Журнал «Травма» Том 24, №1, 2023

Проблема туберкульозу залишається актуальною, оскільки найбільш часто (62,2 %) захворюють на туберкульоз особи працездатного віку від 18 до 44 років. Метою даної роботи було провести системний аналіз наукової літератури щодо сучасних особливостей клінічного, патоморфологічного перебігу та існуючих підходів до лікування хворих на туберкульозний спондиліт (ТС) і визначити перспективи вдосконалення методів лікування. Проведено ретельне дослідження науково-практичних публікацій з даної проблеми протягом останніх 25 років. Туберкульозний спондиліт є найбільш тяжкою клінічною формою, що становить серйозну медико-соціальну проблему, тому що на тлі стабілізації статистичних показників виявлення захворювання часто відбувається на пізніх стадіях, що веде до зростання кількості ускладнень (абсцеси, нориці, деформації хребта, неврологічні порушення) у пацієнтів — до 80 % і значної їх інвалідизації — до 70–90 %. Основна причина пізньої діагностики — це недостатня настороженість профільних фахівців. Сучасний підхід до лікування туберкульозного спондиліту заснований на застосуванні радикальних, радикально-відновлювальних і реконструктивних операцій, яке дозволило в 70,5–80 % випадків домагатися добрих результатів лікування, що суттєво перевищує ефективність консервативних методів лікування. Але до цього часу залишається актуальним питання адекватної стабілізації хребта. Передній спондилодез, як основоположний її компонент, у переважній більшості випадків виконується автотрансплантатом. Слід зазначити, що в країнах з високорозвинутою економікою починають запроваджуватися сучасні досягнення вертебрології при оперативних втручаннях у пацієнтів із ТС, але, як уже зазначалось, переважна більшість таких пацієнтів проживає в країнах, де рівень страхової медицини недостатній. Що стосується нашої країни, то у зв’язку з безкінечними медичними реформами рівень спеціалізованої допомоги хворим із ТС надзвичайно низький (відсутній науково-методичний центр, який би координував високоспеціалізовану медичну допомогу даній категорії пацієнтів, суттєвою проблемою є також гострий кадровий дефіцит вузькоспеціалізованих фахівців (фтизіоортопедів), постійна реорганізація відділень для лікування хворих з ураженням кісток і суглобів і низький рівень їх оснащення). Проведене інформативно-аналітичне дослідження показало, що туберкульозний спондиліт є тяжким інвалідизуючим специфічним туберкульозним ураженням опорно-рухового апарату, а лікування даного захворювання є складною проблемою ортопедії. Надання спеціалізованої медичної допомоги хворим на ТС у нашій державі відбувається на рівні розвитку медицини кінця ХХ ст. і потребує вдосконалення.

The problem of tuberculosis remains relevant as most often (62.2 %) it affects persons of working age, from 18 to 44 years. The purpose was to carry out a systematic analysis of the scientific literature regarding the modern features of the clinical and pathomorphological course and existing approaches to the treatment of patients with tuberculous spondylitis and to determine the prospects for improving treatment methods. A thorough study of research on this problem over the past 25 years has been conducted. Tuberculous spondylitis is the most severe clinical form that is a serious medical and social problem, since against the background of stabilization of statistical indicators, the detection of the disease often occurs at late stages, which leads to an increase in the number of complications (abscesses, fistulas, spinal deformities, neurological disorders) — up to 80 % and significant disability of patients — up to 70–90 %. The main cause for late diagnosis is insufficient vigilance of specialized professionals. The modern approach to the treatment of tuberculous spondylitis is based on the use of radical, radical restorative and reconstructive surgeries, which allowed to achieve good treatment results in 70.5–80 % of cases that significantly exceeds the effectiveness of conservative treatment methods. But until now, the question of adequate stabilization of the spine remains relevant. Anterior spondylodesis as its fundamental component is performed with an autograft in most cases. It should be noted that in countries with a highly developed economy, modern achievements of vertebrology are starting to be implemented in surgical interventions in patients with tuberculous spondylitis, but as already noted, the vast majority of such patients live in countries where the level of medical insurance is insufficient. As for our country, due to endless medical reforms, the level of specialized care for patients with tuberculous spondylitis is extremely low (there is no scientific and methodical center that would coordinate highly specialized medical care for this category of patients, a significant problem is also the acute shortage of highly specialized professionals (phthisio-orthopedists), constant reorganization of poorly equipped departments for the treatment of patients with bone and joint damage). The conducted informative analytical study showed that tuberculous spondylitis is a severe disabling specific tuberculous lesion of the musculoskeletal system, the treatment of this disease is a complex problem of orthopedics. The provision of specialized medical care to the patients with tuberculous spondylitis in our country is at the level of the development of medicine at the end of the 20th century and needs improvement.

туберкульозний спондиліт; оперативне й консервативне лікування

tuberculous spondylitis; operative and conservative treatment