Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» 3 (07) 2012

Вильнюс, всегда я любуюсь тобою —

Час ли зари, иль закатное пламя.

Я восхищаюсь твоей красотою,

Блещущей перед моими глазами.

Вижу холмы я с горы Гедимина —

Город, зеленой грядой окруженный.

Черточки здесь не найти ни единой,

Чтоб не манила мой взор умиленный.

На сьогодні найбільшою окрасою та гордістю литовців є старовинне й мальовниче місто Вільнюс, розташоване на південному сході Литви на березі річки Вільни. Багатогранність історії, культурних та релігійних традицій, наукових досягнень у різних галузях, зокрема в медицині, освіті та економіці, захоплюють та зацікавлюють не лише мешканців міста, а й іноземців, адже, відвідавши Вільнюс, можна не лише збагатити свій кругозір, а й здобути цінний досвід та знання у різних сферах діяльності. З історичних джерел відомо, що лише у 1323 році відомий литовський князь Гедимін уперше згадує про місто, називаючи Вільну своїм «стольним градом». На сьогодні Вільнюс — головний економічний, науковий, загальноосвітній, фінансовий та культурний центр країни, тому не випадково, що саме тут найчастіше відбуваються найважливіші події та заходи.

Вересень 2012 року став визначальним для литовських лікарів та науковців, адже протягом трьох днів (з 13.09 по 15.09.2012) вчені ділились із колегами здобутим багаторічним досвідом щодо діагностики, профілактики та лікування остеопорозу на IV Балтійському конгресі з остеопорозу, що проводився на базі готелю «Редіссон Блу» в місті Вільнюс.

Тематика, яку обрали організатори цього заходу, на сьогодні є надзвичайно актуальною, оскільки вона об’єднує лікарів різного фаху та стосується інтегрованої проблеми сучасної внутрішньої медицини. Адже з кожним роком усе більше зростає поширеність остео­порозу в світовій популяції, що, у свою чергу, збільшує кількість пацієнтів із переломами кісток та призводить до ранньої інвалідизації працездатного населення. Здавалося б, більшість аспектів даної проблеми вивчені та відомі, розроблені сучасні принципи діагностики та лікування остеопорозу, проте науковці ще раз довели багатогранність можливостей медичної науки та розповіли про нові відкриття та власні практичні спостереження. Здійснити обмін досвідом та збагатити свій науковий потенціал мала можливість і українська делегація науковців на чолі з доктором медичних ­наук, заслуженим діячем науки та техніки України, професором В.В. Поворознюком, які протягом багатьох років у своїй науковій та практичній діяльності вирішують проблему остеопорозу на базі ДУ «Інституту геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» у відділі клінічної фізіології та патології опорно­рухового апарату. Серед представників делегації були Н.І. Дзерович, Вас.В. Поворознюк, Г.С. Дубецька.

На церемонії відкриття конференції виступив президент Литовського фонду остеопорозу професор Відмантас Алякна, який привітав учасників конгресу та доповів про сучасний стан проблеми остеопорозу в Литві, закликаючи усіх представників об’єднати свої зусилля та знання у боротьбі з таким грізним захворюванням, як остеопороз.

Програма конференції була надзвичайно насиченою та цікавою. У перший день велику увагу привернули лекції іноземних колег, які розповіли про стан проблеми в Литві, Латвії, Естонії та Росії, вказавши на показники поширеності остеопорозу в даних країнах.

Так, представник литовської медицини Аврелія Красаускієн розповіла про сучасний стан проблеми остеопорозу в Литві, відзначила важливу роль вітаміну D та кальцію в профілактиці й лікуванні остеопорозу та необхідність подальшого вивчення впливу препаратів кальцію на організм людини, подала розроблені рекомендації щодо діагностики та лікування даного захворювання, провела аналіз наявної медичної літератури в Литві, присвяченої даній проблемі. У своїй лекції вона також вказала на те, що зросла частка переломів шийки стегнової кістки та відмітила, що станом на 2010 рік частота переломів шийки стегнової кістки в Литві становила 308 випадків у жінок та 160 випадків у чоловіків на 100 000 населення. Підсумовуючи доповідь, вона відзначила необхідність розробки основних шляхів подолання даної проблеми та визначила необхідні для цього завдання.

Президент Латвійської асоціації остеопорозу та метаболічних захворювань Інгварс Раса вказав на важливу роль та необхідність застосування бісфосфонатів, стронцію ранелату, деносумабу та вітаміну D у ревматологічній та ортопедичній практиці, відмітив потребу у визначенні факторів ризику розвитку остеопорозу, у проведенні скринінгових програм і розробці кваліфікованої терапії для дорослого населення Латвії.

Президент Естонської асоціації остеопорозу Катре Маасалу навела статистичні дані щодо переломів верхніх кінцівок в Естонії в період із 2006 по 2010 р., поділивши пацієнтів на 3 групи: 55–64 роки, 65–74 роки та понад 75 років, відмітивши високі показники даної патології в усіх вікових групах із тенденцією до збільшення з 2006 до 2010 р. та найвищі показники переломів у віці 55–64 роки протягом усіх періодів. Вона також розповіла про економічні затрати для проведення остеосинтезу та лікування пацієнтів із переломами кісток.

Президент Російської асоціації остеопорозу професор Ольга Лесняк розповіла про епідеміологію остеопорозу та переломи кісток у жителів Росії. Було представлено дані досліджень, відповідно до яких частота остеопорозу у жінок становить 33,8 %, остеопенії — 43,3 %, а у чоловіків: 26,9 та 44,1 % відповідно. Вона наголосила на необхідності своєчасної профілактики та лікування остеопорозу з метою запобігання переломам кісток та на важливості вивчення даної проблеми у світових масштабах.

Дана конференція відзначалася насиченістю важливою та цікавою інформацією. Виступи учасників конгресу супроводжувались суперечливими дискусіями. Лекції провідних світових науковців висвітлили найактуальніші питання сьогодення, зокрема особливості лікування та діагностичні критерії остеопорозу, тактику ведення пацієнтів з остеоартрозом суглобів, застосування сучасних медикаментозних засобів для лікування цих нозологій, доцільність, необхідність та правила прийому препаратів кальцію та вітаміну D, принципи діагностики та лікування остеопоротичних деформацій тіл хребців, хірургічну тактику при переломах.

Важливою дана конференція стала й для української делегації науковців, оскільки доповіді професора В.В. Поворознюка викликали неабияку зацікавленість в іноземних колег, про що свідчили велика кількість запитань та цікава дискусія серед учасників конгресу. Адже було подано дані власного досвіду у вивченні ролі вітаміну D в Україні і висвітлювалась проблема остеопорозу в чоловіків.

З урахуванням того, що медична наукова література на сьогодні насичена інформацією про остеопороз в основному в жінок і значно меншу увагу акцентують на даній проблемі в чоловіків, лекція професора В.В. Поворознюка стала пізнавальною знахідкою для учасників конференції. Адже лікарі та науковці дізнались не лише про епідеміологічні та діагностичні особливості остеопорозу в чоловіків, а й відкрили нові можливості терапевтичних підходів та шляхи подолання даної патології, оскільки під час доповіді було подано сучасні рекомендації для профілактики та лікування остеопорозу в чоловіків. Крім цього, професор В.В. Поворознюк наголосив на важливості визначення вмісту тестостерону в плазмі крові у чоловіків та вказав на взаємозв’язок даного показника з мінеральною щільністю кісткової тканини. Були подані дані власних досліджень, які підтверджують той факт, що в чоловіків із гіпогонадизмом частіше спостерігається зниження мінеральної щільності кісткової тканини. Велику увагу під час лекції було також приділено проблемі переломів кісток у чоловіків. Так, частота даної патології становить на сьогодні 30 %. Підсумовуючи доповідь, професор відмітив необхідність подальшого вивчення проблеми остеопорозу в чоловіків та вказав на важливість проведення наукових спостережень у даної категорії пацієнтів.

Українська делегація також мала змогу відвідати Національний центр проблем остеопорозу у Вільнюсі та познайомитись із його роботою, адже завжди корисно пізнавати досвід іноземних колег та надалі вдосконалювати якість надання медичної допомоги у своїй державі.

Поїздка в Литву не лише стала для українців корисною завдяки надбанню професійного досвіду, а й дала можливість познайомитись з історичними цінностями країни та пізнати мальовничі простори Литви. Особливі враження залишились після відвідин одного із найбільших надбань країни — Тракайського замку, відомого в цілому світі своєю архітектурною величчю та культурною й історичною цінністю. Дана поїздка стимулює інтерес до нових наукових досліджень та утвер­джує вічність загальнолюдських цінностей у спілкуванні людей різних країн.

Підготувала Г.С. Дубецька

ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ