Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" Том 17, №4, 2021

Back to issue

Modern approaches to ensure hand hygiene of medical staff in a measure complex for prevention of nosocomial infections in health facilities

Authors: Хандога Е.В.(1), Кочін І.В.(2), Тєрєхов Р.Л.(3), Остапенко А.О.(2), Царьов В.В.(4)
(1) — ВП «Василівський міжрайонний відділ ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна
(2) — ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна
(3) — ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна
(4) — КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня», м. Запоріжжя, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Гігієна рук медичного персоналу відіграє істотну роль у профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я, у зв’язку з чим необхідно виявити підходи, що сприятимуть належному дотриманню правил гігієни рук. Мета роботи — обґрунтувати необхідність забезпечення гігієни рук медичного персоналу, розглянути сучасні методи оцінки ефективності засобів для гігієни рук, пов’язані з використанням цих засобів проблеми і сучасні підходи до їх вирішення. Проведено загальний і цілеспрямований аналіз та виконано експертну оцінку результатів дослідження засобів профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я. Проведено аналітичне дослідження великої кількості інформаційних джерел (більше 50) щодо сучасного підходу до різноманітних методів забезпечення гігієни рук медичного персоналу з використанням методів Content analysis і Open Source Intelligence (OSINT). У результаті дослідження виявлено потребу в подальшій розробці стратегій, що сприяють поліпшенню гігієни рук у закладах охорони здоров’я, та вдосконаленні чинних освітніх і мотиваційних програм щодо гігієни рук медичного персоналу. Висвітлені чинники, що можуть впливати на ефективність застосування антисептиків. Автори акцентують увагу на небажаних реакціях, пов’язаних із використанням засобів для гігієни рук (контактний дерматит і контактна алергія), та необхідності розробки заходів, що знижують ризик розвитку цих небажаних реакцій у медичного персоналу.

Hand hygiene of medical staff plays a significant role in the prevention of nosocomial infections in healthcare facilities. Therefore, there is a need to identify approaches to facilitate proper adherence to hand hygiene. The study aims to substantiate the need for hand hygiene of medical staff, to explore modern methods for evaluating the effectiveness of hand hygiene supplies and problems associated with the use of these supplies along with their solutions. The authors have carried out the general and targeted analysis and expert evaluation of research results regarding measures for the prevention of nosocomial infections in health facilities. Analytical study of a large number of sources (over 50) on modern approaches to ensure hand hygiene of medical staff has been conducted with Content analysis and Open Source Intelligence methods. As a result of the study, authors have identified the need for further development of strategies to facilitate hand hygiene in health facilities and for the improvement of existing educational and motivational programs dedicated to hand hygiene of medical staff. Factors that may affect the effectiveness of antiseptics usage have been highlighted. The authors emphasize adverse reactions associated with the use of hand hygiene supplies (contact dermatitis and contact allergy) and the need for the development of measures to reduce risks of these adverse reactions among medical staff.


Keywords

внутрішньолікарняні інфекції; транзиторна мікрофлора; резидентна мікрофлора; дез­інфекція рук; антисептики; огляд

nosocomial infections; transient microflora; resident microflora; hand disinfection; antiseptics; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Garner J.S. CDC guideline for prevention of surgical wound infections, 1985. Supercedes guideline for prevention of surgical wound infections published in 1982. (Originally published in 1995). Revised Infect. Control. 1986. 7(3). 193-200.
  2. Simmons B.P. Guideline for prevention of surgical wound infections. Infect. Control. 1982. 3. 185-196.
  3. Garner J.S. The CDC Hospital Infection Control Practices Advisory Committee. Am. J. Infect. Control. 1993. 21. 160-2.
  4. Hecht A.D. Creating greater efficiency in ambulatory surgery. J. Clin. Anesth. 1995. 7. 581-4.
  5. Horwitz J.R., Chwals W.J., Doski J.J., Suescun E.A., Cheu H.W., Lally K.P. Pediatric wound infections: a prospective multicenter study. Ann. Surg. 1998. 227 553-8.
  6. Golub R., Siddiqui F., Pohl D. Laparoscopic versus open appendectomy: a metaanalysis. J. Am. Coll. Surg. 1998. 186. 545-53.
  7. Mayol J., Garcia-Aguilar J., Ortiz-Oshiro E., De-Diego Carmona J.A., Ferndandez-Represa J.A. Risks of the minimal access approach for laparoscopic surgery: multivariate analysis of morbidity related to umbilical trocar insertion. World J. Surg. 1997. 21. 529-33.
  8. Lacy A.M., Garcia-Valdecasas J.C., Delgado S., Grande L., Fuster J., Tabet J. et al. Postoperative complications of laparoscopic-assisted colectomy. Surg. Endosc. 1997. 11. 119-22.
  9. Pagni S., Salloum E.J., Tobin G.R., van Himbergen D.J., Spence P.A. Serious wound infections after minimally invasive coronary bypass procedures. Ann. Thorac. Surg. 1998. 66. 92-4.
  10. Centers for Disease Control and Prevention. National Nosocomial Infections Surveillance (NNIS) report, data summary from October 1986 — April 1997, issued May 1997. Am. J. Infect. Control. 1997. 25. 477-87.
  11. Food and Drug Administration. Topical antimicrobial drug products for over-the-counter human use: tentative final monograph for health-care antiseptic drug products-proposed rule (21 CFR Parts 333 and 369). Federal Register. 1994. 59. 31441-52.
  12. Martone W.J., Jarvis W.R., Culver D.H., Haley R.W. Incidence and nature of endemic and epidemic nosocomial infections. In: Bennett J.V., Brachman P.S., eds. Hospital Infections. 3rd ed. Boston: Little, Brown and Co, 1992. 577-96.
  13. Boyce J.M., Potter-Bynoe G., Dziobek L. Hospital reimbursement patterns among patients with surgical wound infections following open heart surgery. Infect. Control Hosp. Epidemiol. 1990. 11(2). 89-93.
  14. Poulsen K.B., Bremmelgaard A., Sorensen A.I., Raahave D., Petersen J.V. Estimated costs of postoperative wound infections. A case-control study of marginal hospital and social security costs. Epidemiol. Infect. 1994. 113(2). 283-95.
  15. Vegas A.A., Jodra V.M., Garcia M.L. Nosocomial infection in surgery wards: a controlled study of increased duration of hospital stays and direct cost of hospitalization. Eur. J. Epidemiol. 1993. 9(5). 504-10.
  16. Taylor G., McKenzie M., Kirkland T., Wiens R. Effect of surgeon’s diagnosis on surgical wound infection rates. Am. J. Infect. Control. 1990. 18(5). 295-9.
  17. SHEA, APIC, CDC, SIS. Consensus paper on the surveillance of surgical wound infections. Infect. Control Hosp. Epidemiol. 1992. 13(10). 599-605.
  18. Nooyen S.M., Overbeek B.P., Brutel de la Riviere A., Storm A.J., Langemeyer J.M. Prospective randomised comparison of single-dose versus multiple-dose cefuroxime for prophylaxis in coronary artery bypass grafting. Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. 1994. 13. 1033-7.
  19. Centers for Disease Control and Prevention. National Nosocomial Infections Surveillance (NNIS) report, data summary from October 1986 — April 1996, issued May 1996. A report from the National Nosocomial Infections Surveillance (NNIS) System. Am. J. Infect. Control. 1996. 24. 380-8.
  20. Schaberg D.R. Resistant gram-positive organisms. Ann. Emerg. Med. 1994. 24(3). 462-4.
  21. Schaberg D.R., Culver D.H., Gaynes R.P. Major trends in the microbial etiology of nosocomial infection. Am. J. Med. 1991. 91(3B). 72S-5S.
  22. Jarvis W.R. Epidemiology of nosocomial fungal infections, with emphasis on Candida species. Clin. Infect. Dis. 1995. 20. 1526-30.
  23. Edwards L.D. The epidemiology of 2056 remote site infections and 1966 surgical wound infections occurring in 1865 patients: a four year study of 40 923 operations at Rush-Presbyterian-St. Luke’s Hospital, Chicago. Ann. Surg. 1976. 184. 758-66.
  24. Valentine R.J., Weigelt J.A., Dryer D., Rodgers C. Effect of remote infections on clean wound infection rates. Am. J. Infect. Control. 1986. 14. 64-7.
  25. Cioffi G.A., Terezhalmy G.T., Taybos G.M. Total joint replacement: a consideration for antimicrobial prophylaxis. Oral Surg., Oral Med., Oral Pathol. 1988. 66(1). 124-9.
  26. Heggeness M.H., Esses S.I., Errico T., Yuan H.A. Late infection of spinal instrumentation by hematogenous seeding. Spine. 1993. 18(4). 492-6.
  27. Mont M.A., Waldman B., Banerjee C., Pacheco I.H., Hungerford D.S. Multiple irrigation, debridement, and retention of components in infected total knee arthroplasty. J. Arthroplasty. 1997. 12(4). 426-33.
  28. Ozuna R.M., Delamarter R.B. Pyogenic vertebral osteomyelitis and postsurgical disc space infections. Ortho. Clin. North Am. 1996. 27(1). 87-94.
  29. Schmalzried T.P., Amstutz H.C., Au M.K., Dorey F.J. Etiology of deep sepsis in total hip arthroplasty. The significance of hematogenous and recurrent infections. Clin. Orthop. 1992. 280. 200-7.
  30. Calia F.M., Wolinsky E., Mortimer E.A. Jr, Abrams J.S., Rammelkamp C.H. Jr. Importance of the carrier state as a source of Staphylococcus aureus in wound sepsis. J. Hyg. (Lond.). 1969. 67. 49-57.
  31. Dineen P., Drusin L. Epidemics of postoperative wound infections associated with hair carriers. Lancet. 1973. 2(7839). 1157-9.
  32. Mastro T.D., Farley T.A., Elliott J.A., Facklam R.R., Perks J.R., Hadler J.L. et al. An outbreak of surgical-wound infections due to group A streptococcus carried on the scalp. N. Engl. J. Med. 1990. 323. 968-72.
  33. Ford C.R., Peterson D.E., Mitchell C.R. An appraisal of the role of surgical face masks. Am. J. Surg. 1967. 113. 787-90.
  34. Giamarellou H., Antoniadou A. Epidemiology, diagnosis, and therapy of fungal infections in surgery. Infect. Control Hosp. Epidemiol. 1996. 17(8). 558-64.
  35. Lee J.T. Surgical wound infections: surveillance for quality improvement. In: Fry D.E., ed. Surgical Infections. Boston: Little, Brown and Co, 1995. 145-59.
  36. Perl T.M, Golub J.E. New approaches to reduce Staphylococcus aureus nosocomial infection rates: treating S. aureus nasal carriage. Ann. Pharmacother. 1998. 32. S7-S16.
  37. Kluytmans J.A., Mouton J.W., Ijzerman E.P., Vandenbroucke-Grauls C.M., Maat A.W., Wagenvoort J.H. et al. Nasal carriage of Staphylococcus aureus as a major risk factor for wound infections after cardiac surgery. J. Infect. Dis. 1995. 171. 216-9.

Back to issue