Журнал "Гастроэнтерология" Том 58, №4, 2024

Останні десятиліття ознаменувалися кількома важливими віхами в галузі вивчення гастритів. Були отримані нові епідеміологічні звіти, особливо з країн з високою захворюваністю на рак шлунка, а інфекція Н.рylori була визнана найважливішою причиною гастриту, завдяки чому її швидко включили до числа першорядних інфекційних онкогенних агентів. Були розроблені клінічні стратегій виявлення й ерадикації H.pylori-інфекції, встановлена раніше не підозрювана клініко-патологічна значимість шлункової мікробіоти, отриманий надзвичайний прогрес у технології езофагогастродуоденоскопії. У клінічну практику увійшло гістологічне визначення гастриту з точки зору стадії (тобто стратифікації ризику раку шлунка). Окрім Сіднейської та Х’юстонської класифікацій гастритів на особливу увагу заслуговують шість видань Маастрихтських консенсусів (1996–2022) і Кіотський глобальний консенсус, завдяки яким стали можливими широкі домовленості й значні наукові досягнення в найбільш суперечливих питаннях усього спектра гастритів, з особливим акцентом на H.pylori-гастрит, який у всьому світі становить понад 90 % усіх форм гастриту. Справжня світова ініціатива гастриту (Real-world Gastritis Initiative (RE.GA.IN.)) знаменує собою наступний крок у безперервних пошуках, щоб досягти кращого розуміння різних станів шлунка. Консенсус RE.GA.IN. завершився у Венеції в листопаді 2022 року після 8 місяців інтенсивних глобальних наукових міркувань. Сама місія RE.GA.IN. була зосереджена на критичному перегляді, оновленні, обміні й досягненні консенсусу щодо сучасних наукових знань про запальні ураження шлунка. Він включає вісім розділів відповідно до клініко-патологічних тем, кожен з яких складається з преамбули, що містить короткі твердження, і відповідних пояснювальних текстів. Для кожного твердження повідомляється рівень доказовості (оцінений відповідно до попередньо визначеної чотирирівневої шкали) та сила рекомендацій згідно із системою GRADE. У консенсусі розглянуто такі теми: 1) визначення і питання класифікації гастритів; 2) спектр гелікобактерного гастриту; 3) ключова діагностика гелікобактерного гастриту; 4) H.pylori-гастрит: клінічні результати; 5) автоімунний гастрит; 6) гастрити низької поширеності; 7) гастрит і шлункова мікробіота; 8) епідеміологія гастриту і супутніх передпухлинних і неопластичних уражень. Отже, були розглянуті найбільш суперечливі аспекти гастритів та об’єднані всеосяжні й різноманітні знання, щоб використовувати орієнтовані на пацієнта доказові дані для допомоги лікарям у їхній реальній клінічній практиці.

Recent decades have been marked by several important milestones in the field of gastritis. New epidemiological reports were received, especially from countries with a high incidence of gastric cancer, and H.pylori infection was recognized as the most important cause of gastritis, due to which it was quickly included in the primary infectious oncogenic agents. Clinical strategies for the detection and eradication of H.pylori infection were developed, the previously unsuspected clinical and pathological significance of gastric microbiota was established, and extraordinary progress was made in the technology of esophagogastroduodenoscopy. Histolo­gical determination of gastritis in terms of stage (that is, risk stratification of stomach cancer) was implemented into clinical practice. In addition to the Sydney and Houston gastritis classifications, the six editions of the Maastricht Consensus (1996–2022) and the Kyoto Global Consensus deserve special attention, thanks to which broad agreements and significant scientific achievements became possible in the most controversial issues of the entire spectrum of gastritis, with a special emphasis on H.pylori gastritis, which accounts for more than 90 % of all forms of gastritis worldwide. The Real-world Gastritis Initiative (RE.GA.IN) marks the next step in the ongoing search to achieve a better understanding of various gastric conditions. The RE.GA.IN consensus was concluded in Venice in November 2022 after 8 months of intensive global scientific reasonings. RE.GA.IN mission itself has been focused on critically reviewing, updating, sharing and building consensus on the current scientific knowledge of inflammatory gastric lesions. It includes eight sections on clinicopathological topics, each consisting of preamble, which presents brief statements and corresponding explanatory texts. For each statement, the level of evidence (assessed according to a predefined four-level scale) and the strength of recommendations on the GRADE system are reported. The following topics were considered in the consensus: 1) definition and classification issues of gastritis; 2) spectrum of H.pylori gastritis; 3) key diagnosis of H.pylori gastritis; 4) H.pylori gastritis: clinical results; 5) autoimmune gastritis; 6) gastritis of low prevalence; 7) gastritis and gastric microbiota; 8) epidemiology of gastritis and associated precancerous and neoplastic lesions. Thus, the most controversial aspects of gastritis were addressed, a comprehensive and diverse body of knowledge was brought together to use patient-oriented evidence to assist physicians in their real-world clinical practice.

хронічний гастрит; класифікація та діагностика; консенсус RE.GA.IN.

chronic gastritis; classification and diagnosis; RE.GA.IN consensus

1. Misiewicz JJ. The Sydney system: a new classification of gastritis. J Gastroenterol Hepatol. 1991;6:207-8.
2. Dixon MF, Genta RM, Yardley JH, et al. Classification and grading of gastritis. The updated Sydney system. International workshop on the histopathology of gastritis. Houston, 1994. Am J Surg Pathol. 1996;20:1161-81.
3. Li Y, Choi H, Leung K, et al. Global prevalence of Нelicobacter pylori infection between 1980 and 2022: a systematic review and meta-analysis. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2023;8:553-64.
4. Rugge M, Genta RM, Di Mario F, et al. Gastric cancer as preventable disease. Clin Gastroenterol Hepatol. 2017;15:1833-43.
5. Bessède E, Mégraud F. Microbiota and gastric cancer. Semin Cancer Biol. 2022;86:11-7.
6. Thaker AM, Phan J, Ge PS, et al. Driving quality in advanced endoscopy. Clin Gastroenterol Hepatol. 2022;20:2675-9.
7. Shah SC, Piazuelo MB, Kuipers EJ, et al. AGA clinical practice update on the diagnosis and management of atrophic gastritis. Gastroenterology. 2021;161:1325-1332.
8. Malfertheiner P, Megraud F, Rokkas T, et al. Management of helicobacter pylori infection: the Maastricht VI/Florence consensus report. Gut. 2022:gutjnl-2022-327745. doi: 10.1136/gutjnl-2022-327745 [Epub ahead of print 8 Aug 2022].
9. Sugano K, Tack J, Kuipers EJ, et al. Kyoto global consensus report on helicobacter pylori gastritis. Gut. 2015;64:1353-67.
10. Rugge M, Genta R, Malfertheiner P, et al. Gut. 2024;73:407-441. doi: 10.1136/gutjnl-2023-331164 
11. Zhang Y, Li F, Yuan F, et al. Diagnosing chronic atrophic gastritis by gastroscopy using artificial intelligence. Dig Liver Dis. 2020;52:566-72.
12. Dilaghi E, Lahner E, Annibale B, et al. Systematic review and meta-analysis: artificial intelligence for the diagnosis of gastric precancerous lesions and Helicobacter pylori infection. Dig Liver Dis. 2022;54:1630-8.