Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013
Вернуться к номеру
Корекція мікробіологічних змін кишечника у хворих на цукровий діабет
Авторы: Ілюшина А.А., Пашковська Н.В., Павлович Л.Б., Оленович О.А., Маслянко В.А. - Кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Цукровий діабет (ЦД) залишається однією з актуальних проблем клінічної медицини. Йому властиві різні системні ускладнення, серед яких важливе значення мають ураження травного тракту (Боднар П.М., 2002; Stacher G., 2001). Порушення секреторної й моторної функцій кишечника з міграцією бактеріальної флори з товстої кишки в проксимальні відділи травного каналу створює сприятливі умови для розвитку патогенної мікрофлори (Захаренко С.М., 2001). Результати вивчення популяційного рівня мікрофлори порожнини товстої кишки в хворих на ЦД типу 2 показали, що виникають дисбіотичні порушення кишечника (Ляшук Р.П., 2002). З метою корекції порушень мікробіоценозу товстої кишки у хворих на ЦД використовують пробіотики (Ляшук Р.П., 2002).
Матеріал і методи дослідження. Нами обстежено 30 хворих на ЦД типу 2 — 16 чоловіків та 14 жінок. Середній вік хворих становив (51,6 ± 2,3) року (від 46 до 56 років). Середній індекс маси тіла становив (27,8 ± ± 1,8) кг/м2 (від 26,1 до 31,4 кг/м2). Від початку лікування хворим проводили загальноклінічні, біохімічні дослідження з визначенням основних показників вуглеводного, білкового, мінерального, ліпідного обмінів, бактеріограму. Хворим виконували УЗД органів черевної порожнини.
Результати дослідження та їх обговорення. Біоспорин призначали по 2 дози 2 рази на добу впродовж двох тижнів. Перед початком лікування всі хворі скаржилися на загальну слабкість, зниження працездатності. Больовий синдром за ходом товстої кишки траплявся в 25 осіб (83,3 %), неприємне відчуття в роті — в 24 (80,0 %), відрижка — в 23 (76,6 %), схильність до запорів відмічали у 22 хворих (73,3 %), до проносів — у 14 осіб (46,6 %). Під час об’єктивного дослідження при пальпації живота виявили чутливість по ходу кишечника. При оцінці індивідуальних показників бактеріограм хворих до лікування встановлено дисбактеріоз І ступеня в трьох (10,0 %) осіб, дисбактеріоз ІІ ступеня — у 8 (26,6 %) осіб, у 14 хворих (46,6 %) констатували дисбактеріоз ІІІ ступеня, у 5 (16,6 %) — дисбактеріоз IV ступеня. При застосуванні препарату Біоспорин наприкінці першого тижня лікування у (82,4 ± 1,2) % осіб зменшився больовий синдром, через два тижні неприємні відчуття у роті відмічали 8 (26,6 %) осіб, схильність до запорів — 7 (23,3 %), до проносів — 5 (16,6 %) осіб. При оцінці показників бактеріограм після проведеного лікування нами встановлено в 10 осіб (33,3 %) нормобіоценоз, у 14 (46,6 %) — дисбактеріоз І ступеня, у 4 (13,3 %) — дисбактеріоз ІІ ступеня, у 2 (6,6 %) — дисбактеріоз ІІІ ступеня, дисбактеріоз IV ступеня після лікування не виявлено.
Висновок. Препарат Біоспорин позитивно впливає на мікробіоценоз товстої кишки в хворих на цукровий діабет типу 2. Двотижневе лікування пацієнтів цим препаратом сприяє значному зниженню ступеня дисбактеріозу. Нормалізація порушень мікробіоценозу товстої кишки в хворих на цукровий діабет за допомогою препарату Біоспорин на тлі базового лікування позитивно впливає на клінічнолабораторні показники перебігу захворювання.