Газета «Новости медицины и фармации» №10 (728), 2020
Вернуться к номеру
МОЗ посилює потужності вітчизняних лабораторій для збільшення кількості тестувань на добу
Разделы: Новости
Версия для печати
МОЗ продовжує нарощувати потужності вітчизняних лабораторій, збільшуючи кількість тестувань. Зокрема, на наступному засіданні уряду МОЗ ініціюватиме рішення щодо залучення приватних лабораторій до проведення тестів на COVID-19 державним коштом. Також незабаром в Україні почнуть з’являтися швидкі тести на антиген COVID-19. Окрім того, зараз верифікацію проходять українські тести. Про це на щоденному брифінгу заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
«На початку епідемії в Україні проводилося лише 200 тестів на добу, зараз це 32 тисячі. Так, виникають випадки, коли доводиться чекати результати ПЛР-тестів декілька днів. МОЗ реагує на це оперативно. Але наголошую, що ми з нуля збудували систему тестування. Вона була зруйнована вщент. Ми і далі будемо нарощувати кількість тестувань і потужності лабораторій, щоб наші можливості відповідали потребам країни», — повідомив очільник МОЗ.
Міністр наголосив, що сьогодні існує напружена ситуація з тестуванням, зокрема, у Донецькій, Харківській та Одеській областях. Міністерство відстежує цю ситуацію та приймає відповідні рішення, зокрема, оперативно підключає до цього процесу лабораторії з інших областей, у яких є достатньо потужностей. Це лабораторії Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської областей.
Також Максим Степанов звернув увагу, що повідомлення, які з’являються у ЗМІ та соцмережах щодо нестачі в деяких лікарнях ліжок для хворих на COVID-19, не відповідають дійсності.
«У країні є достатня кількість лікарень та медичних працівників, які надають медичну допомогу. Міністерство відстежує ситуацію та постійно вводить додаткові ліжка», — зазначив очільник МОЗ.
Нагадаємо, раніше Максим Степанов заявив, що до початку грудня МОЗ планує збільшити кількість ПЛР-тестів до 50 тисяч на добу.
Міжнародні протоколи лікування: венозна недостатність нижніх кінцівок
28 квітня 2017 р. набув чинності Наказ МОЗ України № 1422 від 29 грудня 2016 р., який дозволяє українським лікарям використовувати у своїй роботі міжнародні клінічні протоколи.
Використання в лікарській практиці клінічних протоколів один із найважливіших шляхів впровадження доказової медицини в Україні. Доказові клінічні протоколи відіграють провідну роль в системі охорони здоров’я, оскільки значно вигідні для усіх «гравців»: пацієнтів, лікарів, держави в цілому. Настанова 00964 стосується венозної недостатності нижніх кінцівок.
У настанові стверджується, що недостатність поверхневих вен зустрічається у 30–40 % дорослих людей країн Заходу. Щонайменше 80 % населення мають телеангіектазії та флебектазії малих підшкірних вен без недостатності поверхневих венозних стовбурів або їх приток. Факторами ризику є вік, жіноча стать, пологи та спадковість. Варикозне розширення вен часто маніфестує або прогресує під час вагітності.
Фундаментальна причина венозної недостатності невідома. Найважливіший прояв цього захворювання — венозний рефлюкс. З часом він призводить до венозної гіпертензії та розширення, у тому числі варикозного, поверхневих вен. Найбільш поширений прояв недостатності поверхневих вен — первинний варикоз — має багато форм. Часто недостатність починається дистально, із варикозу малих підшкірних вен, але інколи варикоз виникає тільки у венах стегна. За більш рідкісної форми захворювання варикоз мінімальний або його немає зовсім, однак у великій або малій підшкірній вені все ж відбувається рефлюкс, а хвороба може мати виражені симптоми та навіть ускладнення. Найчастішими симптомами та проявами є набряк нижніх кінцівок (часто він наростає впродовж доби), болючість, відчуття тяжкості та напруженості, свербіж, видимий варикоз вен, виразкування шкіри.
Основне завдання лікування — зменшити вираженість симптомів та запобігти розвитку ускладнень, що потребують екстреної допомоги (кровотеча з варикозних вен, тромбоз поверхневих або глибоких вен, виразкування нижньої кінцівки).
Базове лікування полягає в регулярному використанні компресійних панчіх незалежно від необхідності подальшого хірургічного втручання.
У настанові зазначено, що симптоми хронічної венозної недостатності (біль у нижній кінцівці, набряк та свербіж) зменшує екстракт насіння кінського каштана.
Це підтверджують результати останніх досліджень. Вони продемонстрували корисні ефекти есцину (активного інгредієнта кінського каштана) щодо ослаблення симптомів хронічної венозної недостатності внаслідок зменшення запальних процесів, які спостерігаються в пацієнтів із венозною патологією. Прийом препарату ефективний щодо зменшення вираженості симптомів.
Есцин у різних експериментальних моделях проявив антиексудативну та венотонізуючу дію. Існують дані, що екстракт насіння кінського каштана знижує концентрацію лізосомальних ензимів, тим самим перешкоджаючи розпаду глікокаліксу (мукополісахаридів) у стінках капілярів. Завдяки зниженню проникності судин не відбувається фільтрація мікромолекулярних протеїнів, електролітів і води в інтерстицій. Під час фармакологічних досліджень цього препарату на людині порівняно з плацебо було встановлено значне зниження транскапілярної фільтрації, а в різних рандомізованих подвійних сліпих і перехресних дослідженнях — значне зменшення вираженості симптомів хронічної венозної недостатності.
Показаннями до застосування ЕСКУЗАНУ («Еспарма ГмбХ», Німеччина), що містить есцин, є хронічна венозна недостатність варикозного та посттромботичного генезу або її ускладнення, а також захворювання, пов’язані з функціональними порушеннями кровопостачання, наприклад застійні стани, флебіти, варикозне розширення вен, набряки, гемороїдальні вузли.
Установлення інвалідності для медичних працівників у зв’язку з коронавірусною хворобою не вимагає додаткових змін у законодавстві
Порядок, умови і критерії встановлення інвалідності для медпрацівників у зв’язку із захворюванням на COVID-19 не потребують внесення додаткових змін у законодавство України. Про це під час брифінгу 5 жовтня заявила заступниця міністра охорони здоров’я України Ірина Микичак.
«Коронавірусна хвороба прирівнюється до нещасного випадку на виробництві і внесена до переліку професійних захворювань, що визначено відповідними нормативними документами. Критерії встановлення інвалідності в Україні регламентує постанова Кабінету Міністрів № 1317 від 3 грудня 2009 року «Питання медико-соціальної експертизи» і відповідний наказ Міністерства охорони здоров’я України № 561 від 5 вересня 2011 року «Про затвердження інструкції про встановлення груп інвалідності», — зазначила Ірина Микичак.
Також заступниця міністра додала, що порядок і критерії встановлення стійкої втрати професійної працездатності регламентуються ще одним наказом МОЗ № 420 від 05.06.2012 «Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення МСЕК ступеня стійкої втрати працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків», який містить усі можливі ускладнення та види порушення функцій, що можуть виникнути внаслідок захворювання на COVID-19, зокрема ураження легень, серця, нирок, головного мозку та інших. Усі перелічені нормативні акти є універсальними щодо будь-яких нозологій.
«Отже, у разі надходження експертного повідомлення про виявлення коронавірусної хвороби в медичного працівника проводиться розслідування гострого професійного захворювання і складається акт про нещасний випадок на виробництві, який видається підприємством медпрацівнику. І один з екземплярів зазначеного акту направляється в територіальне відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування й забезпечує стовідсоткову оплату листка непрацездатності (незалежно від трудового стажу) та трудові виплати хворому», — наголосила заступниця міністра.
Ірина Микичак зазначила, що за умови ускладненого перебігу коронавірусної хвороби хворий (із числа медичних працівників) має направлятися на медико-соціальну експертну комісію для встановлення групи інвалідності чи відсотка втрати професійної працездатності.