Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Вернуться к номеру

Діагностичне значення імунологічних показників у верифікації атопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей

Авторы: Бєлашова О.В., Марусик У.І. - Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Рубрики: Эндокринология, Иммунология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

За даними літературних джерел, при розвитку бронхіальної астми (БА) відмічаються певні зміни в імунному статусі хворих: підвищення кількості Т­лімфоцитів, функція яких асоціюється з хелперною (CD4+), зниження Т­клітинної субпопуляції, функція якої асоціюється із супресорною (CD8+). Посилена відповідь Т­хелперів відображається в підвищеній продукції інтерлейкіну­4, під дією якого виникає гіперсекреція загального імуноглобуліну Е — об’єктивного маркера атопії, що лежить в основі реалізації БА в дитячому віці.

З огляду на це метою дослідження стало встановлення клінічно­діагностичного значення змін імунологічних показників у визначенні атопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей.

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставленої мети було сформовано дві клінічні групи. Перша (I) основна група — 38 дітей з атопічною БА (наявність позитивного алергологічного власного та/чи родинного анамнезу), до другої (II) клінічної групи ввійшли 26 пацієнтів із діагнозом БА без ознак атопії. За основними характеристиками групи були порівнянні. Робота виконана згідно з рандомізованим порівняльним дослідженням у паралельних групах із дотриманням основних вимог до методу «дослід­контроль». Отримані результати аналізували методом біостатистики та клінічної епідеміології. У роботі був використаний метод детермінації субпопуляцій Т­лімфоцитів за допомогою моноклональних антитіл.

Результати дослідження та їх обговорення. Хоча вірогідної різниці за середнім вмістом СD4+­ та СD8+­лімфоцитів між хворими груп порівняння виявити не вдалось ((22,1 ± 2,3) Г/л та (0,11 ± 0,06) Г/л порівняно з (19,6 ± 1,6) Г/л та (0,13 ± 0,08) Г/л, р > 0,05), у дітей, хворих на атопічну форму БА, відмічена тенденція до збільшення абсолютного вмісту СD4+­лімфоцитів та зменшення СD8+­клітин. Враховуючи вищенаведені дані, визначено показник імунорегуляторного індексу — співвідношення СD4+/СD8+ у дітей груп спостереження. Так, у пацієнтів I клінічної групи він становив (2,10 ± 0,13) ум.од., у представників групи порівняння – (1,80 ± 0,07) ум.од. (р < 0,05). Виходячи з цього, установлено, що при перевищенні співвідношення СD4+/СD8+ більше ніж 2,0 атрибутивний ризик наявності атопічного варіанту бронхіальної астми в дітей становив 32 %, відносний ризик — 3,8 (ДІ 95 %, 2,1–6,9), відношення шансів — 1,7 (ДІ 95 %, 1,2–2,4).

Висновок. Показники імунорегуляторного індексу, що перевищують 2,0 ум.од., можуть використовуватися як верифікуючий тест для вирізнення атопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей у комплексі з іншими клініко­анамнестичними даними та імунологічними маркерами атопії.



Вернуться к номеру