Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020
Вернуться к номеру
Інтенсивна терапія гастроінтестинальної недостатності в новонароджених: шляхи підвищення ефективності
Авторы: Шкурупій Д.А., Холод Д.А.
Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета роботи: оптимізація інтенсивної терапії синдрому гастроінтестинальної недостатності (СГІН) у новонароджених шляхом застосування препарату янтарної кислоти і пробіотиків.
Матеріали та методи. У дослідженні основну групу становили 19 пацієнтів, яким додатково призначався препарат янтарної кислоти та пробіотик із вмістом антибіотикорезистентних молочнокислих бактерій Lactobacillus acidophilus (L. gasseri sр.), Bifidobacterium infantis, Enterococcus faecium; групу порівняння становили 24 пацієнти з традиційною лікувальною тактикою. Реєстрували вираженість симптомів СГІН, вміст у крові молочної (МК) та піровиноградної кислот (ПВК), активність сукцинатдегідрогенази (СДГ), склад мікробної флори кишечника.
Результати. В основній групі клінічні патерни СГІН демонструють позитивну клінічну динаміку: зменшується окружність живота на –1 (–2; 0,5) см (p = 0,003), внутрішньочеревний тиск до 11,4 (10,4; 3,8) мм рт.ст. (p = 0,002), зменшується рівень інтраабдомінальної гіпертензії з переважанням І ст. у 44 % випадків (р = 0,01), реєструються значимі кореляційні зв’язки оптимізації тактики ІТ із динамікою окружності живота (R = –0,45; р < 0,001), динамікою внутрішньочеревного тиску (R = –0,73; р < 0,001), ступенем інтраабдомінальної гіпертензії (R = –0,52; р < 0,001). Підвищується клітинна енергоефективність, про що свідчить зниження концентрації МК до 0,59 (0,56; 0,71) ммоль/л (р < 0,001), зміна співвідношення МК/ПВК на користь ПВК до 9,8 (8,88; 10,6) ум.од. (p = 0,011), стабілізація активності СДГ на рівні 0,02 (0,01; 0,02) ммоль/л/год (p < 0,001) та наявність значимих кореляційний зв’язків цих показників з оптимізацією тактики ІТ (R = –0,58; р < 0,001; R = –0,39; р = 0,009; R = –0,23; р = 0,014 відповідно), що відображається і на їх динаміці. Відбувається оптимізація складу кишкового мікробіоценозу: підвищення кількості біфідобактерій до 9 (9; 9) lgКОУ (р < 0,001); лактобактерій до 7 (7; 8) lgКОУ (р < 0,001), тобто до рівня фізіологічних значень.
Висновки. Запропонована тактика ІТ дозволяє досягти покращення стану цитоенергетичного забезпечення, оптимізувати стан кишкового еубіозу, зменшити ступінь гастроінтестинальної недостатності та досягти позитивної клінічної динаміки.