Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №5, 2025

Актуальність. Першочерговим завданням у комплексі заходів із визначення відповідності чинної системи радіаційної безпеки сучасним засадам радіології є систематизація радіаційних ситуацій, які, безумовно, пов’язані з медико-біологічними особливостями ураження постраждалих під час ядерно-радіаційних інцидентів. Мета: оцінити внесок кожного радіологічного сценарію в загальну ефективність функціонування системи радіаційної безпеки на основі аналізу та узагальнення даних, що стосуються радіологічних сценаріїв, характерних для надзвичайних ситуацій воєнного характеру. Матеріали та методи. У дослідженні використовувалися методи експертних оцінок. Обґрунтування вагових коефіцієнтів та критеріїв у рамках оцінки ефективності функціонування системи радіаційної безпеки здійснювалось шляхом систематизації знань про радіологічні сценарії за схемою: ймовірність загрози, масштаби та характер ураження, особливості медико-біологічного впливу, діагностика та сортування поранених, вимоги до технічного оснащення, кваліфікація персоналу та ризик його ураження. Результати. Більшість сценаріїв, пов’язаних із потраплянням радіоактивних речовин до організму (застосування збідненого урану — 15,7 %, застосування радіологічної зброї — 19,4 %, терористичні атаки з використанням радіоактивних речовин, «брудна бомба» — 17,4 %), за медико-біологічними особливостями переважно стосується стохастичних ефектів, спричинених внутрішнім радіоактивним зараженням організму. Ядерний вибух (23,4 %) є найскладнішим сценарієм для розпізнавання та сортування постраждалих, оскільки включає різноманітні види травм, поєднання факторів ураження та потреби в оперативному сортуванні. Аварії на АЕС (24 %) характеризуються прихованими та тривалими наслідками радіаційного впливу (газо-аерозольні суміші), що потребує спеціалізованого обладнання для санітарної обробки шкіри та контролю ступеня зараження протягом тривалого часу. Висновки. Радіологічний сценарій в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру — це комплексна модель або послідовність подій, що включає радіаційний вплив, який може виникнути внаслідок різних військових дій, таких як застосування ядерної зброї, атаки з використанням радіологічної зброї чи аварії на ядерних об’єктах в умовах конфлікту.

Background. A primary task in assessing the compliance of the current radiation safety system with modern principles is the systematization of radiological scenarios that are unequivocally linked to the medical and biological characteristics of injuries sustained during nuclear and radiation incidents. The purpose was to assess the contribution of each radiological scenario to the overall effectiveness of the radiation safety system based on the analysis and generalization of data related to radiological scenarios typical of military-related emergencies. Materials and methods. The study employed expert assessment methodologies. The justification of weighting coefficients and evaluation criteria for assessing the effectiveness of the radiation safety system was based on the structured analysis of radiological scenarios. This framework included the probability of threat occurrence, the scale and nature of exposure, specific medical and biological impacts, approaches to diagnosis and casualty triage, requirements for technical equipment, personnel qualifications, and the associated risk to medical staff. Results. Most scenarios involving exposure to radioactive substances, such as the use of depleted uranium (15.7 %), radiological weapons (19.4 %), or terrorist attacks utilizing radioactive materials, including dirty bombs (17.4 %), are predominantly associated with stochastic effects caused by internal radioactive contamination. A nuclear explosion (23.4 %) represents the most complex scenario in terms of casualty identification and triage due to the diversity of trauma types, the combination of damaging factors, and the urgent need for rapid triage. Nuclear power plant accidents (24 %) are characterized by latent and prolonged radiological consequences (e.g., gas-aerosol mixtures), requiring specialized equipment for skin decontamination and long-term monitoring of contamination levels. Conclusions. A radiological scenario in the context of military emergencies is a complex model or sequence of events that includes radiation exposure arising from various military actions, such as the use of nuclear weapons, radiological attacks, or accidents at nuclear facilities during conflict.

радіологічні сценарії; надзвичайні ситуації воєнного характеру; радіаційна безпека

radiological scenarios; military-related emergencies; radiation safety

1. International Atomic Energy Agency, Arrangements for the Termination of a Nuclear or Radiological Emergency, Emergency Preparedness and Response, IAEA, Vienna. 2022.
2. Старенький В.П., Аніщенко Л.Я., Пісня Л.А., Чернявський І.Ю., Артюх С.В. Оцінювання готовності лікувально-профілактичного закладу до дій у надзвичайній ситуації воєнного характеру із комбінованим радіаційним ураженням населення. Український радіологічний та онкологічний журнал. 2024;32(3):345-362. doi: https://doi.org/10.46879/ukroj.3.2024.345-362.
3. Chunsheng Li, Arlene Alves dos Reis, Armin Ansari, Luiz Bertelli, Zhanat Carr, Nicholas Dainiak, Marina Degteva, Alexander Efimov, John Kalinich, Victor Kryuchkov, Boris Kukhta, Osamu Kurihara, Maria Antonia Lopez, Matthias Port, Tony Riddell, Alexis Rump, Quanfu Sun, Fei Tuo, Mike Youngman, Jianfeng Zhang, Public health response and medical management of internal contamination in past radiological or nuclear incidents: A narrative review. Environment International. 2022;163:107222. ISSN 0160-4120. https://doi.org/10.1016/j.envint.2022.107222.
4. Базика Д.А., Логановський К.М., Петриченко О.О., Берковський В.Б. Реформування системи охорони здоров’я: роль і місце закладів охорони здоров’я третинного рівня при радіаційних надзвичайних ситуаціях в умовах воєнного стану. Problems of Radiation Medicine & Radiobiology. 2018;23:21.
5. Вiннiков В.А., Кулініч Г.В., Чернявський І.Ю. Радіологічні наслідки можливих сценаріїв контакту з радіаційним чинником у військовій практиці в Україні. Український радіологічний журнал. 2017;25(3):215222. https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36746.
6. Моргун С.О. Сучасний стан системи медичного захисту військовослужбовців Збройних сил України в умовах радіаційно-ядерних загроз та тероризму. Медицина неотложных состояний. 2018;7:54-58. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_7_12.
7. Socol Y, Gofman Y, Yanovskiy M, Brosh B. Assessment of probable scenarios of radiological emergency and their consequences. Int. J. Radiat. Biol. 2020;96:1390-1399.
8. Edson R Andrade, Isabela S Alves, Ana Carolina Lodi Lobato, Ricardo M Stenders, Rodrigo C Curzio and Carlos Eduardo S Bonfim. Life-shortening effects of radiological weapons in military operations. The Journal of Defense Modeling and Simulation. 2023 Jul;20(3):295-301. https://doi.org/10.1177/15485129211064265.
9. Lanyn P Taliaferro, David R Cassatt, Zulmarie Perez Horta, Merriline M Satyamitra. A Poly-Pharmacy Approach to Mitigate Acute Radiation Syndrome. Radiat Res. 2021 Oct 1;196(4):436-446. doi: https://doi.org/10.1667/RADE-21-00048.1.
10. Obrador E, Salvador-Palmer R, Villaescusa JI, Gallego E, Pellicer B, Estrela JM, Montoro A. Nuclear and Radiological Emergencies: Biological Effects, Countermeasures and Biodosi-
11. metry. Antioxidants. 2022;11(6):1098. https://doi.org/10.3390/antiox11061098.
12. Rump А, Eder S, Hermann C, Lamkowski A, Ostheim P, Abend M, Port M. Estimation of radiation‑induced health hazards from a “dirty bomb” attack with radiocesium under different assault and rescue conditions. Military Medical Research. 2021;8(65):20. https://doi.org/10.1186/s40779-021-00349-w.
13. Rump A, Ostheim P, Eder S. et al. Preparing for a “dirty bomb” attack: the optimum mix of medical countermeasure resources. Military Med Res. 2021;8(3). https://doi.org/10.1186/s40779-020-00291-3.
14. Peel R. “Nuclear Fuel Reserves”. Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology; Wiley: New York, NY, USA. 2021:1-29.
15. Harvey E. Belkin, Chapter 20 — Properties, utilization, and potential health and environmental issues of depleted uranium (DU) for military and civilian use, Editor(s): Benedetto De Vivo, Harvey E. Belkin, Annamaria Lima, Environmental Geochemistry (Third Edition), Elsevier. 2024:681-696. ISBN 9780443138010. https://doi.org/10.1016/B978-0-443-13801-0.00020-7.
16. Savabieasfahani M, Ahamadani FB, Damghani AM. Living Near an Active U.S. Military Base in Iraq is Associated with Significantly Higher Hair Thorium and Increased Likelihood of Congenital Anomalies in Infants and Children. Environmental Pollution (Barking, Essex: 1987). 2020;256:113070. doi: 10.1016/j.envpol.2019.113070.
17. Yu Tao, Yin Ya-Ru, Lu Bing-Hui, Yang Lu-Xun, Liu Jing1, Ren Jiong, Yang Zhang-You, Hao Yu-Hui, Wang Wei-Dong, Li Rong. Methods and Influencing Factors for the Simple and Rapid Identification of Depleted Uranium Weapon Use under Battlefield Conditions. Health Physics. 2021 Jan;120(1):62-71. doi: 10.1097/hp.0000000000001281.
18. Nada basheer, Zied Abdelkafi, Murtadha Sh Aswood. Quantitative of uranium levels in blood samples of cancer patients collected from different regions in Iraq. Radiation Physics and Chemistry. 2024;223:111975. ISSN 0969-806X. https://doi.org/10.1016/j.radphyschem.2024.111975.
19. Nuclear/Radiological Incident Annex to the Response and Recovery Federal Interagency Operational Plan — US Department of Homeland Security. 2023:154. https://www.fema.gov/sites/default/files/documents/fema_incident-annex_nuclear-radiological.pdf.
20. Jensen K, Vasko V, Inadvertent Radiation Exposures in Combat Zones: Risk of Contamination and Radiobiologic Consequences, Military Medicine. 2022 Nov-Dec;187(11-12):303-307. https://doi.org/10.1093/milmed/usac213.
21. Clro E, Ostroumova E, Demoury C, Grosche B, Kesminiene A, Liutsko L, Motreff Y, Oughton D, Pirard P, Rogel A, Van Nieuwenhuyse AN, Laurier D, Cardis E. Lessons learned from Chernobyl and Fukushima on thyroid cancer screening and re-commendations in case of a future nuclear accident. Environ. Int. 2021;146:106230. https://doi.org/10.1016/j.envint.2020.106230.
22. Hayata I, Kanda R, Minamihisamatsu M, Furukawa A, Sasaki MS. Cytogenetical dose estimation for 3 severely exposed patients in the criticality accident in Tokaimura. J Radiat Res. 2001;42:S149-S155.
23. Pocket Guide for Medical Physicists Supporting Response to a Nuclear or Radiological Emergency. Epr Pocketbook for Medical Physicists. IAEA, Vienna. 2020.
24. Planning guidance for response to a nuclear detonation. Third Edition — FEMA (Federal emergency management agency). 2022:258. https://www.fema.gov/sites/default/files/documents/fema_nuc-detonation-planning-guide.pdf.
25. Kokkinakis IW, Drikakis D. Nuclear explosion impact on humans indoors. Physics of Fluids. 2023 Jan 1;35(1):016114. https://doi.org/10.1063/5.0132565.
26. Рущак Л.В., Іванько О.М. Загальні засади обґрунтування управлінських рішень щодо реагування на радіаційно-ядерні події. Український журнал військової медицини. 2023;4(2):29-34. https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.2(4)-029.
27. Cherniavskiy I, Vinnikov V. Prognostic assessment of the zone of occurrence of radiation combined injuries within a nuclear blast area. International Journal of Radiation Biology. 2022;98(5):878-889. doi: 10.1080/09553002.2021.1998707.
28. Ординська К.В., Приступа Б.В., Богату С.І., Рожковський Я.В. Медичний захист населення та військових у разі загрози радіаційного забруднення. Одеський медичний журнал. 2023;3:63-68.