Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


UkraineNeuroGlobal

UkraineNeuroGlobal

Международный неврологический журнал Том 20, №4, 2024

Вернуться к номеру

Типовий перебіг гіпокампального склерозу: огляд літератури

Типовий перебіг гіпокампального склерозу: огляд літератури

Авторы: Прийма М.Ю. (1, 2), Студеняк Т.О. (1, 2)
(1) - Ужгородський національний університет, м. Ужгород, Україна
(2) - Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології (Закарпатська обл.), м. Ужгород, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

У статті проведено огляд проблеми гіпокампального склерозу як основної причини фармакорезистентної скроневої епілепсії. Наведено клінічні прояви, діагностичні критерії, рекомендовані методи обстеження та лікування гіпокампального склерозу. Проведено аналіз ефективності хірургічного й медикаментозного лікування. Актуальність цієї статті зумовлена загальним зростанням виявлення даного захворювання, у першу чергу за рахунок поліпшення методів нейровізуалізації. Зважаючи на те, що дане захворювання є відносно рідкісним, і те, що хірургічне лікування часто проводиться із затримкою в багато років, огляд цієї теми є корисним для ранньої діагностики й поліпшення результатів лікування. Були досліджені сучасні літературні джерела на тему гіпокампального склерозу. Вивчений матеріал узагальнений і поданий в цій статті у формі огляду літератури. Пошук літературних джерел здійснювався у двох основних наукових базах даних: Scopus і PubMed. Огляд включав оригінальні статті, дослідження й офіційні рекомендації медичних асоціацій.

The article reviews the problem of hippocampal sclerosis as the main cause of pharmacoresistant temporal lobe epilepsy. Clinical manifestations, diagnostic criteria, recommended methods of examination and treatment of hippocampal sclerosis are given. The effectiveness of surgical and medical treatments was analyzed. The relevance of this article is due to a general increase in the detection of this disease, primarily owing the improvement of neuroimaging methods. Given that this disease is relatively rare, and that surgical treatment is often delayed for many years, a review of this topic is useful for early diagnosis and improved treatment outcomes. Modern literary sources on hippocampal sclerosis were studied. The studied material is summarized and presented in the form of a literature review in this article. A search for literary sources was carried out in two main scientific databases: Scopus and PubMed. The review included original articles, research, and official guidelines from medical associations.


Ключевые слова

епілепсія; гіпокампальний склероз; фармакорезистентна епілепсія; скронева епілепсія; огляд

epilepsy; hippocampal sclerosis; pharmacoresistant epilepsy; temporal lobe epilepsy; review

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.20.4.2024.1078

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Machado RA, Benjumea-Cuartas V, Zapata Berruecos JF, Agudelo-Flóres PM, Salazar-Peláez LM. Reelin, tau phosphorylation and psychiatric complications in patients with hippocampal sclerosis and structural abnormalities in temporal lobe epilepsy. Epilepsy Behav. 2019 Jul;96:192-199. doi: 10.1016/j.yebeh.2019.04.052.
2. Sculier C, Taussig D, Aeby A, Blustajn J, Bekaert O, Fohlen M. Hippocampal sclerosis and epilepsy surgery in neurofibromatosis type 1: case report of a 3-year-old child explored by SEEG and review of the literature. Childs Nerv Syst. 2022 Jun;38(6):1217-1221. doi: 10.1007/s00381-021-05343-0.
3. Henning O, Heuser K, Larsen VS, Kyte EB, Kostov H, et al. Temporal lobe epilepsy. Tidsskr Nor Laegeforen. 2023 Jan 30;143(2). doi: 10.4045/tidsskr.22.0369 (in English, Norwegian).
4. Middlebrooks EH, Gupta V, Agarwal AK, Freund BE, Messina SA, et al. Radiologic Classification of Hippocampal Sclerosis in Epilepsy. AJNR Am J Neuroradiol. 2024 Feb 21:ajnr.A8214. doi: 10.3174/ajnr.A8214.
5. Dasgupta D, Finn R, Chari A, Giampiccolo D, de Tisi J, et al. Hippocampal resection in temporal lobe epilepsy: Do we need to resect the tail? Epilepsy Res. 2023 Feb;190:107086. doi: 10.1016/j.eplepsyres.2023.107086.
6. Goodman AM, Szaflarski JP. Recent Advances in Neuroima-ging of Epilepsy. Neurotherapeutics. 2021 Apr;18(2):811-826. doi: 10.1007/s13311-021-01049-y.
7. Vos SB, Winston GP, Goodkin O, Pemberton HG, Barkhof F, et al. Hippocampal profiling: localized magnetic resonance imaging volumetry and T2 relaxometry for hippocampal sclerosis. Epilepsia. 2020 Feb;61(2):297-309. doi: 10.1111/epi.16416.
8. Jo H, Kim J, Kim D, Hwang Y, Seo D, Hong S, Shon YM. Lateralizing Characteristics of Morphometric Changes to Hippocampus and Amygdala in Unilateral Temporal Lobe Epilepsy with Hippocampal Sclerosis. Medicina (Kaunas). 2022 Mar 26;58(4):480. doi: 10.3390/medicina58040480.
9. Li Y, Liu P, Lin Q, Zhou D, An D. Postoperative seizure and memory outcome of temporal lobe epilepsy with hippocampal sclerosis: a systematic review. Epilepsia. 2023 Nov;64(11):2845-2860. doi: 10.1111/epi.17757.
10. Louis S, Morita-Sherman M, Jones S, Vegh D, Bingaman W, et al. Hippocampal Sclerosis Detection with NeuroQuant Compared with Neuroradiologists. AJNR Am J Neuroradiol. 2020 Apr;41(4):591-597. doi: 10.3174/ajnr.A6454.
11. Zhao L, Zhang X, Luo Y, Hu J, Liang C, et al. Automated detection of hippocampal sclerosis: comparison of a composite MRI-based index with conventional MRI measures. Epilepsy Res. 2021 Aug;174:106638. doi: 10.1016/j.eplepsyres.2021.106638.
12. Blümcke I, Thom M, Aronica E, Armstrong DD, Bartolomei F, et al. International consensus classification of hippocampal sclerosis in temporal lobe epilepsy: A Task Force report from the ILAE Commission on Diagnostic Methods. Epilepsia. 2013 May 20;54(7):1315-29. doi: 10.1111/epi.12220.
13. Hasimoglu O, Barut O, Kapar MO, Hergunsel OB, Kinay D, et al. Relation Between ILAE Hippocampal Sclerosis Classification and Clinical Findings in Temporal Lobe Epilepsy. Turk Neurosurg. 2021;31(3):404-411. doi: 10.5137/1019-5149.JTN.32026-20.1.
14. Falco-Walter JJ, Scheffer IE, Fisher RS. The new definition and classification of seizures and epilepsy. Epilepsy Res. 2018 Jan;139:73-79. doi: 10.1016/j.eplepsyres.2017.11.015.
15. Sarmast ST, Abdullahi AM, Jahan N. Current Classification of Seizures and Epilepsies: Scope, Limitations and Recommendations for Future Action. Cureus. 2020 Sep 20;12(9):e10549. doi: 10.7759/cureus.10549.
16. Fisher RS, Cross JH, D’Souza C, French JA, Haut SR, et al. Instruction manual for the ILAE 2017 operational classification of seizure types. Epilepsia. 2017 Apr;58(4):531-542. doi: 10.1111/epi.13671.
17. Fisher RS, Cross JH, French JA, Higurashi N, Hirsch E, et al. Operational classification of seizure types by the International League Against Epilepsy: Position Paper of the ILAE Commission for Classification and Terminology. Epilepsia. 2017 Apr;58(4):522-530. doi: 10.1111/epi.13670.
18. Lopriore P, Gomes F, Montano V, Siciliano G, Mancuso M. Mitochondrial Epilepsy, a Challenge for Neurologists. Int J Mol Sci. 2022 Oct 30;23(21):13216. doi: 10.3390/ijms232113216.
19. Leong ECS, Seneviratne U. “Benign” temporal lobe epilepsy with hippocampal sclerosis: a forgotten entity? Epilepsy Behav Rep. 2020 Nov 17;14:100407. doi: 10.1016/j.ebr.2020.100407.
20. Cho KH, Lee HJ, Heo K, Kim SE, Lee DA, Park KM. Intrinsic Thalamic Network in Temporal Lobe Epilepsy with Hippocampal Sclerosis According to Surgical Outcomes. Front Neurol. 2021 Aug 27;12:721610. doi: 10.3389/fneur.2021.721610.
21. Wang ZB, Qu J, Yang ZY, Liu DY, Jiang SL, et al. Integrated Analysis of Expression Profile and Potential Pathogenic Mechanism of Temporal Lobe Epilepsy with Hippocampal Sclerosis. Front Neurosci. 2022 Jun 16;16:892022. doi: 10.3389/fnins.2022.892022.
22. Bruxel EM, Bruno DCF, do Canto AM, Geraldis JC, Godoi AB, et al. Multi-omics in mesial temporal lobe epilepsy with hippocampal sclerosis: clues into the underlying mechanisms lea-ding to disease. Seizure. 2021 Aug;90:34-50. doi: 10.1016/j.seizure.2021.03.002.
23. Moosa ANV. Antiepileptic Drug Treatment of Epilepsy in Children. Continuum (Minneap Minn). 2019 Apr;25(2):381-407. doi: 10.1212/CON.0000000000000712.
24. Innocenti GM. Defining neuroplasticity. Handb Clin Neurol. 2022;184:3-18. doi: 10.1016/B978-0-12-819410-2.00001-1.
25. Mula M, Coleman H, Wilson SJ. Neuropsychiatric and Cognitive Comorbidities in Epilepsy. Continuum (Minneap Minn). 2022 Apr 1;28(2):457-482. doi: 10.1212/CON.0000000000001123.
26. Sculier C, Gaspard N. New onset refractory status epilepticus (NORSE). Seizure. 2019 May;68:72-78. doi: 10.1016/j.seizure.2018.09.018.
27. Dahal R, Tamura K, Sasaki R, Takeshima Y, Matsuda R, et al. Left Temporal Pole Encephalocele with Independent Hippocampal Seizures: Surgical Strategy and Relevance of Epileptic Biomar-kers. J Clin Neurophysiol. 2023 Nov 1;40(7):e646-e650. doi: 10.1097/WNP.0000000000001005.
28. Englot DJ, Morgan VL, Chang C. Impaired vigilance networks in temporal lobe epilepsy: Mechanisms and clinical implications. Epilepsia. 2020 Feb;61(2):189-202. doi: 10.1111/epi.16423.
29. Cerovic M, Di Nunzio M, Craparotta I, Vezzani A. An in vitro model of drug-resistant seizures for selecting clinically effective antiseizure medications in febrile infection-related epilepsy syndrome. Front Neurol. 2023 Mar 22;14:1129138. doi: 10.3389/fneur.2023.1129138.
30. Mewasingh LD, Chin RFM, Scott RC. Current understanding of febrile seizures and their long-term outcomes. Dev Med Child Neurol. 2020 Nov;62(11):1245-1249. doi: 10.1111/dmcn.14642.
31. Li Y, Wang C, Wang P, Li X, Zhou L. Effects of febrile seizures in mesial temporal lobe epilepsy with hippocampal sclerosis on gene expression using bioinformatical analysis. Acta Epileptol. 2020 Nov 5;2(1). doi: 10.1186/s42494-020-00027-9.
32. Androsova G, Krause R, Borghei M, Wassenaar M, Auce P, et al.; EpiPGX Consortium. Comparative effectiveness of antiepileptic drugs in patients with mesial temporal lobe epilepsy with hippocampal sclerosis. Epilepsia. 2017 Oct;58(10):1734-1741. doi: 10.1111/epi.13871.
33. Pohlen MS, Jin J, Tobias RS, Maheshwari A. Pharmacoresistance with newer anti-epileptic drugs in mesial temporal lobe epilepsy with hippocampal sclerosis. Epilepsy Res. 2017 Nov;137:56-60. doi: 10.1016/j.eplepsyres.2017.09.012.
34. Tai XY, Bernhardt B, Thom M, Thompson P, Baxendale S, et al. Review: Neurodegenerative processes in temporal lobe epilepsy with hippocampal sclerosis: clinical, pathological and neuroimaging evidence. Neuropathol Appl Neurobiol. 2018 Feb;44(1):70-90. doi: 10.1111/nan.12458.
35. Kwan P, Brodie MJ. Drug treatment of epilepsy: when does it fail and how to optimize its use? CNS Spectr. 2004 Feb;9(2):110-9. doi: 10.1017/s1092852900008476.

Вернуться к номеру