Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Постійний вплив на людину різних ксенобіотиків довкілля, зокрема солей важких металів, призводить до розвитку різних патологічних процесів. Серед них — порушення морфоструктури та діяльності надниркових залоз.

Участь гормонів наднирників у реакції організму на різні зовнішні впливи є предметом активного вивчення. Зокрема, досліджуються добові, сезонні та інші хроноритми фізіологічних функцій в адреналектомованих тварин. Водночас відомості щодо циркадіанних змін функціонування надниркових залоз мають фрагментарний характер.

Матеріал і методи дослідження. Дослідження виконані на 96 статевозрілих нелінійних білих щурах­самцях масою тіла 0,20–0,25 кг. Утримували тварин за звичайних умов віварію на стандартному харчовому раціоні з вільним доступом до води та їжі, при температурі приміщення 20–22 °С.

Проведено дві серії експериментів: І серія — визначення показників циркадіанних ритмів функціонального стану надниркових залоз в інтактних щурів; ІІ серія — визначення показників циркадіанних ритмів функціонального стану надниркових залоз в умовах одноразового вливу свинцю хлориду. Тварин обох серій розподіляли на шість груп по вісім щурів у кожній. Для встановлення циркадіанних особливостей функціонування надниркових залоз у кожній з серій експериментів проводили дослідження о 08:00, 12:00, 16:00, 20:00, 24:00 та 04:00.

Дослідним групам щурів упродовж 14 діб внутрішньошлунково вводили водний розчин свинцю хлориду в дозі 50 мг/кг, контрольним групам — водопровідну воду.

Дослідження вмісту адреналіну та норадреналіну в плазмі крові виконували за допомогою імуноферментного аналізу з використанням набору реагентів CatCombi ELISA фірми IBL (Гамбург, Німеччина); рівень кортикостерону в плазмі крові щурів встановлювали за допомогою радіоімунного методу з використанням набору реагентів Corticosterone RIA (for rats and mice) фірми IBL (Гамбург, Німеччина).

Отримані цифрові дані обробляли методами варіаційної статистики за допомогою пакета програм Biostat та Excel із використанням для оцінки вірогідності різниць окремих груп даних критерію Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. У результаті проведених досліджень встановлено, що катехоламінам та кортикостерону характерна добова секреторна динаміка, причому фазова структура циркадіанних ритмів адреналіну та норадреналіну виявилася однаковою. Пік секреції катехоламінів припадає на денні години доби: о 12:00 концентрація адреналіну в плазмі крові дорівнювала (16,50 ± 0,74) нмоль/л, а норадреналіну — (55,80 ± 1,03) нмоль/л. Батифаза вмісту цих гормонів у плазмі крові спостерігалася о 04:00, у цей час рівень адреналіну становив (11,10 ± 0,20) нмоль/л, норадреналіну — (33,80 ± 1,10) нмоль/л. Амплітуда секреції норадреналіну становила (43,10 ± 3,17) %, адреналіну — (17,50 ± 4,35) %.

Отримані нами дані збігаються з відомостями літератури щодо добових ритмів секреції катехоламінів, а також корелюють з описаними морфометричними дослідженнями. В останніх саме в нічних серіях дослідів відмічено посилення обмінних та синтетичних процесів у тканині, що проявлялося збільшенням розмірів ядер, виявленням великої кількості еухроматину в них, розширенням ядерних пор, збільшенням числа мітохонд­рій та рибосом.

У результаті проведених експериментів встановлено, що чіткі циркадіанні характеристики має й концентрація в плазмі крові основного гормону пучкової зони кори надниркових залоз щурів — кортикостерону. Але його добова динаміка має інші характеристики, ніж циркадіанні хроноритми катехоламінів. Так, максимальна концентрація кортикостерону у плазмі крові контрольних тварин спостерігалася в ранковий період доби й о 08:00 дорівнювала (119,20 ± 9,70) нмоль/л. Батифаза ритму припадала на 20:00 ((42,30 ± 3,84) нмоль/л). Амплітуда секреції гормону — (43,50 ± 3,17) %.

Одноразове введення водного розчину свинцю хлориду в дозі 50 мг/кг призводило до активації секреторної діяльності клітин мозкової речовини надниркових залоз у всіх досліджених часових проміжках доби, що супроводжувалося збільшенням викиду катехоламінів у кров.

Акрофазу концентрації адреналіну у плазмі крові реєстрували о 16:00 ((31,30 ± 0,67) нмоль/л), батифазу — о 08:00 ((22,40 ± 0,48) нмоль/л). Максимальну величину норадреналіну зафіксовано о 20:00 — (92,20 ± 1,12) нмоль/л, мінімальну — о 12:00 ((58,6­ ± 1,34) нмоль/л).

Амплітуда ритму секреції адреналіну дослідних щурів знизилася з 17,5 до 14,8 %, норадреналіну — із 43,1 до 38,2 %. Хоча такі зміни не мали вірогідного характеру, вони є свідченням функціонального виснаження клітин, відповідальних за секрецію катехоламінів.

Свинцеве отруєння тварин викликало й підвищення концентрації кортикостерону в плазмі крові впродовж доби. Разом з цим архітектоніка ритму цього показника в дослідних щурів не відрізнялася від інтактних: акрофаза припадала на 08:00, батифаза — на 20:00. О 08:00 концентрація кортикостерону в плазмі крові становила (192,40 ± 5,38) нмоль/л проти (119,00 ± 9,71) нмоль/л у контролі. О 20:00 цей показник у дослідних тварин зростав більше ніж у два рази і становив (95,30 ± ± 5,82) нмоль/л. Амплітуда секреції кортикостерону знижувалася з 43,5 до 24,7 %, що вказує на напружене функціонування відповідної тканини надниркових залоз в умовах свинцевого отруєння.

Висновки. За умов свинцевої інтоксикації відбуваються порушення гормональної активності надниркових залоз та розвиток десинхронозу їх діяльності. Зрушення у функціонуванні надниркових залоз у нічний період менш виражені, що, ймовірно, пояснюється збільшенням у цей час доби концентрації мелатоніну в плазмі крові.