Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International neurological journal Том 17, №7, 2021

Back to issue

The significance of time stages in different types of multiple sclerosis course for the formation of prognosis

Authors: Волошина Н.П. (1), Василовський В.В. (1), Негреба Т.В. (1), Кіржнер В.М. (2), Волошин-Гапонов І.К. (1, 3), Погуляєва Т.М. (1), Черненко М.Є. (1)
(1) — ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України», м. Харків, Україна
(2) — Iнститут еволюції, Хайфський університет, м. Хайфа, Ізраїль
(3) — Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета дослідження: розробити систему оцінки характеру прогнозу на основі клініко-математичного аналізу показників, що виникають на різних етапах при різних типах перебігу розсіяного склерозу. Матеріали та методи. Використані клінічні (клініко-неврологічний і метод анкетування — за анкетою, розробленою у відділі аутоімунної і дегенеративної патології нервової системи ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України») і математико-статистичні (метод пермутації) методи. За допомогою методу пермутації (перестановочного тесту) в групах хворих з різними типами перебігу обчислювалися відмінності в середніх значеннях клінічних показників, що характеризують перебіг розсіяного склерозу на різних часових етапах: доклінічному етапі, етапі дебюту, рецидивному етапі для рецидивуючого й вторинно-прогредієнтного перебігу, етапі прогресування — для вторинно- і первинно-прогредієнтного. На цій підставі було виділено клінічні показники, які з високою вірогідністю (рівень зв’язку 0,95) на кожному часовому етапі перебігу розсіяного склерозу визначають кінцевий варіант прогнозу захворювання. Результати. Обстежено 280 хворих, серед них: 80 (50 жінок і 30 чоловіків) — з рецидивуючим перебігом, 140 (80 жінок і 60 чоловіків) — із вторинно-прогредієнтним і 60 (30 жінок та 30 чоловіків) — із первинно-прогредієнтним. Характер прогнозу (сприятливий і невизначений при рецидивному перебігу, невизначений і несприятливий при прогредієнтних типах перебігу) оцінювався на основі клініко-діагностичних критеріїв, розроблених з урахуванням особливостей перебігу захворювання в цілому. Проведені дослідження показали, що сприятливий прогноз при рецидивуючому перебігу з високою вірогідністю зустрічався при поєднанні таких клінічних показників, як легка тяжкість дебюту, повна ремісія після дебюту, легкі рецидиви, що розвиваються швидкими темпами, і тривалі ремісії між рецидивами на рецидивному етапі; невизначений прогноз — за наявності дебютів середньої тяжкості, стовбурової симптоматики в дебюті, тяжких і середньої тяжкості рецидивів і тенденції до обтяження й подовження рецидивів на рецидивному етапі. Несприятливий прогноз при вторинно-прогредієнтному перебігу вірогідно пов’язаний з перенесеною вітряною віспою на доклінічному етапі в преморбідному анамнезі, блискавичними темпами розвитку дебюту, неухильним варіантом прогресування, що перебігає без клінічно окреслених періодів стабілізації; невизначений прогноз — із швидкими темпами розвитку дебюту. Несприятливий прогноз при первинно-прогредієнтному перебігу був тісно асоційований з перенесеною тяжкою черепно-мозковою травмою на доклінічному етапі в преморбідному анамнезі, мозочковою симптоматикою в дебюті, формуванням етапу прогресування безпосередньо після дебюту, минаючи етап стабілізації, неухильним варіантом прогресування на етапі прогресування; невизначений прогноз — із перенесеними герпетичними інфекціями на доклінічному етапі в преморбідному анамнезі, легкою тяжкістю дебюту, формуванням етапу прогресування після періоду стабілізації, що настала слідом за дебютом, поступальним варіантом прогресування на етапі прогресування, який перебігає у вигляді чергування періодів повільного накопичення неврологічного дефіциту, що має, як правило, локальний акцент, і етапів стабілізації різної тривалості. Висновки. Отже, за допомогою клініко-математичного аналізу було показано, що формування альтернативних варіантів прогнозу при різних типах перебігу розсіяного склерозу відбувається шляхом вибіркового залучення до єдиного патерну клінічних показників, які мають діагностичне значення на різних часових етапах перебігу захворювання.

Background. The purpose was to develop a prognosis assessment system based on clinical and mathematical analysis of indicators at different stages in various types of the course of multiple sclerosis. Materials and methods. Clinical (clinical neurological method and survey using a questionnaire developed at the Department of Autoimmune and Degenerative Pathology of the Nervous System of the State Institution “Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”) and mathematical and statistical (permutation test) methods were applied. Using the method of permutation (permutation test) in groups of patients with different types of multiple sclerosis, the differences in the mean values of clinical indicators were evaluated characterizing the type of multiple sclerosis course at different time stages: preclinical stage, the onset, recurrent stage for relapsing-remitting and secondary progressive multiple sclerosis, stage of progression — for secondary and primary progressive multiple sclerosis. On this basis, clinical indicators were identified, which with a high probability (confidence interval of 0.95) at each time stage of multiple sclerosis determine the final prognosis of the disease. Results. We have examined 280 patients: 80 (50 women and 30 men) with a relapsing-remitting course, 140 (80 women and 60 men) with a secondary progressive course and 60 (30 women and 30 men) with a primary progressive course of multiple sclerosis. The nature of prognosis (good and uncertain with a relapsing-remitting course, uncertain and poor with progressive types) was assessed on the basis of clinical and diagnostic criteria developed taking into account the features of the disease course as a whole. The studies have shown that a good prognosis is highly probable with a combination of clinical indicators such as mild onset, complete remission after onset, mild relapses developing rapidly, and long-term remission between relapses at a relapsing-remitting stage; uncertain prognosis — in the presence of moderate onset, stem symptoms at the onset, severe and moderate relapses, and a tendency to aggravate and lengthen relapses at a relapsing-remitting stage. A poor prognosis in a secondary progressive course is reliably associated with the chickenpox at the preclinical stage in a premorbid history, lightning-fast onset development, steady progression proceeding without clinically outlined periods of stabilization; uncertain prognosis — with a fast development of the onset. A poor prognosis in a primary progressive course was closely associated with severe traumatic brain injury at the preclinical stage in a premorbid history, cerebellar symptoms at the onset, formation of the progression stage immediately after the onset, without the stabilization period, steady type of progression at the stage of progression; uncertain prognosis — with herpetic infections at the preclinical stage in a premorbid history, mild onset, the formation of a progression stage after a stabilization period that occurred after the onset, incremental progression at the progression stage proceeding in the form of alternating periods of slow accumulation of neurological deficit, which, as a rule, has a local focus, and stages of stabilization with different duration. Conclusions. Thus, with the help of clinical and mathematical analysis, it was shown that the formation of alternative prognosis variants for different types of multiple sclerosis occurs through a selective involvement in a single pattern of clinical indicators that have diagnostic significance at different time stages of the course of the disease.


Keywords

розсіяний склероз; типи перебігу; клінічні показники; етапи перебігу, прогноз; пермутаційний тест

multiple sclerosis; course types; clinical indicators; course stages; prognosis; permutation test


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Айвазян С.А., Енюков И.С., Мешалкин Л.Д. Прикладная статистика: Исследование зависимостей. Москва: Финансы и статистика, 1985. 472 с. 
2. Айвазян С.А., Мешалкин Л.Д. Прикладная статистика: Классификация и снижение размерности. Москва: Финансы и статистика, 1989. 608 с. 
3. Бойко А.Н., Завалишин И.А., Гусев Е.И. Рассеянный склероз. Неврология. Национальное руководство. Краткое издание / под ред. Е.И. Гусева, А.Н. Коновалова, А.Б. Гехт. М: ГЭОТАР-Медиа, 2018. С. 575-588. ISBN 978-5-9704-4405-4. 
4. Василовский В.В., Волошина Н.П., Негреба Т.В., Киржнер В.М. Дифференциально-диагностические критерии неблагоприятного прогноза при прогредиентных типах течения рассеянного склероза. Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25. Вип. 1(90). С. 71-72. 
5. Василовський В.В. Прогредієнтні типи перебігу розсіяного склерозу: клініко-патогенетична характеристика перебігу, прогноз та нові підходи до стратегії лікування: дис… д-ра мед. наук. Харків, 2019. 467 с.
6. Василовский В.В., Негреба Т.В., Левченко И.Л. Особенности течения и прогноз при прогредиентных формах рассеянного склероза. Материалы Научно-практической конференции неврологов Х1Х Всеросийской конференции неврологов (нейроиммунология, рассеянный склероз), 23–26.05.2013, г. Санкт-Петербург, РФ. Нейроиммунология. 2013. Т. Х1. № 1–2. С. 31-32.
7. Волошина Н.П., Егоркина О.В., Евтушенко С.К., Москаленко М.А. Проект протокола лечения педиатрического рассеянного склероза. Международный неврологический журнал. 2012. № 8(54). С. 143-158. ISSN 2224-0713.
8. Гусев Е.И. Рассеянный склероз: Клиническое руководство / под ред. Е.И. Гусева, И.А. Завалишина, А.Н. Бойко. Москва: Реал Тайм, 2011. 528 с.
9. Гусев Е.И., Завалишин И.А., Бойко А.Н., Захаровa М.Н. Демиелинизирующие заболевания центральной нервной системы. Рассеянный склероз. Неврология. Национальное руководство / под ред. Е.И. Гусева, А.Н. Коновалова, В.И. Скворцовой. Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2019. Т. 1. 2-е изд., перераб. и дополн. С. 448-478. 
10. Евтушенко С.К., Деревянко И.Н. Современные критерии ранней диагностики достоверного рассеянного склероза (I сообщение). Международный неврологический журнал. 2005. № 1. С. 70-85. ISSN 2307-1419.
11. Евтушенко С.К., Деревянко И.Н. Современные подходы к лечению рассеянного склероза: достижения, разочарования, надежды (ІІ сообщение). Международный неврологический журнал. 2006. № 2. С. 23-33. ISSN 2307-1419.
12. Евтушенко С.К., Москаленко М.А. Рассеянный склероз у детей (клиника, диагностика, лечение). Руководство для врачей. Киев, 2009. 385 с. 
13. Зайцев В.М., Лифляндский В.Г., Маринкин В.И. Прикладная медицинская статистика. СПб.: Фолиант, 2003. 428 с.
14. Волошина Н.П., Василовский В.В., Негреба Т.В., Левченко И.Л., Ткачева Т.Н. Клиническая характеристика дебютов рассеянного склероза при разных типах течения с учетом текущего прогноза. Украинский неврологический журнал. 2013. № 4(29). С. 7-13. ID: 33942751.
15. Методы математической биологии. Т. 8. Методы решения задач биологии и медицины на ЭВМ. Київ: Вища школа, 1984. 342 с.
16. Негреба Т.В. Клінічна діагностика різних типів перебігу розсіяного склерозу: Збірка анкет. Авторське право на науковий твір № 8675 від 31.10.2003.
17. Негреба Т.В. Течение и прогноз современных форм рассеянного склероза. Авторське право на науковий твір № 30251 від 15.09.2009.
18. Негреба Т.В., Киржнер В.М. Дифференциально-диагностические критерии характера прогноза при рецидивирующем течении рассеянного склероза. Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25. Вип. 1(90). С. 94-95. DOI: 10.36927/2079-0325.
19. Негрич Т.І., Євтушенко С.К., Сорокін Б.В., Москаленко М.А. Доказова база методів діагностики та лікування розсіяного склерозу. Міжнародний неврологічний журнал. 2012. № 5(51). С. 215-219. ISSN 2307-1419.
20. Негрич Т.І., Сорокін Б.В., Євтушенко С.Г. Від вірогідної діагностики до ефективної терапії розсіяного склерозу. Міжнародний неврологічний журнал. 2012. № 3(49). С. 152-158. ISSN 2307-1419.
21. Негрич Т.І., Оринчак Л.Б. Особливості перебігу розсіяного склерозу. Галицький лікарський вісник: наук.-практ. часопис / МОЗ України. Івано-Франківськ: Івано-Франківський нац. мед. ун-т, 2015. Т. 22. № 1. С. 52-57. ISSN 2306-4285.
22. Нові підходи до клінічної діагностики різних типів перебігу розсіяного склерозу і їх диференційована терапія: Практичні рекомендації / Н.П. Волошина, Т.В. Негреба, В.В. Василовський, І.Л. Левченко, О.В. Єгоркіна, Т.М. Ткачова, М.Є. Черненко, І.К. Гапонов. Авторське право на науковий твір № 47786 від 13.02.2013. 
23. Прогностичні критерії при різних типах перебігу розсіяного склерозу / Н.П. Волошина, Т.В. Негреба, І.Л. Левченко, Т.М. Ткачова, О.В. Єгоркіна. Авторське право на науковий твір № 39160 від 14.07.2011.
24. Скоромец А.А., Евтушенко С.К., Евтушенко О.С., Скоромец А.П. Избранные лекции по общей и детской неврологии. 2021. 840 с. ISBN 978-5-907098-47-3.
25. Соколова Л.І. Сучасні критерії діагностики розсіяного склерозу в практичній неврології. Український вісник психоневрології. 2017. № 25. Вип. 1(90). С. 106-107. DOI: 10.36927/2079-0325.
26. Соколова Л.И., Сепиханова М.М. Сравнительный анализ эффективности дифференцированного лечения рассеянного склероза у пациентов разного возраста. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. 2014. Вип. 23. Кн. 2. С. 289-297. ISSN 2227-7404.
27. Шмидт Т.Е., Яхно Н.Н. Рассеянный склероз. Руководство для врачей. 5-е изд. М.: МЕДпресс-информ, 2016. 272 с. ISBN 978-5-00030-337-5.
28. Frohman E.M., Filippi M. et al. Characterizing the mechanisms of progression in multiple sclerosis: еvidence and new hypotheses for future directions. Arch. Neurol. 2005. № 62. Р. 1345-1356. doi: 10.1001/archneur.62.9.1345.
29. Compston A., Coles A. Multiple sclerosis Lancet. 2008. № 372(9648). Р. 1502-1517. [PubMed] [Google Scholar]
30. Disanto G., Morahan J.M., Ramagopalan S.V. Multiple sclerosis: risk factors and their interactions. CNS Neurol. Disord. Drug Targets. 2012. № 11(5). Р. 545-555. [PubMed] [Google Scholar]
31. Gelfand J.M. Multiple sclerosis: diagnosis, differential diagnosis, and clinical presentation. Gelfand Handb. Clin. Neurol. 2014. № 122. Р. 269-290. [PubMed] [Google Scholar]
32. Ghasemi N., Razavi S., Nikzad E. Multiple Sclerosis: Pathogenesis, Symptoms, Diagnoses and Cell-Based Therapy. Cell J. 2017 Apr-Jun. № 19(1). Р. 1-10. doi: 10.22074/cellj.2016.4867.

Back to issue