Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Наразі бронхіальну астму (БА) в дітей розглядають як захворювання, що характеризується хронічним запаленням бронхів, у розвитку якого відіграють роль різноманітні клітини та клітинні елементи. Вважають, що при антигенній стимуляції первинні ефекторні клітини (епітеліальні клітини дихальних шляхів, тучні клітини, макрофаги), зв’язані з ІgЕ, вивільняють медіатори запалення, внаслідок чого розвивається запальна реакція дихальних шляхів.

Мета дослідження — оцінити особливості вмісту імуноглобулінів у конденсаті видихуваного повітря та сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму, за різної активності запального процесу.

Матеріал та методи дослідження. Беручи до уваги, що тяжкість БА визначається фенотипічними ознаками, й, зокрема, інтенсивністю запального процесу в дихальних шляхах, із обстежених 112 дітей, хворих на БА, сформовано 2 клінічні групи за показниками активності запалення бронхів. При досягненні вмісту оксиду азоту понад 40 мкмоль/л та протеолітичної активності за лізисом азоказеїну понад 1,3 мл/год у конденсаті видихуваного повітря діагностували сильне (виражене) запалення в дихальних шляхах (52 дитини), при меншому їх вмісті — помірну активність запального процесу в дихальних шляхах (60 дітей). Середній вік дітей І групи (із сильним запальним процесом бронхів) становив (11,10 ± 0,49) року ((71,10 ± 6,34) % хлопчиків), ІІ групи — (12,30 ± 0,46) років ((76,70 ± 5,51) % хлопчиків), тобто групи порівнянні за основними клінічними характеристиками. Усім дітям проводили визначення вмісту в сироватці крові та конденсаті видихуваного повітря (КВП) імуноглобулінів класів A, М, G методом імуноферментного аналізу з використанням реактивів (ТОВ «Гранум», м. Харків). Отримані результати аналізувалися методом біостатистики з використанням принципів клінічної епідеміології.

Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що в пацієнтів із вираженим запаленням бронхів уміст IgЕ у сироватці крові сягав у середньому (731,6 ± 43,4) МО/мл, натомість у дітей із помірним запаленням — (563,5 ± 41,6) МО/мл (р < 0,05). Водночас виявлено вірогідний кореляційний зв’язок загального IgЕ у сироватці крові зі ступенем тяжкості бронхіальної астми в обстежених дітей (R = 0,8; р = 0,03).

Оскільки у дітей, хворих на бронхіальну астму, повсякчас трапляється зниження показників гуморальної ланки імунної системи, можна припустити, що у групах порівняння виявлятимуться певні відмінності за вмістом імуноглобулінів основних класів у сироватці крові (табл. 1).

Попри відсутність суттєвих розбіжностей за вмістом імуноглобулінів основних класів у сироватці крові відзначено деякі відмінності при подальшому аналізі. Так, уміст IgG у сироватці крові, менший за 14,0 г/л, у пацієнтів із вираженим запаленням бронхів траплявся в 80,0 %, а в групі порівняння — в 52,4 % випадків (Pφ < 0,05).

Також визначено й уміст імуноглобулінів основних класів у конденсаті видихуваного повітря обстежених дітей (табл. 2), хоча не виявлено суттєвої різниці за їх умістом у дітей за різної активності запального процесу бронхів.

Однак при визначенні кількості пацієнтів із рівнем ІgG в конденсаті видихуваного повітря більшим за 0,29 Г/л виявлено, що за вираженого запалення бронхів частка таких дітей становила 94,1 %, а за помірного — лише 50,0 % пацієнтів (Pφ < 0,05).

Аналізуючи діагностичну цінність показників вмісту в сироватці крові та конденсаті видихуваного повітря імуноглобулінів класів А, М і G у виявленні вираженого запалення дихальних шляхів нами відмічено їх недостатню інформативність (табл. 3).

Наведена діагностична цінність цих показників у виявленні вираженого запалення бронхів дала підстави вважати, що жоден із них самостійно не може використовуватися як скринуючий тест у верифікації активності запального процесу бронхів у дітей шкільного віку, хворих на БА.

Висновки

1. Для дітей із вираженим запаленням дихальних шляхів порівняно з пацієнтами з помірним запаленням характерні вищі показники вмісту ІgЕ у сироватці крові, а для пацієнтів із помірним запаленням порівняно з дітьми з вираженим запаленням бронхів характерний вищий уміст імуноглобулінів класів А, М, G у сироватці крові.

2. Вміст імуноглобулінів у сироватці крові та конденсаті видихуваного повітря не може самостійно використовуватися як скринуючий тест у верифікації активності запального процесу бронхів у дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму, хоча найбільшу діагностичну цінність у виявленні вираженого запалення бронхів має вміст IgG у конденсаті видихуваного повітря.