Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013
Вернуться к номеру
N-термінальний мозковий натрійуретичний пептид, ригідність артерій і циркулюючий інсулін при кардіоваскулярній формі діабетичної автономної невропатії серця
Авторы: Сергієнко В.О., Ажмі Самір, Сегін В.Б. - Кафедра ендокринології, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Збільшення концентрації мозкового натрійуретичного пептиду (BNP) і/або неактивного Nтермінального фрагмента BNP (NTprоBNP) у крові зареєстровано у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2го типу з «німою» ішемією міокарда, однак залишається нез’ясованим питання, чи існує взаємозв’язок між рівнем секреції BNP, ригідності артерій у хворих на ЦД 2го типу та розвитком макро і/або мікросудинних ускладнень. Шкали для оцінки серцевосудинного ризику (Фремінгемська, SCORE, PROCAM тощо) недостатньо повно його прогнозують. У зв’язку з цим ведеться пошук нових, більш об’єктивних маркерів, одним із яких є ригідність (жорсткість) артерій.
Мета роботи — дослідити особливості параметрів жорсткості артерій, умісту циркулюючого інсуліну та вмісту NTproBNP в крові у хворих на цукровий діабет 2го типу з кардіоваскулярною формою діабетичної автономної невропатії серця (ДАНС).
Матеріал і методи дослідження. Обстежені 65 хворих на ЦД 2го типу, із них 12 пацієнтів із ЦД 2го типу без верифікованих серцевосудинних захворювань (ССЗ), 14 хворих із субклінічною стадією ДАНС, 18 — функціональною, 21 — функціональноорганічною. Пацієнти не відрізнялися за віком, індексом маси тіла (ІМТ), супутньою патологією (р > 0,05). Контроль — 12 практично здорових осіб, порівнянних із хворими за віком та ІМТ (р > 0,05). ДАНС верифікували за змінами, виявленими при проведенні 5 стандартних автономних тестів серцевосудинних рефлексів, ЕКГ, векторкардіографії, добового моніторингу електрокардіограми (холтерЕКГ), АТ (ДМАТ), параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки та структурнофункціонального стану міокарда. З метою оцінки пружноеластичних властивостей артерій застосовували метод осцилометрії за допомогою апарата TensioMedTM Arteriograph 24 (Угорщина). Визначали індекс аугментації в аорті (ІАао), індекс аугментації плечової артерії (ІАбр), швидкість поширення пульсової хвилі в аорті (ШППХ), амбулаторний індекс жорсткості артерій (АІЖА). ЕКГ проводили за допомогою «Юкард200» (Utas, Україна) у 12 загальноприйнятих відведеннях. ХолтерЕКГ виконували за допомогою ЕС3Н (Labtech, Угорщина), ДМАТмонітора АВРМ04 (Labtech, Угорщина). Концентрацію імунореактивного інсуліну (ІРІ) в крові визначали за допомогою наборів Immunotech Insulin IRMA (Чехія), NTproBNP — Biomedica (Австрія). Статистичний аналіз — ANOVA (MicroCal Origin v. 8,0).
Результати дослідження та їх обговорення. Отримані результати свідчать, що в пацієнтів із ЦД 2го типу без діагностованих ССЗ параметри жорсткості артерій знаходились в межах фізіологічної норми, проте спостерігається тенденція до їх підвищення порівняно з результатами, отриманими в контрольній групі (ІАао +29,6 %, р < 0,05; ІАбр +30,6 %, р < 0,01; ШППХ +23,6 %, р < 0,001; АІЖА +20,0 %, р < 0,05). Аналіз пульсової хвилі серед пацієнтів із субклінічною стадією ДАНС виявив подальше зростання жорсткості судинної стінки: ІАао становив +22,1 %, р < 0,05; ІАбр +41,9 %, р < 0,05; ШППХ +13,5 %, р < 0,01; АІЖА +16,7 %, р < 0,05 щодо пацієнтів із ЦД 2го типу без верифікованих ССЗ. Середнє значення ШППХ перевищує фізіологічні та розцінюється як підвищене (10,1 м/с). Серед цих хворих у 7,1 % зареєстровано оптимальне значення ІАбр, 50,0 % — нормальне, 42,9 % — підвищене; 42,9 % — нормальне значення ШППХ, 57,1 % — підвищене. Середні рівні параметрів ригідності артерій у пацієнтів із функціональною стадією перевищують фізіологічні та розцінюються як підвищені. ІАао становить +26,2 %, р < 0,01; ІАбр +66,2 %, р < 0,001; ШППХ +24,7 %, р < 0,001; АІЖА +30,6 %, р < 0,01, щодо пацієнтів із ЦД 2го типу без верифікованих ССЗ. Рівень ШППХ статистично вірогідно відрізняється від аналогічного у хворих із субклінічною стадією (+9,9 %, р < 0,05). У хворих із функціональною стадією в 55,5 % спостерігається фізіологічні показники ІАбр, у 38,9 % — підвищені, у 5,6 % — патологічні; у 16,7 % — фізіологічні параметри ШППХ, 50,0 % — підвищені, 33,3 % — патологічні. Функціональноорганічна стадія характеризується найвищими показниками жорсткості артерій, а саме: ІАао +37,8 %, ІАбр +67,6 %, ШППХ +37,1 %, АІЖА +55,6 %, р < 0,001, щодо пацієнтів із ЦД 2го типу без верифікованих ССЗ. Рівні ШППХ і АІЖА вірогідно відрізняються від аналогічних у пацієнтів із субклінічною (+20,8 і 33,3 %, р < 0,001) і функціональною стадією (відповідно +9,9 і 19,2 %, р < 0,05). У хворих на ЦД 2го типу з ДАНС встановлено пряму кореляційну залежність між концентрацією ІРІ та параметрами ШППХ (r = 0,05, p < 0,01). Концентрація NTproBNP у хворих на ЦД 2го типу без верифікованих ССЗ становила +20,8 % щодо контрольної групи (р > 0,05); за субклінічної стадії ДАНС — +61,5 % відносно значень контрольної групи (р < 0,001), +33,7 % відносно показників, отриманих у пацієнтів із ЦД 2го типу без ССЗ (р1 < 0,001); за функціональної — +90,1 % відносно значень контрольної групи (р < 0,001), +57,4 % відносно групи хворих на ЦД 2го типу без ССЗ (р1 < 0,001) та +17,7 % відносно субклінічної стадії ДАНС (р2 < 0,05); за функціональноорганічної — +67,8 % порівняно з субклінічною стадією (р2 < 0,001), +42,6 % порівняно із функціональною стадією (р3 < 0,001).
Висновки
1. У пацієнтів з цукровим діабетом 2го типу і формою діабетичної автономної невропатії серця збільшення рівня Nтермінального фрагмента натрійуретичного пептиду вірогідно й незалежно пов’язане зі зростанням маси міокарда лівого шлуночка і ШППХ.
2. Збільшення вмісту Nтермінального фрагмента натрійуретичного пептиду в крові хворих на цукровий діабет 2го типу корелює з приєднанням субклінічної діабетичної автономної невропатії серця й, отже, може свідчити про наявність субклінічної діабетичної автономної невропатії серця.
3. У хворих на цукровий діабет 2го типу без верифікованих серцевосудинних захворювань спостерігається тенденція до підвищення параметрів жорсткості артерій. Приєднання субклінічної стадії діабетичної автономної невропатії серця супроводжується збільшенням показників ригідності артерій. ШППХ перевищує фізіологічні показники й розцінюється як підвищена.
4. У пацієнтів з функціональною стадією діабетичної автономної невропатії серця спостерігається підвищення параметрів ІАао і ІАбр, ШППХ, АІЖА, а ШППХ статистично вірогідно збільшена порівняно із субклінічною стадією.
5. Функціональноорганічна стадія характеризується переважно підвищеними й патологічними змінами показників жорсткості артерій. ШППХ і АІЖА статистично вірогідно збільшені в порівнянні з субклінічною та функціональною стадіями діабетичної автономної невропатії серця.
6. У хворих на цукровий діабет 2го типу з діабетичною автономною невропатією серця встановлено пряму кореляційну залежність між концентрацією інсуліну та параметрами ШППХ (r = 0,05, p < 0,01).
7. Отримані результати дозволяють припустити наявність патофізіологічних зв’язків між метаболічними, функціональними та структурними порушеннями міокарда у хворих на цукровий діабет 2го типу з кардіоваскулярною формою діабетичної автономної невропатії серця.