Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Вернуться к номеру

Ефективність застосування препаратів цинку у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, поєднане з абдомінальним ожирінням та цукровим діабетом II типу

Авторы: Ступницька Г.Я., Федів О.І. - Кафедра внутрішньої медицини, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці; Притуляк О.В., Юхимчук В.В. КУ «Обласна клінічна лікарня», м. Чернівці

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вивченню ролі макро­ та мікроелементів, зокрема цинку, в патогенезі хронічних захворювань внутрішніх органів (хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), ожиріння, цукрового діабету (ЦД) тощо) приділяється велика увага. Дослідження показали, що дефіцит цинку може асоціюватися з інсулінорезистентністю, гіпертригліцеридемією, зниженням толерантності до глюкози. Також доведено, що цинк клінічно та патофізіологічно пов’язаний із запальними захворюваннями легень, зокрема з бронхіальною астмою та ХОЗЛ. Пацієнти з ХОЗЛ мають нижчий рівень цинку в плазмі крові, ніж здорові особи. Основними причинами недостатності цинку вважаються неадекватне надходження його з їжею та штучний (антропогенний) дефіцит життєво необхідного мікроелементу внаслідок істотного індустріального навантаження та забруднення навколишнього середовища ксенобіотиками. Дослідження, проведені на щурах, продемонстрували антиоксидантні та протизапальні властивості цинку.

Мета дослідження — вивчити ефективність використання препаратів цинку у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із супутнім цукровим діабетом та абдомінальним ожирінням.

Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 20 хворих на ХОЗЛ, 10 пацієнтів з ожирінням та ЦД, 15 хворих на ХОЗЛ із супутнім ожирінням та ЦД, 10 практично здорових осіб. Визначення концентрації цинку в сироватці крові проводили за допомогою атомно­абсорбційного спектрофотометра в центрі молекулярної діагностики ФГУН ЦНДІ епідеміології Рос­потребнадзору.

Результати дослідження та їх обговорення. За результатами нашого дослідження, у хворих на ХОЗЛ без супутнього ожиріння та ЦД рівень цинку в сироватці крові становив (11,06 ± 0,91) мкмоль/л, що було на 25,7 % нижчим за відповідні показники у здорових осіб (р < 0,05). У хворих на ХОЗЛ із супутнім ожирінням та ЦД показник рівня цинку знижувався на 22,1 % (р < 0,05). При застосуванні 4­тижневого курсу цинктералу у хворих на ХОЗЛ, поєднане з абдомінальним ожирінням та ЦД, відзначалось покращення клінічної симптоматики (зменшення об’єму харкотиння, полегшення його відходження, зниження кількості сухих хрипів у легенях), а також спостерігалась позитивна динаміка показників вуглеводного та ліпідного спектра крові. Рівень цинку крові через місяць після початку лікування у хворих на ХОЗЛ з ожирінням та ЦД вірогідно зростав та наближався до відповідних показників у практично здорових осіб.

Висновок. Використання препаратів цинку у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із супутнім ожирінням та цукровим діабетом позитивно впливає на перебіг зазначеної коморбідної патології.



Вернуться к номеру