Международный неврологический журнал Том 20, №3, 2024
Вернуться к номеру
Можливості інтраназального лікувального впливу на вегетативну систему в реабілітаційній неврології
Авторы: Стоянов О.М. (1), Вастьянов Р.С. (1), Мірджураєв Е.М. (2), Сон А.С. (1), Волохова Г.О. (1), Калашніков В.І. (3)
(1) - Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
(2) - Ташкентський інститут удосконалення лікарів, м. Ташкент, Узбекистан
(3) - Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
Рубрики: Неврология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Резюме
Вегетативні розлади превалюють при більшості відомих патологічних станів, особливо це стосується травматичних та ішемічних ушкоджень мозку. Застосування фізичних факторів терапії, особливо електровпливу, легко змінює активність вегетативної системи, яка адаптує організм до зовнішніх умов. Особливий інтерес становить інтраназальне введення лікарських засобів, у тому числі ней-ропептидів, у комбінації з електровпливом, при цьому використовуються ольфактовегетативні шляхи в центральній нервовій системі (ЦНС), низка вісцеральних рефлексів, нейрогуморальні впливи, відомі активуючі моменти гальванізації та інше. Проведені клініко-експериментальні дослідження підтверджують патогенетичні механізми інтраназального використання пептидних сполук та їхньої ефективності. При експериментальній травмі або ішемії мозку в щурів інтраназальне введення нейропептидів нормалізувало біоелектрогенез, рухову, поведінкову й когнітивну активність, неврологічний дефіцит і морфологічні ушкодження. Окремо підтверджено антиоксидантну дію. У роботі наведено низку авторських методик інтраназального електровпливу препаратами для корекції стану вегетативної системи, церебральної гемодинаміки при ураженні ЦНС ішемічного чи травматичного генезу. Описано позитивні ефекти терапії когнітивного дефіциту, судинних, вегетативних розладів. Інтраназальна доставка в ЦНС нейропептидів дозволяє зменшувати медикаментозне навантаження за рахунок зниження їх терапевтичних доз. Отже, описано низку позитивних ефектів наведеної методики, яку необхідно використовувати в реабілітаційній неврології і яка може бути тригером відновлювальних процесів у ЦНС.
Autonomic disorders predominate or are present in most patients with pathological conditions, especially traumatic and ischemic brain injuries. The use of physical factors of therapy, especially electric influence, easily changes the activity of the autonomic system, which adapts the body to external conditions. Of particular interest is the intranasal drug delivery, including neuropeptides, in combination with electric influence while using olfactory autonomic pathways in the central nervous system, a number of visceral reflexes, neurohumoral effects, active moments of galvanization and others. The conducted clinical and experimental studies confirm the pathogenetic mechanisms of intranasal use of peptide compounds and their effectiveness. In experimental brain trauma or ischemia in rats, intranasal administration of neuropeptides normalized bioelectrogenesis, behavioral, and cognitive activity, neurological deficit, and morphological damage. The antioxidant effect was separately confirmed. The work presents several authors’ techniques for intranasal electric influence with drugs for correcting the state of the autonomic system, cerebral hemodynamics in case of ischemic or traumatic damage to the central nervous system. The positive effects of therapy for cognitive deficits, vascular and autonomic disorders are described. Intranasal delivery of neuropeptides to the central nervous system makes it possible to decrease a medication load by reducing their therapeutic doses. Thus, a number of positive effects of the presented technique are described, which should be used in rehabilitation neurology and can be a “trigger” of neurological processes in the central nervous system.
Ключевые слова
вегетативна система; пептиди; електротерапія; інтраназальне введення ліків; ішемія мозку; черепно-мозкова травма
autonomic system; peptides; electrotherapy; intranasal drug delivery; cerebral ischemia; traumatic brain injury
Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.
Список литературы
1. Daniela M., Catalina L., Ilie O., Paula M., Daniela-Andrei I., Ioana B. Evaluation of exercise on the autonomic nervous system with emphasis on anti-inflammatory and antioxidant effects. Antioxidants. 2022;11(2):350. https://doi.org/10.3390/antiox 11020350.
2. Bich L., Bechtel W. Organization needs organization: Understanding integrated control in living organisms. Studies in History and Philosophy of Science. 2022;93:96-106. https://doi.org/10.1016/j.shpsa.2022.03.005.
3. LeBouf T., Yacker Z., Whited L. Physiology of the autonomic nervous system. [Updated May 1, 2023]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (Florida): StatPearls Publishing; 2024 January-Available at: https://www-ncbi-nlm-nihgov.translate. goog/books/NBK538516 /?_x_tr_sl=en&_x _tr_tl=ru&_x_tr_hl=ru&_x_tr_pto=sc.
4. Bich L. Autonomous Systems and the Place of Biology Among Sciences. Perspectives for an Epistemology of Complex Systems. Multiplicity and Interdisciplinarity (edited by G. Minati). New York: Sprin-ger, 2021. Р. 41-57; 10.1007/978-3-030-71877-0_4.
5. Зинченко Е.К. Адаптационный резерв организма больных с вегетативными нарушениями в структуре посттравматического и хронического воспалительного поражения центральной нервной системы на фоне снижения системного артериального давления (Аналитический обзор литературы. Часть 2). Міжнародний неврологічний журнал. 2015. 3 (73). 23-26.
6. Meunier D., Lambiotte R. and Bullmore E.T. Modular and hierarchically modular organization of brain networks. Front. Neurology. 2010;4:200. doi: 10.3389/fnins.2010.00200.
7. Мащенко С.С., Стоянов О.М., Калашников В.И., Вастьянов Р.С., Андреева Т.О., Олейник С.М. Вегетативная и цереброваскулярная регуляция при вестибулярных дисфункциях ишемического происхождения. Український вісник психоневрології. 2022. 12. 30.4(113). 12-17. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V30-is4-2022-2.
8. Салдан Х.Н., Загуровский В.М. Роль стрессорной реакции в клинической картине неотложных состояний. Медицина невідкладних станів. 2013. 2 (49). 34-37.
9. Синдром вегетативної дисфункції як основа розвитку гіпертонічної хвороби та її значення у медико-соціальних експертів учасників ліквідацій після аварій на ЧАЕС у відпускному листі в аварійний період. Вісник проблем біології та медицини. 2018. 1 (2) (144). 237-241.
10. Мироненко Т.В., Лошак А.М., Диденко Л.В. Синдром вегетативної дисфункції в клінічній картині можливого інфаркту. Практична ангіологія. 2012. 1-2 (50-51). 38-44.
11. Licht C.M., de Geus E.J., Penninx B.W. Dysregulation of the autonomic nervous system predicts the development of the metabolic syndrome. J Clin Endocrinol Metab. 2013 Jun;98(6):2484-93. doi: 10.1210/jc.2012-3104.
12. Sanchez-Manso J.K., Gujarati R., Varacallo M. Autonomic dysfunction. [Updated August 4, 2023]. In: StatPearls [Internet] Publishing; 2024 January — Available at: https://www-ncbi-nlm-nih-gov.translate.goog/books/NBK430888/? x_tr_sl =en&_x_tr _tl=ru& _x_tr_hl=ru&_x_tr_pto=sc.
13. Попович І.Л. Стреслімітуючий адаптогенний механізм біологічної та лікувальної активності води Нафтуся. Київ: Комп’ютерпрес, 2011. 300 с.
14. Фізіотерапія: підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів. В.Д. Сиволап, В.Х. Каленський; ЗДМУ. Запоріжжя: ЗДМУ, 2014. 196 с.
15. Пономаренко Г.Н. Лікувальна фізкультура: перспективи системного розвитку. Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. 2017. 94. 6. 59-64.
16. Фасахова С.М., Горошко В.І. Сучасні напрямки фізіотерапевтичного лікування. Клінічна та профілактична медицина. 2022. 3(21). 48-54.
17. Abuín-Porras V., Clemente-Suárez V.J., Jaén-Crespo G., Navarro-Flores E., Pareja-Galeano H., Romero-Morales C. Effect of Physiotherapy Treatment in the Autonomic Activation and Pain Perception in Male Patients with Non-Specific Subacute Low Back Pain. J Clin Med. 2021 Apr 20;10(8):1793. doi: 10.3390/jcm10081793.
18. Tracey L.M., Ioannou L., Baker C.S., Gibson S.J., Georgiou-Karistianis N., Giummarra M.J. Meta-analytic evidence of reduced heart rate variability in chronic pain associated with parasympathetic nervous system dysregulation. Pain. 2016;157:7-29. doi: 10.1097/j.pain.0000000000000360.
19. Jin H.-K., Hwang T.-Y., Cho S.-H. The effect of electrical stimulation on blood flow speed and vessel size. Open Med. 2017;12:5-11. doi: 10.1515/med-2017-0002.
20. Giersberger W., Benziger U., Lingg G., Lothaler H., End-ler P.-C. Heart rate variability and the effect of craniosacral therapy on the regulation of the autonomic nervous system in individuals with subjective discomfort: a pilot study. J. Integr. Honey. 2014;12:156-161. doi: 10.1016/S2095-4964(14)60021-2.
21. Sanchez-Conde P., Beltran-Velasco A.I., Clemente-Suarez V.J. A study of the psychological profile of autonomic reactions of nursing students during their first hospital stay. Physiol. Behavior. 2019;207:99-103. doi: 10.1016/j.physbeh.2019.05.008.
22. Beltran-Velasco A.I., Ruisoto-Palomera P., Bellido-Esteban A., Garcia-Mateos M., Clemente-Suarez V.J. Analysis of the psychophysiological situation for stress in students of higher educational institutions, giving an assessment of clinical practice. J. Med. Syst. 2019;43:68. doi: 10.1007/s10916-019-1187-7.
23. Espejo-Antúnez L., Fernández-Morales C., Hernández-Sánchez S., Cardero-Durán M.L.Á., Toledo-Marhuenda J.V., Albornoz-Cabello M. The Impact on the Stress-Associated Autonomic Response of Physiotherapy Students Receiving Interferential Current in an Electrotherapy Training Session. Int J Environ Res Public Health. 2022 Oct 16;19(20):13348. doi: 10.3390/ijerph192013348.
24. Фізіологія серцево-судинної системи: навчальний посібник для інтернів, лікарів. Л.Є. Весніна, В.М. Соколенко, І.В. Міщенко. Полтава: ФПО Мацкевич, 2015. 102 с.
25. Лікувальне застосування електричного струму, електричного та магнітного полів, електромагнітного випромінювання: навчальний посібник. Уклад. О.О. Черепок, Н.Г. Волох. ЗДМУ, 2016. 140 с.
26. Протощак В.В., Шестаєв А.Ю., Андрєєв Є.А., Їгловиков Н.Ю., Чибиров К.Х., Кукушкін А.В. та ін. Електрофорез оксибутиніну в лікуванні гіперактивного сечового міхура з ідіопатичною детрузорною гіперактивністю. Учені записки СПбХМУ ім. Ю.П. Павлова. 2011. 18 (1). 53-56.
27. Остафійчук Д.І., Динис О.І. Гальванізація та ліківний електрофорез в медичній практиці. Мат-ли III наук.-практ. інтернет-конф. «Розвиток природничих наук як основа новітніх досягнень у медицині». Чернівці, 21 червня 2023 року. 43-50.
28. Стрильчук Л. Комплексне застосування електрофорезу й німесулидвмісних гелей при захворюваннях опорно-двигательного апарату. Медична газета «Здоров’я України». 2017, березень. 6 (403).
29. Курако Ю.Л., Герцев Н.Ф., Стоянов А.Н., Герцев В.Н. Предварительные данные об опыте применения малых доз солкосерила в лечении больных дисциркуляторной энцефалопатией. Лікарська справа. 2004. 1. 79-80.
30. Исмаил А. Физиотерапия в комплексной реабилитации больных с цереброваскулярной патологией. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукове видання. Харків: ХДАДМ, 2014. 02. 8-12.
31. Волошина О.Б. Принципи сполученого застосування фармакологічних препаратів і лікувальних фізичних чинників. Вестн. физиотер. курортол. 2002. 1. 82-87.
32. Фізична терапія та курортологія: навчальний посібник. Укладачі: Д.І. Даць, С.М. Канигіна, О.О. Черепок, Н.Г. Волох. Запоріжжя: ЗДМУ, 2023. 161 с.
33. Воропаєв Д.С., Єжова О.О. Основи фізичної реабілітації (загальна характеристика засобів фізичної реабілітації). Навчальний посібник. Суми: СДУ, 2019. 72 с.
34. Оржешковский В.В. Физические методы в комплексном лечении больных церебральной венозной дистонией. Вестн. физиотер. курортол. 1997. 1. 56-60.
35. Пенионжкевич Д.Ю. Новый метод восстановительного лечения нарушений церебрального метаболизма электрофорезом мексидолом. Бюлл. эксперим. биол. мед. 2006. 1. 56-65.
36. Волохова Г.А., Стоянов А.Н. Антиоксидантные эффекты солкосерила при экспериментальной ЧМТ. Міжнародний неврол. журн. 2008. 56-69.
37. Патент 88797 S2 UKRAINA, MPK (2009) A 61N 1/30, N 31/4353. Спосіб лікування вегетативних дисфункцій при неврологічних ускладненнях цукрового діабету. Стоянов О.М., Сон А.С. Заявник Одес. держ. мед. ун-т. № а200708740. Бюл. № 22, 25.11.2009. 3 с.
38. Стоянов А.Н., Перстнев А.І., Лебідь О.П., Порокопенко О.Б. Вісцеральні автономні невропатії. У зб.: Проблемні питання ендокринології у віковому аспекті. Мат-ли наук.-практ. конф. Київ, 2009. 107-108.
39. Поляева М.Ю., Кунельская Н.Л., Герасименко М.Ю., Царапкин Г.Ю. Применение эндоназального электрофореза при внутриносовых хирургических вмешательствах. Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. 2012. 4. 26-29.
40. Стоянов А.Н. Особенности развития обонятельного анализатора с позиций эволюционной вегетологии. Інтегративна антропологія. 2008. 29-33.
41. Стоянов А.Н. Морфофункциональная организация церебральных сенсорно-вегетативных магистралей и возможности регуляции сосудистых дисгемий. Запорожск. мед. журн. 2006. 1. 5. 117-119.
42. Стоянов А.Н. Оптико-вегетативная система и квантовая медицина. XXVI Междунар. науч.-практ. конф. «Применение лазеров в медицине и биологии». Ялта, 2006. 127-130.
43. Кащенко О.А., Денисенко О.В., Онуфрієнко О.В., Шандра О.А. Роль нейроімунних механізмів і запалення в патогенезі епілепсії. Досягнення біології та медицини. 2016. 2(28). 67-73.
44. Мироненко Т.В. Применение фармакофизиотерапии в лечении больных неврастенией. Укр. вісн. психоневрол. 1998. 6. 3. 42-44.
45. Мудрова О.А. Вегетомодулирующий эффект эндоназального седуксен-электрофореза. Сб. трудов неврологической клиники ВМА. СПб., 1997. 181.
46. Стоянов А.Н. Особенности развития обонятельного анализатора с позиций эволюционной вегетологии. Інтегративна антропологія. 2008. 1. 29-33.
47. Пат. 88797 С2 Україна, МПК (2009) А 61N 1/30, N 31/4353. Спосіб лікування вегетативних дисфункцій при неврологічних ускладеннях цукрового діабету. [Стоянов О.М., Сон А.С., Волохова Г.О., Прокопенко О.Б.]; заявник Одес. держ. мед. ун-т. № а200708740; Бюл. № 22, 25.11.2009. 3 с.
48. Пат. 28164 А Україна, МПК (2006) А 61N 1/18, N 1/20. Спосіб лікування вегетативних дисфункцій при неврологічних ускладеннях цукрового діабету. [Стоянов О.М., Сон А.С., Волохова Г.О., Прокопенко О.Б.]; заявник Одес. держ. мед. ун-т. № u200708740; Бюл. № 9, 26.11.2007. 3 с.
49. Волохова Г.А., Стоянов А.Н. Влияние солкосерила на вызванные черепно-мозговой травмой электрографические изменения и поведение крыс. Междунар. неврол. журн. 2008. 2. 51-57.
50. Волохова Г.А., Стоянов А.Н. Влияние солкосерила на моторную активность крыс при ишемическом инсульте. Актуальні проблеми транспортн. мед. 2008. 6. 111-114.
51. Волохова Г.А., Стоянов А.Н. Оптимизация комплексного лечения травматического повреждения мозга в эксперименте. Междунар. неврол. журн. 2008. 4. 49-55.
52. Волохова Г.О., Стоянов О.М. Дослідження впливу різних доз та введень солкосерилу на його активність у щурів із ЧМТ. Междунар. неврол. журн. 2008. 2. 47-56.
53. Волохова Г.А., Стоянов А.Н. Антиоксидантные эффекты солкосерила при экспериментальной ЧМТ. Междунар. неврол. журн. 2008. 2. 56-69.
54. Chen S.-D., Yang D.-I., Lin T.-K., Shaw F.-Z., Liou C.-W., Chu-ang Y.-C. Roles of Oxidative Stress, Apoptosis, PGC-1α and Mitochondrial Biogenesis in Cerebral Ischemia. International Journal of Molecular Sciences. 2011;12(10):7199-7215. https://doi.org/10.3390/ijms12107199.
55. Ma M.A., Morrison E.H. Neuroanatomy, suprachiasmatic nucleus. [Updated July 24, 2023]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (Florida): StatPearls Publishing; 2024 Jan Available at: https://www-ncbi-nlm-nih-gov.translate.goog/ books/NBK546664/? _x_tr_sl=en&_x_tr_ tl=ru&_x_tr_hl= ru&_x_tr_pto=sc.
56. Yates D. Discontinuation of low-dose acetylsalicylic acid therapy increases the risk of stroke. Nat Rev Neurol. 2011;7:126. https://doi.org/10.1038/nrneurol.
57. Стоянов А.Н., Вастьянов Р.С., Колесник Е.А., Мащенко С.С., Антоненко С.А. Экспериментальное обоснование и дозозависимые эффекты терапии мексикором ишемического поражения мозга у крыс. Український вісник психоневрології. 2019. 27. 4(101). 25-31.
58. Ельский В.Н., Зяблицев С.В. Нейрогормональные регуляторные механизмы при черепно-мозговой травме. Донецк: Новый мир, 2008. 240 с.
59. Mathias C.J., Bannister R. Autonomic Failure: A Textbook of Clinical Disorders of the Autonomic Nervous System. 4 Edition. Oxford: Oxford University Press, 2002. 342 p.
60. Волохова Г.А., Стоянов А.Н. Солкосерил-индуцированная нормализация патоморфологических нарушений структур мозга при ЧМТ в условиях эксперимента. Междунар. неврол. журн. 2008. 3. 49-54.
61. Stoyanov A., Vastyanov R., Mashchenko S., Antonenko S., Skorobreha V. Opportunities for modeling brain ischemia in small animals. International Neurological Journal. 2021;6.108:30-36. https://doi.org/10.22141/2224-0713.6.108.2019. 180532.
62. Cháfer-Pericás C. Lipid Peroxidation in Neurodegeneration. Antioxidants (Basel). 2021 Mar 19;10(3):484. doi: 10.3390/antiox10030484.
63. Волохова Г.А., Стоянов А.Н., Дрибина С.И., Вастьянов Р.С. Интенсификация процессов липопероксидации и угнетение активности антирадикальных механизмов как однонаправленные патофизиологические механизмы повреждения мозга при ЧМТ и инсульте. Укр. неврол. журн. 2010. 1. 112-119.
64. Douglas A. Drossman, Ian Tuck. Clinical diagnostic criteria of the Rome Foundation for Gut-Brain Disorders. Gastroenterology. 2022 March;162,3:675-679. DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2021.11.019.
65. Сон А.С., Стоянов О.М., Волохова Г.О. Дослідження впливу різних доз та шляху введення солкосерилу на його активність у щурів із черепно-мозковою травмою. Вестник неотложной и восстановительной медицины. 2008. 9. 3. 400-403.
66. Стоянов А.Н. Эволюция обонятельного анализатора как основы вегетативного функционирования. Междунар. невр. журн. 2008. 3. 49-54.
67. Доценко В.В. Зоопсихологія: Харків, 2019. 240 с.
68. Стоянов А.Н., Волохова Г.А., Вастьянов Р.С. Возможности интраназального введения лекарственных средств при патологии ЦНС. Вестник физиотер. курортол. 2009. 2. 37-39.
69. Орлова А.Ю., Суковатых Б.С., Артюшкова Е.Б., Гордов М.Ю. Влияние актовегина и солкосерила на микроциркуляцию при критической ишемии нижних конечностей в эксперименте. Ангиология и сосудистая хирургия. 2017. 23. 1. 29-35.
70. Крыжановский Г.Н., Кучеряну В.Г., Годлевский Л.С., Мазарати А.М. Влияние внутриназального введения субстанции Р при паркинсонизме. Бюлл. эксперим биол. мед. 1992. 113. 1. 16-19.
71. Стоянов О.М., Волохова Г.О. Лікування вегетативних дисфункцій при неврологічних ускладненнях цукрового діабету. Карпатські читання. Мат-ли Першої наук.-практ. школи неврологів. Ужгород, 2007. 19-20.