Вступ
Спазм акомодації і міопія посідають провідне місце в патології органа зору дітей і є актуальною проблемою сучасної офтальмології. Частота цієї патології за останнє десятиліття зросла у 2,7 раза і становить, за даними різних авторів, від 27,4 до 41,1 % [1]. Як відомо, акомодація — єдиний механізм оптичної установки ока до будь-якої відстані, у якому завжди беруть участь, складно взаємодіючи, парасимпатичний і симпатичний відділи вегетативної нервової системи [2]. Помітно збільшилась частота міопії у зв’язку з пандемією CОVID-19, під час якої всі школярі перейшли до дистанційної форми навчання, у регіонах з несприятливими епідеміологічними умовами, де це захворювання спостерігається майже в половини школярів (особливо молодшого шкільного віку). Збільшення частоти спазму акомодації і міопії є наслідком агресії навколишнього середовища, зростання комп’ютеризації, що знижує якість громадського та індивідуального здоров’я в період вірусних захворювань, економічної нестабільності суспільства, гормональної перебудови організму дітей і підлітків. Робота за комп’ютером, хоч і здається звичною і легкою справою, насправді може зашкодити здоров’ю, якщо занадто довго сидіти за монітором. За комп’ютером діти сидять не завжди рівно, спина часом прогинається, тому можуть виникнути проблеми з хребтом. Як наслідок — порушення кровопостачання головного мозку, головні болі, погіршення зору. Коли дитина довго дивиться на монітор, через недостатнє зволоження рогівки в неї може з’явитися синдром сухого ока. Отже, можна сказати, що порушення акомодації і короткозорість — плата за цивілізованість [3].
Дослідження, проведені останнім часом, свідчать про те, що при міопії акомодація зазнає суттєвих змін. Вони зачіпають усі сторони акомодаційної діяльності, але проявляються перш за все зниженою працездатністю циліарного м’яза. Значні порушення стійкості акомодації відмічаються вже при міопії слабкого ступеня [4, 5]. Є вагомі підстави вважати, що ці порушення передують розвитку короткозорості, пов’язаної із зоровою роботою на близькій відстані, і становлять її патогенетичну основу. При збільшенні міопії ступінь порушення працездатності циліарного м’яза дещо зростає. У даний час можна вважати встановленим, що ті чи інші розлади акомодації — її слабкість, відставання акомодаційної відповіді, надлишковий патологічний тонус і псевдоміопія — супроводжують розвиток міопії і, як правило, навіть передують йому. A.І. Дашевський (1973) поділяв спазми акомодації на штучні, фізіологічні й патологічні. Штучний спазм акомодації викликається застосуванням міотиків [6–8]. При розгляданні близьких об’єктів у більшості осіб акомодація менша, ніж необхідно для фокусування предмета. Ця недостатня акомодація описується як відставання акомодації і визначає кількісні відмінності між акомодаційним стимулом і виміряною акомодаційною відповіддю. Значне відставання акомодації, пов’язане з роботою на близькій відстані, розглядається як один з факторів ризику розвитку й прогресування міопії. Найбільш поширеним серед дітей є звичне надмірне напруження акомодації — стабільний гіпертонус циліарного м’яза, що розвивається внаслідок постійного зорового напруження на близькій відстані, посилюється вимушеним положенням голови при роботі з гаджетами й супроводжується погіршенням кровопостачання й уповільненням відтоку крові. Дані літератури про недостатність кровопостачання, зокрема, тканин ока, циліарних м’язів і центральних відділів зорового аналізатора у хворих з міопією спонукали нас до поглибленого вивчення стану гемодинаміки ока, стану шийно-комірцевої зони. У літературі є дані про роль пошкодження хребетних судин у розвитку короткозорості в дітей [9]. Дані літератури про особливості кровопостачання головного мозку, різних частин його кори, обумовлюють необхідність застосування для корекції міопії лікарських засобів, що покращують кровопостачання головного мозку, усіх відділів зорового аналізатора, кіркових представництв, а також циліарного м’яза, і дозволяють здійснити спрямований пошук методів і засобів, що покращують кровопостачання головного мозку й циліарного м’яза.
Сучасні патофізіологічні уявлення про зоровий аналізатор в умовах здоров’я і хвороби вимагають розробки нового комплексного підходу до лікування спазму акомодації і міопії.
Очевидно, що стосовно порушень акомодації потрібна розробка чітких об’єктивних критеріїв визначення показань і вибору методів лікування, а також оцінки ефективності лікування й профілактики наслідків спазму акомодації. Актуальність вирішення цього завдання для практичної медицини безсумнівна через зростання поширеності міопії в дітей і підлітків і тих серйозних наслідків, до яких вона призводить за відсутності своєчасної корекції стану дитини. Необхідна достатня кількість вітамінів і мінеральних солей, особливо вітаміну А та Е, селену; існує думка, що очам потрібно в 5 разів більше вітамінів А, С, Е, ніж будь-якому іншому органу. У прогресуванні короткозорості важливу роль відіграє слабкість акомодаційного апарату, через що відбувається спазм акомодації з відносним підвищенням внутрішньоочного тиску, а внаслідок цього спостерігається збільшення розмірів очного яблука. При цьому порушуються обмінні процеси в хоріоїдальному комплексі, унаслідок чого починаються дистрофічні зміни в сітківці, зниження гостроти зору, звуження поля зору.
Сітківка ока дитини постійно піддається впливу світла, який сам по собі викликає оксидативний стрес і сприяє утворенню вільних радикалів у тканинах ока, що шкідливо діють на клітинні мембрани й порушують метаболічні процеси. Наявність у дітей з міопією метаболічних порушень і супутніх захворювань (хронічні вогнища інфекції, системні й ендокринологічні захворювання) супроводжується зниженням антиоксидантних резервів організму.
При цьому приєднання несприятливих факторів, пов’язаних з підвищеною розтяжністю склери, підсилює порушення метаболічних процесів у судинній оболонці й сітківці ока. Отже, одним з важливих чинників розвитку міопії та її ускладнених форм є окиснювально-антиоксидантний дисбаланс, у нормалізації якого велику роль відіграють каротиноїди, мікроелементи й вітаміни [10–12]. Велику роль у нормалізації стану відіграють каротиноїди; цинк, як антиоксидант репаративної дії, ін-дукує біосинтез захисних білків клітини, посилює синтез колагену в тканинах, бере участь у транспорті в тканини ока ретинолу (ретиноїди є компонентом родопсину — основного зорового пігменту, а ретинол, у свою чергу, є структурним компонентом клітинних мембран, забезпечує антиоксидантний захист організму). Каротиноїди зеаксантин і лютеїн необхідні для нормального функціонування фоторецепторного шару сітківки, що зазнає ушкоджень. Потужний антиоксидантний захист також покращує роботу акомодаційного апарату (циліарного м’яза). Тому необхідне саме комплексне лікування, яке сприяє відновленню акомодації і покращанню кровопостачання сітківки, що дає конкретний позитивний ефект. Бета-каротин (провітамін А), досить потужний антиоксидант та імуномодулятор, викликає регенерацію світлокомпетентних клітин. Вітамін Е (токоферол) має виражену антиоксидантну, антигіалуронідазну й імуномодулюючу активність, запобігає прогресуванню міопії. Відомо, що зниження його активності підсилює прогресування міопії. Вітамін Е модулює метаболізм NO, підвищуючи активність ендотеліальної NO-синтетази, пригнічує утворення супероксиду в сітківці ока, також важливу роль відіграють вітамін А, вітамін В2. Отже, актуальною стає проблема розробки патогенетично обґрунтованих методів терапії з використанням антиоксидантних препаратів, нутрицевтиків, що мають у своєму складі декілька діючих речовин, які здатні покращити кровообіг, зменшити оксидативний стрес і покращити стан дитини. Нами обрано дієтичні добавки Доппельгерц® Kinder Вітаміни для очей з лютеїном і Доппельгерц® Kinder Гліцин.
Мета: профілактика порушень акомодації і короткозорості слабкого ступеня в дітей у різних вікових групах за допомогою дієтичних добавок Доппельгерц® Kinder Вітаміни для очей з лютеїном і Доппельгерц® Kinder Гліцин.
Матеріали та методи
Функціональне обстеження на фоні лікування прой-шли 103 дитини різних вікових груп: І група — молодший шкільний вік, препубертатний період (6–11 років) — 24 дитини, ІІ група — середній шкільний вік, пубертатний період (12–18 років) — 79 підлітків, з них порушення в шийно-комірцевій зоні мали 24 дитини, переважно хлопці, які активно використовували різноманітні гаджети. Офтальмологічне обстеження включало візометрію, кампіметрію, біомікроскопію, офтальмоскопію, рефрактометрію, кератометрію, біометрію, комп’ютерну томографію шийно-комірцевої зони хребта. Проводили функціональні дослідження зорового аналізатора: визначали активність фовеа-аферентної системи за даними виникнення феномену Гайдінгера на макулотестері МП-1. Виконувалися виміри резервної акомодації за методикою А.І. Дашевського [6]. Моніторинг усіх груп відбувався протягом 3 місяців. Критерії ефективності: визначення гостроти зору, резерву акомодації до і після призначення медикаментозної терапії. Комплексна медикаментозна терапія передбачала прийом дієтичної добавки Доппельгерц® Kinder Вітаміни для очей з лютеїном для дітей, що являє собою комплекс вітамінів, мінералів, рослинних антиоксидантів у вигляді таблеток. Використання дітям від 3 до 7 років — по 1 капсулі під час або після вживання їжі, курс лікування — від 1 місяця, а дітям старше від 7 років — 2 рази на добу 1 місяць, подальший курс визначає лікар. Це спеціально розроблений вітамінно-мінеральний комплекс з лютеїном, бета-каротином і вітамінами, компоненти якого сприяють покращанню живлення тканин дитячого ока. Доппельгерц® Kinder Гліцин ми використовували в групі дітей віком від 7 до 14 років, які мали проблеми з шийно-комірцевою зоною, по 1 жувальній таблетці 2 рази на добу під час або після вживання їжі. Доппельгерц® Kinder Гліцин містить гліцин 50 мг, вітамін С (15 мг), вітамін В6 (0,4 мг), вітамін В1 (0,3 мг). Гліцин є регулятором обміну речовин, нормалізує та активує процеси захисного гальмування в центральній нервовій системі, зменшує психоемоційне напруження, підвищує розумову працездатність. Вітаміни групи В (В1 і В6) і вітамін С використовуються для посилення роботи комплексу. Дієтичні добавки мають гіпоалергенний склад, відсутні штучні барвники й консерванти, до складу входить натуральний апельсиновий ароматизатор; відсутні лактоза, цукор і глютен. Єдине протипоказання — індивідуальна непереносимість. Конкуренти — аналоги з подібним оптимальним складом і дозуванням для широкого діапазону дитячої вікової групи — на фармакологічному ринку відсутні. Статистична діагностика виконувалась за методикою Statistica 10.
Результати та обговорення
Під час обстеження ми виявили, що в пацієнтів з акомодаційними порушеннями не було обмежуючих передумов щодо зниження некоригованої гостроти зору (тобто не було істинної аметропії), тому саме в цих пацієнтів з даною патологією можна було очікувати підвищення зорових функцій на фоні комплексної терапії антиоксидантними препаратами. Некоригована гострота зору в 1-й і 2-й віковій групі дорівнювала 0,35 ± 0,20 відн.од. Коригована гострота зору в усіх дітей з порушенням акомодації і при міопії слабкого ступеня становила 100 %. У першій групі сила оптичної корекції дорівнювала 1,2 ± 0,1 дптр (від 0,94 до 1,5 дптр). У другій групі — 1,50 ± 0,08 дптр, варіюючи від 1,3 до 1,7 дптр. Сила оптичної корекції була вище на 0,3 дптр (р = 0,009) у групі старшого шкільного віку, ніж у групі дітей молодшого віку.
Після курсу підтримуючого лікування, що включало розвиток резервів акомодації за А.І. Дашевським і використання Доппельгерц® Kinder Вітаміни для очей з лютеїном, а при порушенні шийно-комірцевого відділу хребта — Доппельгерц® Kinder Гліцин, гострота зору й резерви акомодації підвищилися, а сила оптичної корекції зменшилася.
У першій віковій групі поріг виникнення феномену Гайдінгера дорівнював 6,00 ± 0,01 ум.од., у другій групі — 5,80 ± 0,04 ум.од. у 55 дітей без проблем із шийно-комірцевою зоною і 6,20 ± 0,03 ум.од. — у 24 дітей, які мали такі проблеми. Після курсу запропонованої терапії даний показник зменшився до 5,70 ± 0,01 ум.од. (р < 0,05) у першій групі; до 4,70 ± 0,03 ум.од. у 55 дітей другої групи без проблем із шийно-комірцевою зоною і до 5,80 ± 0,02 ум.од. у 24 дітей, які мали проблеми з шийно-комірцевою зоною (р < 0,02). Відзначалася позитивна динаміка резерву акомодації на тлі проведеної терапії в двох групах: до лікування в першій групі він дорівнював 1,75 ± 0,30 дптр, у другій групі — 2,1 ± 0,1 дптр, а після використання запропонованого лікування рівень акомодації виріс у середньому до 3,2 ± 0,2 дптр (р < 0,05). Отже, під впливом Доппельгерц® Kinder Вітаміни для очей з лютеїном у дітей першої групи й дітей другої групи без проблем з шийно-комірцевою зоною гострота зору й резерви акомодації підвищилися (р < 0,05), а сила оптичної корекції зменшилася на 23,5 %. У 24 дітей, які мали проблеми з шийно-комірцевою зоною, гострота зору, резерви акомодації підвищилися на 21,4 %, цим дітям крім медикаментозного лікування ми також запропонували лікувально-профілактичну гімнастику. Позитивна динаміка резерву акомодації підтверджує підвищення функціональної активності центральної зони сітківки в пацієнтів цих груп.
Отже, за даними функціонально-діагностичних досліджень виявлено позитивний вплив Доппельгерц® Kinder Вітаміни для очей з лютеїном і Доппельгерц® Kinder Гліцин на функції зони макули сітківки при спазмі акомодації й короткозорості слабкого ступеня: підвищення функціональної активності фовеа-аферентної системи й акомодаційної функції зорового аналізатора. Це підтверджує ефективність вживання вітамінів груп А, С, Е, цинку, а також каротиноїдів. Дані дослідження свідчили про підвищення активності колбочкової системи макулярної ділянки, що продовжувала зберігатися на нормальних значеннях через 3 місяці. У другій групі серед дітей з ознаками комп’ютерного зорового синдрому при тривалості роботи 1–1,5 години в 56 пацієнтів (70,8 %) повністю зникли симптоми зорової втоми, у 18 дітей (22,7 %) значно зменшилися симптоми зорової втоми, у всіх дітей першої групи зникли скарги на стомленість й почервоніння очей.
Як свідчать дані огляду літератури, для лікування хворих із порушеннями акомодації запропоновано багато медикаментозних, фізіотерапевтичних, оптичних методів. Однак при виборі методу лікування кожного конкретного хворого треба враховувати баланс його резерву акомодації і конвергенції. Аналіз отриманих результатів показав, що застосування Доппельгерц® Kinder Вітаміни для очей з лютеїном і Доппельгерц® Kinder Гліцин є зручним та ефективним доповненням до комплексного консервативного лікування короткозорості й спазму акомодації. Підвищення гостроти зору й запасу відносної акомодації, зняття спазму акомодації, підвищення резервів акомодації і роботоспроможності м’язів сприяє усуненню патогенетичних факторів прогресування короткозорості, що, у свою чергу, допомагає досягти стабілізації міопічного процесу й забезпечити профілактику прогресування короткозорості.
Висновки
1. Доппельгерц® Kinder Вітаміни для очей з лютеїном і Доппельгерц® Kinder Гліцин покращують праце-здатність циліарного м’яза. Під впливом лікування гострота зору й резерви акомодації підвищилися, а сила оптичної корекції зменшилася.
2. Доведено позитивний вплив Доппельгерц® Kinder Вітаміни для очей з лютеїном і Доппельгерц® Kinder Гліцин на підвищення функціональної активності фовеа-аферентної системи й акомодаційної функції зорового аналізатора при спазмі акомодації і короткозорості слабкого ступеня.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів, що могли б вплинути на їхню думку відносно предмета або матеріалів, описаних або обговорюваних у даному рукописі.
Отримано/Received 04.05.2021
Рецензовано/Revised 17.05.2021
Прийнято до друку/Accepted 18.05.2021