Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №2, 2021
Вернуться к номеру
Окремі клініко-епідеміологічні характеристики перебігу ГРВІ-CoV-2 у дітей Чернівецької області
Авторы: Колоскова О.К., Іванова Л.А., Романчук Л.І., Гук Л.І.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Швидкість поширення коронавірусної інфекції сприяла консолідації сил для боротьби з новим викликом сучасності. З аналізу даних, висвітлених у літературі, стає зрозумілим, що всі вікові категорії залишаються вразливими до COVID-19, особливо пацієнти з супутньою соматичною патологією та діти, в яких удосконалення роботи імунної системи відбувається протягом певного часу. З огляду на спостереження питома частка тяжких випадків та летальних наслідків коронавірусної інфекції в дитячій популяції значно нижча порівняно з дорослими. Проте діти залишаються основним джерелом передачі, навіть при більш легкому перебігу, оскільки симптоми та прояви захворювання можуть бути відсутніми.
Мета нашого дослідження — аналіз окремих клінічно-епідеміологічних показників перебігу коронавірусної інфекції у дітей Чернівецької області.
Матеріали та методи. Дослідження проводилося на базі інфекційних відділень обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька дитяча обласна клінічна лікарня» з березня по грудень 2020 року. До аналізу ввійшли медичні карти 210 пацієнтів (ф. 003/о), які були госпіталізовані з підозрою на коронавірусну інфекцію з подальшим підтвердженням у клініці або ж підтвердженням на догоспітальному етапі з використанням методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
Результати та обговорення. У пацієнтів, які потребували стаціонарного лікування, віковий діапазон був такий: новонароджені (до 10 діб) — 2,3 %, немовлята (до 1 року) — 31,4 %, діти раннього віку (1–3 роки) — 13,8 %, переддошкільнята (3–5 років) — 8,57 %, діти молодшого шкільного віку (7–11 років) — 10,4 %, підлітки (11–15 років) — 14,8 %, старшого віку (15–18 років) — 11,9 %. Середній вік знаходився в межах 5,60 ± 0,39, частка хлопчиків становила 50,9 %. Вивчаючи показники за статевою ознакою в різних вікових категоріях, варто зазначити, що гендерних відмінностей не виявлено. При вивченні епідеміологічних показників щодо можливого джерела інфікування встановлено, що у 35,2 % пацієнтів не було чіткого контакту з хворим на коронавірусну інфекцію, у 63,8 % реєструвались захворювання у родині і лише у 0,95 % випадків зараження відбулось на масових заходах та у дитячих колективах. Госпіталізація хворих на COVID-19 пацієнтів дитячого віку згідно з отриманими результатами дослідження відбувалась в середньому на 3,67 ± 0,21 доби (min = 1 доба, max = 15 діб) від появи симптомів. Згідно з опрацьованими даними, ураження верхніх дихальних шляхів діагностовано у 64,7 % дітей, діагноз гострого бронхіту виставлено у 10 % хворих, у 26,1 % госпіталізованих дітей відзначалось гостре запалення легеневої тканини. Під час аналізу даних рентгенологічного обстеження встановлено, що двобічне ураження легень спостерігалось у 3,3 % пацієнтів, лівобічне запалення легеневої паренхіми виявлено у 6,7 %. Питому частку пневмоній із локалізацією у правій частці виявлено у 16,1 % дітей, що, можливо, пов’язано з анатомо-фізіологічними особливостями дихальної системи. Варто зазначити, що одному пацієнту (0,47 %) було діагностовано мультисистемний запальний синдром. В умовах інфекційного відділення лікування надавалось 85 % хворим. Через явища тяжкої дихальної недостатності допоміжну вентиляцію отримували 14,7 % пацієнтів у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії лікарні. Тривалість перебування у стаціонарі становила 9,30 ± 0,32 дня (min = 1 день, max = 32 дні), що обумовлено ступенем тяжкості проявів респіраторної хвороби. Так, у 10,5 % пацієнтів було констатовано легкий перебіг, у 80,9 % — середньотяжкий, частка пацієнтів, які тяжко хворіли, — 8,5 % від усіх обстежуваних. Лікування пацієнтів проводилось згідно з чинними протоколами Міністерства охорони здоров’я України.
Висновки. Переважна більшість дітей із COVID-19 має сприятливий клінічний перебіг, проте спектр проявів може варіювати від ураження верхніх дихальних шляхів до мультисистемного запального синдрому. У 8,5 % випадків, у яких було діагностовано тяжкий перебіг захворювання, мало місце гостре запалення легеневої тканини, переважно правобічне ураження, обструктивний бронхіт, ускладнені дихальною недостатністю, які потребували інтенсивної терапії. Проте летальних випадків у дітей за період пандемії не траплялося.