/j.ccm.2016.01.007.
  5. Сорокина Е.Ю., Дубров С.А. Новый шаг в диагностике методов терапии сепсиса и септического шока. Pain, anaesthesia & intensive care. 2016. 4. 8-15.

Вернуться к номеру