Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" Том 17, №1, 2021

Back to issue

Comparative analysis of modern approaches to emergency medical care of acute coronary syndrome in international practice and in Ukraine

Authors: Федак Б.С.(1), Забашта В.Ф.(2), Лобова І.О.(1)
(1) — Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
(2) — КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Харків, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Результатом розвитку наукових досліджень у галузі кардіології стала можливість реалізації концепції «золотої години» для відновлення коронарного кровотоку, яка сформувала нове ставлення до інфаркту міокарда з визнанням його невідкладним станом, лікування якого вимагає екстреної госпіталізації. Останніми роками була проведена достатня кількість мультицентрових досліджень, дані яких дали можливість сформулювати основні стратегічні напрямки надання допомоги хворим з гострим коронарним синдромом та стали підґрунтям для розробки клінічних настанов провідними національними та міжнародними організаціями. Метою роботи було проведення порівняльного аналізу сучасних підходів до лікування гострого коронарного синдрому в Україні та за кордоном. Під час дослідження використано логічний, графічний методи та метод системного аналізу. В статті висвітлено сучасні питання класифікації гострого коронарного синдрому, методи його діагностики та лікування. На основі результатів клінічних досліджень показані світові тенденції в діагностиці та лікуванні гострого коронарного синдрому. У статті також обговорюються питання організації медичної допомоги, зокрема можливості та проблеми застосування реперфузійної терапії при лікуванні гострого коронарного синдрому. Аналіз літературних джерел і власні дані свідчать про існування низки проблем при лікуванні гострого коронарного синдрому, серед яких значимими факторами високої смертності є пізнє звернення та несвоєчасна госпіталізація. Організаційні заходи щодо поліпшення поінформованості пацієнтів, своєчасної діагностики й раннього реперфузійного лікування є важливим кроком у поліпшенні прогнозу при гострому коронарному синдромі.

Результатом развития научных исследований в области кардиологии стала возможность реализации концепции «золотого времени» для восстановления коронарного кровотока, которая сформировала новое отношение к инфаркту миокарда с признанием его неотложным состоянием, лечение которого требует экстренной госпитализации. В последние годы было проведено достаточное количество мультицентровых исследований, данные которых позволили сформулировать основные стратегические направления оказания помощи больным с острым коронарным синдромом и стали основой для разработки клинических руководств ведущими национальными и международными организациями. Целью работы было проведение сравнительного анализа современных подходов к лечению острого коронарного синдрома в Украине и за рубежом. Во время исследования использовались логический, графический методы и метод системного анализа. В статье освещены современные вопросы классификации острого коронарного синдрома, методы его диагностики и лечения. На основе результатов клинических исследований показаны мировые тенденции в диагностике и лечении острого коронарного синдрома. В статье также обсуждаются вопросы организации медицинской помощи, в частности возможности и проблемы применения реперфузионной терапии при лечении острого коронарного синдрома. Анализ литературных источников и собственные данные свидетельствуют о существовании ряда проблем при лечении острого коронарного синдрома, среди которых важными факторами высокой смертности являются позднее обращение и несвоевременная госпитализация. Организационные мероприятия по улучшению осведомленности пациентов, своевременной диагностике и раннему реперфузионному лечению являются важным шагом в улучшении прогноза при остром коронарном синдроме.

The result of the development of research in cardiology revealed the opportunity to implement the concept of the “golden hour” to restore coronary blood flow, which formed a new attitude to myocardial infarction with the recognition of its emergency, treatment of which requires emergency hospitalization. In recent years, a sufficient number of multicenter studies have been conducted, the data of which provided an opportunity to formulate the main strategic directions of care for patients with acute coronary syndrome and became the basis for the development of clinical guidelines by leading national and international organizations. The aim of our research was to conduct a comparative analysis of modern approaches to the treatment of acute coronary syndrome in Ukraine and abroad. The research used logical, graphical methods and the method of system analysis. The article covers modern issues of classification of acute coronary syndrome, methods of its diagnosis and treatment. Based on the results of clinical studies, global trends in the diagnosis and treatment of acute coronary syndrome are shown. The article also discusses the organization of medical care, and in particular the possibilities and problems of reperfusion therapy in the treatment of acute coronary syndrome. Analysis of literature sources and own data indicate the existence of some problems in the treatment of acute coronary syndrome, among which significant factors in high mortality are late treatment and late hospitalization. Organizational measures to improve patient awareness, early diagnosis, and early reperfusion treatment are important steps in improving the prognosis of acute coronary syndrome.


Keywords

екстрена медична допомога; догоспітальний етап; гострий коронарний синдром; клінічний протокол; лікувальна тактика

экстренная медицинская помощь; догоспитальный этап; острый коронарный синдром; клинический протокол; лечебная тактика

emergency medical care; prehospital stage; acute co­ronary syndrome; clinical protocol; treatment tactics


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Реформи охорони здоров`я в Україні: удосконалення екстреної медичної допомоги при ГКС. Здоров’я України. 2011. № 1(16). С. 10-11.
  2. Нетяженко В.З. Раціональне використання тромболітичної і антикоагулянтної терапії при серцево-судинних захворюваннях. Внутрішня медицина. 2011. № 2. С. 5-16.
  3. Кравченко А.М. Догоспітальний тромболізис при гострому коронарному синдромі, можливості покращити виживання. Медицина невідкладних станів. 2013. № 2(49). С. 89-94.
  4. Borja Ibanez, Stefan James, Stefan Agewall, Manuel J. Antunes et al. 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology. European Heart Journal. 2018. Vol. 39. Issue 2. P. 119-177.
  5. Jean-Philippe Collet, Holger Thiele, Emanuele Barbato et al. 2020 ESC Guidelines for the Management of Acute Coronary Syndromes in Patients Presenting Without Persistent ST-Segment Elevation: The Task Force for the Management of Acute Coronary Syndromes in Patients Presenting Without Persistent ST-Segment Elevation of the European Society of Cardiology. Eur. Heart J. 2020. https://academic.oup.com/eurheartj/advance-article/doi/10.1093/eurheartj/ehaa575/5898842.
  6. Amsterdam E.A., Wenger N.K., Brindis R.G., Casey D.E., Ganiats T.G., Holmes D.R. et al. 2014 AHA/ACC guideline for the management of patients with non-ST-elevation acute coronary syndromes: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. J. Am. Coll. Cardiol. 2014. Р. 139-228.
  7. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації «Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST». Затв. наказом МОЗ України № 455 від 02.07.2014 р. К.: ДСМПДП «Держ. експ. центр МОЗ України». С. 7.
  8. Наказ МОЗ України від 03.03.2016 № 164 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при гострому коронарному синдромі без елевації сегмента ST». http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20160303_0164.html.
  9. Christian Juhl Terkelsen, Jacob Thorsted Sørensen, Michael Maeng et al. System delay and mortality among patients with STEMI treated with primary percutaneous coronary intervention. JAMA. 2010. Vol. 18. Issue 304(7). Р. 763-771.
  10. Руда М.Я. Острый коронарный синдром: система организации лечения. Кардиология. 2011. № 3. С. 4-9.
  11. Kloner R.A., Dai W., Hale S.L. No-reflow phenomenon. A new target for therapy of acute myocardial infarction independent of myocardial ilnfarct size. J. Cardiovasc. Pharmacol. Ther. 2018. Vol. 23(3). P. 273-276.
  12. Соколов М.Ю. Реестр перкутанных коронарных вмешательств: сравнительный анализ 2014–2015 гг. Региональные реперфузионные сети в Украине — динамика развития. Серце і судини. 2016. № 3. С. 14-34.
  13. Pu J., Ding S., Ge H. et al. Efficacy and safety of a pharmaco-invasive strategy with half-dose alteplase versus primary angioplasty in ST-segment-elevation myocardial infarction: EARLY-MYO Trial. Circulation. 2017. Vol. 136. № 16. P. 1462-1473.
  14. Lai L., Ghebremariam Y.T. Modulating DDAH/NOS pathway to discover vasoprotective insulin sensitizers. J. Diabet. Res. 2016. Article ID: 1982096. DOI: http://dx.doi.org/10.1155/2016/1982096.
  15. Андрієвська С.О. Гострий коронарний синдром: міжнародний досвід і сучасні позиції. Ліки України. 2015. № 2(23). С. 24-29.

Back to issue