Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

Oral and General Health Том 2, №4, 2021

Back to issue

What do dentists need to know in the context of the COVID-19 pandemic?

Authors: Мазур І.П. (1), Гасюк Н.В. (2), Попович І.Ю. (3), Радчук В.Б. (2)
(1) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, ГО «Асоціація стоматологів України», м. Київ, Україна
(2) — ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського», м. Тернопіль, Україна
(3) — Полтавський державний медичний університет, м. Полтава, Україна

Categories: Stomatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Метою даної публікації є розгорнута клінічна характеристика та уніфікація захворювань слизової оболонки порожнини рота в пацієнтів, які перенесли СOVID-19, із метою підвищення ефективності надання кваліфікованої стоматологічної допомоги даному контингенту осіб у період пандемії та створення умов для безперервного професійного розвитку стоматологів. Результати. У роботі наведене аналітичне узагальнення клінічних проявів та критеріїв діагностики захворювань слизової оболонки порожнини рота в пацієнтів після перенесеного СOVID-19, що дадуть можливість стоматологу своєчасно та професійно діагностувати ці хвороби в його повсякденній практичній діяльності в умовах пандемії. Діагностовані захворювання слизової оболонки порожнини рота в пацієнтів, які перенесли СOVID-19, характеризуються різноманітністю нозологій, що ставить перед стоматологом завдання визначити доцільність їх розгляду як мультидисциплінарної проблеми, що потребує інтеграції лікарів різних фахів. Висновки. Відсутність уніфікованих підходів до першопричини змін слизової оболонки порожнини рота в даного контингенту осіб та дефіцит знань стосовно досконалих патофізіологічних механізмів персистенції СOVID-19 особливо гостро порушують питання доцільності розробки алгоритмів кваліфікованої стоматологічної допомоги таким пацієнтам в Україні та їх реалізації в щоденній практиці стоматолога в умовах карантину. Отримані результати обґрунтовують розробку необхідного алгоритму стоматологічного обстеження з урахуванням спектра діагностованих нозологічних одиниць слизової оболонки порожнини рота в пацієнтів із СOVID-19 в умовах пандемії.

Background. The purpose of this publication is a detailed clinical characterization and unification of oral mucosal diseases in patients who suffered COVID-19, in order to increase the effectiveness of qualified dental care for this group of people during a pandemic and to create conditions for continuous professional development of dentists. Results. The paper presents an analytical generalization of clinical manifestations and criteria for diagnosing oral mucosal diseases in patients who suffered COVID-19, which will allow timely and professionally detecting these diseases in the daily practice of a dentist in the context of a pandemic. Diagnosed oral mucosal diseases in patients, who had COVID-19, are characterized by a variety of nosologies, which puts before the dentist the task to study the expediency of their consideration as a multidisciplinary problem that requires the integration of physicians of different specialties. Conclusions. The lack of unified approaches to the root cause of changes in the oral mucosa in this group of people and lack of knowledge about the pathophysiological mechanisms of COVID-19 persistence raises the question of the feasibility of developing algorithms for qualified dental care for such patients in Ukraine and their implementation in the daily practice of a dentist during quarantine. The obtained results substantiate the development of the necessary algorithm of dental examination taking into account the spectrum of diagnosed nosological units of the oral mucosa in patients with COVID-19 in a pandemic.


Keywords

вірус; порожнина рота; наліт; печіння; слизова оболонка

virus; oral cavity; plaque; burning; mucous membrane


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Белоцерковская Ю.Г., Романовских А.Г., Смирнов И.П. COVID-19: респираторная инфекция, вызванная новым коронавирусом: новые данные об эпидемиологии, клиническом течении, ведении пациентов. Consilium Medicum. 2020. 3. 12-20. 
2. Гасюк Н.В. Комплексна цитологічна характеристика перебігу процесу диференціації букального епітелію у осіб жіночої статі молодого віку залежно від фази менструального циклу. Вісник проблем біології і медицини. 2015. 2(119). 33-36. 
3. Гасюк Н.В., Мазур И.П., Попович И.Ю., Радчук В.Б. Клиническая характеристика заболеваний слизистой оболочки полости рта у пациентов перенесших СOVID-19 — что необходимо знать стоматологу в условиях пандемии? Gergian medical news. 2021. 10. 93-99.
4. Гасюк Н.В., Мазур І.П. Клінічні стани: печіння порожнини рота. Що може зруйнувати бездоганну роботу стоматолога — глосодинія чи непереносимість сплавів та матеріалів? Лікарю, що практикує. 2020. 1. 40-45.
5. Корешкина М.И. Почему трудно поставить диагноз «синдром горящего рта»? РМЖ: Медицинское обозрение. 2018. 9. 10-13.
6. Лавровская Я.А., Романенко И.Г., Лавровская О.М., Придатко И.С. Кандидоз слизистой оболочки рта при дисбиотических изменениях. Крымский терапевтический журнал. 2017. 3. 27-30. 
7. Македонова Ю.А., Поройский С.В., Гаврикова Л.М., Афанасьева О.Ю. Проявление заболеваний слизистой полости рта у больных, перенесших COVID-19. Вестник ВолгГМУ. 2021. 1(77). 111-115.
8. Морозова С.В., Мейтель И.Ю. Ксеростомия: причины и методы коррекции. Медицинский совет. 2016. 1. 124-128. 
9. Никифоров В.В., Суранова Т.Г., Миронов А.Ю., Забозлаев Ф.Г. Новая коронавирусная инфекция (COVID-19): этиология, эпидемиология, клиника, диагностика, лечение и профилактика. М., 2020. 48 с. 
10. Ушаков Р.В., Елисеева Н.Б., Полевая Н.П. Современные методы диагностики, устранения и профилактики галитоза: Учебное пособие. М.: ГБОУ ДПО «Российская медицинская академия последипломного образования», 2016. 81 с. 
11. Хабадзе З.С., Соболев К.Э., Тодуа И.М., Морданов О.С. Изменения слизистой оболочки полости рта и общих показателей при COVID 19 (SARS-CoV-2): одноцентровое описательное исследовани. Еndodontics today. 2020. 18. 4-9. 
12. Chan J.F., To K.K., Tse H., Jin D.Y., Yuen K.Y. Interspecies transmission and emergence of novel viruses: lessons from bats and birds. Trends Microbiol. 2013. 21. 544-555. 
13. Ettlin D.A., Sommer I., Brönnimann B., Ettlin D.A. Design, construction, and technical implementation of a web-based interdisciplinary symptom evaluation (WISE) — a heuristic proposal for orofacial pain and temporomandibular disorders. J. Headache Pain. 2016. 1(1). 77.
14. Wang C., Horby P.W., Hayden F.G., Gao G.F. A novel coronavirus outbreak of global health concern. Lancet. 2020. 395. 470-473.
15. Wu A., Peng Y., Huang B., Ding X., Wang X., Niu P. Genome composition and divergence of the novel coronavirus (2019-nCoV) originating in China. Cell Host Microbe. 2020. 27(3). 325-328.
16. Xu X., Chen P., Wang J., Feng J., Zhou H., Li X. Evolution of the novel coronavirus from the ongoing Wuhan outbreak and modeling of its spike protein for risk of human transmission. Sci. China Life Sci. 2020. 63(3). 457-460.

Back to issue