Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Тrauma" Том 22, №5, 2021

Back to issue

Morphological and morphometric changes of bone tissue in patients with osteoporosis and osteomalation

Authors: Ігнатьєв О.M. (1), Турчин М.І. (1), Ульянов В.О. (2), Єрмоленко Т.О. (1)
(1) — Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
(2) — Волинський національний університет, м. Луцьк, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Досліджували кісткову тканину (КТ) 56 постменопаузальних жінок (середній вік — 62,30 ± 2,74 року), із них 46 пацієнток, які працювали в несприятливих виробничих умовах, мали зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ): остеопороз (ОП) — у 31 жінки, остеомаляція (ОМ) — у 15; 10 жінок були без метаболічних змін КТ. Фрагмент КТ отримували під час оперативного втручання щодо перелому шийки стегнової кістки. Готували недекальциновані зрізи КТ, функціональну активність ядер клітин КТ визначали за допомогою диференціального методу забарвлення ядер із різною функціональною активністю. Морфологічні зміни при ОП та ОМ мають загальні ознаки та відмінності. Спільним є витончення кісткових балок, розширення каналів остеонів, наявність безклітинних ділянок і безклітинних лакун. Відмінності: при ОМ збільшення товщини та площі остеоїда, менш виражене зменшення оксифілії матриксу, більш висока функціональна активність клітин КТ. Зниження МЩКТ та виникнення низькоенергетичних переломів може бути результатом не тільки ОП, але й ОМ. При призначенні лікування необхідно провести диференційно-діагностичні заходи, що визначають причину зниження кісткової маси.

Bone tissue was studied in 56 postmenopausal women (mean age 62.30 ± 2.74 years), of which 46 patients who worked in unfavorable working conditions had a decreased bone mineral density (BMD) (osteoporosis (OP) — in 31 women, osteomalacia (OM) — in 13); 10 women had no metabolic changes in bone tissue (BT). A BT scan fragment was obtained during surgery for a fracture of the femoral neck. Non-decalcified QD sections were prepared, the functional activity of the QD cell nuclei was determined using the method of differential staining of nuclei with different functional activity. Morphological changes in OP and OM have both common features and differences. The common is the thinning of the bone rods, the expansion of the canals of osteons, the presence of cell-free areas, and cell-free lacunae. In contrast to OP, OM presents with the thickness and area of the osteoid increase, a less pronounced decrease in oxyphyllin matrix, a higher functional activity of BT cells. A decrease in BMD and the occurrence of low-energy fractures may result not only from OP but also OM. When prescribing treatment, it is necessary to carry out differential diagnostic measures that determine the cause of the decrease in bone mass.


Keywords

постменопауза; остеопороз; остеомаляція; морфометрія; морфологія

postmenopause; osteoporosis; osteomalacia; morphometry; morphology


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Davison K.S., Kendler D.L., Ammann P., Bauer D.C., Dempster D.W., Dian L., Hanley D.A., Harris S.T., McClung M.R., Olszynski W.P., Yuen C.K. Assessing fracture risk and effects of osteoporosis drugs: bone mineral density and beyond. American J. Medicine. 2009. 122(11). 992-997. 
2. Поворознюк В.В., Григор’єва Н.В., Корж М.О. та ін. Епідеміологія переломів проксимального відділу стегнової кістки в Україні: результати двох ретроспективних досліджень. Ортопедия, травматология и протезирование. 2016. 4. 68-74. DOI: 10.15674/0030-59872016468-74. 
3. Hooven F.H., Adachi J.D., Adami S., Boonen S., Compston J., Cooper С., Delmas P., Diez-Perez A., Gеhlbach S., Greenspan S.L., LaCroix A., Lindsay R., Netelenbos J.С., Pfeilschifter J., Roux C., Saag K.G., Sambrook P., Silverman S., Siris E., Watts N.B., Anderson F.A. The Global Longitudinal Study of Osteoporosis in Women (GLOW): rationale and study design. Osteoporos. Int. 2009. 20(7). 1107-1116.
4. Kanis J., McCloskey E., Johansson H., Cooper C., Rizzoli R., Reginster J. European guidance for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women. Osteoporosis International. 2013. 24(1). 23-57. doi: 10.1007/s00198-012-2074-y.
5. Anumula S., Magland J., Wehrlib S.L., Ong H., Song H.K., Wehrli F.W. Multi-modality study of the compositional and mechanical implications of hypomineralization in a rabbit model of osteomalacia. Bone. 2008. 2. 405-413.
6. Ascenzi M.-G., Hetzer N., Lomovtsev A., Rude R., Nattiv A., Favia A. Variation of trabecular architecture in proximal femur of postmenopausal women. J. Biomechanics. 2011. 44(2). 248-256. 
7. Arya V., Jain V. Osteomalacia — what the rheumatologist needs to know. Indian J. Rheumatology. 2007. 2(1). 17-22. 
8. Аврунин А.С. Остеопороз и остеомаляция — клинико-диагностические проблемы. Травматология России. 2014. 4. 67-76.
9. Boivin G., Bala Y., Doublier A., Farlay D., Ste-Marie L.G., Meunier P.J., Delmas P.D. The role of mineralization and organic matrix in the microhardness of bone tissue from controls and osteoporotic patients. Bone. 2008. 3. 532-538.
10. Demay M.B., Krane S.M. Disorders of calcification: osteomalacia and rickets. In: Endocrinology: adult and pediatric. Saunders. 2010. 70. 1311-1329. 
11. Nazarian A., Arroyo F.J.A., Rosso C., Aran S., Snyder B.D. Tensile properties of rat femoral bone as functions of bone volume fraction, apparent density and volumetric bone mineral density. J. Biomech. 2011. 44(13). 2482-2488.
12. Whyte M.P., Thakker R.V. Rickets and osteomalacia. Medicine. 2009. 37(9). 483-488.
13. Пикалюк В.С., Кутя С.А., Шадуро Д.В. Модификация методики гистологического исследования костной ткани. Морфологія. 2010. 3. 72-76. Режим доступу до журналу: http://www.morphology.dp.ua/_pub/MORPHO-2010-04-03/10pvsikt.pdf
14. Parfitt A.M., Drezner M.K., Glorieux F.H. et al. Bone histomorphometry: standartisation of nomenclature, symbols and units. J. Bone Min. Res. 1987. 6. 595-610.

Back to issue