Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Гастроентерологія" Том 55, №2, 2021

Повернутися до номеру

Порушення кишкового мікробіоценозу в дітей із виразкою дванадцятипалої кишки

Автори: Молдован П.М.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Рубрики: Гастроентерологія

Розділи: Медичні форуми

Версія для друку

Актуальність. Кишковий мікробіоценоз являє собою високоорганізовану систему з регуляцією якісного та кількісного складу мікрофлори в різних динамічних станах організму людини.
Мета: дослідити зміни в мікробіоценозі порожнини товстої кишки дітей із виразкою дванадцятипалої кишки.
Матеріали та методи. Проведено лабораторне обстеження 110 дітей віком 10–18 років із виразкою дванадцятипалої кишки на базі КНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня». Дослідження мікрофлори товстої кишки проводилося відповідно до рекомендацій Р.В. Епштейн-Литвак і Ф.Л. Вільшанської (1977). Використовувався класичний метод посіву фекалій, розведених в ізотонічному розчині натрію хлориду (102–109), на диференціально-діагностичні середовища. Залежно від інфікування Н. pylori дітей було розподілено на дві групи: Н. pylori-позитивні (n = 86) та Н. pylori-негативні (n = 24).
Результати. Порушення якісного та кількісного складу кишкової мікрофлори зареєстровано майже в усіх дітей, які були під спостереженням (91,8 %, із них у 4,5 % осіб виявлена патогенна мікрофлора, у решти — різноваріантні порушення умовно-патогенної флори). Виразка дванадцятипалої кишки, асоційована з Н. pylori, частіше траплялася у дітей віком 10–14 років. Ці пацієнти характеризувалися суттєвим зниженням вмісту біфідобактерій, пептострептококів та ентерококів, менш вираженим зниженням рівня лактобактерій та ентеробактерій Pantotea на фоні підвищення вмісту умовно-патогенних анаеробних бактерій роду Clostridium у 10 разів, P.niger — у 6 разів, факультативних анаеробних та аеробних ентеротоксигенних та ентеропатогенних ешерихій, а також більше ніж у 3 рази — умовно-патогенних протеїв і стафілококів. Найбільш часто виявляються відхилення в бік зростання вмісту дріжджоподібних грибів роду Candida. Н. pylori-негативні пацієнти з виразкою дванадцятипалої кишки характеризувалися менш вираженим пригніченням росту симбіотичної мікрофлори (біфідобактерій, лактобацил, бактероїдів, кишкової палички). Виявлені нами відхилення в показниках мікрофлори кишечника можуть призводити до подальшої колонізації слизової оболонки патогенними і умовно-патогенними мікроорганізмами, погіршувати перебіг захворювання та знижувати ефективність антихелікобактерної терапії. 
Висновки. Перебіг Н. pylori-асоційованої виразки дванадцятипалої кишки в дітей супроводжується розвитком виражених дисбіотичних явищ, які потребують корекції.


Повернутися до номеру