Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

При проведенні під егідою ВООЗ Міжнародної декади захворювань кісток і суглобів (2000–2010) серед найпоширенішої системної патології скелета особливо виділений остеопороз, що характеризується зниженням кісткової маси та структурними змінами кісткової тканини. У зв’язку із загальним постарінням населення, в тому числі й української популяції, питання діагностики, профілактики та лікування остеопорозу набули особливої актуальності. При цьому основна увага приділяється вивченню функціонального стану кістково­м’язової системи у населення, що проживає в екологічно несприятливих регіонах, до яких належать і йододефіцитні. Дослідження, здійснювані в 2001–2006 рр., засвідчили, що дефіцит йоду спостерігається в більшості областей України. За умов нестачі йоду виявлено не лише широкий спектр йододефіцитних розладів, але й послаблення інтелектуальних функцій, гормонально­метаболічні порушення, порушення структурно­функціонального стану кісткової тканини.

Мета дослідження — вивчити структурно­функціональний стан кісткової тканини у жінок різного віку, які проживають за умов йодної недостатності.

Матеріал і методи дослідження. Для оцінки інформативності, чутливості та специфічності ультразвукової денситометрії обстежено 180 жінок, які постійно проживають за умов йодної недостатності (м. Коломия Івано­Франківської області). Вік жінок перебував у межах від 20 до 82 років (у середньому 49,90 ± 1,02 року). Обстежені були розподілені за віковими групами: 20–29 років — 14 жінок (середній вік 24,2 ± 3,2 року), 30–39 років — 29 жінок (34,0 ± 0,5 року), 40–49 років — 36 жінок (43,8 ± 0,5 року), 50–59 років — 58 жінок (54,9 ± 0,4 року), 60–69 років — 28 жінок (63,5 ± 0,5 року), понад 70 років — 15 жінок (73,7 ± 0,9 року). Використовували такі методи дослідження: огляд, опитування, анкетування, клінічне обстеження та ультразвукову денситометрію кісткової тканини на п’ятковій кістці за допомогою кількісного кісткового ультрасонометра Sahara (Hologic Inc., model 04874, 2008). При проведенні ультразвукової денситометрії оцінювали: швидкість поширення ультразвуку через кістку (ШПУ, м/с); широкосмугове ослаблення ультразвукового сигналу (ШОУ, дБ/МГц); індекс міцності кісткової тканини (ІМ, %); передбачувану мінеральну щільність п’яткової кістки. Остеопороз діагностували за Т­критерієм при зниженні щільності кісткової тканини більше ніж на 2,5 стандартного відхилення від показників умовно здорових 20­річних молодих дорослих людей, а остеопенію — при зниженні щільності кісткової тканини на 1,1–2,4 стандартного відхилення. Статистичний аналіз проводився за допомогою пакетів програм Microsoft Excel та Statistiсa 6.0.

Результати дослідження. На основі проведеної ультразвукової денситометрії остеопороз зареєстровано у 14 жінок (7,8 %), остеопенію — у 87 (48,3 %) та нормальний структурно­функціональний стан кісткової тканини — у 79 (43,9 %) обстежених. Індекс міцності кісткової тканини становив 93,7 ± 1,2 %; ШПУ, що залежить від щільності кістки та еластичності, — 1539,9 ± 2,8 м/с, ШОУ — 67,5 ± 1,8 дБ/МГц. Проведений дисперсійний аналіз залежно від віку виявив вірогідний вплив регіону проживання на варіабельність показників стану кісткової тканини у вікових підгрупах 30–39, 50–59 років та понад 70 років. При аналізі взаємозв’язку між показниками ультразвукової денситометрії п’яткової кістки в жінок, розподілених за віком по десятиріччях, отримано вірогідний позитивний кореляційний зв’язок між показником мінеральної щільності кісткової тканини й швидкістю поширення ультразвуку, широкосмуговим ослабленням ультразвуку та індексом міцності кісткової тканини у вікових групах 30–39 і 50–59 років. Індекс міцності був найбільш вираженим у віковій групі 20–29 років. У той же час не отримано вірогідного кореляційного зв’язку у вікових групах 30–39 років та 50–59 років зі швидкістю поширення ультразвуку. Виявлено вірогідний позитивний кореляційний зв’язок між мінеральною щільністю кісткової тканини й швидкістю поширення ультразвуку та індексом міцності кісткової тканини у всіх вікових групах, крім 30–39, 50–59 років, а з широкосмуговим ослабленням ультразвуку не отримано вірогідного кореляційного зв’язку у віковій групі 30–39 років.

Висновки. Ультразвукова денситометрія п’яткової кістки є високоінформативним методом оцінки структурно­функціонального стану кісткової тканини. Частота остеопорозу серед жінок, які проживають за умов йодної недостатності, досягає 7,8 %, остеопенії — 48,3 %. Йодний дефіцит у поєднанні з іншими чинниками більше впливає на стан мінеральної щільності кісткової тканини у жінок вікових груп 30–39 і 50–59 років порівняно з жінками більш старшого віку.