Стандартизація надання стоматологічної допомоги як складова успішної клінічної практики
Стандартизація надання стоматологічної допомоги як складова успішної клінічної практики
Oral and General Health Том 2, №3, 2021
Вернуться к номеру
Експериментальне дослідження впливу мукогінгівального гелю на рослинній основі на систему енергетичного обміну в тканинах пародонта
Авторы: Копчак О.В., Береговий О.О.
ПВНЗ «Київський медичний університет», м. Київ, Україна
Рубрики: Стоматология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. За даними літератури, значна частка населення (65–95 %) страждає на захворювання пародонта, що призводить до передчасної втрати зубів, порушення працездатності та погіршення якості життя [1, 2]. Тому розроблення та впровадження нових протоколів комплексного лікування генералізованого пародонтиту не втрачає своєї актуальності. Значна увага приділяється засобам, що містять рослинну сировину.
Мета дослідження: дослідити вплив мукогінгівального гелю на енергетичний обмін в тканинах пародонта при генералізованому пародонтиті в експерименті.
Матеріали та методи. Експеримент проведений на білих безпородних щурах-самцях масою 160–180 г. Моделювання пародонтиту в піддослідних тварин проводили за такою схемою: тваринам щоденно із питною водою давали розчин етилендіамінтетраоцтової кислоти (ЕДТА) (2%) і три рази на тиждень перорально вводили препарат варфарин оріон (антагоніст вітаміну К) в дозі 5 мг/кг (у перерахунку на діючу речовину — варфарин натрію 0,01 мг/кг) протягом 30 діб. Піддослідні тварини були розподілені на 4 групи: І група — інтактні тварини (8 особин); ІІ група — введення препарату варфарин оріон та 2% розчину ЕДТА (8 особин); ІІІ група — введення препарату варфарин оріон та 2% розчину ЕДТА і, починаючи з 7-ї доби, щоденне, протягом 3 тижнів, нанесення на слизову оболонку ясен гелю плацебо (8 особин); ІV група — введення препарату варфарин оріон та 2% розчину ЕДТА і, починаючи з 7-ї доби, щоденне, протягом 3 тижнів, нанесення на слизову оболонку ясен мукогінгівального гелю (8 особин). Досліджуваний гель містить екстракт ехінацеї, що справляє антиоксидантну й імуностимулюючу дію, екстракт шавлії, що справляє протизапальну дію, екстракт золототисячника, що стимулює салівацію, та солкосерил (екстракт крові молочних телят). Були застосовані такі методи дослідження: біохімічні (дослідження ферментів системи енергетичного обміну в тканинах пародонта: лактатдегідрогенази (ЛДГ), сукцинатдегідрогенази (СДГ), цитохромоксидази (ЦХО)).
Результати та обговорення. Інформативними показниками, що дозволили дослідити зміни основних ланок енергетичного обміну безпосередньо в тканинах пародонта, а також ефективність застосування гелю, стали результати дослідження низки ферментів. Активацію анаеробної ланки досліджували за показником ферменту ЛДГ — в ІІ групі виявлене підвищення активності в 2,3 раза (p < 0,001) порівняно з І групою. При цьому активність СДГ, ключового ферменту аеробної ланки енергетичного обміну, знизилась на 30,9 % (p < 0,05), а кінцевого ферменту дихального ланцюжка ЦХО — на 25,7 % (p < 0,05), що підтверджує розвиток анаеробного гіпоксичного стану. Нанесення гелю плацебо на слизову оболонку ясен тварин ІІІ групи викликало аналогічні зміни, але менш виражені: зниження активності ферментів аеробного обміну ЦХО на 21,4 % (p < 0,05), а СДГ — на 35,4 % (p > 0,05). При цьому активність анаеробного ферменту ЛДГ була вищою за контрольні показники на 71,3 % (p < 0,01). Нанесення лікувального гелю на слизову оболонку ясен тварин IV групи при моделюванні пародонтиту стабілізувало показники енергетичного обміну. За значенням співвідношення ЛДГ/СДГ + ЦХО, що характеризує співвідношення аеробних/анаеробних процесів, прояв гіпоксичних ефектів зменшується у тварин IV групи при нанесенні гелю в 2,4 і 1,8 раза (p > 0,05) порівняно з тваринами ІІ та ІІІ групи відповідно.
Висновки. Таким чином, застосування мукогінгівального гелю на рослинній основі в щурів ІV групи сприяло стабілізації показників активності ферментів енергетичного обміну.
Список литературы
1. Копчак О.В. Патогенетичне обґрунтування нових підходів до лікування генералізованих захворювань пародонта у пацієнтів з ендотеліальною дисфункцією при кардіоваскулярній патології: автореф. дис… д-ра мед. наук. Київ: Нац. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л. Шупика, 2018. 43 с.
2. Білоклицька Г.Ф., Копчак О.В. Оцінка клінічної ефективності модифікованої методики лікування запально-дистрофічних захворювань тканин пародонта з застосуванням ін’єкційної форми тромбоцитарної аутоплазми. Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. 2015. Вип. 24(1). С. 482-488.
3. Ткаченко Е.К., Шнайдер С.А., Савельева Н.М., Горохив-ский В.Н., Суслова О.В. Токсическая кальций-дефицитная модель пародонтита. Toxic calcium deficiency model of periodontitis. Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe. 2020. Vol. 4. S. 11-16.