Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Oral and General Health Том 5, №2, 2024

Вернуться к номеру

Мікробіологічні аспекти стоматологічного здоров’я у дітей із недосконалим остеогенезом

Авторы: Трубка І.О., Ходзінська І.Р.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Стоматология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Мікробіом порожнини рота активно впливає на стан здоров’я дитини і є доступним інструментом для діагностики та прогнозування стоматологічних і системних захворювань. Вивчення колонізації порожнини рота карієсогенними та пародонтопатогенними бактеріями, з огляду на вроджене, генетично детерміноване зниження якості колагену у дітей із недосконалим остеогенезом, є актуальною проблемою. Мета дослідження: визначити рівень карієсогенних та пародонтопатогенних мікроорганізмів у порожнині рота у дітей із недосконалим остеогенезом. Матеріали та методи. Клінічні дослідження проводили за участю дітей віком від 2 до 17 років із встановленим діагнозом «недосконалий остеогенез», у яких визначали рівень обсіменіння порожнини рота карієсогенними бактеріями Streptococcus mutans та Lactobacter spp. і пародонтопатогенами Porphyromonas gingivalis, Actinobacillus actinomycetemcomitans, Treponema denticola, Bacteroides forsythus, Prevotella intermedia. Результати. У всіх дітей із недосконалим остеогенезом виявлено граничний з високим рівень обсіменіння Streptococcus mutans та наявність пародонтопатогенів першого порядку переважно у вигляді монокультур в доклінічній концентрації, що на фоні низької якості колагену у дітей із недосконалим остеогенезом свідчить про достатньо високий ризик розвитку карієсу та захворювань тканин пародонта.

Background. Oral microbiome actively affects the child’s health and is an available tool for diagnosing and predic­ting dental and systemic diseases. Studying the colonization of the oral cavity by cariogenic and periodontopathogenic bacteria, given the congenital, genetically determined decrease in the quality of collagen in children with osteogenesis imperfecta, is an urgent problem. The purpose of the study was to determine the level of cariogenic and periodontopathogenic microorganisms in the oral cavity of children with osteogenesis imperfecta. Materials and methods. Clinical studies were conducted with the participation of children aged 2 to 17 years diagnosed with osteogenesis imperfecta, in whom the level of contamination of the oral cavity with cariogenic bacteria Streptococcus mutans and Lactobacter spp. and periodontal pathogens Porphyromonas gingivalis, Actinobacillus actinomycetemcomitans, Treponema denticola, Bacteroides forsythus, Prevotella intermedia was determined. Results. All children with osteogenesis imperfecta were found to have a borderline high level of Streptococcus mutans contamination and the presence of periodontal pathogens of the first order, mainly in the form of monocultures in preclinical concentration, which, against the background of low collagen quality, indicates a sufficiently high risk of developing ­caries and periodontal diseases.


Ключевые слова

недосконалий остеогенез; ротова рідина; мікробіом порожнини рота, карієсогенні бактерії; пародонтопатогени; діти

osteogenesis imperfecta; oral fluid; oral microbiome; cariogenic bacteria; periodontal pathogens; children


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Willis J.R., Gabaldón T. The human oral microbiome in health and disease: From sequences to ecosystems. Microorganisms. 2020;8 (2):308. DOI: https://doi.org/10.3390/microorganisms8020308.
2. Deo P.N., Deshmukh R. Oral microbiome: Unveiling the fundamentals. Journal of Oral аnd Maxillofacial Pathology. 2019;23 (1):122.
3. Craig S.J.C., et al. Child weight gain trajectories linked to oral microbiota composition. Sci. Rep. 2018;8:14030. doi: 10.1038/s41598-018-31866-9.
4. Сидорчук Л.І., Міхєєв А.О., Гаврилюк О.І., Джуряк В.С., Сидорчук І.Й. Особливості дестабілізації мікробіома порожнини рота за лакунарної ангіни в дітей. Вісник стоматології. 2022. № 118(1). С. 97-102.
5. Xiao J., Fiscella K.A., Gill S.R. Oral microbiome: possible harbinger for childrenʼs health. Int. J. Oral Sci. 2020 Apr 30;12(1):12. doi: 10.1038/s41368-020-0082-x. PMID: 32350240; PMCID: PMC7190716).
6. Lemos J.A., Palmer S.R., Zeng L., Wen Z.T., Kajfasz J.K., Freires I.A., ... & Brady L. The biology of Streptococcus mutans. Microbiology Spectrum. 2019;7(1):10-1128. 
7. Gao Z., Chen X., Wang C., Song J., Xu J., Liu X., ... & Suo H. New strategies and mechanisms for targeting Streptococcus mutans biofilm formation to prevent dental caries: a review. Microbiological Research. 2023;127526.
8. Alejandra B.M., Daniel O.M. Virulence factors of Streptococcus mutans related to dental caries. Staphylococcus and Streptococcus. 2020;11(9). 
9. Ahirwar S.S., Gupta M.K., Snehi S.K. Dental caries and lactobacillus: role and ecology in the oral cavity. Int. J. Pharm. Sci. Res. 2019);11:4818-4829.
10. Wen Z.T., Huang X., Ellepola K., Liao S., Li Y. Lactobacilli and human dental caries: more than mechanical retention. Microbio-logy. 2022;168(6): 001196.
11. Offenbacher S., Zambon J.J. Consensus report for periodontal diseases: pathogenesis andmicrobial factors. Ann. Periodontol. 1996;1:926-932.
12. Rauch F., Glorieux F.H. Osteogenesis imperfecta. Lancet. 2004 Apr 24;363(9418):1377-85. doi: 10.1016/S0140-6736(04)16051-0. PMID: 15110498.
13. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_005.
14. Кертіс М., Діас П.І., Ван Дайк Т. Роль мікробіоти в захворюваннях пародонта. Пародонтологія. 2000. № 83 (1). С. 14-25.
15. Белібасакіс Г.Н., Белстрьом Д., Ейк С., Гурсой В., Йоханссон А., Кьононен Е. Мікробіологія пародонту та мікробна етіологія захворювань пародонту: історичні концепції та сучасні перспективи. Пародонтологія. 2023.

Вернуться к номеру