Международный эндокринологический журнал 2 (42) 2012

Вступ

Серед сучасних медико-соціальних проблем однією з найактуальніших залишається патологія щитоподібної залози (ЩЗ). Дисфункція ЩЗ поліетіологічна, пов’язана з аномалією розвитку, генетичною автоімунною патологією, дефіцитом Т-супресорів, запальним процесом у тканині залози, природженим дефектом ферментних систем, медикаментозною терапією, струмогенним ефектом дефіциту мікроелементів (йод, селен, кобальт, хром, мідь і магній та ін.), іншими причинами [1].

За останні десятиліття спостерігається значне зро-стання частоти захворювань ЩЗ. Серед тиреоїдної патології провідне місце посідають автоімунні ураження ЩЗ і насамперед дифузний токсичний зоб (ДТЗ) [2]. Тиреотоксикоз був і залишається найбільш драматичною сторінкою клінічної тиреоїдології, адже гіперфункція ЩЗ більш небезпечна і важче контролюється, аніж гіпотиреоз. Слід зазначити, що лікувальна тактика захворювань ЩЗ за останні десятиліття помітно не змінилася, а арсенал ефективних лікарських засобів, призначених для лікування і профілактики цієї патології, явно недостатній. Та й загалом ДТЗ майже через два століття після його опису залишається загадкою, адже практично відсутні методи лікування цієї патології, які б могли претендувати на етіотропність.

У зв’язку з цим виправданий значний інтерес дослідників до пошуку нових засобів, здатних коригувати дисфункцію ЩЗ [3]. Найцікавішими щодо цього здаються препарати рослинного походження, які на сьогодні недостатньо використовуються з цією метою в клінічній практиці.

Перспективним напрямком у терапії ДТЗ є застосування фітопрепаратів, до числа яких належить Альба (виробник — ТОВ «ОмніФарма Київ», Україна). Одна капсула препарату містить активний інгредієнт: екстракт кореня перстачу білого (Potentilla alba L.) у дозі 300 мг.

Понад 30 років тому вперше були опубліковані дані про позитивний вплив перстачу білого у хворих із патологією ЩЗ [4]. У результаті проведених досліджень перстачу білого встановлено, що він містить марганець, цинк, мідь, селен, кобальт, залізо, алюміній, а також елементарний йод та інші мікроелементи. Основні діючі речовини перстачу білого справляють потужний антиоксидантний, протизапальний, цито-статичний і седативний вплив, покращують мікроциркуляцію крові в тканинах, а також мають імуномодулюючий ефект [5].

Відомо, що імунні процеси порушують процеси тканинної організації клітин ЩЗ, а для гальмування авто-імунної деструкції необхідно реалізувати два терапевтичних напрями: зменшити надлишок тиреоїдних гормонів в організмі й надмірну стимуляцію клітин залози.

Мета дослідження — вивчення клінічної ефективності фітопрепарату Альба у хворих із гіперфункцією ЩЗ.

Матеріали та методи

Під спостереженням перебували 26 хворих на ДТЗ (основна група), ще 20 хворих з аналогічною патологією сформували контрольну групу. Серед обстежених основної групи у 14 хворих був уперше виявлений ДТЗ, інші 12 пацієнтів хворіли впродовж 2,7 ± 1,8 року, але за останні 3 і більше місяців лікування не отримували. Середній вік хворих (22 жінки і 4 чоловіки) становив 34,1 ± 7,2 року. Хворі контрольної групи статистично вірогідно не відрізнялися за віком, статтю, тривалістю та тяжкістю ДТЗ від осіб основної групи (табл. 1). Пацієнти з наявністю супутньої некомпенсованої соматичної патології до обстеження не залучалися.

Діагноз ДТЗ встановлювали на підставі клінічних даних, ультразвукового дослідження (УЗД) ЩЗ, дослідження рівнів ТТГ, вільного тироксину (вТ₄) і вільного трийодтироніну (вТ₃). Референсні значення вТ₄ становили 10–22 нмоль/л і вТ₃ — 1,9–5,7 нмоль/л. Визначали рівні антитіл до рецептора ТТГ (АТ-рТТГ) методом ІФА на автоматичному аналізаторі Personal Lab фірми Adaltis із використанням реагентів Medizym T.R.A. MEDIPAN GmbH. Значення < 1,5 МО/л розцінювалися як негативний результат, показники від 1,5 до 1,75 МО/л розглядалися як проміжні, > 1,75 МО/л — як позитивний результат.

При призначенні фітопрепарату нами враховано специфіку ДТЗ, адже його медикаментозне лікування може тривати багато місяців [6–8]. Траволікування при ДТЗ розглядається як додатковий метод лікування, що підвищує ефективність медикаментозної терапії і переслідує здебільшого як симптоматичні, так і патогенетичні завдання. До патогенетичних механізмів можна зарахувати вплив фітопрепарату Альба на рівень автоімунної агресії. У разі субклінічного гіпертиреозу, а також при досягненні еутиреоїдного стану при ДТЗ фітотерапія цілком може стати єдиним методом лікування.

Хворим на ДТЗ було призначено лікування згідно з міжнародними рекомендаціями [6], а також відповідно до «Клінічних протоколів діагностики та лікування ендокринних захворювань Українського НПЦ ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України» (2011). Хворим на ДТЗ основної групи додатково до курсу лікування було включено препарат Альба по одній капсулі двічі на день за 15 хвилин до їжі впродовж трьох місяців. Хворі контрольної групи, які були порівнянні за віком, статтю, тривалістю тиреотоксикозу, не отримували зазначений препарат. Повторне дослідження здійснювали через 3 місяці.

Статистичний аналіз проведений методами параметричної статистики з використанням t-критерію Стьюдента з визначенням показника вірогідності (р).

Результати дослідження та їх обговорення

Проведений аналіз отриманих даних свідчить про те, що в основній групі хворих на ДТЗ (з додатковим призначенням препарату Альба) відзначається більш суттєвий ефект від лікування порівняно з хворими контрольної групи. Так, у всіх пацієнтів із ДТЗ відзначалося поліпшення структури тканини ЩЗ (за даними УЗД), що проявлялося зменшенням вогнищевих змін. Середній об’єм ЩЗ вірогідно зменшився лише в основній групі. У середньому тиреоїдний об’єм зменшився з 38,2 ± 2,8 см³ до 31,2 ± 3,4 см³ (р < 0,05). У контрольній групі спостерігалася тенденція до зменшення, але без статистичної вірогідності (з 34,7 ± 2,3 см³ до 30,2 ± 2,9 см³ (р > 0,05) (рис. 1).

У пацієнтів основної групи з ДТЗ відзначено вірогідне збільшення рівня ТТГ (з 0,067 ± 0,030 мМО/л до 0,57 ± 0,16 мМО/л; р < 0,05) і вірогідне зменшення рівня вТ₄ (з 27,1 ± 1,6 до 18,9 ± 1,7 нмоль/л; р < 0,05) і вТ₃ (з 7,9 ± 1,4 пмоль/л до 3,1 ± 1,2 пмоль/л; р < 0,05). Аналогічні зміни спостерігалися і в групі контролю, хоча підвищення показника ТТГ не досягло рівня статистичної значимості (р > 0,05). Рівень ТТГ збільшився з 0,092 ± 0,080 мМО/л до 0,37 ± 0,26 мМО/л (р < 0,05). У той же час у хворих контрольної групи відзначалося вірогідне зменшення рівня вТ₄ (з 29,7 ± ± 1,8 нмоль/л до 19,4 ± 1,6 нмоль/л; р < 0,05) і вТ₃ (з 8,4 ± 1,3 до 3,6 ± 1,1 нмоль/л; р < 0,05) (рис. 2, 3).

На особливу увагу заслуговують отримані результати стосовно зниження автоімунної агресії, що проявлялося зниженням концентрації АТ-рТТГ. У хворих основної групи зниження цього показника набуло рівня статистичної значимості (рис. 4). Загалом по групі вміст АТ-рТТГ зменшився з 7,3 ± 1,2 МО/л до 3,7 ± 0,9 МО/л (р < 0,05). У контрольній групі спостерігалася тенденція до зменшення концентрації АТ-рТТГ (з 8,1 ± 1,9 МО/л до 5,9 ± 1,7 МО/л; р > 0,05).

Отримані результати можна пояснити зниженням процесів перекисного окислення і стабілізацією мембран тиреоцитів за рахунок антиоксидантних властивостей препарату Альба. Поліпшення самопочуття відзначалося у більшості пацієнтів обох груп.

Якщо середня добова доза препаратів тіамазолу на початку лікування в обстежених групах хворих не відрізнялася, то через 3 місяці лікування середня доза тіамазолу в основній групі становила 24,3 ± 2,9 мг, у групі контролю — 32,1 ± 2,4 мг (р < 0,05).

Побічних явищ при лікуванні хворих обох груп упродовж трьох місяців не спостерігалося.

Таким чином, нами встановлено коригуючий вплив рослинного препарату кореня перстачу білого Альба на структуру і функцію ЩЗ у комплексному лікуванні ДТЗ. Показано, що виражений ефект корекції рівня ТТГ і тиреоїдних гормонів спостерігається через 12 тижнів застосування цього препарату.

Висновки

1. Встановлена можливість досягнення більш швидкого клінічного ефекту при використанні фітопрепарату Альба у комплексній терапії ДТЗ.

2. При включенні препарату Альба до комплекс-ного лікування хворих на ДТЗ відзначається поліпшення структури ЩЗ, вірогідне підвищення рівня ТТГ і зменшення концентрації АТ-рТТГ.

3. Використання препарату Альба сприяє зменшенню добової дози тиреостатичних препаратів у хворих на ДТЗ, що зменшує ризик виникнення ускладнень терапії.

4. При використанні препарату Альба протягом трьох місяців у хворих на ДТЗ не було зареєстровано випадків непереносимості або будь-яких побічних ефектів.

5. Рекомендується застосовувати фітопрепарат Альба у комплексній терапії дифузного токсичного зоба по одній капсулі двічі на день упродовж трьох місяців.