Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №5, 2025

Мета: оцінка ефективності застосування мініінвазивних технологій у лікуванні бойової травми стравоходу (БТС). Матеріали та методи. Проведено лікування 17 пацієнтів із БТС у хірургічній клініці Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Командування Медичних сил Збройних сил України. Середній вік пацієнтів становив 20,1 ± 3,4 року (діапазон 26–56 років). Середній термін від отримання поранення до хірургічного лікування — 11,8 год (діапазон 3–48). Медіана тяжкості травми ISS — 6,8 (діапазон 4–13). У 15 (88,2 %) пацієнтів були проникні вогнепальні поранення, в 1 (5,9 %) пацієнта — вибухова травма із забоєм стінки грудного відділу стравоходу, в 1 (5,9 %) — колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням стравоходу. БТС як ізольоване ушкодження, спричинене вогнепальним проникним пораненням, траплялася рідко — в 1 (5,9 %) пацієнта. При розподілі за локалізацією поранення серед 17 (100 %) пацієнтів ушкодження шийного відділу стравоходу фіксувалися в 10 (58,8 %), грудного — у 5 (29,4 %), абдомінальної частини стравоходу — у 2 (11,8 %) випадках. За кількістю супутніх ушкоджень 1 (6 %) пацієнт мав 3 та більше поєднані ушкодження, 11 (65 %) — 2 поєднані поранення, 5 (29 %) — ізольовані поранення. За характером поранення стравоходу 5 (29 %) мали наскрізний, 3 (18 %) — сліпий, 9 (53 %) — дотичний характер ушкодження стравоходу. За тяжкістю 3 (17,6 %) пацієнти мали ушкодження ІІ ступеня за класифікацією AAST, 15 (88,2 %) — І ступеня. Оцінено ефективність хірургічних методів лікування бойової травми стравоходу із застосуванням мініінвазивних (відеоендоскопічних) методів, тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі, терміни відновлення цілісності стравоходу. Результати. 1 (5,9 %) пацієнту із забоєм грудного відділу стравоходу після вибухової травми застосований неоперативний метод лікування із контрольним проведенням на 5-ту добу езофагографії. У 10 (58,8 %) поранених з ушкодженням шийного відділу стравоходу й 1 (5,9 %) з ушкодженням верхньогрудного відділу стравоходу застосовано колотомію з дебридментом ран, пластикою дворядним швом і посиленням місця ушкодження шийного відділу стравоходу за допомогою m. sternocleidomastoideus. 1 (5,9 %) пацієнту з ушкодженням абдомінального відділу стравоходу виконано лапаротомію у зв’язку із травмою інших органів, у 4 (23,5 %) поранених застосовані відеоендоскопічні методики лікування, у 3 (17,6 %) із них — відеоторакоскопія з ушиванням рани стравоходу, в 1 (5,9 %) — відеолапароскопія. Середній термін стаціонарного лікування становив 19 ± 3,9 (діапазон 10–35) ліжко-днів, медіана загоєння ран стравоходу із застосуванням відеоендоскопічних методик — 6 днів. Висновки. У поранених із проникними пораненнями шиї, грудей і живота, при яких є підозра на ушкодження стравоходу, доцільне рутинне виконання мультиспіральної комп’ютерної томографії шиї, органів грудної клітки й органів черевної порожнини з контрастним підсиленням, езофагографії, ендоскопії, методу «подвійної» інтраопераційної ендоскопії. Рання діагностика ушкоджень стравоходу із застосуванням мініінвазивних відеоендоскопічних технологій у гемодинамічно стабільних пацієнтів із ISS < 9 балів із нетяжкими ушкодженнями І–ІІ ступенів за класифікацією AAST — адекватний метод лікування ушкоджень стравоходу з високою клінічною ефективністю, який дозволяє знизити ризик ускладнень та інвалідизації.

Background. The purpose was to evaluate the effectiveness of minimally invasive technologies in the treatment of combat trauma of the esophagus. Materials and methods. Seventeen patients with combat injuries of the esophagus were treated in the surgical clinic of the Military Medical Clinical Center of the Northern Region of the Medical Forces Command of the Armed Forces of Ukraine. Their average age was 20.1 ± 3.4 (range 26–56) years. The average time from injury to surgical treatment was 11.8 (range 3–48) hours. Median Injury Severity Score was 6.8 (range 4–13). Fifteen (88.2 %) patients had penetrating gunshot wounds, 1 (5.9 %) individual had an explosive injury with a wound to the thoracic part of the esophagus, and another one (5.9 %) had a stab wound to the chest with damage to the esophagus. Combat trauma of the esophagus as an isolated injury caused by a penetrating gunshot wound was extremely rare — in 1 (5.9 %) case. When dividing by the location, damage to the cervical portion of the esophagus was noted in 10 (58.8 %) people, thoracic — in 5 (29.4 %), abdominal part of the esophagus — in 2 (11.8 %) cases. By the number of accompanying injuries, 1 (6 %) patient had 3 or more combined injuries, 11 (65 %) — 2 combined injuries, 5 (29 %) had isolated injuries. By the nature of the damage to the esophagus, 5 (29 %) individuals had a penetrating, 3 (18 %) — non-penetrating, 9 (53 %) — tangential injury. In terms of severity, 3 (17.6 %) patients had injuries of grade ІІ according to the American Association for the Surgery of Trauma (AAST) classification, 15 (88.2 %) — of grade І. The effectiveness of surgical treatments for combat injuries of the esophagus with the use of minimally invasive (videoendoscopic) methods, the length of hospital stay, and the terms of restoring the integrity of the esophagus were evaluated. Results. One (5.9 %) patient with a wound of the thoracic part of the esophagus after an explosive injury was treated non-operatively with a control computed tomography esophagography on day 5 day. Ten (58.8 %) patients with an injury to the cervical part of the esophagus and 1 (5.9 %) with an injury to the upper thoracic part of the esophagus underwent colotomy with wound debridement, repair with double-row suture and reinforcement of the site of damage to the cervical part of the esophagus with the help of m. sternocleidomastoideus. One (5.9 %) patient with an injury to the abdominal part of the esophagus had laparotomy due to injury to accompanying organs, in 4 (23.5 %) cases, video endoscopic treatment methods were used, in 3 (17.6 %) of them — video thoracoscopy with suturing of the esophageal wound, and 1 (5.9 %) underwent video laparoscopy. The average term of inpatient treatment was 19.0 ± 3.9 (range 10–35) bed-days, median healing of esophageal wounds using video endoscopic techniques was 6 days. Conclusions. In victims with penetrating wounds of the neck, chest and abdomen, in whom there is a suspicion of damage to the esophagus, routine multispiral computed tomography of the neck, chest and abdominal organs with contrast enhancement, esophagography, endoscopy, and the method of “double” intraoperative endoscopy are recommended. Early diagnosis of esophageal injuries using minimally invasive video endoscopic technologies in hemodynamically stable patients with Injury Severity Score < 9 points and mild injuries of grade 1–2 according to the AAST classification is an adequate method of treatment for esophageal injuries with high clinical effectiveness, which allows to reduce the risk of complications and disability.

бойова травма стравоходу; відеоторакоскопія; відеолапароскопія

combat trauma of the esophagus; video thoracoscopy; video laparoscopy

1. Mubang RN, Sigmon DF, Stawicki SP. Esophageal Trauma. [Updated 2023 Jul 25]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470161/.
2. Ketai L, Primack SL. Thoracic Trauma. 2019 Feb 20. In: Hodler J, Kubik-Huch RA, von Schulthess GK, editors. Diseases of the Chest, Breast, Heart and Vessels 2019–2022: Diagnostic and Interventional Imaging [Internet]. Cham (CH): Springer; 2019. Chapter 12. PMID: 32096943.
3. Petrone P, Kassimi K, Jimenez-Gomez M, et al. Management of esophageal injuries secondary to trauma. Injury. 2017;48(8):1735-42.
4. Усенко О.Ю., Сидюк А.В., Сидюк О.Є., Клімас А.С., Савенко Г.Ю., Тесля О.Т. Бойова травма стравоходу. Kli–nichna khirurhiia. 2022;89(7-8):3-8. DOI: 10.26779/2522-1396.2022.7-8.03.
5. Delayed primary repair of intrathoracic esophageal perforation: Is it safe? Wang, Nan et al. The Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery. 111(1):114-122.
6. Symbas PN, Hatcher CR Jr, Vlasis SE. Esophageal Gunshot Injuries. Annals of Surgery. 1980;191(6):703-707.
7. Nenad Ilic, Ante Petricevic, Zeljko Mimica, Sonja Tanfara, Nives Frleta Ilic, War injuries to the thoracic esophagus, European Journal of Cardio-Thoracic Surgery. 1998;14(6):572-574. DOI: https://doi.org/10.1016/S1010-7940(98)00246-2.
8. Biffl WL, Moore EE, Feliciano DV, Albrecht RA, Croce M, Karmy-Jones R, et al. Western Trauma Association Critical Decisions in Trauma: Diagnosis and management of esophageal injuries. Journal of Trauma and Acute Care Surgery. 2015;79(6):1089-1095. DOI: 10.1097/TA.0000000000000772.
9. Geraedts ACM, Broos PPHL, Gronenschild MHM, Custers FLJ, Hulsewe KWE, Vissers YLJ, Loos ERD. Minimally Invasive Approach to Esophageal Perforation after Endoscopic Ultrasound-Guided Fine-Needle Aspiration: A Report of 2 Cases. J Chest Surg 2020;53:313-316. DOI: https://doi.org/10.5090/kjtcs.19.064.
10. Keneally R, Szpisjak D. Thoracic trauma in Iraq and Afgha–nistan. Journal of Trauma and Acute Care Surgery. 2013;74(5):1292-1297.
11. Sudarshan M, Cassivi SD. Management of traumatic esophageal injuries. J Thorac Dis. 2019;11(Suppl 2):172-6.