Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Вернуться к номеру

Порушення макро- та мікроелементного гомеостазу у хворих на цукровий діабет 2-го типу з ожирінням

Авторы: Cуслик Г.І. - Кафедра ендокринології, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Макро­ та мікроелементний гомеостаз як часткова форма загальної гомеостатичної системи відіграє важливу роль у процесах життєдіяльності організму. Спектр біологічних функцій мікроелементів дуже широкий. У складі металоферментів або у вигляді каталізаторів вони активують більшість ензимних систем організму, стимулюють процеси тканинного дихання, енергетичного обміну, кровотворення, імунологічні реакції, синтез біологічно активних речовин, гормонів, метаболізм білків, вуглеводів, ліпідів, а також корегують рівень процесів вільнорадикального окислення. Зазвичай дослідники оминали увагою питання участі макро­/мікроелементів у регуляції вуглеводного, ліпідного, білкового обміну при цукровому діабеті (ЦД) 2­го типу з ожирінням. До сьогодні практична медицина має недостатньо інформації про особливості вмісту магнію (Mg2+), цинку (Zn2+), хрому (Cr3+), марганцю (Mn) та міді (Cu) в крові хворих на ЦД 2­го типу з ожирінням та вплив їх концентрації на формування та прогресування інсулінорезистентності (ІР). Це есенціальні макро­ та мікроелементи, які беруть безпосередню участь у регулюванні вуглеводного обміну.

Мета дослідження — вивчення особливостей концентрації Mg2+, Zn2+, Cr3+, Mn та Cu в еритроцитах і сироватці крові та вплив отриманих показників на параметри інсулінової резистентності у хворих на цукровий діабет 2­го типу з ожирінням.

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 50 хворих на ЦД 2­го типу з ожирінням (середній вік (54,8 ± 7,4) року; середня тривалість захворювання (8,2 ± 5,5) року; індекс маси тіла (ІМТ) — (33,15 ± 4,52) кг/м2); 25 хворих на ЦД 2­го типу без ожиріння (аналогічного віку та тривалості захворювання, Р > 0,05); 11 пацієнтів з абдомінальним ожирінням та фізіологічним глюкозотолерантним тестом (аналогічного віку та показниками ІМТ, Р > 0,05). Контрольну групу становили 15 здорових людей. Усім хворим було проведено клініко­інструментальне та лабораторне дослідження. Діагностика та визначення ступеня компенсації ЦД 2­го типу проводилися відповідно до рекомендацій Європейської діабетичної асоціації. Стан вуглеводного обміну оцінювали за показниками концентрації глікованого гемоглобіну (HbA1c), пре­ й постпрандіальної глікемії. Визначення концентрації імунореактивного інсуліну (ІРІ) в крові проводили за допомогою тест­наборів Immunotech Insulin IRMA. Індекс гомеостатичної моделі оцінки ІР (Нomeostasis model assessment) (НОМА­ІР) розраховували за формулою: НОМА – ІР = G0 × Ins0/22,5, де G— рівень глюкози плазми крові натщесерце (ммоль/л); Ins0 — вміст ІРІ в плазмі крові натщесерце (мкМО/мл). НОМА — індекс функції клітин (НОМА­ФБК) розраховували за формулою: НОМА­ФБК = Ins0 × 20/(G– – 3,5), де G0 — рівень глюкози плазми крові натщесерце (ммоль/л); Ins0 — уміст ІРІ в плазмі крові натщесерце (мкМО/мл). Із метою верифікації ІР використовували показники ІМТ, коефіцієнт показників «талія/стегно», показники НОМА. Концентрацію макро­ та мікроелементів визначали за допомогою атомно­абсорбційної спектрофотометрії. Статистичний аналіз проводився статистично­варіаційним методом за допомогою відповідної комп’ютерної програми.

Результати дослідження та їх обговорення. Виявлено порушення гомеостазу есенціальних макро­ та мікроелементів у крові хворих на ЦД 2­го типу з ожирінням. Аналіз структури дисбалансу макро­ та мікроелементів у хворих на ЦД 2­го типу з ожирінням виявив зниження вмісту Mg2+ в еритроцитах на 27,4 % та збільшення його рівня в плазмі крові на 16,3 %; зниження концентрації Zn2+, Cr3+ і Mn на 33,3, 18,2 і 27,5 % відповідно й підвищення рівня Cu на 26 % у плазмі крові. У групі осіб з ожирінням і непорушеним ГТТ показники вмісту макро­ та мікроелементів суттєво не відрізнялися від контрольної групи. У пацієнтів із ЦД 2­го типу та ожирінням виявлено кореляційний зв’язок між вмістом Mg2+ в еритроцитах і НОМА­ІР (r = –0,52; р < 0,01); рівнем Zn2+ у сироватці крові та НОМА­ІР (r = –0,35; р < 0,01); концентрацією Cr3+ у сироватці крові та НОМА­ІР (r = –0,49; р < 0,01) та вмістом Mn у сироватці крові та показником НОМА­ІР (r=­0,11; р < 0,01). Між умістом Сu та показниками НОМА­ІР вірогідного кореляційного взаємозв’язку нами виявлено не було.

Висновки

1. Цукровий діабет 2­го типу з ожирінням характеризується порушенням балансу макро­ та мікроелементів в організмі, що проявляється зниженням концентрації Mg2+ в еритроцитах (р < 0,01) і підвищенням вмісту Mg2+ в сироватці крові (р < 0,05), зменшенням рівня Zn2+, Cr3+ і Mn (р < 0,05) й підвищенням умісту Cu (р < 0,05) у крові.

2. Дисбаланс макро­ та мікроелементів у хворих на цукровий діабет 2­го типу з ожирінням корелює з показником НОМА­ІР. Виявлено негативний кореляційний зв’язок між НОМА­ІР та вмістом Mg2+ в еритроцитах (r = –0,52; р < 0,01), рівнем Zn2+ у плазмі крові (r = –0,35; р < 0,01) та концентрацією Cr3+ у плазмі крові (r = –0,49; р < 0,01).



Вернуться к номеру