Oral and General Health Том 2, №3, 2021
Вернуться к номеру
Клініко-імунологічні аспекти пацієнтів із хронічним рецидивуючим афтозним стоматитом
Авторы: Яськів Н.А.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
Рубрики: Стоматология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Хронічний рецидивуючий афтозний стоматит (ХРАС) є одним з найбільш поширених захворювань слизової оболонки порожнини рота, що характеризується періодичним виникненням рецидивуючих афт, здебільшого без певної закономірності, і відзначається тривалим перебігом і болем. Проблема повного вилікування даного захворювання залишається відкритою, адже в більшості випадків воно є симптоматичним і малоефективним, що більшою мірою пов’язано з недостатнім розумінням етіопатогенетичного фактора захворювання.
Мета дослідження: визначення й деталізація деяких клініко-імунологічних аспектів перебігу ХРАС.
Матеріали та методи. За допомогою основних клінічних методів об’єктивізували стоматологічний статус пацієнтів із ХРАС. Із додаткових методів обстеження паралельно із загальним і біохімічним аналізом крові призначали дослідження лімфоцитарного профілю периферичної крові (Sinevo, ІMD).
Результати та обговорення. Основними скаргами пацієнтів із ХРАС були біль, наявність виразок, утруднення вживання їжі й мовлення. З анамнезу — довга тривалість захворювання й рецидивний характер з тенденцією до збільшення частоти. Ремісія тривала від кількох місяців до 5–7 днів. Слід відзначити, що 9 осіб (82 %) відмічали наявність подібної симптоматики в близьких родичів. 9 осіб (82 %) відчували дискомфорт і біль у ділянках, де згодом утворювалися афти. 6 осіб (55 %) із супутніх захворювань відмічали патологію травного каналу. Об’єктивно — у 10 осіб (91 %) афти були розташовані в передніх відділах порожнини рота. Афти зазвичай поодинокі, округлої або овальної форми, вкриті фібринозним нальотом з вінчиком гіперемії по периферії. Пальпаторно елементи ураження різко болісні, м’які. Слизова оболонка, на тлі якої розташовані афти, гіперемійована, набрякла, болюча. У 6 осіб (55 %) поява афт супроводжувалась слабкістю, гіподинамією і зниженням працездатності. Результати проведених досліджень дають можливість говорити про вірогідне зниження індексу імунорегуляції (до 0,70 ± 0,01), а саме співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів (СD4/СD8), порівняно з референтними даними (1,59 ± 0,08).
Висновки. Отже, хворі на ХРАС — молоді пацієнти, середній вік яких становить 27 років. За результатами суб’єктивних методів обстеження слід відзначити роль спадкового чинника. Розвитку афти передує трансформація первинного елемента ураження — плями, яка підвищується над рівнем здорових тканин — в ерозію округлої чи овальної форми, вкриту фібринозним нальотом та оточену вінчиком гіперемії — афту, надалі відбувається її епітелізація. Середня тривалість захворювання становила 7–10 діб. У хворих на ХРАС зареєстровано вірогідне зниження індексу імунорегуляції порівняно з референтними даними.