



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий
АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ
КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ
СТОМАТОЛОГИ
ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий
ТРАВМАТОЛОГИ
ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)
ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ
ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ
ГІНЕКОЛОГИ
Газета "Новини медицини та фармації" №5 (757), 2021
Повернутися до номеру
Проблематика мовної культури у вищій медичній освіті
Автори: Єхалов В.В., Кравець О.В., Седінкін В.А.
Дніпровський державний медичний університет, кафедра анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО, м. Дніпро, Україна
Розділи: Медична освіта
Версія для друку
Українська літературна мова — це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона характеризується уніфікованістю (стандартністю), високою граматичною організацією, розвиненою системою стилів, наддіалектністю, поліфункціональністю [1].
Під культурою мови розуміється вибір і організація мовних засобів, які в певній ситуації спілкування при дотриманні сучасних лінгвістичних норм дозволяють забезпечити найбільший ефект у досягненні поставлених комунікативних завдань. Цивілізоване вербальне спілкування включає володіння нормами усної й письмової літературної мови (правилами вимови, наголосів, слововживання, граматики, стилістики), а також уміння використовувати виражальні засоби мови при міжособистісних контактах відповідно до цілей ...
Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.
Список літератури
Список лiтератури знаходиться в редакції