Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013
Вернуться к номеру
Визначення радіочутливості до йоду-131 функції NK-клітин у хворих на тиреоїдний рак залежно від віку та наявності віддалених метастазів
Авторы: Захарченко Т.Ф., Замотаєва Г.А. - ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ
Рубрики: Эндокринология, Иммунология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Відомо, що наявність віддалених, зокрема легеневих, метастазів погіршує загальний позитивний прогноз у хворих на диференційований рак щитоподібної залози (ДРЩЗ). Пацієнти з виявленими на момент обстеження віддаленими метастазами віднесені до групи високого ризику смертності від рецидиву та метастазування. Радіойодтерапію (РЙТ) в дітей та дорослих застосовують для абляції (деструкції) залишків тканини щитоподібної залози та виявлення й лікування регіонарних та віддалених метастазів ДРЩЗ. Вважають, що тиреоїдна тканина дитячого організму чутливіша до опромінення, ніж дорослого, що пов’язано з проліферативною активністю тироцитів. Лімфоїдна система є надзвичайно радіочутливою, що обумовлено насамперед вразливістю клітин в інтерфазі мітотичного поділу.
Мета дослідження — визначити вплив радіойодтерапії на цитотоксичну активність NKклітин у хворих на диференційований рак щитоподібної залози залежно від віку та наявності віддалених метастазів.
Матеріал і методи дослідження. Досліджували активність NKклітин у прооперованих хворих на ДРЩЗ. Враховуючи вік, було сформовано 3 групи хворих. Першу групу дітей та підлітків становили 24 хворих віком від 13 до 18 років, середній вік становив (16,0 ± 0,3) року, другу групу — 42 молодих пацієнти віком від 19 до 39 років (27,9 ± 0,8), третю групу — 37 хворих старшого віку — від 40 до 71 року (53,0 ± 1,4). Залежність функції NKклітин від наявності віддалених метастазів досліджували у хворих віком 19–39 років, які були розподілені на 2 групи: 26 хворих без віддалених метастазів (середня кількість курсів — 1,3 ± 0,2 курсу РЙТ), та 23 хворих із віддаленими метастазами (середня кількість курсів — 6,7 ± 0,6 курсу РЙТ). Активність NКклітин визначали цитотоксичним методом. Оцінку показника здійснювали за допомогою спектрофотометрії.
Результати дослідження та їх обговорення. Визначення активності NKклітин у різних вікових групах виявило найбільш низький показник у хворих на ДРЩЗ старшого віку як до, так і після курсу РЙТ (до — (21,6 ± ± 0,2) %, після (18,0 ± 0,7) %, p < 0,001). Ступінь зниження активності NКклітин у хворих на ДРЩЗ через 6 діб після РЙТ порівняно з вихідним значенням найбільший у групі дітей та підлітків (на 24,3 %). У молодих хворих із віддаленими метастазами ДРЩЗ активність NКклітин до й після курсу РЙТ нижча (до — (20,2 ± 1,3) %, після — (14,6 ± 0,8) %), ніж у молодих пацієнтів без віддалених метастазів (до — (27,5 ± 1,6) %, після — (25,9 ± 1,8) %).
Висновки. Істотне зниження активності NKклітин через 6 діб після радіойодтерапії в дітей та підлітків, а також пацієнтів старшого віку, хворих на диференційований рак щитоподібної залози, свідчить про радіочутливість функціональної здатності цих клітин. Результат дії радіойоду на активність NKклітин залежить від віку та наявності віддалених метастазів. Для визначення строків відновлення порушеного показника доцільно визначити активність NKклітин у динаміці.