Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022

Вступ. Технологія критеріально-орієнтованого навчання базується на таких принципах: усі учні/студенти здатні успішно навчатися — тільки різними методами й неоднаковими темпами; досягнутий успіх у навчанні породжує новий успіх. Мета дослідження: поліпшити ефективність управління якістю вищої фундаментальної медичної післядипломної освіти на етапі інтернатури через використання тестових технологій академічного компетентнісного і критеріально-орієнтованого таргетного навчання. Методи. Сучасне інтерактивне навчання з поглибленим тестуванням та інтегрованим міждисциплінарним фаховим узагальненням клінічно орієнтованих закономірностей відповідно до концепції програми ліцензованого іспиту в лікарів-інтернів усіх спеціальностей. Результати. Освітнє середовище медичного вишу є складною освітньою педагогічною системою, у якій реалізується сучасне навчання з формуванням і розвитком комплексу необхідних професійних компетентностей, які ґрунтуються на системі університетського фундаментального знання. Формування потужної системи взаємопов’язаних міждисциплінарних медичних знань, лікарських навичок і на їх основі — системних фахових компетенцій на початковому етапі післядипломного навчання реалізується під час академічного тренінгу методом активного проблемно-ситуаційного аналізу і синтезу із вирішенням конкретних інтегративних завдань — клінічних ситуацій, цілеспрямовано структурованих у тематичному міждисциплінарному кейсі, у якому поєднані осі структури іспиту: змістовний, профільний, різні аспекти діяльності лікаря. Це визначало міждисциплінарні зв’язки відповідно до змістовних розділів, забезпечувало міждисциплінарну інтеграцію: горизонтальну (інтеграція змісту модулю між різними спеціальностями) та вертикальну (на різних рівнях складності в межах однієї дисципліни). Внутрішнє мотивування через конкретний зміст навчального предмету посилює вольове прагнення лікарів до самостійної пізнавальної діяльності і професійної самоорганізації, допомагає опановувати нові прийоми пізнання та операційної розумової діяльності із збільшенням рівня і міцності самостійно засвоєних знань та їх практичного закріплення у навчальному процесі. Ураховуючи неоднакові здібності кожної людини до навчання, застосування педагогічних прийомів забезпечує усвідомлене залучення в активну навчальну діяльність кожного лікаря-інтерна. Система різнорівневих завдань і опитування відповідно до ієрархії розумових процесів допомагає долати навчальну неуспішність і труднощі, запобігаючи «уникненню» навчання, забезпечує реальне формування й засвоєння конкретного лікарського вміння при адекватному прийнятті результатів і перспективи власної діяльності. Забезпечення індивідуальної фахової навчальної успішності саме через зміст предмету й самостійну діяльність сприяє ефективному опануванню навчальної програми кожним інтерном, зміцненню його дієвих знань, способів операційного мислення щодо вирішення професійних завдань і розвитку системних фахових компетенцій. Висновки. Гарантоване надання кожному лікарю-інтерну освітнього результату очного циклу академічного навчання (модуля як дидактичного навчального комплексу) відбувається на основі застосування системи інтерактивного компетентнісного критеріально-орієнтованого комбінованого таргетного навчання, яке передбачає повне засвоєння інваріантного змісту кожним лікарем-інтерном через ступеневе цілеспрямоване алгоритмічне ускладнення розв’язуваних завдань на основі спроєктованого фахового міждисциплінарного інтегративного узагальнення, відповідно до концепції програми ліцензованого іспиту.

Background. The technology of criterion-oriented learning is based on the following principles: all students are able to study successfully — only with different methods and different rates; the success achieved during the learning process generates new success. The objective: to improve the effectiveness of qua­lity management of higher basic medical postgraduate education at the internship stage using testing technologies of academic competence and criterion-oriented targeted training. Mate­rials and methods. Modern interactive training with in-depth testing and integrated interdisciplinary professional generalization of clinically oriented patterns in accordance with the concept of the licensed exam program for interns of all specialties. Results. The educational environment of higher medical education is a complex educational pedagogical system, which implements modern education with the formation and development of a set of necessary professional competencies that are based on the system of fundamental university knowledge. The formation of a powerful system of interrelated interdisciplinary medical knowledge, rele­vant medical skills and then, on their basis, of systemic professional competencies at the initial stage of postgraduate study is implemented during academic training by means of active problem-situational analysis and synthesis with solution of specific integrative tasks — clinical situations purposefully structured in the thematic interdisciplinary case, which combines the key components of the exam structure, namely its content, profile and various aspects of doctor’s professional activities. Such approach ensures interdisciplinary connections in accordance with the content sections, and provides interdisciplinary integration, both horizontal (integration of module content between different specialties) and vertical (with different levels of complexity within one discipline). Personal motivation through the subject-specific content strengthens the yearn of interns for independent cognitive activity and professional self-organization, helps master new techniques of cognition and operational mental activity with increasing the level and strength of self-acquired knowledge and their practical consolidation in the educational process. Given different learning abilities of each person, the use of pedagogical techniques provides a conscious involvement in the active learning activities of each intern. The system of multilevel tasks and surveys according to the hierarchy of mental processes helps overcome learning failures and difficulties, preventing “avoidance” of learning, and allows for real formation and mastery of specific medical skills with adequate acceptance of results and prospects. Ensuring individual professional academic success through both subject content and independent activities contributes to the effective mastery of the curriculum by each intern, strengthening effective knowledge, ways of operatio­nal thinking to solve professional problems and to develop syste­mic professional competencies. Conclusions. Guaranteed provision of each intern with the educational result of the full-time cycle of academic training (using a module as a didactic educational complex) is based on the use of interactive competency criterion-orien­ted combined targeted training, which ensures full mastery of invariant content by each intern through a step-by-step purposeful algorithmic complication of the solved tasks based on the designed professional interdisciplinary integrative generalization, in accordance with the concept of the licensed exam program.

вища медична післядипломна освіта; компетенції; критеріально-орієнтоване навчання з поглибленим тестуванням; технологія повного засвоєння; міждисциплінарна інтеграція; дидактичний процес; оцінка якості результатів навчання

higher medical postgraduate education; competencies; criterion-oriented learning with in-depth testing; technology of comprehensive mastering; interdisciplinary integration; didactic process; assessment of training outcomes quality

1. Гуменна Н.В. Міждисциплінарна інтеграція у професійній підготовці майбутніх фахівців медичної галузі. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 18. Т. 1. С. 121-126. DOI: 10.32843/2663-6085- 2019-18-1-26.
2. Клигуненко О.М., Муризіна О.Ю. Дидактичні основи вибору методу навчання за модулем «Невідкладні стани» із підготовки до ліцензованого іспиту «Крок-3». Медицина неотложных состояний. 2018. № 5. С. 173-177. DOI: 10.22141/2224-0586.5.92. 2018.143256.
3. Стойкевич Г.В., Лебідь О.І., Дуда К.М. Шляхи оптимізації підготовки лікарів-інтернів до ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 3». Медична освіта. 2018. № 4. С. 182-184. DOI: 10.11603/me.2414-5998.2018.4.9259.
4. Jonker G., Hoff R.G., Max S., Kalkman C.J., Ten Cate O. Connecting undergraduate and postgraduate medical education through an elective EPA-based transitional year in acute care: an early project report. GMS J. Med. Educ. 2017. Vol. 34(5). Doc. 64. DOI: 10.3205/zma001141. PMID: 29226232; PMCID: PMC5704612.
5. Brydges R., Boyd V.A., Tavares W., Ginsburg S., Kuper A., Anderson M., Stroud L. Assumptions About Competency-Based Medical Education and the State of the Underlying Evidence: A Critical Narrative Review. Acad. Med. 2021. Vol. 96(2). P. 296-306. DOI: 10.1097/ACM.0000000000003781. PMID: 33031117.
6. Hoang N.S., Lau J.N. A Callfor Mixed Methods in Competency-Based Medical Education: How We Can Prevent the Overfitting of Curriculum and Assessment. Acad. Med. 2018. Vol. 93(7). P. 996-1001. DOI: 10.1097/ACM.0000000000002205. PMID: 29517532.
7. Пометун О.І. Критичне мислення як педагогічний феномен. Український педагогічний журнал. 2018. № 2. С. 89-98.
8. Wijnen-Meijer M., van den Broek S., Koens F. еt al. Vertical integration in medical education: the broader perspective. BMC Med. Educ. 2020. 509. DOI: 10.1186/s12909-020-02433-6.
9. Maggio L.A., Thomas A., Chen H.C. et al. Examining the readiness of best evidence in medical education guides for integrationin to educational practice: A meta-synthesis. Perspect. Med. Educ. 2018. Vol. 7(5). P. 292-301. DOI: 10.1007/s40037-018-0450-9. PMID: 30229529; PMCID: PMC6191397.
10. Bailey D. Ensuring quality in postgraduate medical education: competency testing is the key. Virchows Arch. 2016. Vol. 468(1). P. 115-9. DOI: 10.1007/s00428-015-1847-z. PMID: 26374106.
11. Власова О.І., Семиченко В.А., Пащенко С.Ю., Невідома Я.Г. Психологія вищої школи. За заг. ред. О.І. Власової. К.: ВПЦ «Київський університет», 2014. 470 с.
12. Терно С.О. Критичне мислення: динаміка та сфера застосування. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2016. Вип. 46. С. 310-315.
13. Green M.L., Moeller J.J., Spak J.M. Test-enhanced learning in health professions education: A systematic review: BEME Guide No. 48. Med. Teach. 2018. Vol. 40(4). P. 337-350. DOI: 10.1080/0142159X.2018.1430354. PMID: 29390949.
14. McConnell M.M., Azzam K., Xenodemetropoulos T., Panju A. Effectiveness of test-enhanced learning in continuing health sciences education: a randomized controlled trial. J. Contin. Educ. Health Prof. 2015. Vol. 35(2). P. 119-22. DOI: 10.1002/chp. 21293. PMID: 26115111.
15. Andreou V., Eggermont J., Gielis G., Schoenmakers B. Proficiency testing for identifying under performing students before postgraduate education: a longitudinal study. BMC Med. Educ. 2020. Vol. 20(1). Р. 261. DOI: 10.1186/s12909-020-02184-4. PMID: 32778079.