Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Травма» Том 25, №1-2, 2024

Вернуться к номеру

Дослідження функції стопи в пацієнтів після хірургічного лікування з приводу вогнепальних пошкоджень кінцівок з ішемічними ушкодженнями м’язів при застосуванні клітинних технологій (ретроспективний аналіз)

Авторы: Ярмолюк Ю.О. (1, 3), Коструб О.О. (2), Долгополов О.В. (2), Блонський Р.І. (2), Рогозинський В.О. (1), Пасенко М.С. (1, 3)
(1) - Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна
(2) - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
(3) - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Мета: проаналізувати ступінь відновлення функції стопи після вогнепальних поранень кінцівок з використанням терапії з живими клітинами. Матеріали та методи. Протягом 10 років від початку бойових дій на території України (з 2014 року до початку 2024 року) в Національному військовому медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» у клініці травматології та кістково-гнійної хірургії було проліковано 39 пацієнтів з наслідками компартмент-синдрому (наявністю ішемічної контрактури) та ушкодженням нервів, які супроводжувались вогнепальними переломами. З них 29 пацієнтам проводилась терапія з живими клітинами, а 10 пацієнтам — ні. Серед 29 пацієнтів було сформовано 2 групи: 1-ша — з ураженням верхніх кінцівок, 2-га — з ураженням нижніх кінцівок. Відповідно до цього наш колектив сформував 2 групи для дослідження: 1-ша — основна (29 пацієнтів), 2-га — контрольна (10 пацієнтів). Результати. На підставі отриманих даних із застосуванням методу ретроспективного аналізу можна зробити висновок, що використання терапії з живими клітинами дає позитивний результат у лікуванні ішемічних ушкоджень м’язів після вогнепальних пошкоджень кінцівок. Висновки. Використання терапії з живими клітинами дає позитивний результат стосовно поліпшення функції стопи після вогнепальних поранень кінцівок з ішемічними ушкодженнями м’язів.

Background. The purpose was to analyze the degree of restoring foot function using therapy with living cells after gunshot wounds to the extremities. Materials and methods. During the 10 years since the start of hostilities on the territory of Ukraine (from 2014 to the beginning of 2024), 39 patients with the consequences of compartment syndrome (presence of ischemic contracture) and nerve damage, which were also accompanied by gunshot fractures, were treated at the National Military Medical Clinical Center “Main Military Clinical Hospital”. Of these, 29 patients underwent therapy with living cells and 10 patients did not. Two groups were formed, with upper and lower limb injuries. Based on this, our team formed 2 study groups: the first one — the main (29 patients) and the second one — controls (10 patients). Results. Based on the data obtained through retrospective analysis, it can be concluded that the use of therapy with living cells has a positive outcome in the treatment of ischemic muscle injuries following gunshot limb wounds. Conclusions. The use of therapy with living cells has a positive effect on improving foot function after gunshot limb injuries with ischemic muscle damage.


Ключевые слова

терапія з живими клітинами; компартмент-синдром; вогнепальний перелом

therapy with living cells; compartment syndrome; gunshot fracture


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Ilizaliturri VM Jr, Buganza-Tepole M, Olivos-Meza A, Acuna M, Acosta-Rodriguez E. Central compartment release versus lesser trochanter release of the iliopsoas tendon for the treatment of internal snapping hip: a comparative study. Arthroscopy. 2014;30(7):790-95. DOI: 10.1016/j.arthro.2014.03.008.
2. Zini R, Munegato D, De Benedetto M, Carraro A, Bigoni M. Endoscopic iliotibial band release in snapping hip. Hip Int. 2013;23(2):225-32. DOI: 10.5301/HIP.2013.10878.
3. Hölmich P. Groin pain in football players. A systematic diagnostic approach. ASPETAR Sport Med J. 2013;2:192-6. DOI: 10.1111/j.1600-0838.2009.00998.x.
4. Bisciotti GN, Corradini B, Di Marzo F. La validazione del Copenhagen Hip and Groin Outcome Score (HAGOS) in lingua italiana nell’ambito del calcio. J Sport Traumatol. 2014;31(4):126-34. doi: 10.1136/bmjsem-2016-000142.
5. Bisciotti GN, Auci A, Di Marzo F et al. Groin pain syndrome: an association of different pathologies and a case presentation. Muscles Ligaments Tendons J. 2015;5(3):216-20. doi: 10.11138/mltj/2015.5.3.214.
6. Serner A, Tol JL, Jomaah N et al. Diagnosis of acute groin injuries: a prospective study of 110 athletes. Am J Sports Med. 2015;43(8):1857-64. DOI: 10.1177/0363546515585123.
7. Ostrom E, Joseph A. The use of musculoskeletal ultrasound for the diagnosis of groin and hip pain in athletes. Curr Sports Med Rep. 2016;15(2):86-90. DOI: 10.1249/JSR.0000000000000248.
8. Weir A. From disruption to consensus: the thousand mile journey. Br J Sports Med. 2014;48:1075-7. DOI: 10.1136/bjsports-2015-094807.
9. Гайко Г.В. Остеоартроз — медико-соціальна проблема та шляхи її вирішення. Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2003. № 4. С. 5-8.
10. Zini R, Volpi P, Biscoti GN. Groin pain syndrome. Berlin: Springer; 2017:1-190.
11. De Sa D, Hölmich P, Phillips M, Heaven S, Simunovic M, Philippon MJ, Ayeni OR. Athletic groin pain: a systematic reviewof surgical diagnoses, investigation and treatment. Br J Sports Med. 2016;50(19):1181-6. DOI: 10.1136/bjsports-2015-095137.
12. Страфун С.С., Гайович В.В., Гайко О.Г. Оцінка результатів лікування хворих із застарілими ушкодженнями периферичних нервів нижньої кінцівки. Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2017. № 2. С. 4-9.

Вернуться к номеру