Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 3 (59) 2014

Вернуться к номеру

Використання ABC-аналізу для раціонального планування витрат на фармакотерапію пероральними цукрознижуючими лікарськими засобами

Авторы: Германюк Т.А., Івко Т.І., Прудиус П.Г. - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, кафедра фармації; Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати

Статья опубликована на с. 120-122

Вступ

За даними Міжнародної діабетичної федерації, у 2013 році в світі нараховується 382 млн людей, хворих на цукровий діабет (ЦД). Прогнозується, що до 2035 року цей показник зросте до 592 млн. Число людей з ЦД 2-го типу збільшується в кожній країні, 80 % хворих проживають у країнах із низьким і середнім рівнем доходу [5]. Фінансування лікування хворих в Україні здійснюється за рахунок коштів державного, обласного, місцевого, сімейного бюджетів та інших джерел. Інтерес до фармакоекономічних та фармакоепідеміологічних досліджень у цій галузі пов’язаний із величезними витратами, яких зазнають пацієнти, лікувально-профілактичні заклади й суспільство загалом. При раціональному підході до організації управління запасами пероральних цукрознижуючих лікарських засобів (ПЦЛЗ) необхідні фармакоекономічні дослідження, зокрема ABC-аналіз, який дозволяє досягнути істотного зниження витрат [1]. Однак витрати на фармакотерапію не є кінцевим показником ефективності, тому для фармакоекономічної оцінки терапії ЦД 2-го типу необхідні більш повні фармакоекономічні дослідження, а саме аналіз мінімізації витрат, NNT-аналіз, аналіз «витрати — ефективність», «витрати — корисність», інкрементальний аналіз тощо.

Метою дослідження було обґрунтування витрат на фармакотерапію ПЦЛЗ за допомогою АВС-аналізу.

Завдання дослідження: вибрати ПЦЛЗ із реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби; провести АTC/DDD-аналіз ПЦЛЗ; виконати АВС-аналіз ПЦЛЗ.

Методи дослідження: АTC/DDD-аналіз; АВС-аналіз.

Результати дослідження

Із реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби станом на 29.01.2014 року було вибрано 69 ПЦЛЗ, що застосовуються для лікування ЦД 2-го типу [3].

На сайті ВООЗ [4] представлені DDD (defined daily dose) для кожної міжнародної непатентованої назви (МНН) ПЦЛЗ: метформін — 2000 мг, глімепірид — 2 мг, гліклазид МВ — 60 мг, гліквідон — 60 мг, репаглінід— 4 мг, піоглітазон — 30 мг, глібенкламід — 10 мг (для мікронізованого глібенкламіду — 7 мг), саксагліптин — 5 мг. Ціна DDD для ПЦЛЗ з МНН на метформін перебувала в межах від 1,31 до 4,80 грн, глімепірид — 0,72–3,86 грн, гліклазид МВ — 1,26–1,75 грн, гліквідон — 2,25 грн, репаглінід — 5,66–8,62 грн, піоглітазон — 2,83–4,29 грн, глібенкламід — 0,33–0,50 грн, саксагліптин — 12,78–25,57 грн (табл. 1).

АВС-аналіз був проведений для планування раціонального використання ресурсів [1, 2]. У результаті АВС-аналізу було класифіковано ПЦЛЗ залежно від витрат на них (табл. 1).

У результаті проведеного АВС-аналізу було виявлено:

1. На групу А витрачається 80,09 % коштів. До цієї групи увійшли такі ПЦЛЗ за торговельними назвами: Онгліза 2,5 та 5 мг, Новонорм 1 та 2 мг, Глюкофаж 500, 850 та 1000 мг, Глютазон 30 та 45 мг, Амарил 2, 3 та 4 мг, Діаформін 500 та 1000 мг, Метамін 500 та 1000 мг, Сіофор 500, 850 та 1000 мг, Піоглар 30 мг, Метформін 500 мг, Глюренорм 30 мг, Діанормет 500 мг та Глірид 3 мг.

2. На групу В витрачається 15,16 % коштів. До цієї групи увійшли такі ПЦЛЗ: Діабетон MR, Глірид 2 та 4 мг, Діаглізид МВ, Діаформін 850 мг, Метамін 850 мг, Метформін 500 мг, Діанормет 1000 мг, Глімакс 2 мг, Глідіа МВ 30 мг, Діапірид 2 та 4 мг, Глемаз 4 мг, Олтар 2 мг та Глімепірид-Лугал 2 та 3 мг.

3. На групу С витрачається 4,75 % коштів. До групи С увійшли такі ПЦЛЗ: Діапірид 3 мг, Глімакс 3 та 4 мг, Олтар 3 мг, Глімепірид-Лугал 4 мг, Амапірид 3 та 4 мг, Манініл 3,5 та 5 мг та Глібенкламід 5 мг.

Таким чином, отримані результати показують розподіл витрат від найбільших до найменших і є підґрунтям для подальших фармакоекономічних досліджень, що покажуть співвідношення вартості та ефективності й створять умови для оптимізації лікарського забезпечення хворих на ЦД 2-го типу.

Висновки

1. Із реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби станом на 29.01.2014 р. для дослідження було вибрано 69 ПЦЛЗ, які становили 8 МНН, і встановлено, що мінімальна вартість DDD характерна для ПЦЛЗ із МНН глібенкламід (0,33–0,50 грн), максимальна — саксагліптин (12,78–25,57 грн).

2. У результаті АВС-аналізу встановлено, що групу А (80,09 % витрат) становили 5 МНН (53,6 % від загальної кількості найменувань), групу В (15,16 % витрат) — 4 МНН (28,9 %), групу С (4,75 % витрат) — 2 МНН (17,4 %).


Список литературы

1. Воробьев П.А. АВС-, VEN- и частотные анализы в здравоохранении / П.А. Воробьев // Проблемы стандартизации в здравоохранении. — 2004. — Вып. 2. — С. 40–52.

2. Мнушко З.М. Оцінка стану та перспективності попиту на препарати ноотропної дії / З.М. Мнушко, Є.О. Кондакова // Фармац. журн. — 2009. — № 2. — С. 26–34.

3. www.moz.gov.ua/ua/

4. www.whocc.no/atc_ddd_index

5. www.idf.org/worlddiabetesday/The International Diabetes Federation. Diabetes Facts and Figures Page

 


Вернуться к номеру