Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №5, 2025

Актуальність. Подовжена епідуральна аналгезія широко застосовується для післяопераційного знеболювання в онкохірургії, однак встановлення катетера на тривалий термін пов’язане з ризиком мікробного обсіменіння та потенційного інфекційного ускладнення. У пацієнтів з онкопатологією ці ризики посилюються внаслідок імуносупресії та порушення бар’єрної функції шкіри, що зумовлює потребу у дослідженні мікробного профілю та клінічної значущості колонізації катетера. Мета: визначити частоту бактеріального обсіменіння епідурального катетера, структуру виявленої флори та клінічну значущість таких змін у пацієнтів після онкохірургічних втручань. Матеріали та методи. У проспективне дослідження включено 51 пацієнта, яким проводили подовжену епідуральну аналгезію після оперативних втручань з приводу онкологічних захворювань. Аналізувалися демографічні показники, соматичний стан, тривалість катетеризації, частота інфекційних ускладнень і результати бактеріального посіву з кінчика катетера. Використано описову статистику, -тест, критерій Манна — Уїтні, логістичну регресію та кореляцію Спірмена. Результати. Позитивні результати посіву виявлено у 41,18 % пацієнтів, найчастіше ізольовано Staphylococcus epidermidis. У 98 % випадків клінічні ознаки запалення були відсутні. Жодна з клініко-демографічних змінних не виявила вірогідної асоціації з інфікуванням (p > 0,05), хоча ІМТ мав найвищу (незначну) обернену кореляцію ( = –0,223). Частота колонізації зростала при катетеризації понад 3 доби. Висновки. Бактеріальне обсіменіння епідурального катетера є частим явищем у пацієнтів з онкопатологією, однак рідко призводить до клінічно значущих ускладнень. Дотримання асептичних вимог та регулярний моніторинг дозволяють безпечно застосовувати метод подовженої аналгезії. Оптимізація тривалості катетеризації є перспективним напрямом подальших досліджень.

Background. Extended epidural analgesia is widely used for postoperative pain control in oncological surgery. However, prolonged catheterization carries a risk of microbial colonization and infectious complications. In cancer patients, these risks are exacerbated by immunosuppression and impaired skin barrier function, underscoring the need to study the microbial spectrum and clinical implications of catheter colonization. Objective: to determine the frequency of bacterial colonization of epidural catheters, the spectrum of isolated microorganisms, and the clinical significance of these findings in patients undergoing oncological surgery. Materials and methods. A prospective study was conducted involving 51 patients who underwent prolonged epidural analgesia after oncological surgery. Demographic characteristics, somatic status, catheterization duration, incidence of infectious complications, and microbial culture results from catheter tips were analyzed. Statistical methods included descriptive analysis, Pearson’s test, Mann-Whitney U test, logistic regression, and Spearman correlation. Results. Positive cultures were found in 41.18 % of patients, with Staphylococcus epidermidis being the most common isolate. Clinical signs of infection were absent in 98 % of cases. No clinical-demographic variable showed a statistically significant association with colonization (p > 0.05), although body mass index had the strongest (nonsignificant) inverse correlation ( = –0.223). Colonization rates increased after more than 72 hours of catheterization. Conclusions. Epidural catheter colonization is common among cancer patients but rarely leads to clinically significant infections. Adherence to aseptic techniques and regular monitoring allow for the safe use of prolonged analgesia. Further research is needed to determine the optimal duration of catheterization and effective prevention strategies.

епідуральна аналгезія; катетеризація; бактеріальне обсіменіння; онкохірургія; Staphylococcus epidermidis; інфекційні ускладнення; антибіотикопрофілактика

epidural analgesia; catheterization; bacterial colonization; oncological surgery; Staphylococcus epidermidis; infectious complications; antibiotic prophylaxis

1. Wu C.L., Cohen S.R., Richman J.M., et al. Efficacy of postoperative patient-controlled and continuous infusion epidural analgesia versus intravenous patient-controlled analgesia with opioids: a meta-analysis. Anesthesiology. 2005;103(5):1079-1088. DOI: 10.1097/00000542-200511000-00023. 
2. O’Neill A., Lirk P. Multimodal analgesia. Anesthesiology Cli–nics. 2022;40(3):455-468. DOI: 10.1016/j.anclin.2022.04.002. 
3. Beverly A., Kaye A.D., Ljungqvist O., Urman R.D. Essential elements of multimodal analgesia in Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) guidelines. Anesthesiology Clinics. 2017;35(2):e115-e143. DOI: 10.1016/j.anclin.2017.01.018. 
4. Chen Y.K., Boden K.A., Schreiber K.L. The role of regional anaesthesia and multimodal analgesia in the prevention of chronic postoperative pain: a narrative review. Anaesthesia. 2021;76(1):8-17. DOI: 10.1111/anae.15256. 
5. Thorp J.A. Complications of epidural analgesia during labor. Ame-rican Family Physician. 1998;58(8):1743-1744, 1746. PMID: 9835848. 
6. Darchy B., Forceville X., Bavoux E., Soriot F., Domart Y. Clinical and bacteriologic survey of epidural analgesia in patients in the intensive care unit. Anesthesiology. 1996;85(5):988-998. DOI: https://doi.org/10.1097/00000542-199611000-00005. 
7. Mishra S., Bhatnagar S., Srikanti M., Gupta D. Clinical implication of routine bacterial culture from epidural catheter tips in postoperative cancer patients: a prospective study. Anaesthesia. 2006;61(9):878-882. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2044.2006.04753.x. 
8. Strafford M.A., Wilder R.T., Berde C.B. The risk of infection from epidural analgesia in children: a review of 1620 cases. Anesthesia and Analgesia. 1995;80(2);234-238. DOI: https://doi.org/10.1097/00000539-199502000-00006. 
9. Grewal S., Hocking G., Wildsmith J.A. Epidural abscesses. British Journal of Anaesthesia. 2006;96(3);292-302. DOI: https://doi.org/10.1093/bja/ael006.
10. Ruppen W., Derry S., McQuay H.J., Moore R.A. Infection rates associated with epidural indwelling catheters for seven days or longer: systematic review and meta-analysis. BMC Palliative Care. 2007;6(3). DOI: https://doi.org/10.1186/1472-684X-6-3.
11. Dmytriiev D. Multiple organ dysfunction syndrome: what do we know about pain management? Anaesthesia, Pain & Intensive Care. 2019;23(1):84-91.
12. Nazarchuk O.A., Dmytriiev D.V., Dmytriiev K.D., Nazarchuk H.H., Zaletskiy B.V. Characteristics of infectious complications in critically ill patients. Wiadomoci Lekarskie. 2018;71(9):1784-1792. PMID: 30737942. 
13. Ahmed H.M., Atterton B.P., Crowe G.G., et al. Recommendations for effective documentation in regional anesthesia: an expert panel Delphi consensus project. Regional Anesthesia and Pain Medicine. 2022;47(5):301-308. DOI: https://doi.org/10.1136/rapm-2021-103136. 
14. Gottschalk A., Poepping D.M. Epiduralansthesie — Epiduralansthesie in Kombination mit Allgemeinansthesie [Epidural analgesia in combination with general anesthesia]. Ansthesiologie, Intensivmedizin, Notfallmedizin, Schmerztherapie. 2015;50(7-8);484-493. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0041-101556. 
15. Hebl J.R. The importance and implications of aseptic techniques during regional anesthesia. Regional Anesthesia and Pain Medicine. 2006;31(4):311-323. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rapm.2006.04.004. 
16. Otto M. Staphylococcus epidermidis – the ‘accidental’ pathogen. Nature Reviews Microbiology. 2009;7(8):555-567. DOI: https://doi.org/10.1038/nrmicro2182.
17. Mermel L.A. Prevention of intravascular catheter-related infections. Annals of Internal Medicine. 2000;132(5):391-402. DOI: https://doi.org/10.7326/0003-4819-132-5-200003070-00009.
18. Raad I. Intravascular-catheter-related infections. The Lancet. 1998;351(9106):893-898. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(97)10006-X. 
19. Weiner-Lastinger L.M., Abner S., Jonathan R., Edwards A.J., et al. Antimicrobial-resistant pathogens associated with adult healthcare-associated infections: Summary of data reported to the NHSN. Infection Control and Hospital Epidemiology. 2020;41(1):1-18. DOI: https://doi.org/10.1017/ice.2019.296. 
20. Andes D.R., Safdar N., Baddley J.W., et al. The epidemiology and outcomes of invasive Candida infections among organ transplant recipients in the United States: results of the Transplant-Associated Infection Surveillance Network (TRANSNET). Transplant Infectious Disease. 2016;18(6):921-931. DOI: https://doi.org/10.1111/tid.12613. 
21. Yuan H.B., Zuo Z., Yu K.W., Lin W.M., Lee H.C., Chan K.H. Bacterial colonization of epidural catheters used for short-term postoperative analgesia: microbiological examination and risk factor analysis. Anesthesiology. 2008;108(1):130-137. DOI: https://doi.org/10.1097/01.anes.0000296066.79547.f3. 
22. North J.B., Brophy B.P. Epidural abscess: a hazard of spinal epidural anaesthesia. Australian and New Zealand Journal of Surgery. 1979;49(4):484-485.
23. Steffen P., Seeling W., Essig A., Stiepan E., Rockemann M.G. Bacterial contamination of epidural catheters: microbiological examination of 502 epidural catheters used for postoperative analgesia. Journal of Clinical Anesthesia. 2004;16(2):92-97. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclinane.2003.05.007. 
24. Srivastava U., Kumar A., Saxena S. Bacterial colonization and infection of epidural catheters: a prospective study of frequency and risk factors in surgical patients. Indian Journal of Anaesthesia. 2007;51:496-500. URL: https://journals.lww.com/ijaweb/fulltext/2007/51060/bacterial_colonization_and_infection_of_epidural.6.aspx. 
25. Bielka K., Kuchyn Iu., Frank M., et al. WHO Surgical Safety Checklist and Anesthesia Equipment Checklist efficacy in war-affected low-resource settings: a prospective two-arm multicenter study. Anaesthesiology Intensive Therapy. 2023;55(4):291-296. DOI: https://doi.org/10.5114/ait.2023.132531.
26. Bielka K., Kuchyn Iu., Frank M., et al. Critical incidents during anesthesia: prospective audit. BMC Anesthesiology. 2023;23(206). DOI: https://doi.org/10.1186/s12871-023-02171-4. 
27. Stabillea D., Filho A.D., Mandimf B., Arajo G.L., Mesquita P., Jorge M. Frequency of colonization and isolated bacteria from the tip of epidural catheter implanted for postoperative analgesia. Revista Brasileira de Anestesiologia. 2015;65(3):200-206. [In Portuguese]. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjan.2014.05.015. 
28. Bomberg H., Bayer I., Wagenpfeil S. Prolonged catheter use and infection in regional anesthesia: a retrospective registry analysis. Anesthesiology. 2018;128(4):764-773. DOI: https://doi.org/10.1097/ALN.0000000000002105. 
29. Fideler F., Hofmann J., Schmidt A., Blumenstock G., Grasshoff C. Assessing risk factors for epidural catheter infections in paediatric surgery: a retrospective study on prolonged catheter use. British Journal of Anaesthesia. 2025;33(2):378-379.
30. Zhang S., Gao T., Li Y., Cui K., Fang B. Effect of combined epidural-general anesthesia on long-term survival of patients with colorectal cancer: a meta-analysis of cohort studies. International Journal of Colorectal Disease. 2022;37(4):725-735. DOI: https://doi.org/10.1007/s00384-022-04109-7. 
31. Ministry of Health of Ukraine. Standard of medical care “Prevention and treatment of infectious complications in adult patients with oncological and oncohematological diseases”: Order of June 17. 2024;1054. Available from: https://moz.gov.ua/uk/dec [In Ukrainian].