Мобильная версия

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» 1-2 (13-14) 2014

Вплив ангіотензин-альдостеронової системи на показники УЗД суглобів у хворих з ревматоїдним артритом

Авторы: Комарова О.Б. - Кафедра внутрішньої медицини факультету післядипломної освіти, ДЗ «Луганський державний медичний університет»

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Справочник специалиста

У хворих на ревматоїдний артрит із високим рівнем ангіотензину ІІ у крові при УЗД суглобів частіше зустрічалися випіт у порожнину суглоба, наявність гіперваскуляризації синовіальної оболонки з оцінкою 2–3 бали та наявність тендосиновітів, що характеризують запально-ексудативні процеси. У хворих з високим рівнем альдостерону в крові переважали гіперплазія синовії, наявність панусу та кістково-хрящові ерозії, що характеризують проліферативно-деструктивні процеси. Встановлені взаємозв’язки: зростання рівня ангіотензину ІІ у крові збільшує інтенсивність васкуляризації синовіальної оболонки та випіт у порожнину суглоба; збільшення концентрації альдостерону в крові впливає на показники товщини синовії, наявність панусу та кількість ерозій у суглобах.

У больных ревматоидным артритом с высоким уровнем ангиотензина II в крови при УЗИ суставов чаще определяется выпот в полость сустава, наличие гиперваскуляризации синовиальной оболочки с оценкой 2–3 балла и наличие тендосиновитов, характеризующих воспалительно-экссудативные процессы. У больных с высоким уровнем альдостерона преобладали гиперплазия синовии, наличие паннуса и костно-хрящевые эрозии, характеризующие пролиферативно-деструктивные процессы. Выявленные корреляции показывают, что с ростом уровня ангиотензина II в крови нарастает интенсивность васкуляризации синовиальной оболочки, выпота в полость сустава, а увеличение концентрации альдостерона в крови влияет на показатели толщины синовии, наличие паннуса и количество костных эрозий.

In patients with rheumatoid arthritis and high level of angiotensin II in the blood at ultrasound of joints there are often being detected effusion in the joint cavity, hypervascularization of synovium with 2–3 points and tenosynovitis characterizing inflammatory exudative processes. In patients with high level of aldosterone, hyperplasia of synovium, presence of pannus and bone and cartilage erosions, indicating proliferative-destructive processes, were predominated. Identified correlations show that with increasing levels of angiotensin II in the blood increases the intensity of the vascularization of the synovial membrane, joint effusion, and an increase in the concentration of aldosterone in the blood affects the synovial thickness indicators, the presence of pannus and bone erosions amount.

Ключевые слова

ревматоїдний артрит, ангіотензин ІІ, альдостерон, ультразвукове дослідження суглобів, гіперваскуляризація, панус, ерозія.

ревматоидный артрит, ангиотензин II, альдостерон, ультразвуковое исследование суставов, гиперваскуляризация, паннус, эрозия.

rheumatoid arthritis, angiotensin II, aldosterone, ultrasound examination of joints, hypervascularization, pannus, erosion.

Статья опубликована на с. 51-54

Вступ

Головною причиною ерозивно-деструктивного процесу при ревматоїдному артриті (РА) є руйнівна дія агресивно зростаючого панусу, ріст якого зумовлений ангіогенезом та гіперплазією синовіальної оболонки (СО) суглоба, що, у свою чергу, викликане активацією прозапальних цитокінів, ростових факторів, молекул адгезії та порушенням апоптозу синовіальних фібробластів [11, 13].

Деякі дослідження свідчать про важливу роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) у патогенезі розвитку РА. Активація РААС сприяє розвитку та хронізації запалення, дисфункції ендотелію, посиленню оксидативного стресу та порушенню процесів апоптозу [8, 9, 12].

Ангіотензин II (AГ II) поряд із відомими гемодинамічними властивостями стимулює ядерний фактор транскрипції каппа-b, експресію прозапальних цитокінів і молекул адгезії [2, 7]. Підвищення рівня АГ II у синовіальній рідині призводить до стійкої синовіальної гіпоксії, яка, в свою чергу, може індукувати формування нових кровоносних судин (ангіогенез), що вважається важливим компонентом підтримування запалення в суглобі та формування панусу [9, 15].

Альдостерон (АЛД) має прозапальні та профібротичні властивості, стимулюючи продукцію різних цитокінів та факторів росту [5, 6]. Збільшення рівня АЛД призводить до проліферації фібробластів та знижує можливість апоптозу цих клітин, що є одним із важливих етапів у прогресивному зростанні маси панусу та формуванні ерозії хряща [4, 14].

Ультразвукове дослідження (УЗД) суглобів дозволяє встановлювати діагноз РА на ранніх стадіях, оцінити васкуляризацію СО, товщину СО, формування панусу та кістково-хрящових ерозій, оцінити ефективність терапії [1, 3, 10].

Вивчення змін та впливу РААС на перебіг РА буде перспективним методом удосконалення діагностики, прогнозу та комплексного лікування у хворих із РА.

Мета дослідження: вивчити особливості змін УЗД суглобів залежно від рівня ангіотензину ІІ та альдостерону у крові хворих із РА та встановити взаємозв’язки цих змін.

Матеріали та методи

В умовах ревматологічного відділення Луганської обласної клінічної лікарні було обстежено 162 пацієнти з РА (діагноз верифіковано відповідно до критеріїв АСR/EULAR, 2010). Усім пацієнтам було проведено клініко-лабораторне дослідження, УЗД суглобів кистей та періартикулярних структур м’яких тканин. Серед обстежених пацієнтів було 85 % жінок, середній вік становив 43,54 ± 11,10 року, середня тривалість РА — 3,22 ± 3,13 року. Рівні АГ ІІ та АЛД у крові були визначені імуноферментним методом ELISA за допомогою наборів BCM Diagnostic (Канада).

Методика УЗД суглобів, що була виконана згідно з рекомендаціями робочої групи Асоціації ревматологів України та затверджена МОЗ України в 2009 р. [3], включала оцінку змін щілини суглоба (ЩС), випоту у ЩС, зміни СО, гіперваскуляризації СО, наявність панусу та кістково-хрящових ерозій, навколосуглобових структур у режимі сірої шкали та при використанні енергетичного допплерівського дослідження. УЗД суглобів проводилось за допомогою ультра–звукового приладу ESAOTE MyLAB40 (Нідерланди) з лінійним датчиком довжиною 7 см та робочою частотою 7,5 Mгц.

Усі обстежені з РА були розподілені на 2 групи: І група — 78 пацієнтів із переважно високим рівнем АГ ІІ в сироватці крові, ІІ група — 84 хворих із переважно високим рівнем АЛД у сироватці крові. Пацієнти І та ІІ груп статистично не відрізнялися за ступенем активності РА, рівнем РФ та показником HAQ.

Статистичний аналіз отриманих результатів проводили в системі Statistica, версії 8.0 (StatSoft., USA). Оцінку вірогідності результатів дослідження проводили за критерієм хі-квадрат (x²), використовували коефіцієнти кореляції Спірмена (R). Відмінності вважали вірогідними при р < 0,05.

Результати дослідження та їх обговорення

При аналізі змін УЗД суглобів залежно від рівнів АГ ІІ та АЛД (табл. 1) було встановлено, що у переважної більшості обстежених хворих як І, так і ІІ групи були зміни ЩС. Розширення ЩС за рахунок випоту в порожнину суглоба у І групі зустрічалося на 10 % частіше, ніж у ІІ групі, однак статистичної вірогідності не набувало. Звуження ЩС за рахунок збільшення об’єму панусу та товщини СО набувало статистичних різниць між групами. Так, цей показник був більшим у ІІ групі (р < 0,05).

Випіт у ЩС зустрічався частіше, практично на 20 %, у хворих І групи та вірогідно відрізнявся від показників ІІ групи (р < 0,05). Зміни СО були в більшості досліджених хворих в обох групах, статистичних відмінностей не було виявлено, однак при розподілі за причинами цих змін було встановлено, що потовщення СО частіше зустрічалося в ІІ групі (р < 0,05), а наявність кровотоку в СО частіше була у хворих І групи (р < 0,05).

Аналіз оцінки гіперваскуляризації СО у групах показав (табл. 1): хворих з 0 балів було в ІІ групі на 10 % більше, але різниця була невірогідною (р = 0,17); пацієнти з 1 балом статистично частіше зустрічалися у ІІ групі (р < 0,01); хворих із 2 балами було на 13 % більше в І групі, але ця різниця була невірогідною (р = 0,09); пацієнти з 3 балами вірогідно превалювали в І групі (р < 0,01). Тобто в І групі переважали пацієнти з оцінкою гіперваскуляризації СО в 2–3 бали (68 % усіх обстежених хворих у групі), а в ІІ групі була перевага пацієнтів з гіперваскуляризацією в 1–2 бали (66 % усіх обстежених хворих у групі).

Частота пацієнтів із наявністю панусу, як видно з табл. 1, була однакова у двох групах. Хворі з кістково-хрящовими ерозіями вірогідно частіше зустрічалися у ІІ групі (р < 0,01), а пацієнти з тендосиновітами переважали у І групі (р < 0,05).

На рис. 1 продемонстровані кореляційні зв’язки показників УЗД суглобів із концентрацією АГ ІІ та АЛД у крові у обстежених хворих із РА.

Наявність випоту у ЩС сильно корелювала з рівнем АГ ІІ у крові (R = +0,32, р < 0,01), але з рівнем АЛД не було встановлено статистичних взаємодій (R = +0,003, p > 0,1). Показник товщини СО мав сильний прямий зв’язок з рівнем АЛД (R = +0,48, р < 0,001), з АГ ІІ не було встановлено статистичних взаємодій (R = 0,003, p > 0,1). Показник гіперваскуляризації СО прямо залежав від рівня АГ ІІ у крові (R = +0,71, р < 0,001) та мав вірогідно слабкий зворотний зв’язок з рівнем АЛД у крові (R = –0,21, р < 0,05). Показники формування панусу та кістково-хрящових ерозій мали прями сильні зв’язки з рівнем АЛД у крові (R = +0,63, р < 0,001; R = +0,54, р < 0,001 відповідно) та слабкі зворотні взаємодії з рівнем АГ ІІ (R = –0,22, р < 0,05; R = –0,198, р < 0,05 відповідно).

Таким чином, при УЗД суглобів у групі хворих із переважно високим рівнем АГ ІІ у крові найбільш часто зустрічалися випіт у порожнину суглоба, наявність гіперваскуляризації СО з оцінкою в 2–3 бали та наявність тендосиновітів, що характеризують запально-ексудативні процеси. У групі хворих із переважно високим рівнем АЛД частіше переважали потовщення СО та наявність кістково-хрящових ерозій, що характеризують проліферативно-деструктивні процеси. Відсутність різниці в оцінці показника формування панусу між групами можливо пояснити тим, що в обох групах були пацієнти, які мали ознаки й інтенсивного ангіогенезу (гіперваскуляризації СО), й інтенсивної проліферації (потовщення СО), а панус є гіпертрофована СО з інтенсивною васкуляризацією. Також встановлено, що зі зростанням рівня АГ ІІ у крові збільшується інтенсивність васкуляризації СО та випіт у порожнину суглоба. Підвищення концентрації АЛД у крові погіршує показники товщини СО, спричиняє формування панусу та збільшує кількість кістково-хрящових ерозій у суглобах.

Висновки

1. Встановлені взаємозв’язки між збільшенням концентрації у крові АГ ІІ у хворих на РА та погіршенням показників УЗД суглобів, а саме випоту у ЩС, тендосиновіту, гіперваскуляризації СО.

2. Висока експресія АЛД у хворих на РА сприяє гіперплазії СО, формуванню панусу та кістково-хрящових ерозій при УЗД суглобів.

3. Показники УЗД суглобів, таких як випіт у ЩС, васкуляризація СО та тендосиновіти, дозволяють оцінити інтенсивність процесів ангіогенезу та запально-ексудативних реакцій, а показники гіпертрофії СО, формування панусу та кістково-хрящових ерозій — інтенсивність проліферативно-деструктивних процесів у хворих на РА.

Список литературы

1. Назаренко Г.И. Возможности ультразвукового исследования в оценке активности воспалительного процесса и эффективности лечения пациентов с ревматоидным артритом / [Г.И. Назаренко, И.Б. Героева, А.Н. Хитрова и др.] // Ультразвуковая и функциональная диагностика. — 2007. — № 5. — С. 83-91.

2. Соловьев А.Г. Провоспалительные цитокининдуцирующие свойства ангиотензина II и механизм антицитокиновых эффектов ингибитора ангиотензинпревращающего фермента каптоприла / А.Г. Соловьев, Л.Л. Резников, П.Г. Назаров, C.A. Dinarello // Цитокины и воспаление. — 2006. — Т. 5 (3). — С. 40-45.

3. Коваленко В.М. та співавт. Ультразвукове дослідження опорно-рухового апарату: Метод. рекомендації. — Київ, 2008. — 40 с.

4. Aldosterone increases osteopontin gene expression in rat endothelial cells / [Toru Sugiyama, Takanobu Yoshimoto, Yuki Hirono еt al.] // Biochemical and Biophysi cаl Research Сommunication. — 2005. — Vol. 336. — P. 163-167.

5. Аldosterone-stimulated SGK1 Activity Mediates Profibrotic Signaling in the Mesangium / [Yoshio Terada, Kuwana Hitoshi, Kobayashi Takahiko et al.] // J. Am. Soc. Nephrol. — 2008. — Vol. 19(2). — P. 298-309.

6. Aldosterone stimulates elastogenesis in cardiac fibroblasts via MR-independent action involving the consecutive activation of G 13, c-Src, the IGF-I receptor, and PI3 kinase (AktJBC) / [Bunda Severa, Yanting Wang, F. Mitts Thomas et al.] // Papers in Press. Published on April 16, 2009.

7. Dagenais Nigel J. Protective effects of Angiotensin II interruption: angiotensin-converting enzyme inhibitors and Angiotensin II receptor blockers / Nigel J. Dagenais, Fakhreddin Jamali // Pharmacotherapy. — 2005. — Vol. 25(9). — P. 1213-1229.

8. Endothelin Antagonism on Aldosterone-Induced Oxidative Stress and Vascular Remodeling / [Pu Qian, Mario Fritsch Neves, Agostino Virdis et al.] // Hypertension. — 2003. — P. 42-49.

9. Ichiki T. Role of renin angiotensin system in angiogenesis: it is still elusive / Toshihiro Ichiki // Arterioscl., Thromb. and Vasc. Biol. — 2004. — Vol. 24. — P. 622-624.

10. Labanauskaite G. Correlation of power Doppler sonography with vascularity of the synovial tissue / G. Labanauskaite, V. Sarauskas // Medicina (Kaunas). — 2003. — Vol. 39 (5). — P. 480-483.

11. Malemud C.J. Growth hormone, VEGF and FGF: involvement in rheumatoid arthritis / C.J. Malemud // Clin. Chim. Acta. — 2007. — Vol. 375. — P. 10-19.

12. Relationship of subclinical renal dysfunction and renin-angiotensin-aldosterone system in rheumatoid arthritis / [Oken Oznur, Oseoglu Fosun, Koseoglu Tankut et al.] // Physical Medicine. — 2000. — Vol. 3 (1). — P. 5-9.

13. Role of immune system, apoptosis and angiogenesis in pathogenesis of rheumatoid arthritis and joint destruction, a systematic review / [T. Dhaouadi, I. Sfar, L. Abelmoula et al.] // Tunis Med. — 2007. — Vol. 85(12). — P. 991-998.

14. Synovial fibroblasts: key players in rheumatoid arthritis / [L.C. Huber, O. Distler, I. Tarnerl et al.] // Rheumatology. — 2006. — Vol. 45. — P. 669-675.

15. Walsh D.A. Angiotensin converting enzyme in human synovium: increased stromal binding in rheumatoid arthritis / D.A. Walsh, J. Catravas, J. Wharton // Ann. Rheum. Dis. — 2000. — Vol. 59. — P. 125-131.