Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Вернуться к номеру

Прогностичне значення імунної дисфункції у розвитку хронічних синуїтів у дітей

Авторы: Левицька С.А., Сидорчук І.Й., Сидорчук Л.П. - Кафедра дитячої хірургії та отоларингології, Кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології, Кафедра сімейної медицини, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Рубрики: Эндокринология, Иммунология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Оскільки імунна система є критичною мішенню негативної дії будь­яких зовнішніх і внутрішніх патогенних чинників, можливими прогностичними критеріями розвитку й прогнозу хронічних синуїтів у дітей можуть бути клінічно виявлені зміни показників загальної імунореактивності.

Метою дослідження було визначення прогностичного значення імунних порушень у розвитку хронічних синуїтів у дітей.

Матеріал і методи дослідження. Визначення показників клітинної та гуморальної ланок системи імунітету проведено в 126 дітей, спостереження за якими тривало 3 роки після дебюту гнійного синуїту. Формування хронічного вогнища запалення в навколоносових пазухах діагностовано у 53 із них.

Результати дослідження та їх обговорення. За результатами досліджень у групі дітей, хворих на хронічний синуїт, виявлена недостатність клітинної імунної відповіді, про що свідчило зниження загального пулу TCD3+ лімфоцитів, кількості регуляторних субпопуляцій TCD3+ клітин із переважним дефіцитом TCD4+, зменшення імунорегуляторного індексу.

Гуморальна імунна відповідь у дітей у групі, де було зафіксовано формування хронічного запалення в навколоносових пазухах, характеризувалася зростанням загального пулу В­лімфоцитів, але значним зниженням їх секреторної активності щодо основних класів імуноглобулінів, зниженням концентрації IgM, IgA в периферичній венозній крові та зростанням кількості циркулюючих імунних комплексів.

Найбільший ризик формування хронічного вогнища запалення в навколоносових пазухах мали діти зі зменшенням концентрації сироваткового імуноглобуліну А (IOR = 17,31) та зменшенням рівня TCD3+ лімфоцитів (IOR = 9,61).

Висновки. Отримані дані свідчать про наявність імунної дисфункції у дітей, хворих на хронічний синуїт. В основі порушень системи імунітету може бути уроджений чи набутий дефект захисту організму від проникнення інфекції та розвитку хронічного запального процесу.



Вернуться к номеру