Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Відомо, що підвищення функції щитоподібної залози (ЩЗ), що спостерігається при дифузному токсичному зобі (ДТЗ), асоціюється зі збільшенням швидкості метаболізму й призводить до порушення ліпідного обміну. У нормі тиреоїдні гормони регулюють експресію ферментів, що беруть участь у всіх етапах обміну ліпідів. За умови патологічного процесу посилюється ліполіз, збільшується окиснення вільних жирних кислот, порушується синтез, катаболізм і екскреція загального холестерину.

Мета дослідження — проаналізувати показники ліпідного спектра крові в хворих із дифузним токсичним зобом до початку лікування.

Матеріал і методи дослідження. У дослідження ввійшли 43 хворих (29 жінок та 14 чоловіків). Середній вік обстежених хворих становив (45 ± 7) років. Відповідно до мети роботи хворі були розділені на дві групи: до першої групи ввійшли 15 пацієнтів без патології ЩЗ та інших тяжких супутніх захворювань; до другої — 28 хворих із ДТЗ до лікування. Всім пацієнтам проводили загальноприйняте клініко­лабораторне обстеження, що включало: збір скарг, вивчення анамнезу життя та захворювання, об’єктивного стану пацієнта, дослідження гормонів тиреоїдної панелі та ліпідного спектра крові. Функціональний стан гіпофізарно­тиреоїдної системи оцінювали за допомогою визначення концентрації тиреотропного гормона (ТТГ), вільних фракцій тироксину (вТ₄) та трийодтироніну (вТ₃), антитіл до тиреоглобуліну та тиреоїдної пероксидази в сироватці крові імунохімічним методом з електрохемілюмінесцентною детекцією за допомогою аналізатора Cobas 6000 (e 601 модуль) з використанням тест­систем фірми Roche Diagnostics (Швейцарія). Дослідження основних показників ліпідного обміну (загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) та тригліцеридів (ТГ)) здійснювали ферментативно­колориметричним методом за допомогою аналізатора Cobas 6000 (с 501 модуль) з використанням тест­систем фірми Roche Diagnostics (Швейцарія). Статистичний аналіз проводили варіаційно­статистичним методом. Вірогідність відмінностей оцінювали за t­критерієм (критерій Стьюдента). Відмінності вважали вірогідними за умови р < 0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. У результаті проведеного аналізу ліпідного спектра крові встановлено, що рівень ЗХС в другій групі ((4,92 ± ± 1,44) ммоль/л) суттєво не відрізнявся від показників першої групи ((4,78 ± 1,23) ммоль/л). Виявлено вірогідне підвищення рівнів ЛПДНЩ у другій групі ((1,12 ± ± 0,09) ммоль/л) і ТГ ((2,52 ± 0,41) ммоль/л) порівняно з першою групою, де концентрація ЛПДНЩ становила (1,09 ± 0,07) ммоль/л, ТГ (1,7 ± 0,36) ммоль/л. Було зафіксовано підвищення коефіцієнта атерогенності в другій групі до (3,18 ± 0,26) ум.од., тоді як у першій групі він становив (2,56 ± 0,18) ум.од. Вірогідних змін показників ЛПВЩ і ЛПНЩ в обох обстежуваних групах не спостерігали.

Висновок. Результати дослідження свідчать, що ліпідний профіль у хворих із дифузним токсичним зобом характеризується суттєвими атерогенними порушеннями, а саме підвищенням холестеринового коефіцієнта атерогенності, тригліцеридів і ліпопротеїдів дуже низької щільності на тлі нормальних або навіть дещо знижених показників загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності та ліпопротеїдів високої щільності.