Международный эндокринологический журнал 6 (38) 2011
Вернуться к номеру
Від редактора
Рубрики: Эндокринология
Версия для печати
У вересні 2011 року відбулася спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН, присвячена питанням здорового способу життя та «епідемії» неінфекційних захворювань, зокрема серцево-судинних, онкологічних, респіраторних захворювань і цукрового діабету.
На сьогодні, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, хронічні неінфекційні захворювання (ХНІЗ) є головною причиною росту смертності населення у всьому світі. У той же час, як вважають експерти, близько 50 % смертей від цих захворювань можна запобігти при зміні поведінки людей на користь здорового способу життя. При взаємодії зі Всесвітнім альянсом працівників охорони здоров’я заплановано створити так звану карту ХНІЗ, що буде доступна для 26 мільйо-нів медиків більше ніж у 130 країнах світу. З її допомогою лікарі зможуть успішніше працювати з пацієнтами, орієнтуючи їх на здоровий спосіб життя, ефективніше впливати на зниження чинників ризику (нездорове харчування, низька фізична активність, вживання тютюну й алкоголю).
ХНІЗ — реальна загроза для українців, переважна більшість яких не веде здоровий спосіб життя. Можливо, це прозвучить для багатьох дивно, але західному світу вдалося здобути переконливу перемогу над серцево-судинною захворюваністю переважно не за рахунок інноваційних ліків, впровадження високих технологій і прогресу кардіохірургії, а за допомогою скеровування ресурсів на програми боротьби з основними чинниками ризику, на пропаганду здорового способу життя. Використовуючи цей підхід, західні країни в 70-х роках минулого століття створили загальнонаціональні програми, у яких профілактика серцево-судинної захворюваності стала наріжним каменем. І сьогодні очевидно, що найбільших успіхів у боротьбі за здоров’я своїх громадян змогли добитися ті країни, де такі, без перебільшення, найпотрібніші людям програми вдалося рішуче й послідовно втілити в життя.
Основне завдання для нашої системи охорони здоров’я — посилення профілактичної спрямованості надання медичної допомоги. Причому профілактика захворювань повинна одночасно проводитися за трьома напрямками. По-перше, масова профілактика, або популяційна стратегія, скерована на все населення. В її основі лежить принцип формування здорового способу життя. По-друге, так звана стратегія високого ризику, коли профілактика здійснюється двома способами: оздоровленням способу життя і медикаментозною корекцією чинників ризику, що призводять до виникнення і прогресування хвороби. По-третє, вторинна профілактика, що включає раннє виявлення захворювання з подальшим лікуванням.
Знадобиться багато зусиль і часу, щоб змінити спосіб життя нашого населення. Адже фактично нам потрібне масштабне «перезавантаження» свідомості людей. Однак це єдино стратегічно правильний напрямок. Усі колишні міністри охорони здоров’я України також неодноразово заявляли про пріоритет профілактики, цитуючи М.І. Пирогова, але далі за благі наміри і гасла справа не йшла. Настав час здійснення реальних заходів зі створення інфраструктури, яка б сприяла формуванню здорового способу життя, і первинної профілактики.
Важливою залишається і проблема прихильності хворого до призначень і рекомендацій лікаря, що постає перед медиками всього світу. Умовно всіх пацієнтів можна розподілити на три групи. Перша активно співпрацює з медиками, дотримується правил здорового способу життя, регулярно проходить обстеження.
Друга відрізняється впертою байдужістю до свого здоров’я і звертається до лікаря лише при явних ознаках хвороби.
А третя, найбільша, ніби знаходиться на роздоріжжі. Вона і доказовій медицині довіряє, і про користь профілактики обізнана, але представникам цієї групи заважають то цейтнот, то мирські спокуси у вигляді смачної їжі і запашної сигари та й прості лінощі.
Для другої і третьої групи дуже ефективними можуть стати економічні важелі, наприклад, вища ціна пакету медичних послуг для застрахованого громадянина з тієї причини, що він запустив стан свого здоров’я. Цей метод «стимулювання» здорового способу життя, до речі, добре зарекомендував себе в багатьох країнах.
При цьому слід зазначити, що роль лікаря в дотриманні хворими рекомендацій досить велика. Ми все більше повинні відходити від так званого командного стилю спілкування лікаря з пацієнтом, коли лікар наказує, а пацієнт повинен виконувати, і все більше намагатися створити ситуацію, у якій лікар і пацієнт стають партнерами і разом розв’язують проблеми здоров’я хворого.
Як бачимо, головний напрямок — це просвіта населення з питань здорового способу життя та профілактики захворювань. Чому б не запровадити на постійній основі під час проведення таких популярних на сьогодні святкувань днів міст в Україні освітніх акцій за участі адміністрації й лікарів конкретного міста? На площі або на великому критому майданчику медики розгортають пункти, де можна виміряти артеріальний тиск, масу тіла, визначити вміст у крові глюкози, холестерину та інші параметри здоров’я, а також отримати рекомендації лікарів із корекції виявлених порушень. Слід зазначити величезний успіх таких акцій і серед населення, і серед лікарів у сусідніх країнах.
Вітання читачам журналу з «Донбас Арени» — першого в Україні та Східній Європі стадіону, спроектованого і спорудженого відповідно до міжнародних стандартів категорії «Еліт». Професіоналізм і зусилля всіх, хто працював над створенням стадіону і церемонією відкриття «донецького діаманта», цієї літаючої тарілки з прилеглим космодромом, було належним чином поціновано на найвищому рівні.
Перед входом на стадіон знаходиться найбільший у світі м’яч, який обертається під тиском двох струменів води завдяки ідеально круглій формі. 28-тонний гігант діаметром 2,7 м зроблений із граніту особливої породи.
Ландшафтний дизайн парку біля стадіону також заворожує. Тут можна побачити і фонтани, і рідкісні породи дерев, широченні алеї, зручні лавочки та ідеально доглянуті газони. Тут заборонене паління, розпиття спиртного та вигулювання собак, про що попереджають відповідні знаки. Оскільки Донецьк — це місто троянд, то в парку було висаджено 35 тис. кущів різних видів цих квітів.
Відвідуючи цей сучасний амфітеатр у Донецьку (його внутрішня конструкція дозволяє розмістити глядачів в одній чаші, а не на чотирьох трибунах, що забезпечує стовідсоткову видимість із будь-якої точки арени), відкриваєш для себе особливий світ, у якому тісно переплітаються спорт, високі технології і творча фантазія.
Бажаю читачам творчого натхнення, сміливих задумів, неординарних підходів до лікування, спортивних та життєвих перемог, а головне — побільше пацієнтів, які б гідно цінували вашу працю!
З повагою, головний редактор, професор Володимир Паньків