Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021

Вернуться к номеру

Клініко-патогенетичне значення ясенної мікробіоти при ревматоїдному артриті

Клініко-патогенетичне значення ясенної мікробіоти при ревматоїдному артриті

Авторы: Синяченко О.В., Єрмолаєва М.В., Гавілей Д.О., Лівенцова К.В., Верзілов С.М.
Донецький національний медичний університет, м. Лиман, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Тригерними чинниками щодо розвитку ревматоїдного артриту (РА) можуть бути інфекції, пов’язані з носійством в порожнині рота актиноміцетів, кампілобактерів, мікоплазм, порфіромонів, преводелів, протея, селемонів, стрептококів і фузобактерій, але їх роль у патогенезі захворювання вимагає уточнення. Зі свого боку, при РА вірогідно підвищується число випадків коморбідної інфекційної патології. Мета дослідження: вивчити якісний і кількісний склад мікробіоти порожнини рота при РА, оцінити роль окремих бактерій у патогенетичних побудовах захворювання. Матеріали та методи. Обстежений 121 хворий на РА віком 18–76 років (в середньому 49 років), серед яких було 19 % чоловіків і 81 % жінок. Тривалість РА від першої маніфестації захворювання становила в середньому 10 років. Частота серопозитивності РА за ревматоїдним фактором у крові становила 81 %, а за антитілами до цитрулінового циклічного пептиду — 75 %. І, ІІ і ІІІ ступені активності хвороби констатовані в 13, 45 та 42 % випадків відповідно, а співвідношення I, II, III і IV стадій патологічного процесу становило 1 : 5 : 5 : 3. Для оцінки кількості аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів, що вегетують на слизовій оболонці ясен, використовувалася методика стерильних паперових дисків. Застосовувалися набори «Мікро-ЛА-Тест», «СТРЕПТОтест 16», «АНАЕРОтест 23», «НЕФЕРМтест 24». Результати. Вегетацію асоціацій аеробів на яснах виявлено у 96,7 % від числа хворих, анаеробних бактерій — у 91,7 %, число яких було тісно пов’язане з клінічними, лабораторними та рентгеносонографічними ознаками РА, при цьому на інтегральний пейзаж ясенної мікробіоти впливає тяжкість перебігу коморбідного хронічного генералізованого пародонтиту, що діє на наявність в порожнині рота мораксел, сарцинів, стрептококів та еубактерій, причому число анаеробів відображає ступінь активності РА та мінеральну щільність кістки, а в патогенетичних побудовах окремих ознак захворювання (характер суглобового синдрому й ураження періартикулярних тканин) беруть участь аерококи, кандиди, клостридії, мегасфери, пропіонібактерії, сарцини, фузобактерії й еубактерії. Висновки. Отримані дані диктують необхідність розроблення нових підходів до медичної технології індивідуальної етіопатогенетичної терапії РА з коморбідним пародонтитом, визначення критеріїв, що дозволяють оцінювати активність патологічного процесу, прогнозувати характер перебігу хвороби й ефективність лікувальних заходів.

Актуальность. Триггерными факторами в отношении развития ревматоидного артрита (РА) могут быть инфекции, связанные с носительством в полости рта актиномицетов, кампилобактеров, микоплазм, порфиромонов, преводел, протея, селемонов, стрептококков и фузобактерий, но их роль в патогенезе заболевания требует уточнения. В свою очередь, при РА достоверно повышается число случаев коморбидной инфекционной патологии. Цель исследования: изучить качественный и количественный состав микробиоты полости рта при РА, оценить роль отдельных бактерий в патогенетических построениях заболевания. Материалы и методы. Обследованы 121 больной РА в возрасте 18–76 лет (в среднем 49 лет), среди которых было 19 % мужчин и 81 % женщин. Продолжительность от первой манифестации заболевания составила в среднем 10 лет. Частота серопозитивности РА по ревматоидному фактору в крови составила 81 %, а по антителам к цитруллиновому циклическому пептиду — 75 %. І, ІІ и ІІІ степени активности болезни констатированы в 13, 45 и 42 % случаев соответственно, а соотношение I, II, III и IV стадий патологического процесса составило 1 : 5 : 5 : 3. Для оценки количества аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов, вегетирующих на слизистой оболочке десен, использовалась методика стерильных бумажных дисков. Применяли наборы «Микро-ЛА-Тест», «СТРЕПТОтест 16», «АНАЭРОтест 23», «НЕФЕРМ­тест 24». Результаты. Вегетация ассоциаций аэробов на деснах обнаружена у 96,7 % от числа больных, анаэробных бактерий — у 91,7 %, число которых тесно связано с клиническими, лабораторными и рентгеносонографическими признаками РА, при этом на интегральный пейзаж десенной микробиоты оказывает воздействие тяжесть течения коморбидного хронического генерализованного пародонтита, которая влияет на присутствие в полости рта моракселл, сарцинов, стрептококков и эубактерий, причем число анаэробов отражает степень активности РА и минеральную плотность кости, а в патогенетических построениях отдельных признаков заболевания (характер суставного синдрома и поражения периартикулярных тканей) участвуют аэрококки, кандиды, клостридии, мегасферы, пропионибактерии, сарцины, фузобактерии и эубактерии. Выводы. Полученные данные диктуют необходимость разработки новых подходов к медицинской технологии индивидуальной этиопатогенетической терапии РА с коморбидным пародонтитом, выделению критериев, позволяющих оценивать активность патологического процесса, прогнозировать характер течения болезни и эффективность лечебных мероприятий.

Background. The trigger factors of the development of rheumatoid arthritis (RA) may be infections associated with the carriage in the oral cavity of Actinomycetes, Campylobacter, Mycoplasma, Porphyromonas, Transducers, Proteus, Selemons, Streptococci, and Fusobacteria, but their role in the disease pathogenesis requires clarification. In turn, the quantity of cases of comorbid infectious pathology significantly increases in RA. The purpose was to study the qualitative and quantitative composition of the oral microbiota in RA, to assess the role of individual bacteria in the pathogenetic structures of the disease. Materials and methods. There were examined 121 RA patients aged 18–76 years (on ave­rage 49 years old), among whom there were 19 % men and 81 % women. The duration from the first manifestation of the disease averaged 10 years. The frequency of seropositivity of RA for rheumatoid factor in the blood was 81 %, and for antibodies to cyclic citrullinated peptide — 75 %. I, II, and III degrees of disease activity were determined in 13, 45, and 42 % of cases, respectively, and the ratio of I, II, III, and IV stages of the pathological process was 1 : 5 : 5 : 3. To assess the number of aerobic and facultative anaerobic microorganisms growing on the gingival mucosa, the technique of sterile paper discs was used. The kits “Mikro-La-Test”, “Streptotest-16”, “Anaero-Test 23”, “Neferm Test 24” were used. Results. The vegetation of associations of aerobes on the gums was found in 96.7 % of patients, anaerobic bacteria — in 91.7 %, the number of which is closely related to clinical, laboratory, and X-ray signs of RA, while the integral landscape of the gingival microbiota is influenced by the severity of the comorbid chronic generalized periodontitis, which affects the presence of Moraxella, Sarcina, Streptococci, and Eubacteria in the oral cavity, moreover, the number of anaerobes reflects the degree of RA activity and bone mineral density, and in the pathogenetic constructions of individual signs of the disease (the nature of the articular syndrome and damage to the periarticular tissues), Aerococci, Candida, Clostridia, Megasphaera, Propionibacteria, Sarcina, Fusobacteria, and Eubacteria are involved. Conclusions. The obtained data dictate the need to develop new approaches to medical techno­logy for individual etiopathogenetic therapy of RA with comorbid periodontitis, to identify criteria that allow assessing the activity of the pathological process, predicting the nature of the course of the disease and the effectiveness of therapeutic measures.


Ключевые слова

артрит ревматоїдний; ясна; мікробіота; етіологія; патогенез

артрит ревматоидный; десна; микробиота; этиология; патогенез

rheumatoid arthritis; gingiva; microbiota; etiology; pathogenesis

doi: http://dx.doi.org/https://doi.org/10.22141/2312-413X.9.1.2021.228826

Вступ

Поширеність ревматоїдного артриту (РА) серед населення земної кулі становить близько 1 %, а серед окремих популяцій людей сягає 5–7 % [1, 2]. При цьому показники занижені, оскільки не враховуються ранні (доманіфестні) форми захворювання [3].
Поки не вдалося довести зв’язок розвитку РА з тим або іншим конкретним етіологічним чинником, однак останні дані все більше змушують задуматися про роль мікробіому (мікробіоти) в даному процесі, у якому порожнина рота є одним із основних біотопів (зон рясного заселення мікроорганізмами) [4]. Було показано, що при РА вірогідно підвищується число випадків коморбідної інфекційної патології [5], а мікробіом може впливати на доклінічну фазу РА шляхом відхилень у складі мікрофлори (дисбіоз), діючи як мішень для дисрегуляції імунної системи організму [6]. У зв’язку з цим хворі на РА вимагають бактеріологічного дослідження порожнини рота, хоча можна виділити 600 видів бактерій, багато з яких не мають ніякого етіопатогенетичного значення [7].
Тригерними чинниками щодо розвитку РА можуть бути інфекції, пов’язані з протеєм і мікоплазмою [8], актиноміцети, кампілобактери, порфіромони, стрептококи та фузобактерії, але їх роль у генезі РА вивчена недостатньо [9–11]. Серед мікроорганізмів порожнини рота на найбільшу увагу заслуговують ясенні порфіромони, що здатні викликати дисрегуляцію місцевої імунної відповіді з подальшою стимуляцією дисбіозу [12, 13]. Проведена серія робіт із вивчення експресії ДНК бактерій пародонту в суглобовому лікворі пацієнтів з РА [14, 15]. Середня кількість виявлених видів ДНК бактерій у сироватці крові становила 6, а в синовії — 14, при цьому відзначені патогенетичні зв’язки саме з порфіромонами, хоча ці дані вимагають уточнення. Висунута гіпотеза, згідно з якою системна імунна відповідь при РА може бути недостатньою для запобігання поширенню окремих мікроорганізмів з порожнини рота, але це питання поки не вивчено [16].
Мета дослідження: визначити якісний і кількісний склад мікробіоти порожнини рота при РА, оцінити роль окремих бактерій у патогенетичних побудовах захворювання.

Матеріали і методи

Робота виконувалась відповідно до етичних норм, викладених в декларації Гельсінської медичної асамблеї, а пацієнти дали свою інформовану згоду на дослідження, затверджену комісією з біоетики Донецького національного медичного університету.
Обстежений 121 хворий на РА віком 18–76 років (в середньому 48,60 ± 1,12 року), серед яких було 19,0 % чоловіків і 81,0 % жінок. Тривалість РА від першої маніфестації захворювання становила 2–30 років (в середньому 9,8 ± 0,7 року). Серопозитивність РА за ревматоїдним фактором (RF) у крові становила 81,0 %, а за антитілами до цитрулінового циклічного пептиду (аССР) — 75,2 %. Частоту загальної активності захворювання (AAG) І, ІІ і ІІІ ступеня констатовано у 13,2, 44,6 і 42,2 % хворих відповідно, а співвідношення I, II, III і IV стадій (ARC) патологічного процесу становило 1 : 5 : 5 : 3. Пародонтит І, ІІ і ІІІ ступеня тяжкості відзначено в 35,4, 36,7 та 27,9 % випадків відповідно.
Системний остеопороз діагностовано у 77,7 % від числа обстежених пацієнтів, індекс активності артриту (DAS) становив 4,9 ± 0,1 відн.од., індекс прогресування артриту (PAI) — 1,90 ± 0,21 відн.од., індекс Лансбурі — 150,30 ± 6,08 бала, індекс тяжкості перебігу хвороби (SAI) — 94,70 ± 2,07 відн.од., остеопорозний рентгенологічний показник Барнетта — Нордіна (BNI) — 41,70 ± 0,45 × 102 відн.од., денситометричний мінеральної щільності кістки (BMD) — 1,70 ± 0,06 SD, рівень в крові RF — 14,70 ± 1,97 мОд/мл, aCCP — 26,10 ± 1,17 Од/мл, С-реактивного протеїну (СRP) — 16,70 ± 0,75 мг/л, фібриногену (FG) — 8,40 ± 0,36 г/л, інтерлейкіну 1β (IL-1β) — 12,30 ± 0,60 пг/мл, туморонекротичного фактора α (TNF-α) — 57,70 ± 4,33 пг/мл. Тяжкість перебігу патології пародонту, ясен і зубів за індексом Рассела становила 3,190 ± 0,302 бала, індексом Рамферда — 3,150 ± 0,211 бала, індексом Сільнесса — Лое — 1,450 ± 0,102 бала і потреби в лікуванні пародонту — 2,900 ± 1,138 бала, а їх усереднений показник характеризував інтегральний індекс тяжкості пародонтиту (SPII), що дорівнював 3,010 ± 0,380 бала.
При дослідженні мікробіому слизової оболонки ясен у контексті аеробної (факультативно-анаеробної) і анаеробної флори використовували тіогліколеве живильне середовище з додаванням агару «Діфко», крові та дріжджового гідролізату, застосовували набори «Мікро-Ла-Тест», «СТРЕПТОтест 16», «АНАЕРОтест 23», «НЕФЕРМтест 24». Імуноферментним методом (рідер «PR2100 Sanofi diagnostic pasteur», Франція) досліджували вміст у крови аССР і прозапальних цитокінів (IL-1β і TNF-α), а рівні в сироватці крові RF, СRP і FG — за допомогою аналізатора «Olympus-AU-640» (Японія). Як контроль були вивчені лабораторні показники 30 практично здорових людей (11 чоловіків і 19 жінок) віком від 18 до 62 років (в середньому 36,50 ± 0,41 року).
Всім хворим виконували рентгенологічне дослідження зубів, міжзубних альвеолярних перегородок (внутрішньоротова прицільна рентгеноортопантографія) та суглобів («Multix-Compact-Siеmens», Німеччина), ультразвукове опорно-рухового апарату («Envisor-Philips», Нідерланди) та двохенергетичну рентгенівську остеоденситометрію («QDR-4500-Delphi-Hologic», США). Оцінювали периферичний метакарпальний індекс Барнетта — Нордіна (BNI) та індекс мінеральної щільності кістки (BMD).
Статистична обробка результатів досліджень проведена за допомогою комп’ютерних програм Microsoft Excel і Statistica-Stat-Soft (США). Аналізували середні значення показників (M), їх стандартні похибки (SE) й відхилення (SD), коефіцієнти параметричної кореляції Пірсона (r) та непараметричної Кендалла (τ), критерії дисперсії (D), однорідності дисперсії Брауна — Форсайта (BF), багатофакторного аналізу Вілкоксона — Рао (WR) та відмінностей Стьюдента (t), а такоже вірогідность статистичних показників (р).

Результати

Вегетацію аеробів виявлено на яснах у 96,7 % хворих на РА, а анаеробів — у 91,7 %. Середній ступінь мікробного пейзажу (бакчисло) становив 3,840 ± 0,154 од., причому аеробів — 2,400 ± 0,109 од., а анаеробів — 1,450 ± 0,078 од. За даними багатофакторного дисперсійного аналізу Вілкоксона — Рао, на інтегральне дзеркало ясенної мікробіоти при РА впливають вік хворих (WR = 8,63, p < 0,001), показник AAG (WR = 5,88, p < 0,001) і серопозитивність захворювання за аССР (WR = 3,39, p = 0,004).
Як бачимо на рис. 1, серед аеробів частота обсіменіння порожнини рота стрептококами становила 52,1 %, коринебактеріями — 37,2 %, стафілококами — 29,8 %, аерококами і нейсеріями — 16,5 %, кандидами — 15,7 %, ентерококами — 13,9 %, ємелами — 13,2 %, фекальним лугоутворювачем та кишковою паличкою — 9,9 %, моракселами та псевдомонами — 8,3 %, протеєм — 6,6 %. Щодо окремих анаеробів: актиноміцети констатовані в 32,2 %, біфідобактерії — в 24,0 %, пептострептококи — в 23,1 %, бактеріоїди та сарцини —  в 14,1 %, пропіонібактерії — в 10,7 %, еубактерії та фузобактерії — в 8,3 %, клостридії — в 7,4 %, мегасфери — в 2,5 %.
Існують дисперсійні зв’язки з наявністю системного остеопорозу обсіменіння ясен хворих на РА аерококами (D = 5,87, p = 0,007), фекальним лугоутворювачем (D = 5,35, p = 0,022) і еубактеріями (D = 4,34, p = 0,039), з позасуглобовими ознаками захворювання — наявністю ентерококів (D = 7,19, p = 0,008), нейсерій (D = 4,61, p = 0,034), фузобактерій (D = 4,55, p = 0,035) і мегасфер (D = 6,36, p = 0,013), із серопозитивністю за аССР — ентерококів (D = 7,54, p = 0,006) і кишкової палички (D = 4,48, p = 0,036).
Наявність коморбідного пародонтиту чинить вірогідний вплив на характер мікробного пейзажу ротової порожнини у хворих на РА, причому це стосується як аеробів (WR = 8,15, p < 0,001), так і анаеробів (WR = 3,87, p = 0,004), про що свідчить багатофакторний аналіз Вілкоксона — Рао. Однофакторний дисперсійний аналіз демонструє зв’язок з пародонтитом наявності вегетацій на яснах фекального лугоутворювача (D = 7,40, p = 0,008), коринебактерій (D = 4,62, p = 0,034), кишкової палички (D = 7,49, p = 0,008), мораксел (D = 5,99, p = 0,016), протея (D = 4,65, p = 0,033), псевдомонів (D = 5,99, p = 0,016), стрептококів (D = 19,80, p < 0,001), клостридій (D = 5,31, p = 0,023), пропіонібактерій (D = 4,80, p = 0,030) і бактеріоїдів (D = 11,33, p = 0,001).
На рис. 2 подана залежність від ясенної мікробіоти інтегрального параметра SPII. Встановлений зв’язок із вегетаціями стрептокока (D = 4,45, p = 0,001), мораксел (D = 4,06, p = 0,002), сарцинів (D = 3,08, p = 0,010) й еубактерій (D = 2,90, p = 0,014). Необхідно відзначити, що мали місце прямі дисперсійно-кореляційні зв’язки SPII з мікробним числом аеробів (D = 2,73, p = 0,019; r = +0,323, p = 0,004), але не анаеробів.

Обговорення

За даними аналізу однорідності дисперсії Брауна — Форсайта, аероби в порожнині рота впливають на показники AAG (BF = 3,80, p = 0,025) і RF (BF = 1,76, p = 0,026), як свідчить кореляційний аналіз Пірсона, існують різноспрямовані взаємозв’язки ясенного мікробного числа з параметрами SAI (r = 0,287, p = 0,026) і остеопорозного BNI (r = –0,333, p = 0,009). Рівень анаеро–бів впливає на параметри AAG (BF = 4,50, p = 0,013), індекс Лансбурі (BF = 2,40, p = 0,002), BMD (BF = 5,00, p = 0,008) і IL-1β (BF = 3,17, p = 0,001), при цьому прямі кореляційні зв’язки стосуються AAG (r = +0,414, p = 0,001), SAI (r = +0,292, p = 0,024), BMD (r = +0,317, p = 0,014), aCCP (r = +0,256, p = 0,049) і FG (r = +0,344, p = 0,007), а обернений — BNI (r = –0,300, p = 0,020). Слід зазначити, що у пацієнтів з РА частота пародонтиту приблизно в 2–4 рази вища, ніж у популяції [17], а його перебіг більш агресивний [18]. Чинником ризику запалення пародонту є також експериментальний артрит на моделях у тварин [19]. Необхідно відзначити і обернений зв’язок обох захворювань, коли пародонтит сприяє виникненню і прогресуванню РА [20].
На сьогодні розвивається так звана концепція пародонт-асоційованого РА, якою намагаються пояснити причинну роль патобіонтів пародонту в ініціюванні суглобової патології [21, 22]. Вже доведений факт, що пародонтит посилює несприятливий перебіг РА через додаткову продукцію прозапальних ферментів своїми патогенами, які цитрулюють білки [23, 24]. РА і пародонтит пов’язані з загальними імунозапальними реакціями дисбалансу патогенетичних побудов обох захворювань [25, 26]. Вони мають схожу остеоклазію, алельні гени та спільний дисбаланс стану цитокінової мережі [27–29].
Треба підкреслити, що наявність анаеробів у яснах хворих на РА з коморбідним пародонтитом не відрізняється збільшенням середніх показників AAG та BMD. На рис. 3 і 4 знайшли своє відображення прямі кореляції AAG й BMD з числом ясенних анаеробів. Після статистичної обробки отриманих результатів дослідження (варіаційний, дисперсійний і кореляційний аналіз) встановлено, що мікробне число анаеробів при пародонтиті у хворих РА в яснах ≥ 3 (≥ M + 2SD хворих) відображає високий ступінь активності основного захворювання (рівень прогнозування пропонованого результату моделі становить 86,7 %). На рис. 5 подані тривимірні гістограми інтегральних параметрів тяжкості перебігу суглобового синдрому при РА (DAS + PAI + SAI) з наявністю в порожнині рота аеробів та анаеробів. Виявилося, що ці дві групи між собою не відрізняються.
Встановлений вірогідний вплив вегетацій у яснах пептострептококів на показник DAS (D = 2,92, p = 0,037), нейсерій і клостридій — на SAI (відповідно D = 1,78, p = 0,031 і D = 2,03, p = 0,011), мораксел — на аССР (D = 1,68, p = 0,003). Ми відібрали ті показники ясенної мікробіоти, рівень яких одночасно мав вірогідні прямі зв’язки з параметрами перебігу РА за критерієм однорідності дисперсії Брауна — Форсайта й непараметричної кореляції Кендалла. До таких належав зв’язок AAG і RF c протеєм (відповідно BF = 8,84, p = 0,001; τ = +0,175, p = 0,005 і BF = 2,08; τ = +0,157, p = 0,011), ARS з ентерококами (BF = 2,11, p = 0,007; τ = +0,135, p = 0,028), BNI з аерококами (BF = 3,24, p = 0,043; τ = +0,159, p = 0,010), CRP з псевдомонами (BF = 2,38, p = 0,005; τ = +0,150, p = 0,015) та еубактеріями (BF = 2,53, p = 0,003; τ = +0,196, p = 0,002).
За даними літератури, 80–90 % від числа хворих на РА в пародонтальних каналах мають вегетації хоча б однієї з наступних бактерій: порфіромонів, актиноміцетів, преводел, пептострептококів і кампілобактерів [16]. Встановлено, що в таких пацієнтів збільшується частота постійного носійства в порожнині рота преводел і селеномонів [19]. При цьому доведено підвищення параметрів антибактеріальних антитіл у синовіальній рідині [14]. Існує гіпотеза, згідно з якою механізм резорбції кістки при пародонтиті лежить в основі прогресування суглобових ерозій у хворих на РА [30].
Рентгеносонографічні ознаки суглобової патології та періартикулярні прояви РА не були пов’язані з наявністю в порожнині рота актиноміцетів, бактеріоїдів, біфідобактерій, ємел, кишкової палички, коринебактерій, мораксел, нейсерій, пептострептококів, протея, псевдомонів, стафілококів, стрептококів, фекального лугоутворювача та ентерококів. За даними дисперсійно-кореляційного аналізу, патогенетичний зв’язок із сарцинами стосувався розвитку асептичного остеонекрозу (D = 7,04, p = 0,009; τ = +0,236, p < 0,001), тендовагінітів (D = 4,08, p = 0,046; τ = +0,182, p = 0,003) і периферичної нейропатії (D = 3,98, p = 0,048; τ = +0,206, p = 0,001), з еубактеріями — інтраартикулярних тіл Штайді (D = 7,23, p = 0,008; τ = +0,238, p < 0,001), кіст Бейкера (D = 5,91, p = 0,017; τ = +0,218, p < 0,001), тендовагінітів (D = 4,27, p = 0,041; τ = +0,186, p = 0,003) і ентезопатій (D = 7,09, p = 0,009; τ = +0,237, p < 0,001). Крім того, формування остеоузур виявилося залежним від вегетацій кандид (D = 5,01, p = 0,027; τ = +0,201, p = 0,001), асептичного остеонекрозу — мегасфер (D = 30,77, p < 0,001; τ = +0,453, p < 0,001), тіл Штайді — пропіонібактерій (D = 14,57, p < 0,001; τ = +0,330, p < 0,001), тендовагінітів — аерококів (D = 4,21, p = 0,042; τ = +0,181, p = 0,004), моно- і поліневритів — клостридій (D = 6,32, p = 0,013; τ = +0,126, p = 0,040). Підкреслимо, що з характером мікробіоти порожнини рота не був пов’язаний розвиток епіфізарного остеопорозу, остеокістозу, лігаментозу, артрокальцинатів, змін рогів менісків, а також депозиції в порожнині суглобів хондральних тіл і тіл Гоффа.

Висновки

Вегетація асоціацій аеробів на яснах виявлена у 97 % від числа хворих, анаеробних бактерій — у 927 %, число яких тісно пов’язане з клінічними, лабораторними та рентгеносонографічними ознаками РА, при цьому на інтегральний пейзаж ясенної мікробіоти діє тяжкість перебігу коморбідного хронічного генералізованого пародонтиту, що впливає на наявність у порожнині рота мораксел, сарцинів, стрептококів та еубактерій, причому кількість анаеробів відображає ступінь активності РА і мінеральну щільність кістки, а в патогенетичних побудовах окремих ознак захворювання беруть участь аерококи, кандиди, клостридії, мегасфери, пропіонібактерії, сарцини, фузобактерії й еубактерії.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Автори не отримували від окремих осіб і організацій фінансової підтримки дослідження, гонорарів та інших форм винагороди.
Інформація про внесок кожного співавтора: Синяченко О.В. — дизайн, концепція дослідження і написання тексту; Єрмолаєва М.В. — статистична обробка матеріалу, виконання ілюстрацій; Гавілей Д.О. — стоматологічне обстеження хворих; Лівенцова К.В. — ревматологічне обстеження хворих; Верзілов С.М. — аналіз даних літератури за проблемою.

Список литературы

  1. Park J., Mendy A., Vieira E.R. Various types of arthritis in the United States: prevalence and age-related trends from 1999 to 2014. Am. J. Public Health. 2018. 108(2). 256-8. doi: 10.2105/AJPH.2017.304179.
  2. Silman A.J., Pearson J.E. Epidemiology and genetics of rheumatoid arthritis. Arthritis Res. 2018. 4(3). 265-72. doi: 10.1186/ar578.
  3. Oton T., Carmona L. The epidemiology of established rheumatoid arthritis. Best Pract. Res. Clin. Rheumatol. 2019. 33(5). 101477. doi: 10.1016/j.berh.2019.101477.
  4. Galushko E.A., Gordeev A.V. The concept of barrier organ disease in the pathogenesis of spondyloarthritis. Rheumatol. Sci Pract. 2016. 54(2). 199-205. doi: 10.14412/1995-4484-2016-199-205.
  5. Gabriel S.E. The epidemiology of rheumatoid arthritis. Rheum. Dis. Clin. North Am. 2017. 27(2). 269-81. doi: 10.1016/s0889-857x(05)70201-5.
  6. Pischon N., Pischon T., Krüger J. Association among rheumatoid arthritis, oral hygiene, and periodontitis. J. Periodontol. 2018. 79(6). 979-86. doi: 10.1902/jop.2008.070501.
  7. Mensch K., Nagy G., Nagy Á., Bródy A. Characteristics, diagnosis and treatment of the most common bacterial di–seases of the oral cavity. Orv. Hetil. 2019. 160(19). 739-46. doi: 10.1556/650.2019.31377.
  8. Silman A.J., Pearson J.E. Epidemiology and genetics of rheumatoid arthritis. Arthritis Res. 2018. 4(3). 265-72. doi: 10.1186/ar578.
  9. Engström M., Eriksson K., Lee L., Hermansson M., Johansson A., Nicholas A.P. et al. Increased citrullination and expression of peptidylarginine deiminases independently of P. gingivalis and A. actinomycetemcomitans in gingival tissue of patients with periodontitis. J. Transl. Med. 2018. 16(1). 214-9. doi: 10.1186/s12967-018-1588-2.
  10. Han Y.W., Wang X. Mobile microbiome: oral bacteria in extra-oral infections and inflammation. J. Dent. Res. 2018. 92(6). 485-91. doi: 10.1177/0022034513487559.
  11. Vitkov L., Hannig M., Minnich B., Herrmann M. Periodontal sources of citrullinated antigens and TLR agonists related to RA. Autoimmunity. 2018. 51(6). 304-9. doi: 10.1080/08916934.2018.1527907.
  12. Van Winkelhoff A.J., Loos B.G., van der Reijden W.A., van der Velden U. Porphyromonas gingivalis, Bacteroides forsythus and other putative periodontal pathogens in subjects with and without periodontal destruction. J. Clin. Periodontol. 2002. 29(11). 1023-8. doi: 10.1034/j.1600-051X.2002.291107.x.
  13. Gordeev A.V., Galushko E.A., Savushkina N.M., Lila A.M. Is periodontitis a harbinger of rheumatoid arthritis? Rheumatol. Sci Pract. 2018. 56(5). 613-21. doi.org/10.14412/1995-4484-2018-613-621.
  14. Moen K., Brun J.G., Madland T.M. Immunoglobulin G and A antibody responses to Bacteroides forsythus and Prevotella intermedia in sera and synovial fluids of arthritis patients. Clin. Diagn. Lab. Immunol. 2013. 10(6). 1043-50.
  15. Martinez-Martinez R.E., Abud-Mendoza C., Patino-Marin N., Rizo-Rodríguez J.C., Little J.W., Loyola-Rodríguez J.P. Detection of periodontal bacterial DNA in serum and synovial fluid in refractory rheumatoid arthritis patients. J. Clin. Periodontol. 2009. 36(12). 1004-10. doi: 10.1111/j.1600-051X.2009.01496.x.
  16. Rams T.E., Listgarten M.A., Slots J. Utility of 5 major putative periodontal pathogens and selected clinical parameters to predict periodontal breakdown on maintenance care. J. Clin. Peridontol. 2016. 23(4). 346-54. doi: 10.1111/j.1600-051X.2016.tb00556.x.
  17. Ouedraogo D.D., Tiendrebeogo J., Guiguimde P.L. Periodontal disease in patients with rheumatoid arthritis in SubSaharan Africa: A case-control study. Joint Bone Spine. 2017. 84(1). 113-4. doi: 10.1016/j.jbspin.2016.02.014.
  18. Havemose-Poulsen A., Sorensen L.K., Stoltze K. Cytokine profiles in peripheral blood and whole blood cell cultures associated with aggressive periodontitis, juvenile idiopathic arthritis, and rheumatoid arthritis. J. Periodontol. 2015. 76(12). 2276-85. doi: 10.1902/jop.2015.76.12.2276.
  19. Graves D.T., Corrêa J.D., Silva T.A. The oral microbiota is modified by systemic diseases. J. Dent. Res. 2019. 98(2). 148-56. doi: 10.1177/0022034518805739.
  20. Konkel J.E., O’Boyle C., Krishnan S. Distal consequences of oral inflammation. Front. Immunol. 2019. 25(10). 1403. doi: 10.3389/fimmu.2019.01403.
  21. Kumar P.S. From focal sepsis to periodontal medicine: a century of exploring the role of the oral microbiome in systemic disease. J. Physiol. 2017. 595(2). 465-76. doi: 10.1113/JP272427.
  22. Grevich S., Lee P., Leroux B., Ringold S., Darveau R., Henstorf G. et al. Oral health and plaque microbial profile in juvenile idiopathic arthritis. Pediatr. Rheumatol. Online J. 2019. 17(1). 81-9. doi: 10.1186/s12969-019-0387-5.
  23. Rajkarnikar J., Thomas B.S., Rao S.K. Inter-relationship between rheumatoid arthritis and periodontitis. Kathmandu Univ. Med. J. 2018. 11(41). 22-6. doi: 10.3126/kumj.v11i1.11018.
  24. Correa J.D., Fernandes G.R., Calderaro D.C., Mendonça S.M.S., Silva J.M., Albiero M.L. et al. Oral microbial dysbiosis linked to worsened periodontal condition in rheumatoid arthritis patients. Sci Rep. 2019. 9(1). 8379. doi: 10.1038/s41598-019-44674-6.
  25. Fuggle N.R., Smith T.O., Kaul A., Sofat N. Hand to mouth: a systematic review and meta-analysis of the association between rheumatoid arthritis and periodontitis. Front. Immunol. 2016. 2(7). 80. doi: 10.3389/fimmu.2016.00080.
  26. Correa M.G., Pires P.R., Ribeiro F.V., Pimentel S.P., Cirano F.R., Napimoga M.H. et al. Systemic treatment with resveratrol reduces the progression of experimental periodontitis and arthritis in rats. PLoS One. 2018. 13(10). 0204414. doi: 10.1371/journal.pone.0204414.
  27. Gamel E.B., Hashim N.T., Satti A., Gismalla B.G. Salivary TNFα levels in groups of subjects with rheumatoid arthritis and chronic periodontitis. BMC Res. Notes. 2017. 10(1). 34-9. doi: 10.1186/s13104-016-2341-7.
  28. Li R., Tian C., Postlethwaite A., Jiao Y., Garcia-Godoy F., Pattanaik D. et al. Rheumatoid arthritis and periodontal disease: What are the similarities and differences? Int. J. Rheum. Dis. 2017. 20(12). 1887-901. doi: 10.1111/1756-185X.13240.
  29. Issaranggun Na Ayuthaya B., Everts V., Pavasant P. The immunopathogenic and immunomodulatory effects of interleukin-12 in periodontal disease. Eur. J. Oral. Sci. 2018. 126(2). 75-83. doi: 10.1111/eos.12405.
  30. Smolik I., Robinson D., El-Gabalawy H.S. Periodontitis and rheumatoid arthritis: epidemiologic, clinical, and immunologic associations. Compend. Contin. Educ. Dent. 2009. 30(4). 188-94. PMID: 19441735.

Вернуться к номеру