Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" Том 17, №5, 2021

Back to issue

Physiology of magnesium metabolism and the use of magnesium in intensive care (literature review with the results of own observations, part 1)

Authors: Курсов С.В., Никонов В.В., Белецкий А.В., Федец О.И., Хоменко В.А.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
КНП «Харьковская клиническая больница скорой и неотложной помощи им. проф. А.И. Мещанинова» Харьковского городского совета, г. Харьков, Украина
ЧП «Медицинская лаборатория «Аналитика», г. Харьков, Украина

Categories: Medicine of emergency

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У першій частині огляду наведені дані про вміст магнію в органах і тканинах організму людини, описана роль магнію в реалізації множинних функцій, особливості надходження й виведення його з організму. Значна частина огляду присвячена методам визначення концентрації магнію в біологічних рідинах організму людини. Наведені переваги, недоліки й обмеження застосування різних методів. Найбільш поширеними методами вивчення концентрації магнію в біологічних рідинах організму, що використовуються у клінічній медицині, в усьому світі залишаються фотометричні методи з використанням барвників. Роль в організмі фракції іонізованого магнію, вміст якого визначається електрохімічно, досі залишається невизначеною. Дослідження вмісту магнію в клітинах надзвичайно складні і трудомісткі. Клітини різних органів і тканин містять у нормі дуже різну кількість магнію. Видається неможливим судити про наявність дефіциту магнію в організмі за його концентрацією у плазмі або сироватці крові. Для виявлення зниження вмісту магнію у тканинах застосовуються тести з магнієвим навантаженням і подальшим спостереженням за темпом виведення його з організму. Причини розвитку гіпомагніємії надзвичайно численні. Головні серед них: будь-який важкий стрес, обмеження надходження магнію в організм, збільшення його втрат через шлунково-кишковий тракт і через нирки при різних патологічних станах. Формуванню гіпомагніємії сприяє терапія численними медикаментами, що дуже широко використовуються в клінічній практиці, й особливо в практиці інтенсивної терапії. Дослідження, присвячені вивченню розподілу магнію в організмі після його внутрішньовенного введення, показали, що, незважаючи на великі розміри гідратованих іонів магнію, вони не тільки можуть парадоксально швидко поширюватися в обсязі позаклітинного водного простору, але й, швидше за все, здатні швидко проникати через клітинні мембрани, поширюючись у внутрішньоклітинному водному компартменті.

В первой части обзора представлены данные о содержании магния в органах и тканях организма человека, описана роль магния в реализации множественных функций, особенности поступления и выведения его из организма. Значительная часть обзора посвящена методам определения концентрации магния в биологических жидкостях организма человека. Представлены преимущества, недостатки и ограничения применения различных методов. Наиболее распространенными методами изучения концентрации магния в биологических жидкостях организма, которые используются в клинической медицине, во всем мире остаются фотометрические методы с использованием красителей. Роль в организме фракции ионизированного магния, содержание которого определяется электрохимически, до сих пор остается неопределенной. Исследования содержания магния в клетках чрезвычайно сложны и трудоемки. Клетки разных органов и тканей содержат в норме очень разное количество магния. Не представляется возможным судить о наличии дефицита магния в организме по его концентрации в плазме или сыворотке крови. Для выявления снижения содержания магния в тканях применяются тесты с магниевой нагрузкой и последующим наблюдением за темпом выведения его из организма. Причины развития гипомагниемии чрезвычайно многочисленны. Главные среди них: любой тяжелый стресс, ограничение поступления магния в организм, увеличение его потерь через желудочно-кишечный тракт и через почки при различных патологических состояниях. Формированию гипомагниемии способствует терапия многочисленными медикаментами, которые очень широко используются в клинической практике, и особенно в практике интенсивной терапии. Исследования, посвященные изучению распределения магния в организме после его внутривенного введения, показали, что, несмотря на большие размеры гидратированных ионов магния, они не только могут парадоксально быстро распространяться в объеме внеклеточного водного пространства, но и, скорее всего, способны быстро проникать через клеточные мембраны, распространяясь во внутриклеточном водном компартменте.

The first part of the review presents data on the content of magnesium in organs and tissues of the human body, the role of magnesium in the implementation of multiple functions, and the peculiarities of its intake and excretion from the body. A significant part of the review is devoted to methods for determining the concentration of magnesium in biological fluids of the human body. The advantages, disadvantages and limitations of various methods are presented. The most common methods for studying the concentration of magnesium in biological fluids of the body, which are used in clinical medicine all over the world, are photometric methods with dyes. The role of the fraction of ionized magnesium in the body, the content of which is determined electrochemically, is still uncertain. Cellular magnesium studies are extremely complex and time-consuming. Cells of different organs and tissues normally contain very different amounts of magnesium. It is not possible to judge about the presence of magnesium deficiency in the body by its concentration in plasma or serum. To detect a decrease in the tissue content of magnesium, tests with magnesium load and the subsequent observation of the rate of its excretion from the body are used. The causes for the development of hypomagnesemia are extremely numerous. The main of them are: any severe stress, restriction of magnesium intake into the body, an increase in its losses through the gastrointestinal tract and the kidneys in various pathological conditions. The formation of hypomagnesemia is facilitated by therapy with numerous medications, which are very widely used in clinical practice, and especially in the intensive care. Studies on the distribution of magnesium in the body after its intravenous administration have shown that, despite the large size of hydrated magnesium ions, they can not only paradoxically quickly spread in the extracellular water space, but most likely are also able to quickly penetrate through cell membranes, spreading in the intracellular water compartment.


Keywords

магній; водно-електролітний обмін; гіпомагніємія; інтенсивна терапія; магнезіальна терапія

магний; водно-электролитный обмен; гипомагниемия; интенсивная терапия; магнезиальная терапия

magnesium; water-electrolyte metabolism; hypomagnesemia; intensive care; magnesium therapy


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Cuciureanu M.D., Vink R. Magnesium and stress [Internet] Magnesium in the Central Nervous System. Ed. by R. Vink and M. Nechifor. Adelaide (AU): University of Adelaide Press, 2011. 356 p. DOI: https://doi.org/10.1017/UPO9780987073051.
  2. Whyte K.F., Addis G.J., Whitesmith R., Reid J.L. Adrenergic control of plasma magnesium in man. Clin. Sci (Lond). 1987, Jan. 72(1). 135-8. DOI: 10.1042/cs0720135
  3. Seelig M. Consequences of magnesium deficiency on the enhancement of stress reactions. preventive and therapeutic implications (a review). J. Am. Coll. Nutr. 1994, Oct. 13(5). 429-46. DOI: 10.1080/07315724.1994.10718432.
  4. Dong J.F., Cruz M.A., Aboulfatova K. et al. Magnesium maintains endothelial integrity, up-regulates proteolysis of ultra-large von Willebrand factor, and reduces platelet aggregation under flow conditions. Thromb. Haemost. 2008, Mar. 99(3). 586-93. DOI: 10.1160/TH07-11-0694.
  5. Tejero-Taldo M.I., Kramer J.H., Mak Iu T., Komarov A.M., Weglicki W.B. The nerve-heart connection in the pro-oxidant response to Mg-deficiency. Heart Failure Rev. 2006. 11(1). 35-44. DOI: 10.1007/s10741-006-9191-7.
  6. Franz K.B. A functional biological marker is needed for diagnosing magnesium deficiency. J. Am. Coll. Nutr. 2004, Dec. 23(6). 738S-41S. DOI: 10.1080/07315724.2004.10719418.
  7. Білецький О.В. Зміни концентрації електролітів плазми крові в умовах магнезіальної терапії у пацієнтів у стані травматичного шоку на тлі політравми. Медицина невідкладних станів. 2019. 5(100). 69-73.
  8. Білецький О.В. Застосування магнію сульфату в складі негайного анестезіологічного забезпечення ургентного хірургічного втручання для постраждалих із сполученою травмою в стані геморагічного шоку. Вісник проблем біології і медицини. 2018. 2(144). 142-5.
  9. Білецький О.В. Ефект застосування магнію сульфату з метою стабілізації гемодинаміки на ранньому шпитальному етапі в постраждалих із міокардіальною контузією на тлі політравми. Вісник проблем біології і медицини. 2019. 1. 1(148). 96-101.
  10. Eby G.A., Eby K.L. Rapid recovery from major depression using magnesium treatment. Med. Hypotheses. 2006. 67(2). 362-70. DOI: 10.1016/j.mehy.2006.01.047.
  11. Bednarczyk P., Dolowy K., Szewczyk A. Matrix Mg2+ regulates mitochondrial ATP-dependent potassium channel from heart. FEBS Lett. 2005, Mar. 579(7). 1625-32. DOI: 10.1016/j.febslet.2005.01.077.
  12. Muir K.W. Magnesium in stroke treatment. Postgrad. Med. J. 2002, Nov. 78(925). 641-5. DOI: 10.1136/pmj.78.925.641.
  13. Boron W.F., Boulpaep E.L. Medical physiology: a cellular and molecular approach. 2nd edn. Walter F., Boron & Emile L. Boulpaep. United States, Philadelphia: Saunders/Elsevier, 2009. 1337 p. English ISBN: 9781416031154.
  14. Biancani P., Harnett K.M. Signal transduction in lower esophageal sphincter circular muscle [Internet] GI Motility online. PART 1. Oral cavity, pharynx and esophagus [Published 16 May 2006] Available from: https://www.nature.com/gimo/contents/pt1/full/gimo24.html.
  15. Rang H.P., Dale M.M., Ritter J.M., Moore P.K. Pharmacology. 5th edn. Edinburgh: Churchill Livingstone, 2003. 797 p. ISBN 0443071454.
  16. Szewczyk B., Poleszak E., Sowa-Kucma M. et al. Antidepressant activity of zinc and magnesium in view of the current hypotheses of antidepressant action. Pharmacol. Rep. 2008, Sep-Oct. 60(5). 588-9. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19066406/
  17. Nishizawa Y., Morii H., Durlach J. New Perspectives in Magnesium Research, Nutrition and Health. London: Springer-Verlag, 2007. 411 p. ISBN 978-1-84628-483-0.
  18. Cernak I., Savic V.J., Kotur J., Proric V., Velijovic M., Grbovic D. Characterization of plasma magnesium concentration and oxidative stress following graded traumatic brain injury in humans. J. Neurotrauma. 2000, Jan. 17(1). 53-68. DOI: 10.1089/neu.2000.17.53.
  19. Chiarello D.I., Marín R., Proverbio F., Benzo Z., Botana D., Abad C. Effect of Hypoxia on the Calcium and Magnesium Content, Lipid Peroxidation Level, and Ca2+-ATPase Activity of Syncytiotrophoblast Plasma Membranes from Placental Explants. Hindawi. BioMed Research International. 2014. Article ID 597357. Available from: http. //dx.doi.org/10.1155/2014/597357.
  20. Rupniak N.M.J. Substance P (NK1 receptor) antagonists. In: Handbook of Stress and the Brain. Part 2. Stress. Integrative and Clinical Aspects. Steckler T., Kalin N.H., Reul J.M.H.M. (eds). New York: Elsevier, 2005. Р. 423-35. eBook ISBN: 9780080553245.
  21. Carrasco G.A., Van de Kar L.D. Neuroendocrine pharmacology of stress. Eur. J. Pharmacol. 2003, Feb 28. 463(1-3). 235-72. DOI: 10.1016/s0014-2999(03)01285-8.
  22. De Souza E.B. Corticotropin-releasing factor receptors. physiology, pharmacology, biochemistry and role in central nervous system and immune disorders. Psychoneuroendocrinol. 1995. 20(8). 789-819. DOI: 10.1016/0306-4530(95)00011-9.
  23. Cratty M.S., Birkle D.L. N-methyl-D-aspartate (NMDA)-mediated corticotropin-releasing factor (CRF) release in cultured rat amygdala neurons. Peptides. 1999. 20(1). 93-100. DOI: 10.1016/s0196-9781(98)00147-8.
  24. Murck H. Magnesium and affective disorders. Nutr. Neurosci. 2002, Dec. 5(6). 375-89. DOI: 10.1080/1028415021000039194.
  25. Jee D., Lee D., Yun S., Lee C. Magnesium sulphate attenuates arterial pressure increase during laparoscopic cholecystectomy. Brit. J. Anaesth. 2009, Oct. 103(4). 484-9. DOI: 10.1093/bja/aep196.
  26. Neumann I.D., Veenema A.H., Beiderbeck D.I. Aggression and anxiety: social context and neurobiological links. Front. Behav. Neurosci. 2010, Mar 30. 4. 12. DOI: 10.3389/fnbeh.2010.00012.
  27. Clerc P., Young C.A., Bordt E.A., Grigore A.M., Fiskum G., Polster B.M. Magnesium Sulfate Protects Against the Bioenergetic Consequences of Chronic Glutamate Receptor Stimulation. PLoS One. 2013. 8(11). e79982. Available from: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0079982.
  28. Shimosawa T., Takano K., Ando K., Fujita T. Magnesium Inhibits Norepinephrine Release by Blocking N-Type Calcium Channels at Peripheral Sympathetic Nerve Endings. Hypertension. 2004. 44(6). 897-902. Available from: https://doi.org/10.1161/01.HYP.0000146536.68208.84.
  29. Huang C.L., Kuo E. Mechanism of Hypokalemia in Magnesium Deficiency. JASN. 2007, Oct. 18(10). 2649-52. DOI: https://doi.org/10.1681/ASN.2007070792.
  30. Flatman P.W., Lew V.L. The magnesium dependence of sodium-pump-mediated sodium-potassium and sodium-sodium exchange in intact human red cells. J. Physiol. 1981, Jun. 315. 421-46. DOI: 10.1113/jphysiol.1981.sp013756.
  31. Lin F., Conti F., Moran O. Competitive blockage of the sodium channel by intracellular magnesium ions in central mammalian neurones. Eur. Bioph. Journal. 1991, Jan 01. 19(3). 109-18. Available from: https://europepmc.org/article/med/1647946.
  32. Cell Physiology Source Book. 4th Edn. Essentials of Membrane Biophysics. Ed by N. Sperelakis. University of Cincinnati. Ohio: Academic Press: Elsevier, 2011. 996 p. eBook ISBN: 9780123877574.
  33. Günther T. Na+/Mg2+Antiport in Non-Erythrocyte Vertebrate Cells. Magnesium Research. 2007. 20(2). 89-99. DOI: 10.1684/mrh.2007.0100.
  34. Günther T. Concentration, compartmentation and metabolic function of intracellular free Mg2+. Magnesium Research. 2006, Dec. 19(4). 225-36. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17402290/
  35. Günther T. Mechanisms, regulation and pathologic significance of Mg2+ efflux from erythrocytes. Magnesium Research. 2006, Sep. 19(3). 190-8. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17172009/
  36. Ebel H., Günther T. Na+/Mg2+ antiport in erythrocytes of spontaneously hypertensive rats: role of Mg2+ in the pathogenesis of hypertension. Magnesium Research. 2005, Sep. 18(3). 175-85. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16259378/
  37. Ebel H., Günther T. Stimulation of Na+/Mg2+ antiport in rat erythrocytes by intracellular Cl–. FEBS Lett. 2003, May 22. 543(1-3). 103-7. DOI: 10.1016/s0014-5793(03)00417-4.
  38. Günther T. Mechanisms and regulation of Mg2+ efflux and Mg2+ influx. Miner Electrolyte Metab. 1993. 19(4-5). 259-65. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8264512/
  39. Fulop T. How does hypomagnesemia-induced hypokalemia occur? [Internet]. Medscape. Emergency Medicine, NEWS & perspective [Updated. Oct 30, 2020] Available from: https://www.medscape.com/answers/2038394-35958/how-does-hypomagnesemia-induced-hypokalemia-occur.
  40. Gragossian A., Bashir K., Friede R. Hypomagnesemia [Internet] StatPearls [Last Update. September 6, 2020]. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500003/
  41. Білецький О.В. Зміни концентрації електролітів плазми крові в умовах магнезіальної терапії у пацієнтів у стані травматичного шоку на тлі політравми. Медицина невідкладних станів. 2019. 5(100). 69-73.
  42. Strandvik G.F. Hypertonic saline in critical care: a review of the literature and guidelines for use in hypotensive states and raised intracranial pressure. Anaesthesia. 2009, Sep. 64(9). 990-1003. DOI: 10.1111/j.1365-2044.2009.05986.x
  43. Nielsen F.H. Magnesium deficiency and increased inflammation: current perspectives. J. Inflam. Research. 2018. 11. 25-34. DOI: 10.2147/JIR.S136742.
  44. Moslehi N., Vafa M., Rahimi-Foroushani A., Golestan B. Effects of oral magnesium supplementation on inflammatory markers in middle-aged overweight women. J. Res. Med. Sci. 2012. Jul. 17(7). 607-14. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3685774/
  45. Kramer J.H., Spurney C., Iantorno M. et al. Neurogenic Inflammation and Cardiac Dysfunction due to Hypomagnesemia. Am. J. Med. Sci. 2009, Jul. 338(1). 22-7. DOI: 10.1097/MAJ.0b013e3181aaee4d.
  46. Muroi С., Burkhardt J.K., Hugelshofer M., Seule M., Mishima K., Keller E. Magnesium and the inflammatory response. potential pathophysiological implications in the management of patients with aneurysmal subarachnoid hemorrhage? Magnesium Research. 2012. 25(2). 64-71. Available from: https://www.zora.uzh.ch/id/eprint/74189/
  47. Xia J., Chen H., Yan J., Wu H., Wang H., Guo J. et al. High-Purity Magnesium Staples Suppress Inflammatory Response in Rectal Anastomoses. ACS Appl. Mater. Interfaces. 2017. 9(11). 9506-15. Available from: https://doi.org/10.1021/acsami.7b00813.
  48. Castiglion S., Cazzaniga A., Locatelli L. Am. Maier J. Burning magnesium, a sparkle in acute inflammation: gleams from experimental models. Magnesium Research. 2017, Feb 01. 30(1). 8-15. DOI: 10.1684/mrh.2017.0418.
  49. Hu T., Xu H., Wang C., Qin H., An Z. Magnesium enhances the chondrogenic differentiation of mesenchymal stem cells by inhibiting activated macrophage-induced inflammation. Scientific Reports. 2018. Feb 21. 8. 3406. DOI: 10.1038/s41598-018-21783-2.
  50. Xie P., Li X., Zhu J., Wu J., Geng S., Zhong C. Magnesium isoglycyrrhizinate suppresses LPS-induced inflammation and oxidative stress through inhibiting NF-κB and MAPK pathways in RAW264.7 cells. Bioorganic & Medicinal Chemistry. 2019. 27(3). 516-24. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0968089618316171.
  51. Ozen M., Xie H., Shin N., Al Y.G., Clemens J., McLane M.W. et al. Magnesium sulfate inhibits inflammation through P2X7 receptors in human umbilical vein endothelial cells. Pediatric. Research. 2020. 87. 463-71 Available from: https://www.nature.com/articles/s41390-019-0557-7?proof = t.
  52. Vida C., Carracedo J., de Seqera P. et al. Increasing the Magnesium Concentration in Various Dialysate Solutions Differentially Modulates Oxidative Stress in a Human Monocyte Cell Line. Antioxidants. 2020. 9(4). 319. Available from: https://doi.org/10.3390/antiox9040319
  53. Liu M., Dudley, Jr. SC. Magnesium, Oxidative Stress, Inflammation, and Cardiovascular Disease. Antioxidants (Basel). 2020. Oct. 9(10). 907. DOI: 10.3390/antiox9100907
  54. Almoznino-Sarafian D., Berman S., Mor A., Shteinshnaider M., Gorelik O., Tzur I. et al. Magnesium and C-reactive protein in heart failure. An anti-inflammatory effect of magnesium administration? Eur. J. Nutr. 2007, Jun. 46(4). 230-7. DOI: 10.1007/s00394-007-0655-x.
  55. Altura B.M., Shah N.C., Shah G.J., Zhang A., Li W., Zheng T., Perez-Albela J.L., Altura B.T. Short-term Mg deficiency upregulates protein kinase C isoforms in cardiovascular tissues and cells. relation to NF-kB, cytokines, ceramide salvage sphingolipid pathway and PKC-zeta. Hypothesis and review. Int. J. Clin. Exp. Med. 2014. Jan. 7(1). 1-21. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24482684/
  56. Mazur A., Maier J.A., Rock E., Gueux E., Nowacki W., Rayssiguier Y. Magnesium and the inflammatory response. Potential physiopathological implications. Arch. Biochem. Biophys. 2007, Feb 01. 458(1). 48-56. DOI: 10.1016/j.abb.2006.03.031.
  57. Ferrè S., Baldoli E., Leidi M., Maier J.A.M. Magnesium deficiency promotes a pro-atherogenic phenotype in cultured human endothelial cells via activation of NFkB. Biochim. Biophys. Acta. 2010, Nov. 1802(11). 952-8. DOI: 10.1016/j.bbadis.2010.06.016.
  58. Jaffe R. Three Safe & Simple Ways to Detox [Internet] Holistic Primary Care. News for Health & Healing [Wednesday, 11 May 2016 0. 52. cited 03 Aug 2021] Available from: https://holisticprimarycare.net/topics/prevention-practice-pearls/three-safe-simple-ways-to-detox/
  59. Rashvand S., Mobasseri M., Tarighat-Esfanjani A. Effects of Choline and Magnesium Concurrent Supplementation on Coagulation and Lipid Profile in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus: a Pilot Clinical Trial. Biol. Trace Elem. Res. 2020, Apr. 194(2). 328-35. DOI: 10.1007/s12011-019-01802-7.
  60. Speich M., Auget J.L., Arnaud P. Correlations between magnesium and heavy metals in blood and sixteen tissues of rabbits. Magnesium Research. 1989, Sep. 2(3). 179-82. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/2640901/
  61. Boujelben M., Abdennabi R., Elfki A. The protective effect of Mg on accumulation biomarkers and markers of Cd-induced oxidative stress in adult male Wistar rats. Clinical Case Reports, Research & Trials. 2018, Feb 09. 3. 4-15. Available from: http://www.kenkyugroup.org/article/13/134/The-protective-effect-of-Mg-on-accumulation-biomarkers-and-markers-of-Cd-induced-oxidative-stress-in-adult-male-wistar-rats.
  62. Djukić-Ćosić D., Ninković M., Maličević Z., Matović V., Soldatović D. Effect of magnesium pretreatment on reduced glutathione levels in tissues of mice exposed to acute and subacute cadmium intoxication. a time course study. Magnesium Research. 2007. Sep. 20(3). 177-86. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17972460/
  63. Yavuz Y., Mollaoglu H., Yürümez Y. et al. Therapeutic effect of magnesium sulphate on carbon monoxide toxicity-mediated brain lipid peroxidation. European Review for Medical & Pharmacological Sciences. 2013. 17(Suppl. 1). 28-33. Available from: https://www.sigmaaldrich.com/UA/en/tech-docs/paper/181920.
  64. Курсов С.В., Белецкий А.В., Лизогуб К.И., Лизогуб Н.В. Мониторинг содержания в крови карбоксигемоглобина для оценки тяжести травматического шока и реперфузионных повреждений. Медицина неотложных состояний. 2017. 1(80). 32-8.
  65. Яковцов І.З., Білецький О.В., Курсов С.В., Яцина Г.С., Скоропліт С.М. Підвищення ендогенної продукції монооксиду вуглецю та утворення небезпечного вмісту в крові карбоксигемоглобіну в пацієнтів із політравмою, які перебувають у критичних станах. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2018. 4(32). 45-50.
  66. Eddleston M., Buckley N.A., Eyer P., Dawson A.H. Management of acute organophosphorus pesticide poisoning. Lancet. 2008, Feb 16. 371(9612). 597-607. DOI: 10.1016/S0140-6736(07)61202-1.
  67. Pajoumand A., Shadnia S., Rezaie A., Abdi M., Abdollahi M. Benefits of magnesium sulfate in the management of acute human poisoning by organophosphorus insecticides. Hum. Exp. Toxicol. 2004, Dec. 23(12). 565-9. DOI: 10.1191/0960327104ht489oa.
  68. Ajilore B.S., Alli A.A., Oluwadairo T.O. Effects of magnesium chloride on in vitro cholinesterase and ATPase poisoning by organophosphate (chlorpyrifos). Pharmacol Res. Perspect. 2018, Jun. 6(3). e00401. DOI: 10.1002/prp2.401.
  69. Brаvar M., Chan M.Y., Dawson A.H., Ribchester R.R., Eddleston M. Magnesium sulfate and calcium channel blocking drugs as antidotes for acute organophosphorus insecticide poisoning: a systematic review and meta-analysis. Clinical Toxicology. 2018, Aug. 56(8). 725-36. DOI: 10.1080/15563650.2018.1446532.
  70. Seller R.H. The role of magnesium in digitalis toxicity. Am. Heart Journal. 1971. Oct. 82(4). 551-6. DOI: 10.1016/0002-8703(71)90242-0.

Back to issue